Ухвала суду № 67182944, 15.06.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017 425/1199/17

1-кс/425/736/17

Слідчий суддя Рубіжанського міського суду Мякінченко Н.В.

за участю секретаря судового засідання Степанцової О.О.

прокурора військової прокуратури ОСОБА_1

слідчого військової прокуратури ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, призваного за контрактом, навіднику мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини-польова пошта В2231, солдата, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.408 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженнівійськової прокуратури Луганського гарнізону перебувають матеріали досудового розслідування № 42017130610000110 від 9 березня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі ст.ст. 19, 20 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» з 30 березня 2016 року громадянина України ОСОБА_3 прийнято на військову службу до Збройних Сил України за контрактом.

Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В2231 від 22 квітня 2016 року № 112 солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної частини і призначено на посаду навідника мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної ротивійськової частини - польова пошта В2231.

Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В2231 від 19 червня 2016 року солдата ОСОБА_3 в складі підрозділу військової частини - польова пошта В2231 направлено в район проведення антитерористичної операції на територію Луганської області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України»,

ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 15.01.2015 № 113-VIII, на території України діє особливий період.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 Конституції України,ст.ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст.ст. 1, 3, п. 8 ст. 6, п. 2 ст. 23, п. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» зобовязанийвиконувати свій конституційний обовязок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України,свято і непорушно додержуватися законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обовязки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з тим, солдат ОСОБА_3, діючи всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів Збройних Сил України, усвідомлюючисуспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді тимчасового ухилення від військової служби, будучи придатним для проходження військової служби,24 червня 2016 рокусамовільно залишив свій підрозділ військової частини,який тимчасово дислокувався поблизу населеного пункту Трьохізбенка, Новоайдарського району, Луганської областівчинене в умовах особливого періоду,проводячи час на власний розсуд, чим фактично - протизаконно припинив виконувати свій конституційний обовязок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не приймаючи мір для повернення до військової частини - польова пошта В2231.

Таким чином,солдат ОСОБА_3 підозрюєтьсяв тому, що будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за контрактом, діючи у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст.ст. 1, 3, п. 8 ст. 6, п. 2ст. 23, п. 3 ст. 24, 39 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу»,з метою тимчасово ухилитися від несення обовязків військової служби24 червня 2016 рокусамовільно залишив свій підрозділ військової частини,який тимчасово дислокувався поблизу населеного пункту Трьохізбенка, Новоайдарського району, Луганської областівчинене в умовах особливого періоду, проводячи час на власний розсуд, чим фактично - протизаконно припинив виконувати свій конституційний обовязок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не приймаючи мір для повернення до військової частини - польова пошта В2231, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України -самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду.

29 квітня 2017 рокуОСОБА_3 направленоповідомлення про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України через командира військової частини - польова пошта В2231.

Так, підозрюванийОСОБА_3на виклики до органу досудового розслідування не зявляється. Про реальне місце свого мешканняОСОБА_3слідчому та прокурору не повідомляє.

Окрім того,ОСОБА_3не повідомляє слідчому та прокурору свій особистий номер телефону, за яким з останнім можливо звязатись.

Під час досудового розслідування встановлено, щоОСОБА_3до місця проходження військової служби не зявлявся.

Судом встановлено, що дійсно 17.05.2017 слідчим військової прокуратури ОСОБА_2 за погодженням з прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_4 подано клопотання до слідчого судді про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_3запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, одночасно, згідно ст. 189 КПК України 17.05.2017 року до суду надійшло клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_3з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 17.05.2017 року клопотання слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону про затримання ОСОБА_3з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено.

В судовому засіданні слідчий військової прокуратури Луганського гарнізону підтримав клопотання з підстав, зазначених у клопотанні, та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні також підтримав клопотання слідчого про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те що існують ризики передбачені ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_3вину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення визнав, пояснив, що він дійсно проходив за контрактом службу у військової частини польова пошта В2231, але захворів та самовільно покинув місце служби за два місяці до закінчення дії контракту.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею були досліджені матеріали кримінального провадження, а саме: витяг кримінального провадження № 42017130610000110 від 09.03.2017 р.; акт службового розслідування; протокол допиту свідка ОСОБА_5; повідомлення про підозру від 29.04.2017р.; постанова про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук від 29.04.2017р.; ухвала Рубіжанського міського суду Луганської області від 17.05.2017р.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо прокурор доведе, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України.

Ст. 29 Конституції України гарантує кожній людині право на свободу та особисту недоторканість.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в аналізі «Про судову практику застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» звертає увагу на те, що при розгляді відповідних клопотань судам слід ретельно перевіряти достовірність підстав для їх задоволення, оскільки одним з найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване тримання під вартою і, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, у багатьох випадках навіть не розглядалась.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з правових позицій ЄСПЛ у рішенні «Тодоров проти України» «для тримання під вартою повинні бути винятково поважні причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачення не можуть вважатись достатніми причинами для тримання під вартою».

Стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України.

Як ризики, передбачені ст.177 КПК України, в клопотанні зазначено, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та знищити документи, які підтверджують його належність до військової служби.

Досліджуючи особу підозрюваного встановлено, раніше не засуджувався, вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав, добре характеризується, запевняє суд, що на першу вимогу військової прокуратури та суду буде зявлятися. Наміру переховуватися від органів досудового слідства та суду не має. Має цивільну дружину та виховує двох неповнолітніх дітей.

Згідно ст.177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Беручи до уваги викладене, враховуючи дані про особу підозрюваного, також те, що прокурором не доведено, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам зазначеним в ст.177 КПК України, а саме прокурором не доведено, що після предявлення підозри ОСОБА_3, він має намір переховуватися від органів досудового слідства та суду, враховуючи, що ОСОБА_3зареєстрований та мешкає у м. Рубіжне, Луганської області, суд вважає, доцільним обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, що є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обовязків передбачених КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181,186, 193-194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2, погодженого з прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_4, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3.

Обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування засобів електронного контролю на 60 днів.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обовязки:

1. Заборонити ОСОБА_3 цілодобово не залишати місце свого мешкання, а саме: Луганська область, м. Рубіжне, прт. Переможців 20/40 без дозволу слідчого, прокурора або суду.

2. Прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора та суду за першою вимогою.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 закінчується 13 серпня 2017 року.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для негайного виконання Рубіжанському Відділу Національної Поліції Головного Управління поліції в Луганській області і негайної постановки на облік підозрюваного про що необхідно повідомити слідчого, прокурора.

Виконання ухвали слідчого судді покласти на слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2

Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_3 під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Луганської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під домашнім арештом з моменту їй вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: Н.В. Мякінченко