Постанова № 6718968, 29.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.09.09Справа №2а-8874/09/8/0170 (14:50 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Стандарт-Сервис"

до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АРК

про          визнання протиправними та скасування рішень

за участю представників сторін:

від позивача - Шугалка Н.Є., довіреність б/н від 18.05.09 р.,

від відповідача - Клешнін В.В., довіреність № 18 від 03.09.09 р.

Суть спору: позивач - Приватне підприємство "Стандарт-Сервис" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим від 22.05.09 р. №0001402330 та від 21.07.09 р. №0001402330.

Ухвалами суду від 29.07.09 р. було відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем при проведенні перевірки за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину, розташованого за адресою м. Євпаторія, вул.. Чапаєва, 4а, діяльність в якому здійснює позивач, порушено вимоги ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме позивачу не було надано направлення на перевірку, а також посадовими особами відповідача не було зроблено відповідного запису у журналі реєстрації перевірок.

Також позивач зазначив, що до нього не правомірно було застосовано штрафні санкції за не надання представниками позивача накладних або товаротранспортних накладних на товар, який знаходиться на місці реалізації та відображений у складеній відомості, але позивач не погоджується з такими висновками відповідача та вважає, що перевірка проведена з порушенням норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, у зв’язку з чим рішення про застосування штрафних санкцій повинні бути скасовані. Крім того позивач зазначив, що перевірка відповідачем була проведена у неділю. Відповідно до наказу (по адміністративним справам) ПП «Стандарт-Сервис» № АД 010 від 25.12.2006 р. «Про порядок зберігання документів» всі розпорядчі документи та документи, що пов’язані з товарообігом зберігаються лише за місцем розташування бухгалтерії, тобто за юридичною адресою підприємства. Розгляд або пред’явлення перелічених документів може здійснюватися лише у присутності головного бухгалтера, або за попередньою вимогою у присутності відповідальної особи, призначеної директором, в офісі підприємства (а.с.24). А під час проведення перевірки 10.05.09 р. такі особи не працювали, відповідно до табелю явки співробітників ПП «Стандарт-Сервис» за травень 2009 р.

Крім того позивач зазначає, що посадові особи ДПІ не мали права здійснювати безпосередню інвентаризацію товару позивача. Вони можуть лише вимагати її проведення від керівництва підприємства (силами інвентаризаційної комісії цього підприємства), а керівництво, у свою чергу, може відповісти відмовою на таку вимогу.

Не звертаючи уваги на ці обмеження перевіряючими була проведена інвентаризація товару, більш того про це не було повідомлено керівництво підприємства, що також є порушенням законодавства з боку посадових осіб відповідача.

Відповідач проти позову заперечував за мотивами, викладеними у письмових запереченнях, та зазначив, що перевірка позивача здійснювалася працівниками ДПІ в м. Євпаторії на підставі плану-графіку перевірок на травень 2009 р., затвердженого начальником інспекції ДПІ у м. Євпаторії Коробчуком І.В. та направлення на перевірку № 173 від 05.05.09 р., виданих ДПІ в м. Євпаторії.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів по місцю реалізації і зберігання, у зв’язку з чим до позивача було застосовано штрафні санкції на підставі ст..20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 267804,00 грн., що підтверджується рішенням про застосування штрафних санкцій від 22.05.09 р. №0001402330.

Представник позивача у судовому засіданні 29.09.09 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання 29.09.09 р. заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Стандарт-Сервис"зареєстровано Красногвардійською районною райдержадміністрацією 09.08.2001 р. у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 447136 (а.с. 8).

Дозвіл ПП "Стандарт-Сервис" на розміщення об’єкту торгівлі – мазанину «Титан» за адресою: вул. Чапаєва,4а, м. Євпаторія,було видано рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради 16.03.2009 р. за № 0287 (а.с. 84).

У магазині встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій Марія 301 МТМ, заводський номер 5400004540, фіскальний номер 0117001113, що належить позивачу та підтверджується реєстраційним посвідченням № 0117001113 від 15.03.2006 р., виданим ДПІ в м.Євпаторія АРК та довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 08.07.2008 р., виданою ТОВ «Торговий дім «Фірма «Таврія-лізінг» (а.с.82-83).

10.05.2009 р. на підставі направлення № 173 від 05.05.09 р. та плану-графіку проведення перевірок об’єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на травень 2009 р., затвердженого начальником інспекції ДПА в АРК Коробчуком І.В. (а.с.121,43-45), головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ в м. Єпаторія Мисенко О.О. та Сандригайлом Д.О. була проведена планова перевірка за дотриманням Приватним підприємством «Стандарт-Сервис» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку, наявності торгових патентів і ліцензій у магазині, що розташований за адресою м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 4а, діяльність в якому здійснює позивач. Перевірка здійснювалась в присутності адміністратора магазину, розташованого за адресою вул. Чапаєва,4а, м. Євпаторія Топки В.А.

В ході перевірки посадовими особами ДПІ в м. Євпаторії була проведена розрахункова операція по поверненню придбаного товару, виданий чек №63744. В ході перевірки складена відомість перевірки залишків запасів товарно-матеріальних цінностей (а.с.23). До перевірки позивачем не представлені накладні або ТТН на товар, який знаходиться за місцем реалізації або зберігання. На момент перевірки в магазині (за місцем реалізації або зберігання) знаходилось товару (згідно складеної відомості) на загальну суму 133902,00грн. Тим самим, в ході перевірки представниками податкового органу встановлено порушення п.12 ст.3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на 133902,00 грн., яке було відображено в акті перевірки № 000428 від 10.05.09 р. (а.с.41-42).

Відповідно до ст.20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 №265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

22.05.09 р. на підставі акту перевірки № 000428 від 10.05.09 р., ДПІ в Красногвардійському районі було винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 0001402330 згідно ст.20 Закону України "Про застосування реєстратор розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг" на суму 267804 грн. (а.с.16).

Позивач не погодившись із вказаним рішенням відповідача, звернувся із скаргою про скасування вказаного рішення до ДПА в АР Крим.

Рішенням від 14.07.2009р. №1790/10/25-023 ДПА в АР Крим відмовило у задоволенні скарги ПП «Стандарт-Сервис» з тих підстав, що перевірка проведена відповідно до закону та спірне рішення прийнято внаслідок виявлених під час перевірки порушень (а.с.17-21).

21.07.2009р. Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі АР Крим прийнято рішення № 0001402330 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 20, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг», в розмірі 267804,00 грн.

Позивач не погодившись із застосуванням до нього штрафних санкцій на суму 267804,00 грн. рішеннями ДПІ в Красногвардійському районі № 0001402330 від 22.05.09 р. та № 0001402330 від 21.07.09 р. і звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги повністю, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що ДПІ в Красногвардійському районі є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Що стосується правомірності повноважень посадових осіб податкового органу щодо проведення перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявністю торгових патентів та ліцензій магазину, розташованому за адресою: м. Євпаторія, вул..Чапаєва.4а, діяльність в якому здійснює ПП "Стандарт-Сервис", суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль, зокрема: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку; наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності, ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгові патенти.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені у статті 11-1 Закону № 509.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону № 509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1 Закону № 509).

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (ч.3 ст.11-1 Закону № 509).

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.4 ст.11-1 Закону № 509).

Відповідно до частини 6 статті 11-1 Закону № 509 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, встановлених цією статтею Закону.

У відповідності до частини 7 статті 11-1 Закону №509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Порядок складання плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання з метою забезпечення єдиного порядку щоквартального формування плану-графіку перевірок регулюється наказом ДПА України від 28.03.2008 № 201 "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання".

При цьому формування основи квартального плану-графіку проведення планових виїзних перевірок здійснюється на рівні ДПА України відповідно до розподілу платників податків за основними групами. Решта плану-графіка формується на районному рівні за допомогою автоматизованої системи відбору платників податків, яка проводить визначення першочерговості організації перевірок, після введення її в промислову експлуатацію.

Судом встановлено, що складання зазначених планів-графіків передбачено в органах державної податкової служби лише щодо проведення планових виїзних перевірок, які проводяться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків згідно з письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами і доповненнями) (далі Закон № 265) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

При цьому, планові та позапланові перевірки за Законом №265 мають свою класифікацію:

- планова щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року (ч.2 ст.16 Закону №265);

- позапланова щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду (ч.3 ст.16 Закону №265);

- планова стосовно осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265);

- позапланова щодо осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265).

Втім згідно ч.4 ст.16 Закону №265, планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Приймаючи до уваги бланкетний характер вказаної норми, суд прийшов до висновку про те, що єдиним нормативним актом, який встановлює види, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних та невиїзних перевірок регулює Закон України "Про державну податкову службу в Україні".

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону № 509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки (ч.2 ст.11-2 Закону №509).

Відповідачем в направленні на перевірку від 05.05.09 р. № 173 строком дії з 05.05.09 по 25.05.09 зазначений вид перевірки - планова (а.с. 15,121).

За характером перевірки, яку провели посадові особи ДПА в АРК, ця перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст.11-1 Закону №509, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Перевірка, яку провели посадові особи ДПА в АРК, за своїм характером та результатами оформлення є позаплановою, проведення якої передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону №509.

          Отже посадові особи органу державної податкової служби вправі були приступити до проведення позапланової виїзної перевірки позивача за умови надання йому під розписку оригіналу направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

          Позивач в обґрунтування позовних вимог наполягає на тому, що працівниками ДПА в АРК не було ознайомлено та надано позивачу направлення на перевірку. Відповідач в свою чергу наполягає на тому, що перед початком проведення перевірки посадовими особами ДПА в АРК було ознайомлено та надано копію направлення адміністратору магазину, що перевірявся, Топкі В.А.

          В матеріалах справи наявні дві копії направлень на перевірку від 05.05.09 р. № 173, в одному з яких не має доказів отримання позивачем вищезазначеного направлення (а.с.15), а в другому міститься дата та підпис адміністратора мазанину Топки В.А., які свідчать про ознайомлення 10.05.09 р. адміністратора з направленням на перевірку та про отримання копії направлення на перевірку від 05.05.09 р. № 173 (а.с.121).

Доказів видання та направлення позивачу наказу про проведення позапланової перевірки відповідачем не надано.

Судом встановлено, що на підставі плану-графіку проведення перевірок об’єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на травень 2009 р., затвердженого начальником ДПІ в м.Євпаторія Коробчуком І.В. (а.с. 43-45) передбачено проведення перевірки магазину ПП «Стандарт-сервис» за адресою: м.Євпаторія, вул. Чапаєва,4а.

          При цьому суд вважає необхідним зазначити, що складання планів роботи органів державної податкової служби на місяць в цілому хоча і відповідає чинному законодавству щодо планування роботи державних органів та направленості роботи органів державної податкової служби при формуванні дохідної частини бюджету, однак органи державної податкової служби не наділені правом самостійно визначати назву чи вид перевірки (планова перевірка, як похідне від словосполучення “план на місяць”, а не планова в розумінні ч.1 ст. 11-1 Закону№509), оскільки в спірних правовідносинах це призвело до підміни поняття «планової перевірки», різного тлумачення змісту цього поняття та наслідків.

Суд, аналізуючи положення статті 11 Закону № 509 прийшов до висновків про те, що поняття “позапланова перевірка” та “позапланова виїзна перевірка” не тотожні, що відповідає нормам Закону №509, який розрізнює такі поняття і визначає поняття “позапланової виїзної перевірки” у частині 6 статті 11-1 Закону №509 та “позапланової перевірки” відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону №509, яка визначена як перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Суд звертає увагу на те, що частина 7 статті 11-1 Закону №509 застосовує поняття саме “позапланової перевірки”, а не “позапланової виїзної перевірки”, що є цілком правильним, оскільки в ході позапланових виїзних перевірок перевіряється своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати податків і зборів, в той час як при проведенні позапланових перевірок додержання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" перевіряється правильність готівкових розрахунків на місці їх проведення.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 11-2 Закону №509 ненадання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, тоді як позивач не зміг скористатися своїм правом не допуску працівників податкового органу до позапланової перевірки у зв’язку з ненаданням ними копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, що не може бути підставою неправомірності прийнятого за результатами перевірки рішення, однак це не впливає на суть прийнятого судом рішення про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій за не ведення або введення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.

Що стосується правомірності застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій рішеннями № 0001402330 від 22.05.09 р. та від 21.07.09 р., суд зазначає наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999р.(із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996).

Статтею 1 Закону № 996 визначено що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 996 сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону № 996 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9).

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (ч.3 ст.9).

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (ч.4 ст.9).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч.5 ст.9).

У відповідності із пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі – Закон України №265) суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій і/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т.п.) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 Закону № 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 21 Закону № 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що 22.05.09 р. посадовими особами ДПА в АРК на підставі направлення від 05.05.09 р. № 173, виданого ДПІ в м. Євпаторія було проведено перевірку за дотриманням Приватним підприємством «Стандарт-Сервис» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку, наявності торгових патентів і ліцензій у магазині, що розташований за адресою м. Євпаторія, вул.. Чапаєва, 4а, діяльність в якому здійснює позивач. Перевірка здійснювалась в присутності адміністратора магазину, розташованого за адресою вул. Чапаєва,4а, м. Євпаторія Топки В.А.

В ході перевірки посадовими особами ДПА в АРК була складена відомість перевірки залишків запасів ТМЦ (а.с.23). Представником позивача в ході перевірки не були представлені накладні або ТТН на товар, який знаходиться за місцем реалізації, або зберігання.

Посадовими особами ДПА було встановлено, що на момент перевірки в магазині (за місцем реалізації або зберігання) знаходилось товару (згідно складеної відомості) на загальну суму 133902,00грн. Тим самим, в ході перевірки представниками податкового органу встановлено порушення п.12 ст.3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на 133902,00 грн., яке було відображено в акті перевірки № 000428 від 10.05.09 р. (а.с.41-42).

22.05.09 р. на підставі акту перевірки № 000428 від 10.05.09 р., ДПІ в Красногвардійському районі було винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 0001402330 згідно ст.20 Закону України "Про застосування реєстратор розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг" на суму 267804 грн. (а.с.16).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що перевірка відповідачем була проведена у вихідний день - неділю, коли керівник магазину не працював, а всі розпорядчі документи та документи, що пов’язані з товарообігом зберігаються у бухгалтерії, яка розташована за юридичною адресою підприємства, а отже в.о. адміністратора Топка В.А., в присутності якого було проведено перевірку не міг надати посадовим особам ДПА на їх вимогу документів, пов’язаних з товарообігом.

Судом встановлено, що відповідно до наказу (по адміністративним справам) ПП «Стандарт-Сервис» № АД 010 від 25.12.2006 р. «Про порядок зберігання документів» всі розпорядчі документи, або їх копії, а також документи, що пов’язані з товарообігом – накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки та інші документи, які є важливими для діяльності об’єкту, зберігаються лише за місцем розташування бухгалтерії, тобто за юридичною адресою підприємства, а отже відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію позивача - за адресою : Красногвардійський район, смт. Октябрське, пров. Водопровідний, 9 (а.с.8).

У п.2 наказу (по адміністративним справам) ПП «Стандарт-Сервис» № АД 010 від 25.12.2006 р. встановлено, що розгляд або пред’явлення перелічених документів особам, що мають право їх розглядати або вимагати, може здійснюватися лише у присутності головного бухгалтера, або за попередньою вимогою у присутності відповідальної особи, призначеної директором, в офісі підприємства (а.с.24).

Відповідно до табелю явки співробітників ПП «Стандарт-Сервис» за травень 2009 р., судом встановлено, що дійсно 10.05.09 р., у неділю, директор Раєвський С.П., головний бухгалтер Бонц Н.В., бухгалтер Правдік Г.Г. ПП «Стандарт-Сервис» не працювали, оскільки це є вихідний день, а отже не мали можливості надати посадовим особам ДПА в АРК документи, пов’язані з товарообігом позивача.

Відповідач доказів того, що позивача було завчасно попереджено про перевірку суду не надав, а отже директор ПП «Стандарт-Сервис» не мав можливості доручити будь-якій особі цього підприємства здійснити пред’явлення всіх необхідних для перевірки документів, а керівник перевіряємого магазину не мав повноважень та взагалі можливості надати необхідні документи товарообігу відповідачу, у зв’язку з їх знаходженням за місцезнаходженням ПП «Стандарт-Сервис», це Красногвардійський район, смт. Октябрське, пров. Водопровідний, 9, тоді як перевірка проводилась за адресою : м. Євпаторія, вул. Чапаєва,4а.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 11-2 Закону № 509 проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків, отже суд вважає, що перевірка позивача повинна була здійснюватись за попереднім повідомленням про це позивача (директора та головного бухгалтера ПП «Стандарт-Сервіс») у робочий час для того, щоб ці особи могли надати посадовим особам ДПА в АРК для перевірки всі необхідні документи, або з попереднім повідомленням про це позивача, для того, щоб директор ПП «Стандарт-Сервис» міг доручити керівнику магазину всі документи, необхідні для перевірки.

Суд зазначає, що для вирішення спору по суті, необхідно визначити чи існували у позивача оригінали документів на товар, що що підтверджують їх відображення в бухгалтерському обліку підприємства у сумі 133902,00 гривень, що знаходився в магазині за адресою м. Євпаторія. вул. Чапаєва,4а.

Позивачем у ході судового розгляду справи було надано суду копії інвентаризаційних описів від 30.04.09 р. №11,12 (а.с.28-29); оборотно-сальдові відомості за рахунком 282 ТМЦ за 01.05.09 р.-10.05.09 р.(а.с.30-31); два журнали-ордери та Відомості за рахунком 282 Товари у торгівлі за 01.05.09 -10.05.09 р.р. (а.с.32-33); видаткові накладні № РН-0000127 від 16.01.2009 р., № РН-0002792 від 22.12.2008 р., № РН-0002624 від 08.12.2008 р., № РН-0002422 від 19.12.2008 р., № РН-0000895 від 19.03.2009 р., № РН-0000810 від 13.03.09 р., № РН-0000809 від 13.03.09 р., № РН-0001120 від 02.04.09 р., № РН-0001009 від 26.03.09 р.,№ РН-0000094 від 13.01.09 р., № РН-0000162 від 16.01.09 р., (а.с.86-97, 99-112); накладні № 27014940 від 26.03.09 р., № 27014937 від 11.03.09 р.(а.с. 98, 113-115).

Суд зазначає, що вищезазначені документи підтверджують наявність належних документів про бухгалтерський облік товарних запасів та виключає вчинення позивачем порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".

          Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції Рішенням про застосування штрафних санкцій № 0001402330 від 22.05.09 р. у сумі 267804,00 грн.

Крім того судом встановлено, що позивач не погодившись із вказаним рішенням відповідача, звернувся із скаргою про скасування вказаного рішення до ДПА в АР Крим.

Рішенням ДПА в АР Крим від 14.07.2009р. №1790/10/25-023 позивачу було відмовило у задоволенні скарги, з тих підстав, що перевірка проведена відповідно до закону та спірне рішення прийнято внаслідок виявлених під час перевірки порушень (а.с.17-21) та 21.07.2009р. ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим прийнято рішення № 0001402330 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 20, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг», в розмірі 267804,00 грн.

Суд зазначає, що на виконання Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та з метою поліпшення організації роботи податкових адміністрацій щодо розгляду скарг (апеляцій) платників податків на рішення державних податкових адміністрацій наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996 р. було затверджено «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями» (далі – Положення про розгляд скарг). Це Положення про розгляд скарг визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (п.2).

Частиною 1 пункту 9 Положення про розгляд скарг встановлено, що державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, та може залишити рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення.

Також вищенаведеним Положенням зазначені підстави, за якими ДПІ надсилає заявнику (платнику податків) нове рішення про застосування штрафних санкцій, але у разі залишення скарги без задоволення надсилання нового рішення про застосування штрафних санкцій Положенням не передбачено.

Відповідач не надав суду доказів правомірності прийняття ним рішення про застосування штрафних санкцій від 21.07.09 р. № 0001402330 на суму 267804 грн. до ПП «Стандарт-Сервис».

          Крім того позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що посадові особи ДПА не мали права здійснювати безпосередню інвентаризацію товару позивача. Вони можуть лише вимагати її проведення від керівництва підприємства (силами інвентаризаційної комісії цього підприємства), а керівництво, у свою чергу, може відповісти відмовою на таку вимогу. Не звертаючи уваги на ці обмеження перевіряючими була проведена інвентаризація товару, більш того про це не було повідомлено керівництво підприємства, що також є порушенням законодавства з боку посадових осіб відповідача.

          Дослідивши матеріали справи суд зазначає, що посадовими особами ДПА в АРК при проведенні перевірки магазину, розташованого за адресою : м. Євпаторія, вул.. Чапаєва, 4а, у присутності адміністратора магазину Топки В.А. було проведено зняття фактичних залишків товарів станом на 10.05.09 р., про що було складено відповідну відомість (а.с.23).

          Суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено таких повноважень органів ДПІ як зняття фактичних залишків товарів та не передбачено складання відомостей залишків товарів.

          Перелік прав, якими законодавець наділяє органи державної податкової служби, передбачений ст.11 Закону № 509. Так п. 15 ч.1 ст. 11 Закону № 509 встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

          Отже органи ДПС наділені правом вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, але органи ДПІ ніяк не наділені правом проводити самостійно інвентаризацію або як це зазначено у запереченнях відповідача складати та відомості зняття фактичних залишків товарів, без повідомлення та отримання дозволу на це керівництва підприємства, що перевіряється, отже суд вважає такі дії посадових осіб ДПА в АРК протиправними та не законними.

          Враховуючи те, що працівниками контролюючого органу під час перевірки не складалася інвентаризаційна відомість чи акт, доказів про проведення саме інвентаризації суду не надано, тоді як складену під час перевірки відомість фактичних залишків запасів, суд розцінює як окремий документ, форма якого передбачена наказом ДПА України від 12.08.08 р. № 534. При цьому суд вважає, що складання відомості про результати перевірок щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів працівниками органів ДПС не передбачено серед повноважень, передбачених Законом України «Про Державну податкову службу в Україні», а наказ ДПА України № 534 від 12.08.08 р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій», який не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, не підлягає застосуванню в спірних правовідносинах, оскільки не відповідає положенням Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», встановлює нові норми права, які не узгоджуються із повноваженнями посадових осіб ДПС, визначеними Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» на підставі принципу законності.

          Так згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Суд не сприймає доводи позивача стосовно не здійснення працівниками ДПА запису в журналі реєстрації перевірок, у зв’язку з тим, що зі змісту акту перевірки № 000428 від 10.05.09 р., а саме п.1.4. вбачається, що «Журнал реєстрації перевірок контролюючих органів» адміністратором магазину був наданий перевіряючим та ними було здійснено запис у цьому Журналі. Доказів зворотного суду сторонами надано не було.

          Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

          Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності і законності винесення ДПІ в Красногвардійському районі рішень про застосування штрафних санкцій № 0001402330 від 22.05.09 р. та 21.07.09 р. відповідачем суду не надано.

Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб’єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб’єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

При таких обставинах суд вважає, що рішення ДПІ в Красногвардійському районі АРК про застосування до ПП «Стандарт-Сервис» штрафних санкцій № 0001402330 від 22.05.09 р. та 21.07.09 р. слід визнати протиправними, що має наслідком їх скасування.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв’язку зі складністю справи судом 29.09.09 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 05.10.2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними таскасувати рішення ДПІ в Красногвардійському районі АРК про застосування до Приватного підприємства «Стандарт-Сервис» штрафних санкцій №0001402330 від 22.05.09 р. на суму 267804,00грн. та №0001402330 від 21.07.09 р. на суму 267804,00грн.

3.          Стягнути на користь Приватного підприємства «Стандарт-Сервис» (Красногвардійський район, смт.Октябрське, пров.Водопровідний, 9, п/р 26004327454001 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ідентифікаційний код 31503765) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.