Ухвала суду № 67184196, 14.06.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/7923/17

Провадження по справі №1-кс/522/9940/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - Попревич В.М.

секретар судового засідання - Торчинська О.О.,

за участю представника володільців майна - адвоката Федорончука І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власників та володільців тимчасово вилученого майна ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвоката Федорончука І.В. про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Представник власників та володільців тимчасово вилученого майна ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвокат Федорончук І.В., 02 червня 2017 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про скасування накладеного 30.05.2017 року арешту майна, мотивуючи свої вимоги наступним.

Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017160000000025, яке зареєстроване 11.01.2017 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

26.05.2017 року слідчими слідчого відділу прокуратури Одеської області було проведено ряд обшуків, а саме:

- у автомобілі ToyotaLandCruiser 150 сірого кольору, 2012 року випуску, ДНЗ «НОМЕР_1», власником якого є ОСОБА_4;

- у квартирі АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2;

- у квартирі АДРЕСА_2, власником якої ОСОБА_3.

Під час проведення обшуків слідчими та прокурорами було вилучено речі, документи та грошові цінності, які належать на законних підставах ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

30.05.2017 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси було накладено арешт на вилучені під час проведення обшуків речі та документи, в тому числі і в автомобілі ToyotaLandCruiser 150 сірого кольору, 2012 року випуску, ДНЗ «НОМЕР_1», власником якого є ОСОБА_4; у квартирі АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2; у квартирі АДРЕСА_2, власником якої ОСОБА_3.

Представник законних володільців та власників майна - адвокат Федорончук І.В. у судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити його в повному обсязі з підстав,зазначених у ньому.

Прокурор до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ухвалах слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, слідчим суддею надано дозвіл на вилучення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.

Під час судового засідання, представником законних власників та володільців майна, належним чином підтверджено законність походження вилучених та арештованих грошових коштів, речей та документів.Крім того, надано копію декларації ОСОБА_4 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (яка є у відкритому доступі в мережі Інтернет на відповідному сайті), зі змісту якої, а саме п. 12 вбачається, що у ОСОБА_4 та його дружини - ОСОБА_2, у власності маються готівкові кошти у розмірі, більшому ніж були вилучені під час обшуку, що свідчить про законність їх походження. Також надано копії дозвільних документів на пристрій для відстрілу патронів гумовими кулями, що свідчить про законність знаходженняпредмета, схожого на пістолет з написом на затворі: «НОМЕР_2», у рукоятці якого є магазин, споряджений гумовими кулями чорного кольору, та мисливського ножа, які були вилученні за вищезазначеним адресами, та які також не містять слідів злочину та знаходяться у ОСОБА_4 на законних підставах.

Такожслід зазначити, що жодному власнику та володільцю майна, на яке накладено арешт ухвалою слідчого суддіу кримінальному провадженні № 42017160000000025,а саме ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, повідомлення про підозру не вручено.

Окрім того,прокурором не надано жодних підтверджень того, що вилучені під час обшуку речі, документи та грошові кошти, на які в подальшому слідчим суддею накладено арешт, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (як на те вказує ч. 3 ст. 170 КПК України). Так, ст. 98 КПК України встановлює, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Грошові кошти, які були вилученні за вищезазначеним адресами, не містять слідів злочину, не були помічені спеціальною фарбою, тому не можуть бути предметом цього злочину, оскільки фактично цими коштами на законних підставах володіють ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З урахуванням викладених вище фактів володільці та власники тимчасово вилученого майна вважають, що такий підхід органу досудового розслідування не відповідає діючому кримінальному процесуальному законодавству України та практиці Європейського суду з прав людини.

Забезпечення прав людини є напрямком державної політики, що реалізується через національні механізми захисту прав людини. Після використання всіх національних засобів правового захисту, відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право звертатись за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.), учасником яких є Україна. Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Втручання має бути законним, тобто здійснене на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (foreseeable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та в окремих осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Зазначені міжнародні гарантії прав людини на недоторканість житла, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканість прав власності нормативно визначені в Конституції України та є, відповідно до положень ст.2 КПК України, загальними засадами кримінального провадження.

На підставі вищевказаного, слідчий суддя вважає, що арешт на майно накладено необґрунтовано, тому арешт майна необхідно скасувати, а майно негайно повернути особам, у яких його вилучили.

Враховуючи вищевикладеним та керуючись ст.ст. 167-174, 233-234 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання представника власників та володільців тимчасово вилученого майна ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвоката Федорончука І.В. про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 30.05.2017 року, на предмети, речі, документи та грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку, а саме:

1. В автомобілі ОСОБА_4 - ToyotaLandCruiser 150 сірого кольору, 2012 року випуску, ДНЗ «НОМЕР_1», а саме:

●Перемотані купюри номіналом по 200 гр. на загальну суму 7000 грн. з бумажним підписом «ОСОБА_6»;

●6 купюр номіналом 200 грн.;

●1 купюра номіналом 200 грн.;

●2 банківські картки «Приват Банк» номер НОМЕР_3

●Банківська картка «MARFIN BANK» номер НОМЕР_4;

●Банківська картка «Сбербанк Росії» номер НОМЕР_5

●Банківська картка «ПУМБ» номер НОМЕР_6

●Блокнот чорного кольору зі змістом у вигляді бумажних конвертів та листка паперу з топографічним написом «Виконавчий комітет Одеської міської ради»;

●Мобільний телефон марки «SAMSUNG» imei НОМЕР_7 з сім-карткою стільникового зв'язку «Київстар»;

●Лист ТОВ «Елеонора» на ім'я начальника Управління дорожнього господарства Одеської міської ради з додатком у вигляді схеми розміщення на 1 арк.;

●Георгієвська стрічка;

●Ніж мисливський.

2. У квартирі, власником якої є ОСОБА_2, та в якій мешкає ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 а саме:

●Конверт з грошовими купюрами, схожими на долари США номіналом по «100» в кількості чотири штуки, за такими номерами: KB 69253566 J; HG 36673877 B; AB 31256893 B; KF 19637416 C.

3. У квартирі, власницею якої є ОСОБА_3, та в якій мешкає ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_4 а саме:

●Дві купюри, схожі на долари США, номіналом по «100» за такими номерами: LE 31148931 A; LE 31148930 A;

●Предмет, схожий на пістолет з написом на затворі: НОМЕР_8, у рукоятці якого є магазин, споряджений гумовими кулями чорного кольору;

●Предмети, схожі на долари США, складені в окремі чотири стопки, обв'язані гумовою стрічкою у кількості 340 штук за такими номерами: LD 0955366 C; LL 44142543 G; LB 77450006 T; LB 34316310 D; LK 72528659 C; LB 78015534 E; LB 60577667 M; HH 43807694 A; HI 12647531 A; KL 43829976 E; KK 11619792 A; KB 96601745 I; KB 96601743 I; HA 29369354 A; FH 63667927 A; KF 40615536 B; KB 36323190 F; HB 18308709 R; HF 87580798 B; HL 67369109 F; HB 81275409 F; KB 08949801 K; HC 19669084 B; CL 52236054 A; KB 88315231 Q; FF 09727937 C; HF 46165512 B; KD 70465875 A; KK 05948457 D; KB 88361386 P; HH 22854109 A; KB 20046081 K; KB 20046082 K; KB 44550376 P; KB 44550377 P; KB 08949802 K; AE 83197275 B; HB 75437400 I; HE 30911725 B; HD 18527469 B; KL 86955994 A; KC 08710772 A; HI 57436893 A; HB 81952242 I; KB 92142387 I; KB 98285365 I; HB 06586791 G; HK 20381106 D; HD 44016042 A; HH 56126222 A; HH 56126241 A; FH 63746088 A; DB 67158635 B; HB 97772653 I; HG 27465293 B; HB 89959383 I; DL 27691081 A; HB 10579241 E; HG 93133414 B; KI 16006525 A; KG 00291551 A; HE 38595639 D; HE 59825602 D; KF 06273711 A; HA 85410214 A; HB 72830683 L; HL 65141317 F; LF 27906403 F; LF 27906488 F; LF 27906489 F; LF 27906401 F; LF 27906402 F; LF 27906404 F; LF 27906408 F; LK 82499855 E; LB 54047407 A; LB 54047406 A; LL 81216508 A; LL 81216509 A; LL 67518404 A; LL 67518405 A; LL 67518406 A; LL 67518407 A; LD 15408882 D; LB 55267350 M; LB 55267351 M; LB 04374797 H; LK 89226157 D; LB 19987181 Q; LB 68557716 S; LB 68557719 S; LE 70372212 B; LB 37054304 V; LD 93998957 A; LE 50211318 D; LE 27622166 C; LK 87433674 E; LB 53597709 S; LB 72166940 T; LB 92227580 N; LВ 85844836.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України зобов'язати слідчого СВ прокуратури Одеської області та/або процесуального керівника (прокурора) у кримінальному провадженні № 42017160000000025, негайно повернути перелічені вище речі, грошові кошти та документи власникам та/або володільцям майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського

районного суду міста Одеси: Попревич В.М

14.06.2017