Ухвала суду № 67183723, 15.06.2017, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1531/16-к

Провадження №:1-кп/138/21/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Жикевич Т.Б.,

за участю: секретаря Алєксєєвої І.Д.,

прокурора Костяка О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області кримінальне провадження №12016020220000110 від 06.02.2016 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 2, 3 ст.185, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду знаходиться вказане вище кримінальне провадження.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого, оскільки дія такого заходу закінчується 22 червня 2017 року.

Зазначаючи в клопотанні обставини пред'явленого обвинувачення, прокурор також вказує про те, що ризики, передбачені п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, встановлені під час обрання до ОСОБА_3 вказаного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінились та не відпали.

Так, підставами вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що останній раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів (крадіжки), за які відбував покарання у виді обмеження волі. 17.09.2015 на підставі постанови Крижопільського районного суду останнього було умовно-достроково звільнено від відбування покарання з невідбутим строком 2 місяці 14 днів. Проте, на шлях виправлення він не став та протягом незначного періоду часу скоїв нові умисні корисливі злочини. Крім того, ОСОБА_3 після звільнення на роботу не влаштувався, будь-яких заощаджень немає, проживає за рахунок тимчасових заробітків, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень, а саме крадіжок, грабежів, шахрайств з метою отримання засобів для існування. Він не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних звязків.

Підставами вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду є те, що після звільнення на роботу не влаштувався, будь-яких заощаджень немає, проживає за рахунок тимчасових заробітків, постійного місця проживання не має, та веде кочівний спосіб життя. Крім того, з матірю конфліктує, так як 24.02.2016 ОСОБА_3К було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна-грабіж, вчинений повторно, який він вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4 Однак в подальшому, у звязку з примиренням, вказане кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито. Вказане свідчить про те, що останній стосунків з рідними не підтримує, що може спонукати до зміни місця проживання.

Крім цього, встановлено, що ухвалою слідчого судді від 16.03.2016, застосовано, а ухвалами суду від 29.04.2016, 23.06.2016, 18.08.2016, 11.10.2016, 02.12.2016 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, а ухвалою суду від 25.01.2017 такий запобіжний захід було змінено на домашній арешт із забороною цілодобово залишати місце проживання. Відповідно до ст. 194 КПК України на обвинуваченого було покладено, зокрема, обовязок прибувати на кожен виклики до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області.

Проте, ОСОБА_3 порушив вказаний обов'язок та ухилявся від явки до суду.

Так, у судовому засіданні 22.02.2017 суд вирішив питання про оголошення розшуку обвинуваченого та зупинення судового провадження, а також надав дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу в судове засідання для розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого з домашнього арешту на тримання під вартою.

На підставі ухвали суду від 22.02.2017 обвинуваченого затримано 01.03.2017, що підтверджується відповідним протоколом та 02.03.2017 обвинувачений доставлений до суду.

Ухвалою суду від 02.03.2017 ОСОБА_3 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою на 60 діб до 29.04.2017 включно. Ухвалою суду від 24.04.2017 ОСОБА_3 запобіжний захід було продовжено до 22.06.2017 включно.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним продовжити обраний запобіжний захід так як інші заходи є недостатніми для запобігання вказаним ризикам та виконання обовязків обвинуваченим.

Обвинувачений не бажав висловити свою позицію по суті клопотання прокурора, а захисник вирішення такого клопотання, зважаючи на позицію підзахисного, залишив на розсуд суду.

Заслухавши клопотання прокурора, думку захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження в нарадчій кімнаті суд приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання прокурора враховуючи таке.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 16.03.2016, застосовано, а ухвалами суду від 29.04.2016, 23.06.2016, 18.08.2016, 11.10.2016, 02.12.2016 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а ухвалою суду від 25.01.2017 такий запобіжний захід було змінено на домашній арешт із забороною цілодобово залишати місце проживання. Відповідно до ст. 194 КПК України на обвинуваченого було покладено, зокрема, обовязок прибувати на кожен виклики до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області.

Судове засідання 25.01.2017 було відкладено на 15.02.2017 в звязку з неявкою свідків та піданням їх приводу. 25.01.2017 обвинуваченому та його захиснику були вручені під розписку копія ухвали суду від 25.01.2017 та судові повістки про виклик в засідання на 15.02.2017 (Т.3, а.с. 144-147, 149, 150).

Разом з тим, в судове засідання 15.02.2017 обвинувачений не зявився, про причини неявки суду не повідомив. Враховуючи таку обставину суд відклав судове засідання на 22.02.2017, а обвинуваченого піддав приводу (Т.3, а.с. 192,193).

В судове засідання 22.02.2017 обвинувачений не зявився і приводом його доставлено не було. На виконання вимог ухвали від 15.02.2017 суду надано рапорт працівника поліції про неможливість приводу обвинуваченого і до рапорту було додано письмові пояснення матері обвинуваченого, датовані 21.02.2017, про те, що ОСОБА_3 близько трьох тижнів відсутній за місцем проживання та місцем домашнього арешту (Т.3, а.с. 210-213).

В судовому засіданні 22.02.2017 за клопотанням прокурора суд вирішив питання про оголошення розшуку обвинуваченого та зупинення судового провадження, а також надав дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу в судове засідання для розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого з домашнього арешту на тримання під вартою.

На підставі ухвали суду від 22.02.2017 обвинуваченого було затримано 01.03.2017, що підтверджується відповідним протоколом (Т.3, а.с. 229), а 02.03.2017 обвинувачений був доставлений до суду.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.03.2017 обвинуваченому було змінено запобіжний західи у виді домашнього арешту на тримання під вартою.

Вказані вище обставини свідчать про реальне ухилення обвинуваченого від суду та те, що більш мякий запобіжний захід ніж тримання під вартою не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також запобігти ризику вчинення ним нових злочинів.

Ризик вчинення нового злочину, в сукупності із зазначеними вище обставинами також слідує з того, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів (крадіжки), за які востаннє відбував покарання у виді обмеження волі. 17.09.2015 на підставі постанови Крижопільського районного суду останнього було умовно-достроково звільнено від відбування покарання з не відбутим строком 2 місяців 14 днів. Протягом незначного періоду часу після звільнення йому предявлено обвинувачення в скоєнні нових умисних корисливих злочинів. Крім того, ОСОБА_3 після звільнення з місць позбавлення волі на роботу не влаштувався, будь-яких заощаджень не має, проживає за рахунок тимчасових заробітків, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень, а саме крадіжок, грабежів, шахрайств з метою отримання засобів для існування. Він не одружений, дітей на утриманні не має. Після застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання де також проживає його матір він місце проживання залишив і про адресу місця його знаходження матері відомо не було. Дані обставини свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.

Ухвалою суду від 24.04.2017 запобіжний захід відносно обвинуваченого було продовжено до 22.06.2017 включно.

Враховуючи викладене та те, що суд не може закінчити судовий розгляд 15.06.2017 в зв'язку з невиконанням ухвали суду про призначення судової почеркознавчої експертизи суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 доцільно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів з визначенням раніше встановленого розміру застави.

Керуючись ст. 182, 183, 197-199, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 днів, до 13 серпня 2017 року, включно.

Визначити заставу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень, в разі внесення якої необхідно ОСОБА_3 звільнити з-під варти з покладенням на нього, на строк 30 (тридцять) днів з моменту звільнення з-під варти, обовязків прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом, а також повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Обвинуваченому ОСОБА_3 розяснити, що в разі невиконання зазначених обовязків, які будуть покладені на нього, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуватиметься у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дія ухвали закінчується 14.08.2017.

Вручити копію ухвали обвинуваченому ОСОБА_3, його захиснику та прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Б.Жикевич