Ухвала суду № 67193082, 14.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

14 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 515/541/17

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Семенюк Л.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 25 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про скасування рішення №189 від 23.03.2017р. «Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо викупу земельної ділянки», зобов'язання відповідача на черговому пленарному засіданні розглянути та задовольнити заяву ОСОБА_1 шляхом прийняття рішення про викуп та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки рекреаційного призначення для експлуатації та обслуговування майнового готельного комплексу «Парус» загальною площею 0,348 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., Татарбунарський р-н, с.Лебедівка, вул.Центральна, 16а.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 25.04.2017р. відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що подана ОСОБА_1 позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу від 25.04.2017р. скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильних дій суду.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність реалізації права позивача на захист в порядку цивільного судочинства, оскільки у спірних правовідносинах відсутня юридична рівність їх учасників. Відповідач є суб'єктом владних повноважень, який своїми рішеннями та діями порушив права позивача. У поданому позові не йдеться про захист речового права, тому посилання суду першої інстанції на висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16.12.2015р. у справі №6-2510цс15, є безпідставним.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму (ч.1 ст.17 КАС України).

За приписами ч.2 вказаної статті КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено у статті 3 КАС України, відповідно до якої це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Предметом спору є оскарження ОСОБА_1 рішення Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області №189-1 від 23.03.2017р. «Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо викупу земельної ділянки», прийнятого відповідачем за результатами розгляду заяви позивача від 29.02.2016р. про викуп ? частки земельної ділянки рекреаційного призначення для експлуатації та обслуговування майнового готельного комплексу «Парус» загальною площею 0,348 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., Татарбунарський р-н, с.Лебедівка, вул.Центральна, 16а.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам встановлено статтею 128 Земельного кодексу України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації, у якій зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. За результатами розгляду вказаної заяви орган місцевого самоврядування у місячний строк приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Тобто, органи місцевого самоврядування, як суб'єкти владних повноважень, приймають одне з відповідних рішень, яке за своєю формою та сутністю є правовим актом індивідуальної дії.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про викуп земельної ділянки, Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області здійснювала владні управлінські функції та реалізувала свої повноваження у сфері управління, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 16.12.2015 року по справі №6-2510ц15, виходив з того, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорювати ся з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

При цьому, судом першої інстанції не враховано, що для віднесення спору про скасування рішення відповідної ради, що стосується земельної ділянки, до цивільної (господарської) юрисдикції необхідним є встановлення факту реалізації такого рішення, виникнення на підставі нього у фізичних чи юридичних осіб правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, чого у даній справі не встановлено.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

З огляду на встановлені порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо предметної підсудності, колегія суддів доходить висновку, що, на підставі ст. 204 КАС України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 195, 197, ст.199 ч.1 п.3, 204 ч.1 п.4, 206, 211 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 25 квітня 2017 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії направити до Татарбунарського районного суду Одеської області для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Семенюк Г.В.

Шляхтицький О.І.