Постанова № 67185735, 12.06.2017, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/354/17

2-а/532/20/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Тесленко Т. В.,

з участю секретарів - Любовської О. М., Климченко А. О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відновлення виплат пенсії, виплату заборгованості, припинення протиправних дій та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

24.02.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відновлення виплат пенсії, виплату заборгованості, припинення протиправних дій та стягнення моральної шкоди.

Заявлені вимоги мотивує тим, що є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на отримання пенсії. Однак, відповідач своїм протиправним рішенням заблокував та припинив гарантовані йому державою виплати, вказуючи, що у нього немає можливості витребувати паперову пенсійну справу, яка є власністю держави. Позивач зазначає, що на час подання позову до суду заборгованість відповідача перед ним становить за 2016 рік, а саме: листопад 1628,58 грн., грудень 1628,58грн.; за 2017 рік, а саме: січень 1628,58 грн., лютий - 1628,58 грн.

Відповідач обіцяв відновити виплату пенсії у разі укладення угоди з Ощадбанком, але ОСОБА_3 вважає це грубим порушенням його права. Кобеляцьке ОУ ПФУ Полтавської області проігнорувало довідки, подані своєчасно позивачем для приєднання до пенсійної справи та заяви про переведення виплат пенсії на поштове відділення. ОСОБА_3 скасував дію довідки внутрішньо переміщеної особи у звязку з тим, що вона обмежувала його права та законні інтереси, а соціальні служби свавільно втручалися в особисте приватне життя, що заборонено законом.

Оскільки, всі намагання змусити позивача укласти непрозорі угоди з «Ощадбанком», шляхом блокування виплат пенсії є протиправними і картковий продукт його не задовольняє, ОСОБА_3 прохав суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті пенсії; визнати протиправним

та скасувати розпорядження або рішення про зупинення (припинення) виплат пенсії; зобовязати Кобеляцьке обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області видати розпорядження та поновити виплату йому пенсії через поштове відділення після проголошення судом рішення та утриматись від подальшого призупинення виплат пенсій; сплатити заборгованість по виплаті пенсії через поштове відділення УДППЗ «Укрпошта» після проголошення судового рішення; зобовязати відповідача створити йому сучасну паперову пенсійну справу, яка є повноцінною та відповідає вимогам чинного законодавства та всі судові витрати покласти на відповідача.

31.05.2017 року ОСОБА_3 збільшив розмір позовних вимог, а саме прохав розмір відшкодування шкоди збільшувати щомісячно з 31.05.2017 року незалежно від зазначеної ціни позову, притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб відповідача, стягнути з ОСОБА_4 обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області моральну шкоду в сумі 12000,06 грн., шляхом перерахування коштів через УДППЗ «Укрпошта» за місцем його проживання та звільнити його від сплати судового збору.

В судове засіданні позивач ОСОБА_3 не зявився, однак надав суду заяву, в якій прохав справу розглядати в його відсутності, позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити ( а.с.46).

Представник відповідача ОСОБА_4 обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області - ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, зазначивши, що вони є необґрунтованими та заперечив щодо кожної з них, прохавши відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Спірні правовідносини в справі регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 20 жовтня 2014 року N 1706-VII.

Згідно ст. 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Частиною 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою

України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком при повному стажі відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду з 01.11.2014 року як отримувач пенсії на підставі поданої заяви про взяття на облік за новим місцем проживання. Пенсія виплачується на підставі електронної пенсійної справи, так як паперова пенсійна справа знаходиться на території, яка на даний час не підконтрольна українській владі та отримати її немає можливості, в звязку з проведенням антитерористичних операцій ( а.с.9).

Відповідно довідки УСЗН ОСОБА_4 РДА № 01-28/2607 від 19.07.2016 року, ОСОБА_3 знятий з обліку в Єдиній інформаційній базі даних про взятих на облік внутрішньо переміщених осіб , на підставі поданої ним заяви 19.07.2016 року, з зазначенням підстави як постійної реєстрації за адресою : с. Кишеньки, вул. Лермонтова, 5, Кобеляцького району Полтавської області ( а.с.12). Однак, позивач не втрачає статусу внутрішньо переміщеної особи, оскільки на час звернення його до ОСОБА_4 обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області , а саме 30.09.2014 року з заявою про запит своєї пенсійної справи, адресою його реєстрації, а відповідно покинутого ним місця проживання, вказано м. Донецьк. Дана адміністративно-територіальна одиниця розміщена в зоні дії обставин, що передбачені ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Реєстрація місця проживання згідно паспортних даних в 2016 році на території Кобеляцького району не дає підстав для здійснення виплати пенсії на загальних підставах, оскільки місце переміщення з окупованої території.

На час звернення позивача до суду з позовом, постановою КМУ від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» був чітко визначений порядок виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, а саме такі виплати здійснювалися через рахунки та мережу установ і пристроїв ПАТ «Державний ощадний банк України», при цьому можливість одержання пенсій на особові рахунки, відкриті в інших банківських установах чи отримання через поштове відділення не передбачена.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом ОСОБА_5 України від 06.04.2011 року № 384/2011, ПФУ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, ОСОБА_5 України та КМУ, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями ОСОБА_5 України та Міністра.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб » для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Припиняючи виплату пенсії позивачеві, Управління діяло на виконання вимог постанови КМУ від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», тобто виплата пенсії такій категорії осіб здійснюється виключно через відділення ПАТ «Державний ощадний банк України».

Тому, вимога позивача про виплату йому пенсії через поштове відділення не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про створення йому паперової пенсійної справи, то необхідно зазначити, що паперова пенсійна справа крім даних про стаж роботи містить дані про заробітну плату, розпорядження про поетапні перерахунки пенсії та документи, що були підставою таких перерахунків, у звязку з чим за наявними документами немає можливості відновити пенсійну справу, але її відсутність не позбавляє ОСОБА_3 права на пенсійне забезпечення, оскільки Урядом розроблено порядок виплати пенсії до того часу, коли буде можливо запросити пенсійні справи.

Тому, вимога позивача про створення йому пенсійної справи в паперовому вигляді не підлягає задоволенню.

Що стосується відшкодування на користь позивача моральної шкоди в сумі 12000,06 грн., яка виникла через протиправну та злочинну бездіяльність відповідача, а також невиконання ОСОБА_4 обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області своїх зобовязань по виплаті пенсії, а саме з моменту виникнення заборгованості, то необхідно вказати наступне, що відшкодування моральної шкоди можливе за умови, коли право на дане відшкодування передбачено спеціальним законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди. Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та КАС України, які регулюють ці правовідносини, не передбачено процедури відшкодування моральної шкоди органом, що здійснює пенсійне забезпечення, тому ця вимога задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про притягнення винних осіб відповідача до кримінальної відповідальності, то відповідно до ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, тому в задоволенні вказаної вимоги необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України в задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрати по сплаті позивачем судового збору за подання адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 159, 160-163, 167 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відновлення виплат пенсії, виплату заборгованості, припинення протиправних дій та стягнення моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя