Постанова № 6718975, 14.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.10.09Справа №2а-7895/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Славутич»

до Державної податкової інспекції у м. Алушті

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, рішення ДПА спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

від позивача – Чернова Н.Г. - пред-к, дов. від 05.10.2009 р.

Якименко О.А. – пред-к, дов. № 150/09 від 06.10.2009 р.

від відповідача – Чачі Е.А, - пред-к, дов. № 2638/9/10 від 11.06.2009 р.

Бисикало Т.А. – пред-к, дов № 2222/9/10 від 19.10.2007 р.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Славутич» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати нечинним повністю та скасувати податкове повідомлення- рішення № 0000032200/1 від 06.03.2009 р. та рішення по результатам розгляду скарги ДПА України № 12913/7/25-0415 від 19.06.20098 р. про застосування до нього штрафних санкцій. Вимоги мотивовані тим, що Державна податкова інспекція у м. Алушті (далі відповідач) за результатами проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства 23.01.2009 р. прийняла акт №69/22/05532374, в якому зробила висновки про порушення позивачем положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» без належного вивчення всіх обставин справи, що призвело до необґрунтованого нарахування пені за порушення стоків отримання коштів по зовнішньоекономічному договору. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняти рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, яки на його думку неправомірні.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав визначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 14.09.2009 р., надав заперечення на позов (вих. № 1561/9/10 від 11.09.2009 р.), в яких вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 06.10.2009 р., керуючись ст. 49, 51 КАС України, надав клопотання про уточнення позовних вимог (вих. № 151/09 від 06.10.2009 р.), просив визнати недійсними рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 07.02.2009 р. № 0000032200, від 06.03.2009р. №0000032200/1, від 28.04.2009 р. № 0000032200/2.

Представники відповідача наполягали на доводах, викладений у запереченнях на позов, вважали, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 14.10.2009 р. надав клопотання про уточнення позовних вимог, просив визнати недійсними та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.02.2009 р. №0000032200, від 06.03.2009 р. № 0000032200/1 , від 28.04.2009 р. № 0000032200/2 , від 24.06.2009 р. № 0000032200/3 .

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, наполягали на тому, що штрафні санкції застосовані до позивача правомірно, при повному з’ясуванні обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 14.01.2009 р. № 10/22 представники відповідача провели позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійснені зовнішньоекономічних операцій по контракту № 06- AU/C від 17.06.2008 р., укладеного з нерезидентом Компанією «JET OIL LIMITED», за результатами якої 23.01.2009 р. був складений акт № 69/22/05532274 .

У вказаному акті відповідач зафіксував порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке виразилось у ненадходженні імпортного товару у сумі 2195,9 тис. дол. США за зовнішньоекономічним контрактом № 06- AU/C від 17.06.2008 р. , укладеним з нерезидентом Компанією «JET OIL LIMITED» (Кіпр), несвоєчасному повернені грошових коштів, перерахованих раніше нерезиденту на купівлю імпортного товару у сумі 20 тис. дол.. США за зовнішньоекономічним контрактом № 06- AU/C від 17.06.2008 р., укладеним з нерезидентом Компанією «JET OIL LIMITED» (Кіпр) .

На підставі акту № 69/22/05532274 відповідачем 07.02.2009 р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000003220, відповідно до якого за порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» згідно зі ст. 4 зазначеного Закону до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1544701,59 грн.

Позивач, діючим відповідно до ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, надіслав до відповідача скаргу на зазначене рішення, яка залишена без задоволення.

Відповідачем 06.03.2009 р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000003220/1 , відповідно до якого за порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» згідно зі ст.4 зазначеного Закону до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1544701,59 грн.

Позивач 20.03.2003 р. надіслав до ДПА в АРК скаргу, в який просив скасувати зазначені податкові рішення відповідача.

ДПА В АРК 13.04.2009 р. прийнято рішення № 1030/10/28-023 про залишення без задоволення скарги позивача.

На підставі акту № 69/22/05532274 відповідачем 28.04.2009 р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000003220/2 , відповідно до якого за порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» згідно зі ст. 4 зазначеного Закону до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1544701,59 грн.

Позивач звернувся 21.04.2009 р. до ДПА України з повторною скаргою, в який просив скасувати рішення, прийняти за результатами проведеної відповідачем перевірки.

ДПА України 19.06.2009 р. прийняла рішення № 12913/7/25-0415 про результати розгляду скарги позивача, залишила в силі рішення відповідача , наведені вище, а скаргу - без задоволення.

Відповідачем 24.06.2009 р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000003220/3 , відповідно до якого за порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» згідно зі ст.4 зазначеного Закону до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1544701,59 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зазначено ,що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (ст.2 Закону).

Ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає нарахування пені у розмірі 0,3% за кожний день прострочення за невчасне надходження валютної виручки на адресу резидента.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та Компанією «JET OIL LIMITED» (Кіпр) був укладений договір купівлі-продажу № 06- AU/C від 17.06.2008 р. медичного обладнання (далі товар) згідно зі Специфікацією № 1 до контракту на загальну суму 2500000 дол. США. Сторони домовились, що постачання товару здійснювалось на умовах СРТ – м. Алушта (п.3.1). Позивач мав здійснити оплату за товар на умовах 100% передплати (п. 5.1).

Компанією «JET OIL LIMITED» (Кіпр) надіслала 01.12.2008 р. на адресу позивача попередження про неможливість виконання зобов’язань щодо постачання товару з причин відсутності необхідних комплектуючих в асортименті виробника.

Між позивачем та Компанією «JET OIL LIMITED» (Кіпр) 02.12.2008 р. було укладено додаткову угоду до контракту купівлі-продажу № 06- AU/C від 17.06.2008р., відповідно до якої з причин відсутності у останнього можливостей здійснити постачання товару, який був узгоджений сторонами, було досягнуто згоди на розірвання з 02.12.2008р. контракту купівлі-продажу № 06- AU/C. Компанія «JET OIL LIMITED» (Кіпр) у термін до 12.12.2008 р. мала повернути на поточний рахунок позивача авансовий платіж у розмірі 2215900 грн.

Між Компанією «JET OIL LIMITED» (Кіпр) та позивачем 01.12.2008 р. був укладений Контракт № 07 - AU/C купівлі – продажу, предметом якого було придбання останнім обладнання (далі товар) на суму 2190900 дол. США. Сторони домовились, що товар мав бути поставлений на умовах СРТ – м. Алушта (п.3.1). Позивач здійснював оплату за товар на умовах 100% передплати (п. 5.1).

Від Компанії «JET OIL LIMITED» (Кіпр) 16.12.2008 р. на адресу позивача було надіслано заяву про залік взаємних вимог, згідно з яким позивачу було запропоновано провести залік зустрічних вимог по контрактам № 06- AU/C від 17.06.2008 р. та № 07 - AU/C від 01.12.2008 р. на суму 2190900 грн. Угода про залік взаємних зустрічних вимог було укладено 16.12.2008 р.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на виконання умов контракту № 06- AU/C від 17.06.2008 р. Компанії «JET OIL LIMITED» (Кіпр) було перераховано 2500,0 тис. дол. США, а саме 100 тис. дол. США - на підставі платіжного доручення № 324219 від 18.06.2008р ., 494 тис. дол. США – платіжним дорученням № 330766 від 20.06.2008 р., 1906 тис. дол. США – платіжним дорученням № 342232 від 25.06.2008 р. Зазначений факт підтверджений позивачем.

За таких умов, керуючись ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» , суд вважає правомірними висновки відповідач про те, що строк отримання товару настає 15.12.208 р. по сумі 100 тис. дол. США, 17.12.2009 р. – 494,0 тис. дол. США, 22.12.2008 р. – по сумі 1906 тис. дол. США.

Відповідно до висновків акту перевірки, яки підтверджуються позивачем згідно виписок уповноваженого банку Компанією «JET OIL LIMITED» (Кіпр) в терміни, встановлені в Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», було повернуто 304, 1 тис. дол. США. Станом на 21.01.2009 р. товар від нерезидента не надійшов, авансовий платіж у сумі 2195900 дол. США не був повернутий, висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики не був наданий.

Позивачем до матеріалів справи залучена копія довідки № 39 від 05.03.2009 р., яка підтверджує, що в період часу з 10.02.2009 р. по 04.03.2009 р. повернуто передплату по контракту № 06- AU/C від 17.06.2008 р. у сумі 2148700 грн.

За таких обставин, вивчивши наданий відповідачем розрахунок пені, яка була визначена під час прийняття рішення за результатами вивчення обставин, встановлених під час проведення перевірки позивача, суд , керуючись положеннями Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»,вважає , що штрафні санкції у сумі 1544701,59 грн. нараховані при з’ясуванні обставин повернення авансового платежу, здійсненого платником податку Компанії «JET OIL LIMITED» (Кіпр) по контракту № 06- AU/C від 17.06.2008 р. В силу викладеного суд вважає, що відсутні підстави для визнання протиправними рішень відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.02.2009 р. №0000032200, від 06.03.2009 р. № 0000032200/1 , від 28.04.2009 р. № 0000032200/2 , від 24.06.2009 р. № 0000032200/3 .

Разом з тим, слід враховувати наступне. Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Прийняття рішень, вчинення дій суб'єктами владних повноважень передбачає, зокрема, до тримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на до сягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання прин ципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та ін тереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зо крема передбачає, що:

-          здійснення повноважень, як правило, не повинно спри чиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б ці лям, які заплановано досягти;

-          якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані не обхідністю досягнення більш важливих цілей;

-          несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за від сутності такого рішення чи дії;

-          для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно оби рати найменш “шкідливі” засоби.

В силу викладеного можна зробити висновок , що принцип пропорційності має на меті досягнен ня балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Такі міжнародні договори підлягають переважному застосуванню перед актами національного законодавства (ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України”).

Таким міжнародним договором у даному випадку є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до названої Конвенції ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства. Встановлено також виняток, відповідно до якого позбавлення майна держава може передбачити, якщо це необхідно для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. Це означає, що ст.1 Першого протоколу слід розуміти так, як вона розуміється в практиці Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, у багатьох рішеннях Європейського Суду з прав людини під майном розуміється будь-який економічний актив. Наприклад, у справі „Джеймс та інші проти Сполученого Королівства” (1986 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Як зазначено вище, під час розгляду справи позивачем вчинялися заходи щодо повернення валютної виручки , перерахованої Компанією «JET OIL LIMITED» (Кіпр) після розірвання контракту № 06- AU/C . Позивачем надані документи, яки свідчать про те, що кошти у сумі 2500000 дол США у повному обсязі повернути . Таке повернення стало можливим в наслідок вчинення дій з його боку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що незважаючи на неотримання позивачем по контракту № 06- AU/C товару , за який ним був здійснений авансовий платіж ,ним вчинені всі необхідні дії щодо повернення свої коштів. Матеріали справи свідчать про те, що невиконання умов контракту та затримка в повернені коштів, перерахованих нерезиденту, відбулись не з вини платника податків , не стали результатом його неправомірної поведінки, крім того матеріалами справи не підтверджується нанесення позивачем будь-якої шкоди інтересам держави або суспільства.

В силу викладеного суд вважає, що зі застосування до позивача штрафних санкцій ще в більшому розмірі призведе до зростання негативних наслідків для платника податків, що порушує принцип пропорційності. ,

На думку суду в умовах відсутності шкоди інтересам держави та суспільства чи загрози її завдання до позивача були застосовані явно неспіврозмірні фінансові санкції. Слід також враховувати, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача приховувати доходи, протиправно перерахувати кошти за межи України, в наслідок чого на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини , керуючись тим,що відповідно до Рішення Конституційного суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. справедливість є вирішальним регулятором суспільних відносин, одним із вимірів права, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги по скасуванню рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових ) санкцій від 07.02.2009 р. №0000032200, від 06.03.2009 р. № 0000032200/1 , від 28.04.2009 р. № 0000032200/2 , від 24.06.2009 р. № 0000032200/3 .

Під час судового засідання, яке відбулось 14.10.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.10.2009 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Алушті про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000032200 від 07.02.2009 р. № 0000032200/1 від 06.03.2009 р. , № 0000032200/2 від 06.03.2009 р. , № 0000032200/3 від 24.06.2009 р.

3. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.