Постанова № 6719396, 26.06.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2009 р.                                                                       справа № 2а-2136/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Хріпуновій С.Ю.

за участю

представників позивача Кисельова О.О., Шубчинської Л.М., Антоненка А.В.

представника відповідача Воробйової С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2008 року №0000572240/0/14028/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000572240/1/16563/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000572240/2/21324/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000572240/3/28301/10/22-013, від 16.07.2008 року №0000562240/0/14027/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000562240/1/16564/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000562240/2/21313/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000562240/3/28302/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000702240/1/16565/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000702240/2/21314/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000702240/3/28299/10/22-013, від 10.09.2008 року №0000702240/1/19421/10/22-013.

встановив

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАК» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2008 року №0000572240/0/14028/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000572240/1/16563/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000572240/2/21324/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000572240/3/28301/10/22-013, від 16.07.2008 року №0000562240/0/14027/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000562240/1/16564/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000562240/2/21313/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000562240/3/28302/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000702240/1/16565/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000702240/2/21314/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000702240/3/28299/10/22-013, від 10.09.2008 року №0000702240/1/19421/10/22-013.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підприємство провело передоплату нерезиденту ІП Захарову П.Т. (Росія) по контракту №001И/07 від 13.08.2007 р., після чого укладено додаткову угоду про переуступку права вимоги, відповідно до якої право вимоги боргу від нерезидента по вищезазначеному імпортному контракту переходить до нового покупця – резидента ТОВ «ДАК-СКИФ». Оскільки товар не був поставлений, новий покупець зажадав від нерезидента повернення передоплати. Повернення було отримано на рахунок нового покупця. Таким чином, дана операція вважається закінченою та числення 90 денного строку закінчується. Також позивач посилається на аналогічну ситуацію і за договором поставки від 03.08.2007 року №908/07 з нерезидентом ТОВ «РТИспецтехника» (Росія), з тою різницею, що засоби від нерезидента поступили з пропуском 90 денного строку, з чим підприємство згодне. Підприємство двічі зверталося до ДПІ у Київському районі м. Донецька з проханням надати письмове повідомлення про відсутність порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за операціями резидента для зняття банком з валютного контролю, у задоволенні якого відмовлено та перевірка не проводилась. Вважає, що договори №001И/07 з ІП Захаровим (Росія) та №908/07 укладений з ТОВ «РТИспецтехника» підлягають зняттю з валютного контролю, як виконані, оскільки валютна виручка була зарахована на поточний рахунок ТОВ «ДАК-СКИФ», як резидента – отримувача. Просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2008 року №0000562240/0/14027/10/22-03, №0000572240/0/14028/10/22-013 у сумі 603256,33 грн. та 680,00 грн. та від 11.08.2008 року №0000702240/1/16565/10/22-013 про застосування фінансових (штрафних) санкцій у сумі 2674,72 грн.

Під час розгляду справи, позивач змінив позов, та просив скасувати податкові рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2008 року №0000572240/0/14028/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000572240/1/16563/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000572240/2/21324/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000572240/3/28301/10/22-013, від 16.07.2008 року №0000562240/0/14027/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000562240/1/16564/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000562240/2/21313/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000562240/3/28302/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000702240/1/16565/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000702240/2/21314/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000702240/3/28299/10/22-013, від 10.09.2008 року №0000702240/1/19421/10/22-013.

Відповідач надав судові заперечення, в яких посилається на те, що від ДФ ВАТ «Укрексімбанк» отримано довідку про виявлений у звітному місяці факт порушення позивачем строку здійснення розрахунків за експортно – імпортною операцією за договором №001И/07. На підставі зазначеного повідомлення відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача. За даними перевірки, позивачем укладено договір постачання №001И/07 з ІП Захаровим П.Т. про постачання сировини. На виконання умов договору підприємство – позивач здійснило передплату продавцю – ІП Захарову П.Т. на суму 729948,10 грн., що складає 3686979,00 рублів РФ, але товар до позивача не дійшов. Згідно додаткової угоди від 21.08.07 до договору постачання від 13.08.07 №001И/07, позивач передає ТОВ «ДАК-СКИФ» права та обов’язки по даному договору. Вважає, що позивачем порушено термін надходження товару у сумі 3686979,00 руб. РФ на 227 днів. Також за даними перевірки встановлено, що позивачем укладено договір №908/07 про постачання обладнання з ТОВ «РТИспецтехника». На виконання умов, позивачем відвантажено обладнання на загальну суму 122355,01 грн. (626081,00 руб. РФ). Оплата за відвантажену продукцію на банківський рахунок позивача від нерезидента не надходила. Після чого було укладено договір уступки права вимоги №029/97, в якому первісний кредитор уступає ТОВ «ДАК-СКИФ» право вимоги виконання зобов’язання, яке виникло на підставі договору постачання №908/07. Вважає, що здійсненні позивачем операції здійсненні без наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями та виручка резидентів у іноземній валюті у 90 денний строк не зарахована на валютний рахунок в уповноваженому банку. Також відповідач вважає, що підприємством не задекларовані прострочені дебіторські заборгованості у сумі – 626081,00 руб РФ та у сумі – 3686979,00 руб РФ станом на 01.01.08 р. та на 01.04.08 р. Просить суд у задоволенні позову вимог відмовити.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов, просили його задовольнити.

Представник відповідача у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАК» згідно свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.05.2000 року, включене до ЄДРПОУ за номером 30998193, перебуває на обліку в Державні податковій інспекції у Київському районі м. Донецька.

На підставі направлення від 26.06.2008 року виданого Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька та повідомлень філії ВАТ «Державний експортно – імпортний банк України» в м. Донецьк від 04.11.2007 р. №051-11/5494, №051-11/5495, від 05.03.2008 р. №051-11/1148, №051-11/1149 проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питання вимог валютного законодавства ТОВ «ДАК», при виконанні договору від 03.08.2007 р. №908/07, укладеним з фірмою ТОВ «РТИспецтехника», Росія за період з 03.08.2007 р. по 26.06.2008 р., та договору від 13.08.2007 р. №001И/07, укладеним з приватним підприємцем Захаровим П.Т., Росія за період з 13.08.2007 р. по 26.06.2008 р.

За результатами перевірки складено акт від 03.07.2008 р. №3033/22-0/30998193 про результати позапланової виїзної перевірки з питання вимог валютного законодавства ТОВ «ДАК», при виконанні договору від 03.08.2007 р. №908/07, укладеним з фірмою ТОВ «РТИспецтехника», Росія за період з 03.08.2007 р. по 26.06.2008 р., та договору від 13.08.2007 р. №001И/07, укладеним з приватним підприємцем Захаровим П.Т., Росія за період з 13.08.2007 р. по 26.06.2008 р., яким встановлено порушення:

-          ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - порушено термін надходження товару у сумі 3686979,00 руб. РФ на 227 днів.

-          ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - порушено термін надходження товару у сумі 626081,00 рос. РФ на 217 днів.

-          ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 р. №15-93 та порушення ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.94 р. №319/94 – підприємством не задекларовані прострочені дебіторські заборгованості у сумі 626081,00 руб РФ, та у сумі 3686979,00 руб. РФ станом на 01.01.08 р., станом на 01.04.08 р.

16.07.2008 року начальником ДПІ у Київському районі м. Донецька винесено податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000572240/0/14028/10/22-013, яким на підставі акту перевірки від 03.07.08 р. №3033/22-0/30998193 за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн.

Податкове рішення №0000572240/0/14028/10/22-013 від 16.07.2008 року оскаржувалось у адміністративному порядку до ДПІ у Київському районі м. Донецька, ДПА у Донецькій області, ДПА України, за результатами чого начальником ДПІ у Київському районі м. Донецька стосовно позивача винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000572240/1/14028/10/22-013 від 11.08.2008 року, №0000572240/2/14028/10/22-013 від 08.10.2008 року та №0000572240/3/14028/10/22-013 від 25.12.2008 року, якими на підставі акту перевірки від 03.07.08 р. №3033/22-0/30998193 за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн.

Зазначені податкові рішення також оскаржуються позивачем у цій справі поряд з первинним податковим рішенням №0000572240/0/14028/10/22-013 від 16.07.2008 року.

Предметом спірних рішень є сума штрафу у розмірі 680,00 грн. застосована за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 р. №15-93 та порушення ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.94 р. №319/94.

Пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 р. №15-93 передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Статтею 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, повинні у десятиденний строк продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.

Правовою підставою зазначених рішень стали абзац п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» та ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 р. №15-93.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 р. №15-93 до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету,— штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

16.07.2008 року Начальником ДПІ у Київському районі м. Донецька винесено податкове рішенння про застосуванння штрафних (фінансових) санкцій №0000562240/0/14027/10/22-013, яким на підставі акту перевірки від 03.07.08 р. №3033/22-0/30998193 за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 603256,33 грн.

Також 11.08.2008 року начальником ДПІ у Київському районі м. Донецька винесено стовно позивача податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000702240/1/16565/10/22-013, яким на підставі акту перевірки від 03.07.08 р. №3033/22-0/30998193 за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2674,72 грн.

Податкові рішення №0000562240/0/14027/10/22-013 від 16.07.2008 року та №0000702240/1/16565/10/22-013 від 11.08.2008 року також оскаржувались у адміністративному порядку до ДПІ у Київському районі м. Донецька, ДПА у Донецькій області, ДПА України.

За результатами адміністративного оскарження начальником ДПІ у Київському районі м. Донецька стосовно позивача винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000562240/1/16564/10/22-013 від 11.08.2008 року, №0000562240/2/21313/10/22-013 від 08.10.2008 року, №0000562240/3/28302/10/22-013 та №0000702240/2/21314/10/22-013 від 08.10.2008 року, №0000702240/3/28299/10/22-013 від 25.12.2008 року.

10.09.2008 року начальником ДПІ у Київському районі м. Донецька винесено стосовно позивача податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000702240/1/19421/10/22-013, яким на підставі акту перевірки від 03.07.08 р. №3033/22-0/30998193 за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2674,72 грн.

Предметом спірних рішень є сума штрафу у розмірі 603256,33 грн. та 2674,72 грн. застосована за порушення ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в редакції яка діяла на час складання правочинну, передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності— з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 2 зазначеного Закону, в редакції яка діяла на час складання правочинну, передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Правовою підставою зазначеного податкового рішення стала норма пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до яких, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Судом встановлено, що між індивідуальним підприємцем Захаровим Павлом Томовичем (Росія, Курськ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАК» укладений договір постачання №001И/07 від 13 серпня 2007 року, за яким індивідуальний підприємець Захаров Павло Томович, іменований як постачальник, зобов’язується поставити останньому сировину на загальну суму 5000000,00 російських рублів без ПДВ. На виконання умов договору, товариство платіжним дорученням №21 від 13.08.07 року здійснило передплату постачальнику, нерезиденту у сумі 3686979,00 російських рублів, сума у національній валюті складає 729948,10 грн. з граничним терміном надходження товарів до 11.11.2007 року, що сторонами у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

21.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАК-СКИФ» та індивідуальним підприємцем Захаровим Павлом Томовичем укладено додаткову угоду до договору постачання №001И/07, за яким ТОВ «ДАК» як первісний покупець передає ТОВ «ДАК-СКИФ» права та зобов’язання за договором постачання.

З листа від 29.08.2007 року №142 направлене директору ТОВ «ДАК» вбачається, що 27.08.2007 р. на поточний рахунок ТОВ «ДАК-СКИФ» зарахована сума 3686979,00 російських рублів, як повернення за договором постачання №001И/07 від 13.08.2007 р., відповідно до додаткової угоди від 21.08.2007 р.

Також судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТИспецтехника» (Росія) укладений договір постачання №908/07 від 03 серпня 2007 року, за яким ТОВ «ДАК», іменований як постачальник, зобов’язується поставити останньому обладнання на загальну суму 626081,00 російських рублів без ПДВ. На виконання умов договору, товариство відповідно до вантажної митної декларації від 23.08.07 №008169 експортовано обладнання на загальну суму 626081 російських рублів, сума у національній валюті складає 122355,01 грн. з граничним терміном надходження валютної виручки до 21.11.2007 року, що сторонами також у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

14 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАК-СКИФ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТИспецтехника» укладено договір уступки права вимоги №029/07, за яким ТОВ «ДАК», як первісний кредитор уступає ТОВ «ДАК-СКИФ» права та зобов’язання за договором постачання.

Відповідно до пп. 6.2 п. 6 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Iнструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» від 24.03.99 р. №136, банки зобов’язані у разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або, якщо резидент зазначений у реєстрі ВМД, вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, ВМД, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями його клієнтів.

Відповідно до пп. 1.9 п. 9 зазначеної Постанови, експортна, імпортна та лізингова операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

-          вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

-          вимоги однорідні;

-          строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;

-          між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо.

Підпунктом 2.3 п. 2 Постанови передбачено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього. Додатковою підставою для зняття експортної операції з контролю, крім зарахування виручки, може бути:

-          письмове повідомлення іншого банку про зарахування виручки за цією операцією на відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента, засвідчене підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку (у повідомленні зазначається вся наявна в реквізитах платежу інформація: номер і дата договору, сума платежу— у тій частині, у якій відомості передаються іншому банку, тощо). Зазначене повідомлення надається на письмовий запит такого резидента або банку (з письмового дозволу резидента) лише банку, який зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит;

-          письмове повідомлення іншого банку про надходження реєстру ВМД за цією операцією резидента, засвідчене підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку (у повідомленні надається вся наявна в реєстрі ВМД інформація). Зазначене повідомлення надається на письмовий запит резидента або банку (з письмового дозволу резидента) лише банку, який зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит.

Відповідно до пп. 3.3 п. 3 даної Постанови, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 “Iмпорт”, IM-41 “Реімпорт”, IM-72 “Магазин безмитної торгівлі”, IM-75 “Відмова на користь держави”, IM-76 “Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках— після пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Додатковою підставою для зняття операції з контролю, крім реєстру ВМД, може бути:

-          письмове повідомлення іншого банку, якому митний орган надіслав інформацію про цю операцію резидента, про отримання такого реєстру, засвідчене підписом відповідальної особи і відбитком печатки банку (у повідомленні зазначаються номер і дата реєстру, уся наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, а також вартість продукції в тій частині, у якій відомості передаються іншому банку). Зазначене повідомлення надається на письмовий запит такого резидента або банку (з письмового дозволу резидента) лише банку, який зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит.

Відповідно до пп. 1.5 п. 1 Постанови, перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється виключно за наявності ліцензії.

Таким чином, якщо виручку в іноземній валюті отримало не підприємство – експортер або товари з імпорту - не підприємство, яке здійснило попередню оплату постачальнику продукції (робіт, послуг), а інший резидент України, то після закінчення законодавчо встановлених термінів розрахунків застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», до підприємства, що експортувало продукцію або здійснило попередню оплату.

Не приймаються судом доводи позивача, щодо норм Цивільного кодексу України, оскільки розрахунки за експортно – імпортними операціями регулюються не тільки Цивільним кодексом України, а також спеціальним Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який регулює порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті при виконанні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності експортних та імпортних договорів та який не передбачає зобов’язання щодо уступки права вимоги, також Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 р. №15-93, Постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Iнструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» від 24.03.99 р. №136.

Судом встановлено, що здійснені операції позивачем не відповідають вимогам п. 1.9 п.1 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Iнструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» від 24.03.99 р. №136, а саме імпортна та лізингова операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями, а оскільки оплата за відвантажену продукцію на банківський рахунок ТОВ «ДАК» від нерезидента не надходила, що є порушенням ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно зняття з валютного контролю не можливе.

Також судом встановлено, що в порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 р. №15-93, підприємство не задекларувало прострочені дебіторські заборгованості у сумі – 626081,00 російських рублів та 3686979,00 російських рублів станом на 01.01.08 року та на 01.04.08 р.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його вимоги, тому за таких обставин суд вважає, що відповідачем спірні податкові рішення прийняті на підставах, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тому будь-які підстави для скасування зазначених рішень відсутні.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2008 року №0000572240/0/14028/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000572240/1/16563/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000572240/2/21324/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000572240/3/28301/10/22-013, від 16.07.2008 року №0000562240/0/14027/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000562240/1/16564/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000562240/2/21313/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000562240/3/28302/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000702240/1/16565/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000702240/2/21314/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000702240/3/28299/10/22-013, від 10.09.2008 року №0000702240/1/19421/10/22-013 – відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 26 червня 2009 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 01 липня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаенко Ю.А.