Ухвала суду № 67192964, 15.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5350/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Іванейко Я.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області (Далі - Личаківська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Личаківської ОДПІ № 33862-13 від 30.06.2016.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Личаківська ОДПІ подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що з 01.01.2015 набрала чинності ст.267 Податкового кодексу (далі - ПК) України «Транспортний податок», якою введено в дію новий податок. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни в п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК та викладено статтю у новій редакції, відповідно до якої об'єктом оподаткування визначено легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) періоду. Пояснив, що вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розміру, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки перемикання передач, пробігу та розміщується на його офіційному веб-сайті. Оскільки позивач є власником такого автомобіля, то направлене податкове повідомлення-рішення є правомірним. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні його адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Іванейка Я.Я., яка підтримала апеляційну скаргу, представника позивача ОСОБА_1, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 19.12.2014 за ОСОБА_3 було зареєстровано транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель GL 350 CDI 4 Matik, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова № НОМЕР_2, об'єм двигуна автомобіля 2987 куб.см., 2014 року випуску, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК та відповідно до п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 цього Кодексу, 30.06.2016 Личаківською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення «Ф» № 33862-13, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб 18011000» у розмірі 25 000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інтонації виходив з того, що з врахуванням положень п.п.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК, автомобіль позивача не являвся об'єктом оподаткування транспортним податком, тому в останнього відсутній обов'язок сплати транспортного податку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

01.01.2015 набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким введено новий податок - транспортний податок, який відповідно до ст.265, п.10.2 ст.10 ПК є місцевим податком.

Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесені зміни до ПК, зокрема, в частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016.

Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК, в редакції чинній на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Законом України про Державний бюджет України на 2016 рік установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік та становить 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Для фізичних осіб - платників транспортного податку не передбачено надання декларації. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб - резидентів здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК).

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком визначено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 (далі - Методика).

Згідно п.13 Методики, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У відповідності до п.п.12.3.1 п.12.3 ст.12 ПК, встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п.4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909 від 24.12.2015 встановлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені п.п.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VІІІ органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

На виконання вимог Закону України «Про знесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016», Львівська міська рада 14.01.2016 ухвалою № 121 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 19.01.15 № 4263 «Про затвердження положення про транспортний податок» виклала у новій редакції Положення про транспортний податок.

Таким чином, рішенням Львівської міської ради № 121 від 14.01.2016 не встановлювався новий транспортний податок та не змінювалась його ставка, а лише змінювались вимоги до об'єкта оподаткування таким податком, що зумовлено внесенням змін до ПК, чим фактично запроваджено механізм справляння та порядок сплати транспортного податку, а тому саме 2016 рік і є базовим (звітним) періодом для оподаткування транспортним податком.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття контролюючим органом спірного рішення слугував лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з додатком № 1, у якому є інформація щодо автомобілів середньо ринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП «Держзовнішінформ», проте, у вказаному додатку не містить марки та моделі Mercedes-Benz GL 350 СDI 4 Matik, однак клас GL міститься в додатку № 3 серед автомобілів, вартість яких неможливо визначити.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не доведено виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 в частині визначення середньої вартості автомобіля відповідно до вищенаведеної Методики на час винесення спірного рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, за допомогою сервісу на веб-сайті Мінекономрозвитку : Транспортні засоби : розрахунок вартості (http://www.me.gov.ua/Vehicles/Calculate Price?lang=uk-UA) з'ясовано, що вказаний сервіс не містить відомостей щодо автомобіля позивача моделі та марки Merscedes-Benz GL 350 CDI 4 Matik, однак, позивачем з сайту Мінекономрозвитку було надано розрахунки вартості максимально наближених за класом та моделлю транспортних засобів, за жодним з яких середньоринкова вартість цих автомобілів не становила 750 розмірів мінімальних заробітних плат.

З огляду на викладене, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність нарахування позивачу податкових зобов'язань з транспортного податку за 2015 рік в розмірі 25000,00 грн.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи, викладені в апеляційні скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції допущено не було, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року по справі № 813/4352/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос І. О. Яворський

Повний текст ухвали складно 16.06.2017.