Ухвала суду № 67193714, 08.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 червня 2017 року м. Київ К/800/18485/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Кам"янка-Бузького об"єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року

у справі № 446/1531/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Кам"янка-Бузького об"єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, в якому просив визнати протиправні дії відповідача та зобов'язати його виплатити підвищення до пенсії відповідно до п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме, 25 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 серпня 2013 року по 30 липня 2016 року та виплачувати у подальшому.

Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо невиплати позивачу надбавки до пенсії як члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено у розмірі передбаченому п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10 лютого 2016 року з врахуванням виплачених сум. Зобов'язано відповідача проводити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до п. «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25 % мінімальної пенсії з віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10 лютого 2016 року з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат. В решті позовні вимоги залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, рішення суду першої інстанції, в частині залишення без розгляду позовних вимог скасовано частково та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги позивачаї за період із 01 серпня 2013 року по 09 лютого 2016 року включно - залишено без розгляду, а в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного цим Законом. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 цього Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тому, зазначений розмір пенсії за віком не може застосовуватися для обчислення підвищення пенсії громадян, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, та членам їх сімей, яких було примусово переселено.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, позивач є реабілітованою на підставі ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій України», перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім'ї реабілітованих у розмірі 43,52 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при визначенні позивачу розміру підвищення до пенсії застосуванню підлягає п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не положення постанови Кабінету Міністрів України 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Ст. 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» встановлено, що реабілітованими є, зокрема, особи, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі «двійками», «трійками», особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» від 25 грудня 1958 року, за винятком осіб, зазначених у ст. 2 цього Закону.

Згідно з пунктом «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пенсії підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані - на 50%, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до п. 6 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» ч. 1 ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком підлягають починаючи з 10 лютого 2016 року.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кам"янка-Бузького об"єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі № 446/1531/16-а .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед