Ухвала суду № 67192950, 15.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5903/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Червоноградської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» до Червоноградської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Червоноградський завод залізобетонних виробів» (Далі - ПАТ «ЛЗЗБВ») звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Червоноградської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (Далі - Червоноградська ОДПІ) щодо проведення камеральної перевірки дотримання вимог ст.57 ПК України за період з 30.01.2014 по 31.08.2016, за результатами якої складено акт перевірки № 961/13-13-12-00-27/22405526 від 22.09.2016, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003511200, № 0003531200, № 0003541200 від 13.10.2016 про застосування штрафних санкцій в розмірі 23 876,58 грн, 16 631,01 грн та 1 200,00 грн, прийнятих на підставі вказаного акту перевірки.

Позов мотивований тим, що контролюючий орган не мав права проводити камеральну перевірку з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 (Далі - Закон № 71-VIII), а тому вважає протиправними дії відповідача щодо проведення вказаної перевірки і, як наслідок, протиправними спірні рішення, прийняті за результатами її проведення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Червоноградська ОДПІ подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що оскаржуване судове рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та з невідповідністю висновків обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що дія мораторію, встановлена Законом № 71-VIII не поширюється на проведення камеральних перевірок, оскільки під час такої перевіряються дані повноти нарахування та сплати зобов'язань самостійно поданих платником податків. Крім того, в листі ДФС України № 33009/7/99-99-15-02-02-17 від 04.09.2015 стосовно обмежень, встановлених вказаним законом, міститься роз'яснення про те, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність платників податків - юридичних осіб суцільним порядком за кожний звітний період. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 та прийняти нову, якою відмовити ПАТ «ЛЗЗБВ» у задоволенні адміністративного позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «ЛЗЗБВ» зареєстроване як юридична особа, включено до ЄДРПОУ за № 22405526, знаходиться на податковому обліку Червоноградської ОДПІ.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовою особою відповідача було проведено камеральну перевірку ПАТ «ЛЗЗБВ» з питань дотримання вимог ст.57 ПК України за період з 30.01.2014 по 31.08.2016, за результатами якої складено акт перевірки № 961/13-13-12-00-27/22405526 від 22.09.2016.

Перевіркою встановлено порушення товариством вимог ст.57 ПК України щодо сплати земельного податку.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003511200 від 13.10.2016 про застосування штрафних санкцій в розмірі 23 876,58 грн, № 0003531200 від 13.10.2016 про застосування штрафних санкцій в розмірі 16 631,01 грн, № 0003541200 від 13.10.2016 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1 200,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги товариства в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що камеральна перевірка була проведена відповідачем всупереч законодавчо встановленій забороні на її проведення, зокрема, в період дії мораторію, наслідком чого є відсутність в останнього права на прийняття рішення за її наслідками.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

28.12.2014 Верховною Радою України було прийнято Закон № 71-VIII, за змістом пункту третього Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється : з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, обмеження стосовно проведення перевірок стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження.

При цьому, норми Закону № 71-VIII, є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, запроваджений аналізованою нормою мораторій поширюється на всі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, в тому числі камеральні.

Матеріалами справи підтверджується, що сукупний річний дохід ПАТ «ЛЗЗБВ» за 2015-2016 роки є меншим установленого обмеження в 20 мільйонів гривень.

Крім того, товариство не підпадає під жодне виключення із заборони, оскільки камеральна перевірка призначена не за заявкою суб'єкта господарювання, не за рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, позивач не здійснює операцій з підакцизними товарами та доказів протилежного до суду не надано. Не містять матеріали справи і доказів того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл відповідачу на проведення камеральної перевірки позивача, за результатом якої прийнято оскаржуване рішення, або доказів про те, що обсяг доходу позивача перевищує 20 мільйонів гривень.

Таким чином, з врахуванням встановлених судом обставин та беручи до уваги наведені вище норми, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що камеральна перевірка позивача проведена контролюючим органом всупереч законодавчій забороні на її проведення (в період дії мораторію), наслідком чого є відсутність у Червоноградської ОДПІ права на прийняття рішення за підсумками такої перевірки.

Отже, проведення перевірки з порушенням встановлених законом обмежень, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 по справі № 21-425а14.

У відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

При цьому, колегія суддів, виходячи з аналізу встановлених обставин по справі, не вбачає підстав для відступлення від наведеної вище правової позиції.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 71 цього Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи, викладені в апеляційні скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 206, 244-2, 254 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Червоноградської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 по справі № 813/449/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос І. О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2017.