Постанова № 67192141, 14.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2017 року № 826/11685/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Апрілекс»

до

Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0022111201 від 20.05.2016р.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Апрілекс» (надалі – ТОВ «Апрілекс», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі – ДПІ у Оболонському районі ДФС/податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0022111201 від 20.05.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у податкового органу були відсутні підстави щодо проведення перевірки. Прийняте за наслідками перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення. Посилається на те, що позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН - порушено граничних термінів реєстрації від 1 до 22 дні (20%), внаслідок чого застосовано штраф в розмірі 28454,98грн.

Представником відповідача на адресу суду подано заяву про часткове визнання адміністративного позов, а саме в частині нарахування штрафу в розмірі 9485,00грн.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

органом проведено перевірку даних, податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Апрілекс» за жовтень 2015року. За результатом складено Акт №474/26-54-11-01-11 від 24.02.2016р.

Актом перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, виписаних за жовтень 2015року та зареєстрованих в порушення вимог п.1201 ст.120 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.05.2016р. №0022111201, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, згідно ст.ст.201, 120.1 Податкового кодексу України на 22 і менше календарних днів на суму ПДВ 94849,90грн, застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 28454,98грн.

Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення-рішення, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, виписаних за жовтень 2015 року та зареєстрованих в порушення вимог п.1201 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: податкова накладна від 11.11.2015 р. (прострочення на 22 днів).

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент формування вказаних податкових накладних, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України).

Суд звертає увагу, що Позивачем під час судового розгляду даної справи не заперечувався факт порушення останнім термінів реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та ненадані доказів, які спростовують доводи Відповідача.

Приписами п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент формування вказаних податкових накладних) було передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.1201.3 ст.1201 Податкового кодексу України).

У той же час, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015р. №909-VIII (набув чинності 01.01.2016р.) у статті 120-1 Податкового кодексу України пункт 1201.3 виключено.

При цьому, п.35 підр.2 р.ХХ Податкового кодексу України визначено, що норми п.1201.1 ст.1201 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

Таким чином, податковим органам з 01.01.2016 (тобто і на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) надано право притягувати платників податків до відповідальності на підставі ст.1201 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених з 01.10.2015р., без врахування застережень, які були передбачені п.1201.3 ст.1201 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017р. по справі №826/15637/16 та в Ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду: від 18.01.2017р. по справі №826/7240/16, від 22.09.2016р. по справі №825/1142/16 та від 14.09.2016р. по справі №825/1228/16.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.69-71, 22, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Апрілекс» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій