Ухвала суду № 67193314, 13.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 р.Справа № 820/1645/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. по справі № 820/1645/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОММЕТСПЛАВ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.04.2017 року № 0000931411 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 709 100,00 грн, в тому числі 1 139 400,00 грн за основним платежем та 569 700,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000941411 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 899 000,00 грн, в тому числі 1 266 000,00 грн за основним платежем та 633 000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 року по справі № 820/1645/17 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає нормам чинного законодавства, що полягає у порушенні норм матеріального та процесуального права, постанова є необґрунтованою та незаконною, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та постанову суду першої інстанції без змін.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» зареєстроване юридичною особою Харківським міським управлінням юстиції 22.06.1998 року за № 1298 та включено до ЄДР ЮО та ФОП, що підтверджується копією виписки ЄДР ЮО та ФОП від 30.03.2017 року, перебуває на обліку в Центральній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за реєстраційним номером № 60489, є платником ПДВ відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.07.1999 року № 28281895, виданого ДПІ Дзержинського району м. Харкова.

Як вбачається з матеріалів справи позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД - 24.42 виробництво алюмінію (основний), 24.44 виробництво міді, 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 38.32 відновлення відсортованих відходів.

ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» має ліцензію на діяльність: заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових металів, серія АБ №548770 від 03.08.2010 року, видана Міністерством промислової політики України, термін дії не обмежено.

Позивач також має свідоцтво Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ГОМС ТОВ «Науково-Дослідний інститут «Сінтеко», щодо атестації власної аналітичної лабораторії на проведення вимірювань. Власна лабораторія спектрального аналізу підприємства акредитована та занесена до реєстру Міністерства промислової політики України за № 06544-2-4-24/2 ГОМС від 14.01.2010 року (термін дії до 31.12.2018 року) та є Сертифікат відповідності стандарту ІSО 9001:2008, ІSО 9001:2015.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» для здійснення господарської діяльності має відповідні дозволи:

дозвіл № О2П.0.08.07.12200.227 Територіального управління Держнаглядохоронпраці по Харківській області на початок роботи виданий ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» від 13.06.2002 року;

дозвіл № 6310137200-1132 від 18.06.2014 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне у повітря (термін дії необмежений);

дозвіл № 1018.14.63 та № 1019.14.63 Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області від 12.11.2014 року на роботи з вироблення розплавів чорних і кольорових металів та сплавів на основі таких металів. Діє до11.11.2019 року;

дозвіл Півничного територіального відділу пожежної безпеки № 13/775, № 13/245 від 19.06.2012 року.

Позивач власну господарську діяльність здійснює у приміщеннях, які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 6 та м. Харків вул. Клочківська, буд. 368 на підставі наступних договорів оренди:

договір оренди № 2006-н від 28.11.2005 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» (для заготівлі, переробки та відвантаження металобрухту кольорових металів);

договір оренди № 2007-н від 28.11.2005 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» (для заготівлі, переробки та відвантаження металобрухту кольорових металів);

договір оренди № 2884-н від 14.09.2006 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» (оренда офісного приміщення);

- договір оренди № 26/28-09 від 28.09.2006 року між Державним підприємством «Харківській механічний завод» та ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» (з метою розміщення офісу) термін дії договору до 01.09.2019 року;

- договір оренди № 28/28-09 від 28.09.2006 року між Державним підприємством "Харківській механічний завод" та ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» (з метою заготівлі, переробки та відвантаження металобрухту кольорових металів) термін дії договору до 01.09.2019 року.

З використанням нерухомого майна ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» веде власну господарську діяльність. Тобто, позивач відповідає ознакам підприємства та здійснює систематичну комерційну діяльність.

Як визначено ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

На підставі направлень від 13.03.2017 року № 1231, № 1232, № 1233, виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області, Орєховою Світланою Михайлівною - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області, Кравчук Мариною Анатоліївною - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області, Макарущенко Ольгою Анатоліївною - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок трансфертного ціноутворення управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних документальних перевірок суб'єктів господарювання та наказу ГУ ДФС у Харківській області від 01.03.2017 року № 739, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ», з питань дотримання вимог податкового законодавств за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 31.03.2017 року № 2172/20-40-14-01-08/25611992 Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» (податковий номер 25611992) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року(далі по тексту - акт перевірки).

За наслідками перевірки, згідно висновків акта, було встановлено з боку позивача такі порушення:

1. внаслідок невірного визначення ним фінансового результату та в порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України встановлено заниження податку що підлягає сплаті на загальну суму 1 139 400,00 грн, в тому числі за 1 квартал 2016 року на суму 1 139 400,00 грн;

2. п.п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) внаслідок чого ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» занижено ПДВ до сплати на загальну суму 1 266 000,00 грн,в тому числі за січень 2016 року на суму 59 995,00 грн, за лютий 2016 року на суму 595 396,00 грн,за березень 2016року на суму 610 609,00 грн.

Не погодившись із вказаними висновками акта перевірки позивач надіслав до відповідача письмові заперечення № 238 від 03.04.2017 року, на які ГУ ДФС надано відповідь від 12.04.2017 року № 3912/10/20-40-14-01-17 про розгляд заперечення, згідно якого висновки акта перевірки відповідають чинному законодавству та залишаються без змін, а заперечення ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 18.04.2017 року № 0000931411 про збільшення ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 709 100,00 грн, в тому числі 1 139 400,00 грн за основним платежем та 569 700,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000941411 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 899 000,00 грн, в тому числі 1 266 000,00 грн за основним платежем та 633 000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 18.04.2017 року № 0000931411 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 709 100,00 грн, в тому числі 1 139 400,00 грн за основним платежем та 569 700,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000941411 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 899 000,00 грн, в тому числі 1 266 000,00 грн за основним платежем та 633 000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями - необґрунтовані та незаконні і підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» - задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акта перевірки та підтверджується матеріалами страви ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» у перевіряємому податковим органом періоді мав господарські взаємовідносини із ТОВ «Грейтопт ТЗ», яке зареєстроване юридичною особою 02.09.2015 року номер запису в ЄДР ЮО та ФОП 1 480 102 0000 067102, перебуває на обліку в Західній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, дата взяття на облік 02.09.2015 року, індивідуальний податковий номер - 399840520331, є платником ПДВ з 01.10.2015 року, що підтверджується копіями:виписки від 04.09.2015 року з ЄДРЮО та ФОП і витягу № 21119277 станом на 04.09.2017 року, витягу з реєстру платників ПДВ № 1520334500469, відомостей з ЄДРПОУ № 06.3-11/3838 від 07.09.2015 року.

У відповідності до копії відомостей з ЄДРПОУ № 06.3-11/3838 від 07.09.2015 року ТОВ «Грейтопт ТЗ» здійснює наступні види діяльності за КВЕД - 2010: 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основна); 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 43.91 покрівельні роботи; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.10 спеціалізована діяльність із дизайну.

Між ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» (покупець) та ТОВ «Грейтопт ТЗ» (постачальник) укладено договір поставки № 06012016 від 04.01.2016 року.

Згідно умов зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, а саме: алюміній вторинний АВ 97 ГОСТ 295-98та алюміній первинний А0 ГОСТ 11069-2001. Асортимент, кількість та ціна зазначаються у видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Загальна сума Договору визначається на підставі загальної вартості товару, вказаного в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною (п. 1.2.)

Згідно п. 1.3 договору якість товару повинна відповідати державним стандартам, технічним умовам, санітарним нормам і правилам, що діють в Україні на момент відвантаження товару.

Поставка товару здійснюється на умовах FCA - м. Харків, вул. Залютинська, 6,у відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2010 року (п. 3.1.).

У п. 8.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016 року.

Колегія суддів зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

На підставі ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Колегія суддів зазначає, що факт реального здійснення господарських операцій за зазначеним договором підтверджується наступними копіями:

- видаткових накладних: № вн-00004 від 28.01.2016 року на 228 000,00 грн; № вн-00003 від 28.01.2016 року на 228 000,00 грн; № вн-00002 від 28.01.2016 року на 228 000,00 грн; № вн-00001 від 28.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00006 від 27.01.2016 року на 228 000,00 грн; № вн-00005 від 27.01.2016 року на 228 000,00 грн; № вн-00004 від 27.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00003 від 27.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00004 від 26.01.2016 року на 228 000,00 грн; № вн-00003 від 26.01.2016 року на 228 000,00 грн; № вн-00002 від 26.01.2016 року на 228 000,00 грн; № вн-00006 від 25.01.2016 року на 228000,00 грн; № вн-00005 від 25.01.2016 року на 228 000,00 грн; № вн-00004 від 25.01.2016 року на 270000,00 грн; № вн-00003 від 25.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00009 від 22.01.2016 року на 228000,00 грн; № вн-00008 від 22.01.2016 року на 228 000,00 грн; № вн-00007 від 22.01.2016 року на 270000,00 грн; № вн-00006 від 22.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00005 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00004 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00003 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00002 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00005 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00004 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00003 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00002 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00002 від 08.01.2016 року на 270 000,00 грн; № вн-00001 від 08.01.2016 року на 270 000,00 грн;

- податкових накладних: № 2 від 08.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 1 від 08.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 5 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 3 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 2 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 5 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 2 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 4 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 3 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 4 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 3 від 28.01.2016 року на 228 000,00 грн; № 4 від 25.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 3 від 25.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 3 від 27.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 6 від 22.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 7 від 22.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 4 від 27.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 6 від 27.01.2016 року на 228 000,00 грн; № 6 від 25.01.2016 року на 228 000,00 грн; № 8 від 22.01.2016 року на 228 000,00 грн; № 2 від 26.01.2016 року на 228 000,00 грн; № 5 від 25.01.2016 року на 228 000,00 грн; № 5 від 27.01.2016 року на 228 000,00 грн; № 1 від 26.01.2016 року на 270 000,00 грн; № 1 від 28.01.2016 на 270000,00 грн.; №4 від 28.01.2016 на 228000,00 грн.; №2 від 28.01.2016 на 228000,00 грн.; №3 від 26.01.2016 на 228000,00 грн.; №9 від 22.01.2016 на 228000,00 грн.; №4 від 26.01.2016 року на 228 000,00 грн, які зареєстровані в ЄРПН, що встановлено в ході проведеної перевірки та відображено в акті перевірки, а також підтверджується копією витягу з єдиного реєстру податкових накладних № 12874 від 20.04.2017 року та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за січень 2016 року;

- довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 3 від 08.01.2016 року, № 33 від 22.01.2016 року;

- платіжних доручень: № 9021 від 06.04.2016 року на 200 000,00 грн; № 704 від 16.03.2016 року на 500 000,00 грн; № 615 від 18.02.2016 року на 500 000,00 грн; № 580 від 09.02.2016 року на 245 000,00 грн; № 578 від 09.02.2016 року на 220 000,00 грн; № 579 від 09.02.2016 року на 260 000,00 грн; № 577 від 09.02.2016 року на 275 000,00 грн, які були досліджені перевіряючими в ході перевірки та встановлено факт відсутності заборгованості, і також підтверджується копіями банківських виписок, бухгалтерською довідкою ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» та оборотно-сальдовою відомістю за 2016 рік по рахунку 361;

- сертифікатів якості товару надані ТОВ «Грейтопт ТЗ» для ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» з поставкою товару: № 28-4 від 28.01.2016 року; № 28-3 від 28.01.2016 року; № 28-2 від 28.01.2016 року; № 28-1 від 28.01.2016 року; № 27-6 від 27.01.2016 року; № 27-6 від 27.01.2016 року; № 27-5 від 27.01.2016 року; № 27-4 від 27.01.2016 року; № 27-3 від 27.01.2016 року; № 26-4 від 26.01.2016 року; № 26-3 від 26.01.2016 року; № 26-2 від 26.01.2016 року; № 26-1 від 26.01.2016 року; № 25-6 від 25.01.2016 року; № 25-5 від 25.01.2016 року; № 25-4 від 25.01.2016 року; № 25-3 від 25.01.2016 року; № 22-9 від 22.01.2016 року; № 22-8 від 22.01.2016 року; № 22-7 від 22.01.2016 року; № 22-6 від 22.01.2016 року; № 15-5 від 15.01.2016 року; № 15-4 від 15.01.2016 року; № 15-3 від 15.01.2016 року; № 15-2 від 15.01.2016 року; № 14-5 від 14.01.2016 року; № 14-4 від 14.01.2016 року; № 14-3 від 14.01.2016 року; № 14-2 від 14.01.2016 року; № 08-2 від 08.01.2016 року; № 08-1 від 08.01.2016 року;

- товарно-транспортних накладних: ТТН № 4 від 28.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 3 від 28.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 2 від 28.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 1 від 28.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 6 від 27.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 5 від 27.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 4 від 27.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 3 від 27.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 4 від 26.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 3 від 26.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 2 від 26.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 1 від 26.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 6 від 25.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 5 від 25.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 4 від 25.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 3 від 25.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 9 від 22.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 8 від 22.01.2016 року на 228 000,00 грн; ТТН № 7 від 22.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 6 від 22.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 5 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 4 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 3 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 2 від 15.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 5 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 4 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 3 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 2 від 14.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 2 від 08.01.2016 року на 270 000,00 грн; ТТН № 1 від 08.01.2016 року на 270 000,00 грн.

Отриманий товар оприбутковано позивачем по рахунку 201, що також підтверджується карткою по рахунку 201 за січень 2016 року; копіями: складських накладних, протоколів перевірки зразків товару (хімічний аналіз товару) за період січень 2016 року, матеріального звіту по складу за період січень, лютий, березень 2016 року, накладними-вимогами на відпуск на внутрішнє переміщення із складу до цеху сировини, матеріалів (форма м-11), звіту начальника виробництва про виробництво готової продукції за період січень, лютий, березень 2016 року.

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме використано у виробництві марочних алюмінієвих сплавів, що підтверджується копіями: паспортів плавок (щодо списання матеріалів до виробництва у піч та вихід готової продукції алюмінієвого сплаву); накладних-вимог на переміщення зі складу в цех та оприбуткування вже готової продукції внутрішнє переміщення матеріалів (форма м-11); сертифікатів якості готової продукції та попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції (алюмінієвого сплаву).

Подальша реалізація виготовленої продукції підтверджується копіями: договорів на поставку алюмінієвого сплаву на адресу ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ТОВ «Торгова група «Альянс», ТОВ «Автопривід», ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ТОВ «Навігатор», ТОВ «Світанок», ТОВ «Аліт», ТОВ «Біол», ТОВ «Проліс»; податкових накладних; видаткових накладних та рахунків-фактур; товарно-транспортних накладних; довіреностей на отримання ТМЦ; сертифікатів якості готової продукції та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 2016 року.

На підтвердження наявності трудових ресурсів та кваліфікованого штату працівників позивачем до матеріалів справи долучено копії: штатного розкладу, посадової інструкція на комерційного директора (особа яка отримувала товар), а також посвідчень працівників (плавильники металу, газорізальник, машиніст крану, водій автонавантажувача, електриків, про проходження навчання з питань пожежної безпеки).

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Грейопт ТЗ» включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як визначено п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як передбачено п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм, податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У відповідності до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Так, доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Таким чином, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період, починаючи з 01.01.2015 року, здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а в свою чергу господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як передбачено ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів відмічає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Слід звернути увагу на те, що норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 168/704).

Пунктом 2.4 Положення № 168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання товарно-матеріальних цінностей у вищезазначеного підприємства та їх подальшу реалізацію, суд приходить до висновків, що видаткові, податкові накладні в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити та їх сукупності свідчать про товарність і реальність здійснення господарських.

Колегія суддів зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ «Грейопт ТЗ»на час здійснення господарських операцій був чинним та не визнаним в установленому порядку недійсним.

Стосовно тверджень відповідача на відсутність сертифікатів якості товару, колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки даний факт не є підставою для донарахування податкових зобов'язань.

Відповідно до Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 року № 2406-111, контроль за дотриманням його положень покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності, згідно з Указом Президента України від 31.05.2011 року № 634/2011, є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, а неоргани ДФС.

Що стосується неналежним чином заповнених товарно-транспортних накладних, колегія суддів наголошує, що вказані накладні заповнює не отримував товару. Згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 року № 363, вказані Правила визначають лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюють правила податкового обліку при формуванні податкового кредиту платника податків. Крім того, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться формування податкового кредиту та не є єдиними та безумовними документами, що підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

В акті перевірки відповідач посилається на ухвалу від 06.02.2017 року слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, винесену за результатами розгляду клопотання ст. слідчого відділу СУ ГУ Національної поліції в Харківської області Білецької Лілії Олександрівни в кримінальному провадженні № 12016220000001046 від 30.09.2016 року за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України, про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів та відкрито за фактом заволодіння бюджетними грошовими коштами службовими особами ТОВ «ПАМ ХАУС» і ТОВ «Альтеп», які вступивши у злочинну змову зі службовими особами КП Харківської районної ради «Комуненерго», відділу освіти Зміївської РДА, КП «Зміїв тепло» та Зміївської міської ради.

Водночас колегія суддів зазначає, що порушене кримінальне провадження не є належним та допустимим в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказом факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись. Ними можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Крім того, в акті перевірки відповідачем не зазначено жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано, а також доказів, що підприємство ТОВ «Грейтопт ТЗ» є фіктивним підприємством.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на податкову інформацію від 09.03.2016 року № 119/20-40-14-08-12/39984058, складену фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області за звітний період декларування ПДВ січень 2016 року є безпідставним, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Так, ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави, через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг), для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Слід зазначити, що у рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» звернуто увагу на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Отже, у зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. по справі № 820/1645/17 залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 59 533,65 грн (пядтесят дев'ять тисяч п'ятьсот тридцять три) до спеціального фонду державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2017 р.