Ухвала суду № 67189095, 15.06.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11696/16-к

н/п 1-кс/640/4782/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Вакула І.В.,

власника майна ОСОБА_1,

представника власника майна ОСОБА_2,

слідчого Новицької А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання власника майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12016220490004696 від 26.07.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, -

встановив:

13 червня 2017р. власник майна ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2017р. на належні йому: копію листа виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м. Києві від 06.01.2012 №150/5 на імя ОСОБА_3 і ОСОБА_4; постанову про поновлення виконавчого провадження (копію) від 06.04.2012 ВП №30745726 у 2-х примірниках; розписку з написом «Декларація» від ОСОБА_5 від 02.11.2012 на імя ОСОБА_1 на 1 арк.; флеш-накопичувач металевого кольору SP на 3 GВ; мобільний телефон «Lenovo A 5000» IMEI 866278026814850, 866278026854856, sim-карти оператора Київстар 096-645-03-29 та 067-708-73-65; адаптер та micro SD Apacer на GB; системний блок PM 350 CB AEOM IQ AD05. В обґрунтування вимоги скасування арешту, власник майна послався на відсутність у нього статусу підозрюваного, на відсутність у арештованого майна доказового значення для кримінального провадження.

Власник майна та його представник у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Слідчий Новицька А.В. у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечувала.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, справи №1кс/640/4240/17, вислухавши доводи власника майна та її представника, доходить наступного:

З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016220490004696 від 26.07.2016 р. за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, п. 6 п. 12 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України з обставин викрадення ОСОБА_6, ОСОБА_7, вчинених за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, що супроводжувались спричиненням фізичних страждань потерпілим та вимаганням у них грошових коштів; обставин умисного вбивства ОСОБА_8 групою осіб з корисливих мотивів; обставин незаконного поводження зі зброєю (а.с.7-11).

26.05.2017р. на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.05.2017р. за місцем реєстрації та фактичного мешкання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 проведений обшук (№1кс/640/4240/17, а.с.34).

01.06.2017р. ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова накладений арешт на належні ОСОБА_1 копію листа виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м. Києві від 06.01.2012 №150/5 на імя ОСОБА_3 і ОСОБА_4; постанову про поновлення виконавчого провадження (копію) від 06.04.2012 ВП №30745726 у 2-х примірниках; розписку з написом «Декларація» від ОСОБА_5 від 02.11.2012 на імя ОСОБА_1 на 1 арк.; флеш-накопичувач металевого кольору SP на 3 GВ; мобільний телефон «Lenovo A 5000» IMEI 866278026814850, 866278026854856, sim-карти оператора Київстар 096-645-03-29 та 067-708-73-65; адаптер та micro SD Apacer на GB; системний блок PM 350 CB AEOM IQ AD05 (а.с.3-4).

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Крім того, згідно п. 2 ч.3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Окрім того, в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Відповідно положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину… Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Доказів відповідності вилученого автомобілю критеріям п.1, п.2, п.3, п.4 ч.2 ч.2 ст. 170 КПК України - слідчим не надано, а тому такий ступінь обмеження прав власника невиправданий.

З урахуванням викладеного, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання власника майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12016220490004696 від 26.07.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України- задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2017р. на належні ОСОБА_1: копію листа виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м. Києві від 06.01.2012 №150/5 на імя ОСОБА_3 і ОСОБА_4; постанову про поновлення виконавчого провадження (копію) від 06.04.2012 ВП №30745726 у 2-х примірниках; розписку з написом «Декларація» від ОСОБА_5 від 02.11.2012 на імя ОСОБА_1 на 1 арк.; флеш-накопичувач металевого кольору SP на 3 GВ; мобільний телефон «Lenovo A 5000» IMEI 866278026814850, 866278026854856, sim-карти оператора Київстар 096-645-03-29 та 067-708-73-65; адаптер та micro SD Apacer на GB; системний блок PM 350 CB AEOM IQ AD05 - скасувати.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя: