Постанова № 67194354, 14.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року Справа № 908/2851/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Малетича М.М.,

Плюшка І.А.,

за участю представників:

ПАТ "Укртелеком" в особі Запорізької філії - не з'явився,

Управління соціального захисту населення Оріхівської РДА - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2017

у справі № 908/2851/16 господарського суду Запорізької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Управління соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області

про стягнення 91 881,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.01.2017 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області: стягнуто з Управління соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Запорізької філії заборгованість у розмірі 91 881,07 грн., судовий збір у розмірі 1 378,22 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Управління соціального захисту населення оскаржило його в апеляційному порядку та просило скасувати рішення першої інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2017 (колегія суддів у складі: суддя Татенко В.М. - головуючий, судді: Стойка О.В., Ломовцева Н.В.) апеляційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 10.01.2017 повернуто Управлінню соціального захисту населення без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

У касаційній скарзі Управління соціального захисту населення просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 28.02.2017, прийняти нове рішення, яким направити господарську справу № 908/2851/16 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а також просить відстрочити сплату судового збору по даній касаційній скарзі до прийняття судом апеляційної інстанції рішення у справі та скасувати судовий наказ.

Касатор посилається на те, що господарським судом апеляційної інстанції не було враховано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774, яким доповнено частину 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" новими пунктами, що передбачають звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях з 01.01.2017, зокрема, структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення. Оскільки апеляційна скарга подана після 01.01.2017, то висновки господарського суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на думку касатора є помилковими.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2017 відповідач звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 10.01.2017. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2017 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення було повернуто на підставі пп. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

20.02.2017 Управління соціального захисту населення вдруге звернулось до суду апеляційної інстанції, усунувши недоліки апеляційної скарги у вигляді надання до останньої доказів відправлення її позивачу.

Однак, ухвалою від 28.02.2017 Донецький апеляційний господарський суд повернув подану вдруге Управлінням соціального захисту населення апеляційну скаргу, з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, зазначивши, що апелянт не надав документів, які б підтверджували сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Такий висновок господарського суду апеляційної інстанції Вищий господарський суд вважає помилковим, з огляду на наступне:

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Право апеляційного оскарження судового акту передбачено ст. 91 ГПК України, відповідно до частини першої якої сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Частиною 3 статті 94 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Таким законом є Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору.

06.12.2016 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII, який відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень набрав чинності з 01.01.2017, яким, зокрема, було доповнено частину 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" пунктами 18-20.

Так, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 01.01.2017) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення.

Положенням про Управління соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, затвердженим розпорядженням голови районної державної адміністрації № 303 від 25.01.2016, визначено, що Управління утворюється головою районної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Оріхівського району забезпечує виконання покладених на управління завдань; Управління підпорядковане голові Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, а також підзвітне і підконтрольне Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації.

Основним завданням Управління соціального захисту населення є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території Оріхівського району у сфері соціального захисту населення.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на рішення господарського суду Запорізької області від 10.01.2017 у даній справі вперше подана після 01.01.2017 - дати, набрання чинності змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII, яким, зокрема, було доповнено статтю 5 Закону України "Про судовий збір" пунктом 19.

Отже, на час звернення з апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення, як структурний підрозділ Оріхівської районної державної адміністрації, було звільнене від сплати судового збору в усіх судових інстанціях в силу п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", що не було враховано господарським судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга у цій частині є обґрунтованою, у зв'язку з чим ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2017 підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд Донецького апеляційного господарського суду, з огляду на те, що інші недоліки визначені господарським судом апеляційної інстанції відповідач усунув при повторному поданні апеляційної скарги.

Що стосується вимог касатора про скасування судового наказу, Вищий господарський суд України виходить з того, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено такої процесуальної дії як "скасування судового наказу". Натомість, стаття 117 ГПК України встановлює, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. У свою чергу, така заява підлягає розгляду тим господарським судом, який видав наказ.

При цьому, слід зауважити, що правові наслідки порушення апеляційного провадження у справі відрізняються від підстав, з яких судовий наказ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Також, Управління соціального захисту населення в поданій касаційній скарзі просить суд відстрочити сплату судового збору по даній касаційній скарзі до прийняття судом апеляційної інстанції рішення у справі. Однак, дана вимога залишається без розгляду, оскільки касатор в будь-якому разі звільнений від сплати судового збору в силу закону (п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись ст.ст. 1115, 1117-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі № 908/2851/16 скасувати.

Справу передати на розгляд Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: М. Малетич І. Плюшко