Постанова № 67193483, 12.06.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/173/17

Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

12 червня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

представника апелянта - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги управління Держпраці у Хмельницькій області та ОСОБА_6 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Давидковецької сільської ради до управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

06 січня 2017 року позивач, Давидківецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено:

-визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/297 від 06.12.2016 року;

-визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/298 від 06.12.2016 року.

-стягнуто на користь Давидковецької сільської ради за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області судовий збір.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

14 березня 2017 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_6 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з мотивів викладених в ній.

Представник апелянта ОСОБА_6 просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції з підстав, викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги управління Держпраці у Хмельницькій області та ОСОБА_6 необхідно частково задовольнити , а постанову суду першої інстанції скасувати, з огляду на наступне.

06.10.2016 року до управління Держпраці у Хмельницькій області звернувся ОСОБА_7 із заявою про проведення перевірки Давидковецької сільської ради з метою з'ясування обставин, викладених в заяві.

На проведення позапланової перевірки позивачем отримана згода Держпраці України від 11.10.2016 №10204/4.1/4.2-ДП-16.

На підставі зазначених заяви гр. ОСОБА_7 та згоди Держпраці України, управлінням Держпраці у Хмельницькій області видано наказ "Про здійснення позапланових перевірок посадовими особами Управління" №832 від 13.10.2016 року та направлення від 18.10.2016 №6114/16 на проведення позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у Давидковецькій сільській раді.

Згідно п.6 наказу, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_8 доручено здійснити позапланову перевірку додержання законодавства про працю у Давидковецькій сільській раді.

На підставі листа Хмельницької місцевої прокуратури №93-917-15 від 27.10.2016 та згоди Держпраці України на проведення позапланової перевірки від 04.11.2016 №10990/4.1/4.2-ДП-16, управлінням Держпраці у Хмельницькій області видано наказ "Про здійснення позапланових перевірок посадовими особами Управління" №906 від 10.11.2016 року та направлення від 10.11.2016 №6678/16 на проведення позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у Давидковецькій сільській раді.

Згідно п.4 наказу, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_8 доручено здійснити позапланову перевірку додержання законодавства про працю у Давидковецькій сільській раді.

На підставі направлення від 18.10.2016 №6114/16 та від 10.11.2016 №6678/16, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_8 за вказаними направленнями проведено позапланову перевірку Давидковецької сільської ради з 11.11.2016 року по 18.11.2016 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №22-30/2034, в якому зафіксовані порушення позивачем норм трудового законодавства:

- ч.2 ст.48 Кодексу законів про працю України (далі по тексту КЗпП України), абз.2 п.1.1 глави 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (далі по тексту Інструкція №58) трудові книжки ведуться не на всіх працівників, які працюють понад п'ять днів. Відсутня трудова книжка директора КП "Давидковецьке" ОСОБА_6;

- абз.3 п.7.1 глави 7 Інструкції №58 у книзі обліку руху трудових книжок не зареєстрована трудова книжка ОСОБА_6;

- ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 №504/96-ВР в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон №504/96-ВР) при наданні працівникам Давидковецької сільської ради щорічних відпусток порушуються терміни виплати заробітної плати за весь час відпустки. Зокрема, ОСОБА_7 розпорядженням сільського голови від 17.08.2015 №62 надано щорічну відпустку на 30 календарних днів з 18.08.2015. Заробітна плата за час відпустки, згідно платіжного доручення від 24.11.2015 №178 виплачена 25.11.2015;

- ч.1 ст.116, ст.83 КЗпП України відповідно до розпорядження голови Давидковецької сільської ради від 05.08.2016 №56-р ОСОБА_7 звільнено з посади заступника сільського голови Давидковецької сільської ради з 05.08.2016, при цьому не надано підтверджуючих документів про нарахування та виплату компенсації за всі невикористані дні відпустки при звільненні.

За результатам розгляду акту перевірки, начальником управління Держпраці у Хмельницькій області 06.12.2016 винесено постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:

- №22/297, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1450,00 грн. за порушеннями ч.2 ст.48 КЗпП України, абз.2 п.1.1 глави 1 Інструкції №58, абз.3 п.7.1 глави 7 Інструкції №58 та ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону №504/96-ВР;

- №22/298, якою на позивача накладено штраф у розмірі 4350,00 грн. за порушення - ч.1 ст.116, ст.83 КЗпП України.

Не погоджуючись з вказаними постановами позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено протиправність постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Хмельницькій області №22/297 від 06.12.2016 року та №22/298 від 06.12.2016 року, у звязку з чим суд прийшов до висновку про наявність підстав для скасування вказаних постанов управління Держпраці у Хмельницькій області

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011 (далі - Положення № 386) Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 7 вказаного Положення).

Процедура проведення відповідачем перевірок встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року № 390 (далі - Порядок № 390).

Відповідно до п. 3 Порядку №390 позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення субєктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

При розгляді справи, дослідженні її матеріалів судом встановлено, що ОСОБА_7 28.07.2015 року поновлено на посаді заступника Давидковецького сільського голови Хмельницького району з питань діяльності виконавчого органу на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 25 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року по справі 686/15185/14-а, що підтверджується копією книги обліку трудових книжок та вкладишів до неї Давидковецької сільської ради Хмельницької області (а.с.121) та в послідуючому звільнено на підставі розпорядження Давидковецького сільського голови №77- р від 07 жовтня 2015 року.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2016 року по справі №686/22410/15-а скасовано розпорядження Давидковецького сільського голови Хмельницького району ОСОБА_2 №77-р від 07.10.2015 року про звільнення ОСОБА_7 з посади заступника Давидковецького сільського голови Хмельницького району з питань діяльності виконавчого органу на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України, поновлено його на займаній посаді та зобовязано Давидковецьку сільську раду Хмельницького району нарахувати та виплатити ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року постанову Хмельницького міськрайонного суду від 04 квітня 2016 року залишено без змін.

14 липня 2016 року на виконання вищезазначених рішень судів ОСОБА_7 поновлено на посаді заступника сільського голови Давидковецької сільської ради, згідно розпорядження.

В подальшому, Давидковецькою сільською радою Хмельницького району подано касаційну скаргу на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, за результатами якої ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Давидковецької сільської ради Хмельницької області та зупинено виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2016 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року в частині присудження виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу поза межами місячного строку платежу і стягнення моральної шкоди.

05 серпня 2016 року сільським головою Давидковецької сілької ради Хмельницької області ОСОБА_2 видано розпорядження №56-р «Про звільнення з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради ОСОБА_7С.».

ОСОБА_7С звернувся з заявою до управлінням Держпраці у Хмельницькій області щодо невиплати йому компенсації за всі дні невикористаної відпустки всупереч вимог чинного законодавства. На підставі вказаної заяви та згоди Держпраці України, управлінням Держпраці у Хмельницькій області видано наказ "Про здійснення позапланових перевірок посадовими особами Управління" №832 від 13.10.2016 року та направлення від 18.10.2016 №6114/16 на проведення позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у Давидковецькій сільській раді, за результатами якої, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу №22/298 від 06.12.2016 року на підставі того, що під час проведення перевірки Давидковецькою сільською радою не було надано інформації та підтверджуючих документів про нарахування та виплату компенсації за всі невикористані дні відпустки при звільненні, згідно ст. 83, ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу №22/298 підлягає скасуванню у звязку з тим, що сума, яка невиплачена ОСОБА_7 є оспорюваною, а оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.08.2016 року зупинено виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 04.04.2016 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 року в частині присудження виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу поза межами місячного строку платежу і стягнення моральної шкоди до закінчення касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_7,тому позивачем не порушено вимоги ч.1 ст.116, ст.83 КЗпП України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування постанови №22/298 від 06.12.2016 року, з огляду на наступне.

Статтею 83 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З матеріалів справи вбачається, що на час звільнення ОСОБА_7 05.08.2016 року спір про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є вирішеним, оскільки ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, якою залишено постанову Хмельницького міськрайонного суду від 04 квітня 2016 року без змін, набрала законної сили 13.07.2016 року, а тому підлягала виконанню Давидковецькою сільською радою Хмельницького району Хмельницької області в повному обсязі. Про те, на час проведення перевірки управлінням Держпраці у Хмельницькій області постанова Хмельницького міськрайонного суду від 04 квітня 2016 року виконана позивачем лише в частині поновлення на роботі ОСОБА_7 без виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що постанову суду від 04 квітня 2016 року на даний час не можливо виконати у звязку з тим, що Давидковецькою сільською радою подано касаційну скаргу по справі № 686/22410/15-а , виконання постанови зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.08.2016 року, у звязку з чим неможливо нарахування та виплату компенсацію ОСОБА_7С за всі невикористані дні відпустки при звільненні, навіть в частині не оспорюваного періоду.

Про те, колегія суддів не бере до уваги доводи представника Давидковецької сільської ради щодо посилання на ухвалу Вищого адміністративного суду від 19.08.2016 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду касаційної інстанції постановлена 19.08.2016 року, тобто після видання сільським головою Давидковецької сілької ради Хмельницької області ОСОБА_2 розпорядження №56-р «Про звільнення з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради ОСОБА_7С.», у звязку з чим у позивача були відсутні підстави, які перешкоджали йому виплатити компенсацію за всі дні невикористаної відпустки при звільненні.

Представник позивача під час надання пояснень також зауважила, що згідно постанови Хмельницького міськрайонного суду від 09.02.2017 року по справі №686/21628/15-а наявний спір про визнання дій протиправними та стягнення коштів за період, який має бути включений до розрахунку компенсації ОСОБА_7С за невикористані дні відпустки при звільненні, а саме липень 2015 року.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 09.02.2017 року у справі №686/21628/15, де позивачем є ОСОБА_7, оскільки заявлений позов не перешкоджав виконанню постанови Хмельницького міськрайонного суду від 04 квітня 2016 року в частині неоспорюваного періоду. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що постанова Хмельницького міськрайонного суду прийнята 09 лютого 2017 року по справі №686/21628/15, тобто пізніше в часі за постанову Хмельницького міськрайонного суду від 04 квітня 2016 року, а тому не береться до уваги при розгляді даної справи.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача зазначила, що відповідно Закону України "Про місцеві вибори" 25 жовтня 2015 року було проведено вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів і як наслідок 9 листопада 2015 року припинено повноваження попередньої ради, у зв'язку з чим у ОСОБА_7 закінчились повноваження на посаді заступника Давидковецького сільського голови Хмельницького району з питань діяльності виконавчого органу, а тому з урахуванням викладених обставин наразі відсутні підстави для виплати компенсації за всі дні невикористаної відпустки при звільненні.

Про те, колегія суддів критично відноситься до наданих пояснень та зазначає, що у позивача були відсутні перешкоди щодо виплати компенсації за дні невикористаної відпустки в частині неоспорюваного періоду(з 07.10.2015 року по 09.11.2015 року), а тому Давидковецькою сільською радою порушено норми трудового законовдавства.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова управління Держпраці у Хмельницькій області №22/298 від 06.12.2016 року є правомірною та прийнята на підставі вимог чинного законодавства, оскільки на час звільнення ОСОБА_7 05.08.2016 року були відсутні підстави, які перешкоджали Давидковецькій сількій раді Хмельницького району Хмельницької області виплатити останньому компенсацію за всі невикористані дні відпустки при звільненні в частині неоспорюваного періоду.

Судом першої інстанції в повному обсязі скасовано постанову управління Держпраці у Хмельницькій області №22/297 про накладення штрафу у звязку з тим, що частину постанови, яку суд вважає неправомірною, неможливо виокремити, а тому постанова №22/297 підлягає скасуванню в повному обсязі.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо постанови управління Держпраці у Хмельницькій області №22/297 від 06.12.2016 року в частині порушення Давидковецькою сільською радою ч.2 ст.48 КЗпП України, абз.2 п.1.1 глави 1 Інструкції №58, абз.3 п.7.1 глави 7 Інструкції №58 та ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону №504/96-ВР, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Аналогічні норми викладені в п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов'язок вести трудові книжки виникає в організації щодо осіб, які працюють на підприємстві, в установі, організації.

Згідно ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст.24 КЗпП України, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.10 ч.4 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2014 року ОСОБА_6 звернувся з заявою щодо вирішення питання про його прийом на посаду директора КП "Давидковецьке".

Рішенням двадцять шостої чергової сесії Давидковецької сільської ради 6-го скликання №8 від 13.05.2014 вирішено призначити ОСОБА_6 на посаду директора КП "Давидковецьке".

Про те, у даному випадку, ОСОБА_6 не було зроблено дій, спрямованих на укладення трудового договору та не було надано трудову книжку, що підтверджується довідкою Давидковецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 14.12.2016 №186, про те, що ОСОБА_6 з 01.10.2010 працює на посаді сезонного кочегара (оператора) газової котельні. Трудова книжка знаходиться в школі.

В судовому засіданні судом апеляційної інстанції досліджено книгу обліку трудових книжок та вкладишів до них Давидковецької сільської ради та встановлено відсутність записів щодо надходження та реєстрації трудової книжки ОСОБА_6 з зазначенням посади директора КП «Давидковецьке», доказів щодо відмови у прийнятті трудової книжки та внесення відповідного запису до неї судом не здобуто.

Крім того, в матеріалах справи містяться докази намірів приведення у відповідність трудових відносин з ОСОБА_9: акт від 01.11.2016 року (а.с. 35), акт від 01.12.2016 року (а.с.36) щодо відмови ОСОБА_6 від надання Давидковецькі сільській раді трудової книжки, відмови щодо підписання контракту з керівником підприємства

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували фактичне виконання ОСОБА_6 обовязків директора «КП Давидковецьке», встановлених статутом «КП Давидковецьке» (а.с. 31) та отримання ОСОБА_6 заробітної плати.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка Державної податкової інстанції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області, згідно якої за період з 2014 року по 2016 року податкова звітність по господарській діяльності КП «Давидковецьке» до державної податкової інспекції не подавалась.

Представником ОСОБА_6 під час судового засідання заявлено клопотання про допит свідків на підтвердження факту відмови сільського голови ОСОБА_2 щодо оформлення трудових відносин зі ОСОБА_6

За результатами розгляду клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки згідно Посадової інструкції секретаря Давидковецької сільської ради саме до її обов"язків входить ведення кадрової роботи в сільській раді, прийняття, ведення обліку та контролю за розглядом листів, скарг і заяв громадян, ведення особистого прийому, а жодних доказів того, що ОСОБА_6 звертався з паспортом та трудовою книжкою до відповідального працівника (секретаря сільської ради) в судовому засіданні не здобуто. У зв'язку з чим, колегія суддів не бере до уваги посилання представника апелянта на акти, надані до апеляційної скарги (а.с. 206-208).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності порушення Давидковецькою сільською радою ч.2 ст.48 КЗпП України, абз.2 п.1.1 глави 1 Інструкції №58, абз.3 п.7.1 глави 7 Інструкції №58, оскільки при дослідженні матеріалів справи судом та отримання пояснень учасників процесу такі докази на підтвердження факту надання ОСОБА_6 трудової книжки для оформлення трудового договору відсутні.

Щодо постанови управління Держпраці у Хмельницькій області №22/297 від 06.12.2016 року в частині порушення Давидковецькою сільською радою ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 №504/96-ВР, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 21 КЗпП заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Судом встановлено, що розпорядженням сільського голови Давидковецької сільської ради від 17.08.2015 року №62 надано ОСОБА_7 щорічну відпустку на 30 календарних днів з 18.08.2015 року, про те, заробітна плата за час відпустки відповідно до платіжного доручення від 24.11.2015 року №178 виплачена 25.11.2015 року.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, постанова №22/297 від 06.12.2016 року в частині встановлення порушень ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 №504/96-ВР знайшла підтвердження належними доказами та матеріалами справи під час розгляду в суді апеляційної інстанції.

Статтею 265 КЗпП України встановлено відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до абз. 2ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно абз. 7 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Колегія суддів зазначає, що порушення термінів виплати Давидковецькою сільською радою заробітної плати за весь час відпустки підтверджені в судовому засіданні та є самостійною достатньою підставою для притягнення до відповідальності за порушення трудового законодавства, у звязку з чим постанова управління Держпраці у Хмельницкій області №22/297 від 06.12.2016 року є правомірною, а санкція застосована відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неправомірно скасовано постанови управління Держпраці у Хмельницькій області №22/297 від 06.12.2016 року та 22/298 від 06.12.2016 року, оскільки під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції підтвердженим є порушення вимог трудового законодавства, встановлених постановами управління Держпраці України у Хмельницькій області №22/297 від 06.12.2016 року та 22/298 від 06.12.2016 року, визначених ч. 1 ст.116, ст.83 КЗпП України та ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України "Про відпустки".

У відповідності зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги управління Держпраці у Хмельницькій області та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року скасувати.

Винести нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №22/297 від 06 грудня 2016 року управліня Держпраці у Хмельницькій області щодо притягнення до відповідальності Давидковецьку сільську раду за порушення вимог трудового законодавства, зокрема ч. 2 ст. 48 КЗпП України.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 червня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_10 ОСОБА_11