Ухвала суду № 67186235, 14.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3584/13-ц Головуючий у І інстанції Кравченко М. В.Провадження № 22-ц/780/3002/17 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 58 14.06.2017

УХВАЛА

Іменем України

14 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря: Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц - Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Іванців В.П. про визнання договорів дарування земельних ділянок недійсними внаслідок фіктивності,-

встановила:

в провадженні Обухівського районного суду Київської області перебувала вищезазначена цивільна справа.

ТОВ «Фінансова компанія Капіталь Груп» звернулося до суду із заявою в якій просили замінити сторону виконавчого провадження - стягувача з ПАТ «Банк Петрокомерц - Україна» на ТОВ «Фінансова компанія Капіталь Груп» в межах примусового виконання рішення суду про стягнення коштів, посилаючись на укладення ним договору відступлення права за вказаним грошовим зобов'язанням.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року, у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія Капіталь Груп» про заміну сторони виконавчого провадження було відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року про заміну сторони виконавчого провадження та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про заміну стягувача за виконавчим листом по виконанню рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2014 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Апелянт, зазначає, що примусовому виконанню підлягає вчинення виконавчих дій по забезпеченню двосторонньої реституції, яка передбачає повернення ОСОБА_4 незаконно отриманих від ОСОБА_2 в дарунок земельних ділянок, та вчинення дій по скасуванню державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на вищезазначені земельні ділянки в державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Крім того, твердження суду першої інстанції про те, що заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2014 року за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа ПН РНО Іванців В.П. про визнання договорів дарування земельних ділянок недійсними внаслідок їх фіктивності, не передбачалась вчинення таких дій, які б підлягали виконанню в межах процедури виконавчого провадження, - є такими, що протирічить нормам діючого законодавства України.

Також, апелянт, стверджує, що суд першої інстанції невірно визначився з характером спірних правовідносин та норм права, яка підлягає застосуванню, не дотримався норм процесуального права, що призвело до неможливості встановлення фактичних обставин у справі, які мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, ТОВ «Фінансова компанія Капіталь Груп» є добросовісним набувачем, оскільки, не знало і не могло знати про те, що укладаючи 19.05.2016 року договір відступлення права вимоги до боржника - ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 року з ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», в майбутньому 14.11.2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна» буде видано Наказ про визнання нікчемним договору відступлення права вимоги від 28.08.2015 року, згідно якого ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна» передало ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» права вимоги до боржника - ОСОБА_8 за Кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007 року.

ОСОБА_2 також звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було надано правової оцінки тому факту, що ні ТОВ «Фінансова компанія Капіталь Груп», ні ОСОБА_2 не є стороною правочину, - Договору відступлення права вимоги від 28.08.2015 року, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» - визнаного нікчемним Наказом від 14.11.2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2014 року визнано недійсним внаслідок фіктивності договір дарування земельної ділянки площею 0,1020 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. та зареєстрований в реєстрі за №595 з моменту його укладення, скасовано державну реєстрацію права власності земельної ділянки за ОСОБА_4 площею 0,1020 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1, та яка була проведена 1 серпня 2011 року на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. та зареєстрований в реєстрі за №595, визнано недійсним внаслідок фіктивності договір дарування земельної ділянки, площею 0,1500га., кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1, посвідчений приватним Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П . та зареєстрований в реєстрі за № 599 з моменту його укладення, скасовано державну реєстрацію права власності земельної ділянки за ОСОБА_4, площею 0,1500га., кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1 та яка була проведена 01 серпня 2011 року на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. та зареєстрований в реєстрі за №599.

Таким чином, судовим рішенням не передбачалось вчинення таких дій, які б підлягали виконанню в межах процедури виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 28 серпня 2015 року між ПАТ «Банк Петрокомерц - Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ «Банк Петрокомерц - Україна» передало ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» права вимоги за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 року, що був укладений між ПАТ «Банк Петрокомерц - Україна» та ОСОБА_8

19 травня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Капіталь Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ «Фінансова компанія «Централ Капітал» передало ТОВ «Фінансова компанія «Капіталь Груп» права вимоги за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 року, що був укладений між ПАТ «Банк Петрокомерц - Україна» та ОСОБА_8

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 квітня 2016 року за № 280 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокомерц -Україна» вбачається, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22 квітня 2016 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Петрокомерц - Україна» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Петрокомерц - Україна» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гулея О.І.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять відомостей про те, що на виконання рішення від 20 лютого 2014 року було видано виконавчі листи, про те, що вони стягувачем звернуті до примусового виконання, про те, що було відкрито виконавче провадження щодо виконання вказаного судового рішення. Тобто не встановлено наявність процедури виконавчого провадження, в межах якої суд може вирішувати питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

З такими висновками погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК України та ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація припиняється (п.1 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку; у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; виконує повноваження, які визначені ч.2 ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

До повноважень уповноваженої особи Фонду, передбачених ч.2 ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, належить право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи (п.4,5 ч.2 ст.37 Закону).

Згідно з ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст.38 цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема тоді, коли банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

Крім того, в пунктах 5,6 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» серед підстав нікчемності правочинів зазначено випадки, коли: банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку, іншому ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Положеннями ч.ч.4,5 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, а також вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених укладенням. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях в ринкових цінах, що існували на момент вчинення правочину.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Петрокомерц - Україна» від 14.11.2016 року визнано нікчемними договори, в тому числі вказаний вище договір відступлення права вимоги від 28.08.2015 року, згідно якого ПАТ «Банк Петрокомерц - Україна» передало ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» права вимоги до боржників за кредитними договорами.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Колегія суддів, приходить до висновку, що вимоги вищезазначеної заяви ґрунтуються на правочині, який визнаний нікчемним рішенням уповноваженого суб'єкта владних повноважень, яке у встановленому законом порядку не оспорено та є чинним.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст.213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Тому, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно з п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.303,307,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року про заміну сторони виконавчого провадження залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді