Постанова № 67194304, 13.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року Справа № 914/897/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Удовиченка О.С.,суддів:Панової І.Ю., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 (про відмову у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги)у справі№ 914/897/16 господарського суду Львівської областіза заявою1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Галгіпс" 2. Приватного підприємства "Охоронна-юридична фірма "Кондор" 3.Колективного підприємства "Легіон"до Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка"провизнання банкрутом арбітражний керуючийВознякевич Надія Іванівна в судовому засіданні взяли участь представники :

ОСОБА_4ОСОБА_6В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.05.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Вознякевич Н.І.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.11.2016 (суддя Артимович В.М.) припинено провадження у справі про банкрутство Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка" на підставі п.12 ч.1 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.4 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з ухвалою господарського суду Львівської області від 04.11.2016, ТОВ "ГАЛГІПС" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 апеляційну скаргу ТОВ "ГАЛГІПС" прийнято до провадження.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 прийнято відмову ТОВ "ГАЛГІПС" від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.11.2016, апеляційне провадження припинено.

ОСОБА_4, не погодившись з ухвалою господарського суду Львівської області від 04.11.2016, звернувся 07.02.2017 до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та заявою про відновлення строку для подачі апеляційної скарги..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 (суддя Гриців В.М.) відмовлено ОСОБА_4 у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.11.2016.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.11.2016 повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.97 ГПК України.

ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 про відмову ОСОБА_4 у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.11.2016 та направити справу на новий апеляційний розгляд.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, зокрема:ст.ст.3, 19, 22 Конституції України, ст.ст.53, 93 ГПК України. Заявником зазначено, що судом апеляційної інстанції при розгляді питання про відновлення строку на апеляційне оскарження не було взято до уваги те, що заявник не брав участі у справі, оскільки не був залучений до справи, а отже не зміг скористатися своїм правом на оскарження ухвали суду у встановлені процесуальним законом строки. Крім того, заявник зазначає про те, що з 26.11.2014 по 28.03.2016 був директором Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка" і є кредитором по заробітній платі, припинення провадження у справі про банкрутство унеможливлює задоволення кредиторських вимог.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.11.2016 подано до суду апеляційної інстанції 02.02.2017 з пропуском строку, встановленого для її подання.

Заявник просив поновити пропущений процесуальний строк для подання касаційної скарги, обґрунтовуючи це тим, що не був залучений до справи, а отже не зміг скористатися своїм правом на оскарження ухвали суду у встановлені процесуальним законом строки, про винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції заявнику стало відомо після спливу строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що поважність причини пропуску строку подання апеляційної скарги скаржник обґрунтовує тим, що 02.02.2017 йому стало відомо про цю ухвалу з Єдиного державного реєстру судових рішень. Припинення провадження у справі про банкрутство Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка" унеможливило задовольнити його кредиторські вимоги по стягненню заробітної плати з боржника у повному обсязі. Вимоги по стягненню заробітної плати з боржника виникли у зв'язку з тим, що заявник з 26.11.2014 по 28.03.2016 був директором Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка".

Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку, Львівський апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що за змістом ст. 53 ГПК України процесуальні строки можуть бути відновлені за наявності поважних причин пропуску такого строку та обґрунтування цих причин належними доказами, в той час як скаржником таких причин наведено не було. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що заявник не набув процесуального статусу кредитора, оскільки в матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_4 з вимогами до боржника, а тому суд першої інстанції не мав підстав надсилати заявнику процесуальні документи у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала суду другої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в зв'язку з чим, підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю;

сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут);

кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову ОСОБА_4 у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду мотивована тим, що заявник не набув процесуального права на оскарження цієї ухвали та пропустив процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвали господарського суду без поважних причин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, якщо з доданих до апеляційної скарги документів неможливо встановити процесуальний статус заявника та наявність чи відсутність у такого заявника кредиторських вимог до боржника, суд повинен з'ясувати чи перебуває/перебував заявник у трудових відносинах з боржником, чи є заборгованість перед ним по заробітній платі згідно даних бухгалтерського обліку боржника, пояснень розпорядника майна, чинного керівництва боржника. В залежності від встановлених обставин, суд може вирішити питання щодо процесуального права такого учасника на оскарження судових рішень та у зв'язку з цим розглянути його клопотання про відновлення процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції в даному випадку, в порушення вимог ст.ст.42, 43, 47 ГПК України в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали на стадії прийняття апеляційної скарги до розгляду, , з порушенням засад змагальності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також порядку прийняття судових рішень, встановив в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали про відмову у відновленні процесуального строку на оскарження ухвали місцевого суду, що заявник апеляційної скарги не є учасником провадження у справі про банкрутство Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка". При цьому судом апеляційної інстанції не враховано, що кредитори по заробітній платі не зобов'язані, а мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. (абз.5 ч.2 ст.23 Закону).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відмова у відновленні строку на апеляційне оскарження та у зв'язку з цим повернення апеляційної скарги без розгляду заявнику з цих підстав, можлива лише при наявності у заявника апеляційної скарги права на оскарження судових актів у справі про банкрутство.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до суду апеляційної інстанції.

При розгляді судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ОСОБА_4 врахувати наведене вище, виконати приписи ст.ст.42, 43, 47 ГПК України, з урахуванням всіх встановлених обставин винести законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 (про відмову у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги) у справі №914/897/16 скасувати.

Справу передати на розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді І.Ю. Панова

В.Ю. Поліщук