Ухвала суду № 67193627, 14.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 червня 2017 року м. Київ К/800/19137/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира про зобов'язання виплатити нараховану доплату,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Народицького районного суду Житомирської області з вказаним адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира виплатити йому доплату до заробітної плати відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що постановою Народицького районного суду Житомирської області від 25 липня 2014 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області було зобов'язано провести донарахування вищевказаних коштів й відповідні нарахування проведено, але відповідач, будучи розпорядником коштів, їх не виплачує, посилаючись на те, що судом на Управління не було покладено обов'язок виплачувати нараховані кошти, що призвело до порушення його прав.

Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 04 квітня 2017 року зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира виплатити ОСОБА_1 нараховану відповідно до постанови Народицького районного суду Житомирської області №284/742/14-а від 25 липня 2014 року доплату до заробітної плати за статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині повернення ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору змінено, викладено абзац 5 резолютивної частини постанови в такій редакції : «стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира на користь ОСОБА_1 640 грн.( шістсот сорок грн.) понесених витрат на сплату судового збору». В решті постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира подало касаційну скаргу, в якій просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Народицького районного суду Житомирської області від 25 липня 2014 року в справі №284/742/14-а зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести ОСОБА_1 донарахування доплати до заробітної плати (стаття 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року, в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», щомісяця, з урахуванням виплачених коштів, та подати розрахункові документи до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року залишено без змін постанову Народицького районного суду Житомирської області від 25 липня 2014 року.

На виконання вказаних судових рішень, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області проведено перерахунок відповідних коштів й подано розрахунок управлінню праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира, проте у виплаті нарахованих коштів позивачу відмовлено (лист №О-20 від 18 січня 2017 року), оскільки судом не було покладено на Управління обов'язку щодо виплати таких (нарахованих) коштів.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

У статті 2 Закону України від 28.02.1991р № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

За змістом пункту 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936 (надалі - Порядок), соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 6 - 13 пункту 4 цього Порядку (зокрема доплати особам, які працюють у зоні відчуження, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» - підпункт 11 пункту 4 Порядку), проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та фізичними особами - підприємцями (далі - підприємства) відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Згідно з абзацами 5 та 6 пункту 6 Порядку керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів; уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів (пункт 2 Порядку).

Отже, виходячи з наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира, будучи уповноваженим органом та розпорядником коштів для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язане подати органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, а також, виплатити позивачу кошти, нараховані згідно постанови Народицького районного суду від 25 липня 2014 року по справі №284/742/14-а; відмовляючи позивачу у виплаті коштів, відповідач діяв всупереч норм законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира про зобов'язання виплатити нараховану доплату.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник