Постанова № 6718929, 28.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.09.09 Справа №2а-4770/09/10/0170

09:58 м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участюпредставників сторін:

від позивача Тарасенко О.В., представник по довіреності №55/10 від 05.06.2009 року;

від відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Держана податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим позивач - звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 відповідача - про стягнення податкової заборгованості у розмірі 2220грн.00коп., в тому числі, по податку з доходів фізичних осіб в сумі 180грн.00коп. та по податку на додану вартість в сумі 2040грн.00коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачені штрафні санкції по податку на додану вартість у зазначеній сумі, що нараховані у зв'язку з неподанням у встановлені строки податкових декларацій. Податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій були вручені відповідачу у встановленому діючим законодавством порядку, однак до час подання позову не сплачені. Крім того, на підставі декларації відповідача про доходи, що отримані в І півріччі 2008 року, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було нараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 180грн.00коп. Податкове повідомлення про нарахування податку відповідачем не оскаржено, сума податкового зобов'язання узгоджена у встановленому порядку, однак відповідачем до часу подання адміністративного позову теж не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути зазначену суму заборгованості у судовому порядку.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином - оголошенням в газеті "Все для всех" №37 від 10.09.-16.09.2009 року (а.с.49), про причини неприбуття не повідомив, заперечення на позов до суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача або його представника, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 95026, АДРЕСА_1 (згідно з реєстраційними документами, що наявні в матеріалах справи); 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Полтавська, буд.10а (згідно з адресною довідкою а.с.4) 13 травня 2004 року була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Виконавчим комітетом Київської районної ради м. Сімферополя АР Крим, про що видано відповідне Свідоцтво та в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис №04055564Ф0120425 (а.с.5). Згідно з довідкою ДПІ у м. Сімферополі АР Крим №13010 від 19.05.2004 року фізична особа підприємець взята на податковий облік в ДПІ 19.05.2004 року за №12447 (а.с.6) і, таким чином, є платником податків і зборів (обовязкових платежів), зокрема податку на додану вартість (що підтверджено матеріалами справи).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі Закон №2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1197 р. №168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць. Законом України “Про податок на додану вартість”, зокрема пунктом 10.2 статті 10 встановлено, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, діючим законодавством передбачений обовязок відповідача надавати податкові декларації по податку на додану вартість до податкових органів.

Відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим 14.02.2006 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення пункту "а" п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон №2181) та п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а саме: неподання відповідачем декларації з податку на додану вартість за грудень 2005 року.

Результати перевірки знайшли відображення в акті №19/17-2 від 14.02.2006 року (а.с.21), який був вручений відповідачу, що підтверджено підписом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на акті перевірки.

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення №0002121702/0 від 17.03.2006 року (а.с.20) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 170грн.00коп. (1 місячний податковий (звітний) період Х 170 грн.).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачу 18.04.2006 року, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.19).

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 17.03.2006 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення пункту "а" п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 та п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: неподання відповідачем декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень і листопад 2006 року.

Результати перевірки знайшли відображення в акті №34/17-257 від 17.03.2006 року (а.с.23), який був вручений відповідачу, що підтверджено підписом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на акті перевірки.

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення №0002111702/0 від 20.03.2006 року (а.с.22) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 1870грн.00коп. (11 місячних податкових (звітних) періодів Х 170 грн.).

Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 03.04.2006 року, що підтверджено особистим підписом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на корінці податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 (зокрема, у випадку неподання податкових декларацій), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень в судовому або адміністративному порядку, згідно пояснень представника позивача у судовому засіданні вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем у встановленому діючим законодавством порядку узгоджена заборгованість по податку на додану вартість у загальній сумі 2040грн.00коп. (170,00+1870,00).

Крім того, у відповідача також наявна заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 180грн.00коп., що виникла за наступних обставин.

Відповідно до вимог частина 1, 2 та 3 статті 13 Розділу ІV “Особливості оподаткування доходів від зайняття підприємницькою діяльністю та інших доходів” Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 року №13-92 (з наступними змінами та доповненнями надалі Декрет №13-92) згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з частиною 2 статті 14 зазначеного Декрету №13-92 оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі: декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи; матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами; отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про нараховані та виплачені платникам суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до частини 3 статті 14 Декрету №13-92 податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку: протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня i до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали; суми плати за патент i суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а зайво сплачені суми податку підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Судом встановлено, що відповідачем 01.08.2008 року до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим надано декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 30 червня 2008 року (а.с.39-40), згідно з якою за І півріччя 2008 року він отримав доходи від заняття підприємницькою діяльністю в сумі 1200грн.00коп., сума витрат, що повязані з одержанням доходу, 0грн.00коп., сума чистого доходу за даними декларації складає 1200грн.00коп., сума податку, що вже сплачена в 2008 році 0грн.00коп.

На підставі, даних, зазначених відповідачем в декларації, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було проведено розрахунок податку з доходів фізичних осіб за ІІ квартал 2008 року (а.с.18), за результатами якого нараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 180грн.00коп.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення №0007321702/0 від 15.08.2008 року про нарахування податку в сумі 180грн.00коп. (а.с.17). Зазначене податкове повідомлення у звязку з неможливістю його вручення відповідачу було розміщено на дошці податкових оголошень 22 вересня 2008 року, що підтверджено актом №2553/17-2 від 22.09.2008 р. (а.с.29).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Суд зазначає, що в матеріалах справи також відсутні відомості про оскарження фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 вказаного податкового повідомлення про нарахування податку з доходів фізичних осіб в адміністративному або судовому порядку, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось.

Таким чином, податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що було визначено у зазначеному податковому повідомленні в сумі 180грн.00коп., узгоджено відповідачем у встановленому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181 встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

Згідно з п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На адресу відповідача позивачем були направлені перша податкова вимога №1/1221 від 14.04.2006 р. (а.с.24) та друга податкова вимога №2/1145 від 22.05.2007 р. (а.с.25), які у зв'язку з неврученням відповідачу розміщені на дошці податкових оголошень (акт від 20.04.2007 р. б/номеру про розміщення першої податкової вимоги (а.с.24, зворотній бік); акт від 30.05.2007 р. б/номеру про розміщення другої податкової вимоги (а.с.25, зворотній бік)).

На час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначених податкових вимог у встановленому діючим законодавством порядку та згідно пояснень представника позивача вказані податкові вимоги не оскаржувались.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, копії особових рахунків відповідача по податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість (а.с.8-14), розрахунок суми заборгованості (а.с.3), довідка про розрахунки відповідача з бюджетом від 03.08.2009 року б/номеру (а.с.41) відповідачем станом на день розгляду справи заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 180грн.00коп. та по податку на додану вартість у сумі 2040грн.00коп., а взагалі 2220грн.00коп., - не сплачена.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі або оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, податкових повідомлень та податкових вимог.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

В ході судового засідання, яке відбулось 28 вересня 2009 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 жовтня 2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, 95026, АДРЕСА_1; 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Полтавська, буд.10а) податкову заборгованість в загальній сумі 2220 (дві тисячі двісті двадцять) гривень 00 копійок, в тому числі: на користь Державного бюджету на р/р №31114029700002, код платежу НОМЕР_2, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740405, заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2040 (дві тисячі сорок) гривень 00 копійок, на користь Держаного бюджету м. Сімферополь АР Крим на р/р №33210801700003, код платежу 5211010200, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740405, заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 180 (сто вісімдесят) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.