Ухвала суду № 67181943, 12.06.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/5206/17

Провадження № 11-сс/782/132/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Луганського Ю.М.

суддів: Люклянчука В.Ф., Павленко Т.І.

за участю секретаря - Коротенка С.В.

прокурора - Ісмаілова Е.Н.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1

на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганського В.І. від 29 травня 2017 року, якою накладено арешт у кримінальному провадженні № 12017130000000196 на майно підозрюваного ОСОБА_1, а саме на квартиру АДРЕСА_1 в межах суми заявленого позову 125 085 гривень 02 коп., заборонено відчужувати вказане майно до відповідного рішення суду,

В С Т А Н О В И Л А:

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що правовою підставою для арешту майна слідчий вказує наявність у його провадженні кримінального провадження відносно факту вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, по якому йому оголошено підозру, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, службова недбалість, через несумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків, що завдало істотної шкоди державним інтересам на загальну суму 125 085 гривень 02 коп. і наявність цивільного позову прокурора на вказану суму щодо стягнення шкоди завданої злочином. У судовому засіданні слідчий та прокурор довели необхідність такого арешту, тому з точки зору розумності та справедливості обмеження права власності підозрюваного, клопотання підлягає частковому задоволенню в межах суми спричиненої шкоди та заявленого позову.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну і необгрунтовану, та відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на нерухоме майно з метою забезпечення цивільного позову.

Вважає, що з огляду на положення ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор не може подавати цивільний позов замість Військово-цивільної адміністрації селища Новотошківське та села Жолобок Попаснянського району, оскільки не є власником майна де здійснювалися будівельні роботи.

Договір на виконання робіт було укладено між Військово-цивільною адміністрацією та підрядником ТОВ «Олвіст-ЛТД».

Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст.1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» від 03.02.2015 року, військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та голів та інші повноваження, визначені цим Законом. Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріали кримінального провадження не містять інформації, що слідчий або прокурор звертався до Військово-цивільної адміністрації з повідомленням про захист порушеного права та необхідність подання цивільного позову і їм було відмовлено у цьому. Також відсутні данні про наявність господарського спору між замовником будівельних робіт та підрядником ТОВ «Олвіст-ЛТД» щодо стягнення збитків.

Положення ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначають, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Норми п.3 ч.2 ст.128 КПК України та ч.4 ст.24 Закону України «Про прокуратуру» визначають, що прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Однак ні цивільний позов, ні клопотання про накладення арешту таких підстав та обґрунтувань не містять.

Поняття «інтереси держави», викладено у п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року де Суд вказує, шо поняття інтереси держави - це загальнодержавні питання вирішення яких впливає на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства.

Таким чином, має місце звернення з цивільним позовом особою, яка не має на це відповідних повноважень, а саме неналежним позивачем.

Під час виконання технічного нагляду він звертався до голови Військово-цивільної адміністрації ОСОБА_2 з усним запитом щодо підрядника та часу виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, де здійснювався технічний нагляд. Йому було повідомлено, що будівельні роботи виконувалися протягом значного періоду із залученням підрядника ТОВ «Олвіст-ЛТД».

У травні 2017 року він, як інженер технічного нагляду, повторно у письмовому вигляді звернувся з аналогічним питанням до голови Військово- цивільної адміністрації, який листом № 155 від 05.05.2017 року повідомив, що будівельні роботи за Договором на виконання робіт № 33 від 19.11.2015 року були виконанні саме підрядником ТОВ «Олвіст-ЛТД».

Крім того, між Військово-цивільною адміністрацією та ТОВ «Олвіст-ЛТД» у грудні 2015 року була укладена додаткова угода до договору на виконання робіт № 33 від 19.11.2015 року, однією з умов якої було внесення у Договір пункту який передбачав, що на відносини які виникли між Замовником та Підрядником з 01.06.2015 року поширюється дія Договору. Отже, пояснення ОСОБА_2 відносно обставин виконання будівельних робіт в житловому будинку по АДРЕСА_2, як свідка тих подій, мають важливе значення, оскільки можуть спростувати факти на яких ґрунтується об'єктивна сторона скоєного кримінального правопорушення і висновки слідчого та прокурора, що його дії призвели до нанесення збитків державі.

Однак, під час судового засідання з невідомих причин його клопотання про необхідність надання пояснень свідком слідчим суддею було проігноровано, що унеможливило подання ним копії додаткової угоду від 14 грудня 2015 року до Договору на виконання робіт № 33 від 19.11.2015 року, яку він планував долучити до матеріалів судової справи під час надання пояснень у суді першої інстанції свідком ОСОБА_2

Вважає, що слідчий суддя порушив приписи п.3 ч.2 ст.173 КПК України, оскільки не з'ясував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

В ухвалі зазначено, що слідчим суддею розглянуто клопотання слідчого СУ ГУНП у Луганській області Тітової А.О. про арешт майна підозрюваного ОСОБА_1

Однак, згідно ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді в рамках забезпечення цивільного позову має право звернутися цивільний позивач, оскільки тільки ця процесуальна особа має відповідний обсяг прав на здійснення таких дій.

Таким чином, з відповідним клопотанням повинен був звертатися прокурор, як цивільний позивач, а не слідчий Тітова А.О., в провадженні якої перебуває вказане кримінальне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною і обгрунтованою та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, пояснення слідчого Тітової А.О., перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчудження.

Відповідно до п.4 ч.2 та ч.6 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається, зокрема, на майно підозрюваного за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Колегія суддів вважає, що на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, вказують наступні докази:

-договір на виконання робіт №33 від 19.11.2015 року між Військово-цивільною адміністрацією селища Новотошківське та села Жолобок Попаснянського району Луганської області, в особі керівника ОСОБА_2, та ТОВ «Олвіст-ЛТД», яким визначені суттєві його умови, обсяги та терміни виконання робіт з капітального ремонту житлового будинку АДРЕСА_2 Луганської області та додатком №1: календарний план робіт;

-договір №23/11-6 від 19.11.2015 року між Військово-цивільною адміністрацією селища Новотошківське та села Жолобок Попаснянського району Луганської області, в особі керівника ОСОБА_2, та ТОВ «Лугбудтехнагляд», в особі директора ОСОБА_1, за яким ТОВ «Лугбудтехнагляд» здійснює технічний нагляд за виконанням робіт по об'єкту «капітальний ремонт житлового будинку АДРЕСА_2 Луганської області»;

-протокол допиту в якості свідка ОСОБА_2 від 11.05.2017 року, з якого слідує, що в листопаді 2015 року, після підписання договору між Військово-цивільною адміністрацією та ТОВ «Лугбудтехнагляд», ОСОБА_1 не повідомляв йому, що роботи по ремонту покрівлі житлового будинку АДРЕСА_2 Луганської області уже були виконані в повному обсязі і необхідності проведення вказаних робіт не було;

-висновок судової будівельно-технічної експертизи №666/672 від 21.06.2016 року, що висновки довідки участі, у якості спеціаліста ДФІ в Луганській області, у перевірці фінансово-господарської діяльності Військово-цивільної адміністрації селища Новотошківське та села Жолобок Попаснянського району Луганської області від 25.04.2016 щодо прямих витрат по ремонту покрівлі АДРЕСА_2 Попаснянського району Луганської області згідно акту форми №КБ-2 в №1 за грудень 2015 року, в частині завищення вартості виконаних робіт, з урахуванням пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 підтверджуються. Порушені норми ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», в результаті чого виникло завищення фактично виконаних робіт, яке складає 125085,02 гривень;

-висновок експерта №19/113/6-4/96е від 26.09.2016 року, що підписи від імені ОСОБА_1 розташовані в: договорі №23/11-6 від 19.11.2015, у графі «виконавець» перед прізвищем «ОСОБА_1»; додатку до договору №23/11-6 від 19.11.2015 (розрахунок до договору), в графі «виконавець» перед прізвищем «ОСОБА_1»; акті виконаних робіт №1 від 04.12.2015 до Договору №23/11-6 від 19.11.2015, в графі «виконавець» перед прізвищем «ОСОБА_1»; акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, в графі «інженер технагляду» та у графі «Директор ТОВ «Лугбудтехнагляд» перед прізвищем «ОСОБА_1.», виконані ОСОБА_1

Колегія суддів критично оцінює долучену до апеляційної скаргу копію Додаткової угоди від 14.12.2015 року до Договору на виконання робіт № 33 від 19.11.2015 року, оскільки вона належним чином не завірена і крім того згідно пояснень слідчого Тітової А.О. вказана угода відсутня в матеріалах кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, є безпідставними.

17.05.2017 року слідчим Тітовою А.О. було направлено повідомлення керівнику Військово-цивільної адміністрації селища Новотошківське та с.Жолобок Попаснянського району Луганської області ОСОБА_2, в якому зазначено, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12017130000000196 від 26.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, було встановлено, що 125 085 гривень 02 коп. (вартість капітального ремонту крівлі будинку) була перерахована Військово-цивільною адміністрацією на рахунок ТОВ «Олвіст-ЛТД» безпідставно.

Постановами від 23.05.2017 року слідчого Тітової А.О. Військово-цивільна адміністрація селища Новотошківське та с.Жолобок Попаснянського району Луганської області визнана потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні та залучено в якості представника потерпілого юриста вказаної адміністрації ОСОБА_16

Колегія суддів вважає, що прокурор Ісмаілов Е.Н. обгрунтовно зазначиву судовому засіданні, що прокурор звернувся з цивільним позовом на підставі ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки визнана потерпілим - Військово-цивільна адміністрація селища Новотошківське та с.Жолобок Попаснянського району Луганської області неналежним чином здійснювала захист інтересів держави у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Тітової А.О. від 24.05.2017 року про арешт майна (а.с. 2-7) погоджено з прокурором відділу прокуратури Луганської області Ткачук А.В., а тому доводи апеляційної скарги, що з клопотанням про арешт майна повинен був звертатися прокурор, як цивільний позивач, не ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст.ст.405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганського В.І. від 29 травня 2017 року, якою накладено арешт у кримінальному провадженні № 12017130000000196 на майно підозрюваного ОСОБА_1, а саме на квартиру АДРЕСА_1 в межах суми заявленого позову 125 085 гривень 02 коп., заборонено відчужувати вказане майно, залишити без змін.

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді: