Постанова № 67191069, 12.06.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2017 р. Справа №805/1865/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,

за участю секретаря судового засідання Грек К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»

до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2016 року № 00112541203 на суму 782 грн. 08 коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 26.12.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 17.06.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» звернулось до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2016 року № 00112541203 на суму 782 грн. 08 коп. (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог).

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2016 року № 00112541203 на суму 782 грн. 08 коп., прийняте відповідачем на підставі акту перевірки від 1 листопада 2016 року № 195/05-81-12-03-11-1/24155428 суперечить нормам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яким введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Представник відповідача у письмових запереченнях заперечував проти задоволення позову, зазначає, що позивачем самостійно визначені податкові зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за серпень 2014 року згідно з податковою декларацією за 2014 рік від 13 березня 2014 року № НОМЕР_1 у сумі 7820 грн. 80 коп., які погашені за рахунок надходження коштів з затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати, тому оскаржуване прийняте податкове повідомлення-рішення з визначенням грошового зобовязання за штрафними санкціями з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 782 грн. 08 коп. є законним та прийняте відповідно до норм чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 24155428, перебуває на податковому обліку у Маріупольскій обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (Жовтневе відділення).

Як вбачається з позовної заяви, письмових заперечень відповідача та не заперечується сторонами по справі, відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача з питань своєчасності надання податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 20 лютого 2014 року по 13 березня 2014 року та своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30 вересня 2014 року по 2 березня 2015 року, на підставі якої відповідачем був скаредний акт від 1 листопада 2016 року № 195/05-81-12-03-11-1/24155428.

За висновками акту перевірки від 1 листопада 2016 року відповідачем було встановлено порушення позивачем підпункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

18 листопада 2016 року відповідно до акта перевірки від 1 листопада 2016 року та на підставі підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 00112541203 за порушення підпункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, яким позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 782 грн. 08 коп. за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобовязання в сумі 7820 грн. 80 коп.

Судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу були подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 16 лютого 2015 року, в якій позивачем самостійно визначено суму грошового зобовязання з орендної плати за 2015 рік у розмірі 311836 грн. 63 коп., за 2014 рік від 13 березня 2014 року, в якій позивачем самостійно визначено суму грошового зобовязання з орендної плати за 2014 рік у розмірі 249669 грн. 16 коп. Крім того, платіжними дорученнями від 28 січня 2015 року № 257 на суму 20805 грн. 69 коп., від 2 березня 2015 року № 691 на суму 26000 грн. позивачем було сплачено грошові зобовязання за платежем орендна плата за землю за січень 2015 року та за грудень 2014 року.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як передбачено пунктом 287.3 статті 287 цього Кодексу, податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Разом з цим, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року №805/428/16-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство» «Азовінтекс» до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконною відмову у списанні податкового боргу у сумі 412630,54 грн., що виник за договором оренди земельної ділянки 25 січня 2006 року № 121, зареєстрованим ММВ ДРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» 01 лютого 2006 року за №04.06.162.00458, за період з 08 червня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно, та податкового боргу у сумі 585831 грн. 64 коп., що виник за договором оренди земельної ділянки № 236 від 09 лютого 2006 року, зареєстрованим ММВ ДРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» 01 лютого 2006 року за № 04.06.162.00458, за період з 08 червня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно, зобовязання вчинити дії зі списання податкового боргу у сумі 412630 грн. 54 коп., що виник за договором оренди земельної ділянки №121 від 25 січня 2006 року, зареєстрованим ММВ ДРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» 01 лютого 2006 року за № 04.06.162.00458, за період з 08 червня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно та податкового боргу у сумі 585831 грн. 64 коп., що виник за договором оренди земельної ділянки № 236 від 09 лютого 2006 року, зареєстрованим ММВ ДРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» 01 лютого 2006 року за № 04.06.162.00458, за період з 08 червня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно задоволено та визнано незаконною відмову Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області у списанні податкового боргу у сумі 412630 грн. 54 коп. ММВ ДРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» 01 лютого 2006 року за № 04.06.162.00458, за період з 08 червня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно, та податкового боргу у сумі 585831 грн. 64 коп., що виник за договором оренди земельної ділянки № 236 від 09 лютого 2006 року, зареєстрованим ММВ ДРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» 01 лютого 2006 року за № 04.06.162.00458, за період з 08 червня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно, зобовязано Маріупольську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області вчинити дії зі списання податкового боргу у сумі 412630 грн. 54 коп., що виник за договором оренди земельної ділянки № 121 від 25 січня 2006 року, зареєстрованим ММВ ДРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» 01 лютого 2006 року за № 04.06.162.00458, за період з 08 червня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно та податкового боргу у сумі 585831 грн. 64 коп., що виник за договором оренди земельної ділянки № 236 від 09 лютого 2006 року, зареєстрованим ММВ ДРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» 01 лютого 2006 року за № 04.06.162.00458, за період з 08 червня 2014 року по 30 листопада 2015 року включно, шляхом прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року № 805/428/16-а апеляційна скарга Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у справі №805/428/16-а залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у справі № 805/428/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс» до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконною відмову у списанні податкового боргу за договорами оренди земельної ділянки залишена без змін, постанова набрала законної сили 21 грудня 2016 року.

Крім того, судом встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 листопада 2015 року № 805/1236/15-а позовні вимоги Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектнобудівельне підприємство «Азовінтекс» м. Маріуполь про стягнення грошових коштів, що належать платнику податків, з розрахункових рахунках у банках на суму податкового боргу з податку на додану вартість та орендної плати за землю в загальному розмірі 8237149 грн. 63 коп. задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектнобудівельне підприємство «Азовінтекс» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, прос. Леніна, буд. 68-А, код ЄДРПОУ 24155428) грошові кошти, з розрахункових рахунках у банках на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 6140112 (шість мільйонів сто сорок тисяч сто дванадцять) гривень 50 копійок, основна сума боргу 5723840 (пять мільйонів сімсот двадцять три тисячі вісімсот сорок гривень) 69 копійок, 416271 (чотириста шістнадцять тисяч двісті сімдесят одна гривня) 81 копійок, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року № 805/1236/15-а апеляційна скарга Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі №805/1236/15-а за позовом Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» про стягнення грошових коштів, що належать платнику податків з розрахункових рахунків у банках на суму податкового боргу в розмірі 8237149 грн. 63 коп. була повернута заявникові.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За вимогами пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. За приписами пункту 101.5 статті 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Водночас, положеннями статті 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до виконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За змістом підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму грошового зобовязання залежно від кількості днів затримки.

Однак, відповідно до постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року № 805/428/16-а відповідача зобовязано вчинити дії зі списання податкового боргу у сумі 412630 грн. 54 коп., у тому числі з орендної плати за серпень 2014 року, постановою від 9 листопада 2015 року № 805/1236/15-а відповідачу відмовлено у стягненні з позивача суми податкового боргу з орендної плати у тому числі, за серпень 2014 року. Отже, суд приходить до висновку, що враховуючи зобовязання відповідача вчинити дії зі списання податкового боргу та відмову у стягненні з позивача суми податкового боргу з орендної плати, в тому числі за спірний у даній справі серпень 2014 року, відсутній об'єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Крім того, статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII (далі - Закон №1669, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» від 30 жовтня 2014 року № 1053 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь.

Сертифікатами про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 14 січня 2016 року № 5693, № 5694, № 5695, № 5695 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини щодо зобовязань з використання земельної ділянки відповідно до мети та цільового призначення: для діяльності у сфері архітектури, інженерної та технічної діяльності, повязаної з будівництвом (експлуатація виробничих цехів та складських приміщень) та дотримання положень законодавства у галузі навколишнього середовища та режиму використання земель за договорами оренди земельної ділянки.

Крім того, в довідці Військової частини 3057 Національної гвардії України Окремого загону спеціалізованого призначення «АЗОВ» від 10 серпня 2015 року зазначено, що транспортна дільниці (Приморський район м. Маріуполь) та промислові бази (Орджонікідзевський район м. Маріуполь) є територією тимчасового розміщення особового складу та техніки полку «Азов» у рамках проведення АТО у Донецькій області, тобто обєкти є територією з обмеженим доступом. За таких обставин, позивач, в силу приписів Закону № 1669 звільнений від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань зі сплати орендної плати за серпень 2014 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення, у звязку з чим рішення підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1600 грн. відповідно до платіжного доручення від 20 квітня 2017 року № 619.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2016 року № 00112541203 на суму 782 грн. 08 коп. задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 18 листопада 2016 року № 00112541203, яким застосований штраф у сумі 782 грн. 08 коп.

Стягнути з Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 червня 2017 року. Постанова у повному обсязі складена 16 червня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.