Ухвала суду № 67193788, 13.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2017 р. м. Київ К/800/16559/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Мойсюка М.І.,

та секретаря Лопушенко О.В., за участю представника позивача ОСОБА_2 та директора Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації Шпараги Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

встановила:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивача просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а за справою ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 працювала на посаді начальника відділу державних соціальних допомог управління соціальних гарантій Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.

17 липня 2015 року ОСОБА_4 подала до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації заяву від 16 липня 2015 року, у якій просила звільнити її за угодою сторін.

Наказом директора Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації від 17 липня 2015 року №96-к ОСОБА_4 звільнено з посади начальника відділу державних соціальних допомог управління соціальних гарантій Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації 17 липня 2015 року за угодою сторін.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, судами при розгляді даної справи не враховано наступного.

Статтями 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано та встановлено правила щодо строків звернення до суду та наслідків їх пропуску в адміністративному судочинстві.

Частинами першою та другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи те, що предметом спору є поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, що є спором, пов'язаним з проходженням, звільненням громадян з публічної служби, до спірних правовідносин необхідно застосовувати спеціальний строк звернення з адміністративний позовом передбачений, частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто місячний строк.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, наказ про звільнення 17 липня 2015 року ОСОБА_4 з посади начальника відділу державних соціальних допомог управління соціальних гарантій Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації видано відповідачем 17 липня 2015 року.

До суду про скасування зазначеного наказу ОСОБА_4 звернулась 22 лютого 2016 року, тобто з пропуском місячного строку на звернення до суду.

Позивач у позовній заяві просила суд поновити строк звернення до суду з даним позовом, проте судами не досліджено поважності причин пропуску строку, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та не надано належної правової оцінки цьому питанню.

Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вказані порушення норм процесуального права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до вимог частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий М.М. Заїка

Судді А.Ф. Загородній

М.І. Мойсюк