Вирок № 67180676, 16.06.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3721/16-к

Провадження № 1-кп/344/102/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2017 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю: секретаря Караїм Ю.В.,

прокурорів Клебана Ю.О., Дуленчук Н.М.,

Сенечака Р.Р.,

захисників Говзана М.М., Жидецької С.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

представника потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Івано-Франківська, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, РНОКПП НОМЕР_1 раніше судимого:

-24.10.2013 Івано-Франківським міським судом за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин;

- 29.11.2013 Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області за ч.ч.1,2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, 20.06.2014 знятий з обліку на підставі ЗУ «Про амністію в 2014 році»;

- 15.10.2015 Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області за ст.336 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 2550 грн, ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19.10.2016 замінено покарання на громадські роботи на строк 150 годин;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Злочин вчинено за наступних обставин.

12.01.2016 близько 21 год 15 хв ОСОБА_4 спільно з потерпілим ОСОБА_5 знаходились в приміщенні ресторану «ТЕРРА», що за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Галицька, 100Б. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_4 побачив на шиї ОСОБА_5 золотий ланцюжок та золотий хрестик, після чого у нього виник умисел на незаконне заволодіння чужим майном.

Після цього, близько 22 год 05 хв, потерпілий ОСОБА_5 вийшов із приміщення ресторану «ТЕРРА» та направився до автомобіля таксі, який стояв неподалік входу. В свою чергу ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, попрямував слідом за потерпілим та наздогнав його, коли останній присідав у салон автомобіля таксі.

В подальшому ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи тяжкі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, схопив ОСОБА_5 за комір куртки, тим самим не даючи останньому присісти в салон автомобіля таксі, та відтягнув його в сторону. В свою чергу ОСОБА_5, вирвавшись від ОСОБА_4, побіг в сторону вхідних дверей ресторану «ТЕРРА», однак останній наздогнав потерпілого та повалив його на землю, тим самим подолавши опір ОСОБА_5

Після цього ОСОБА_4, застосувавши щодо потерпілого ОСОБА_5 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та яке виразилось в нанесенні ударів та спричиненні потерпілому тілесних ушкоджень у виді садна в ділянці лівого передпліччя, що згідно висновку експерта №35 від 29.02.2016 відноситься до легких тілесних ушкоджень,зірвав з його шиї золотий ланцюжок із золота 585 проби вагою 62 г, та хрестик із золота 585 проби вагою 18 г. Згідно висновку експерта ;46 від 09.03.2016, вартість ланцюжка становить 29569,66 грн, вартість хрестика - 8584,74 грн.

Після вчиненого злочину ОСОБА_4 із викраденим майном покинув місце вчинення злочину, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 38154,40 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 суду повідомив, що вину у вчиненому визнає частково, вказав, що золотими виробами ОСОБА_5 заволодів випадково під час самооборони, наявність корисливого мотиву заперечив. Так, обвинувачений суду показав, що ввечері 12.01.2016 був у м.Івано-Франківську у квітковому магазині біля ресторану «Терра». Познайомився з ОСОБА_5, що придбавав букет квітів та був у нетверезому стані. ОСОБА_5 запропонував йому роботу. Щоб обговорити умови та переглянути наявні у обвинуваченого документи ОСОБА_5 запропонував зайти в ресторан, сказав, щоб ОСОБА_4 про оплату не хвилювався. Зробили замовлення для двох, у тому числі замовили алкоголь. ОСОБА_5 переглянув його документи, поїв і вийшов. Сказав, що скоро повернеться. Так як потерпілий не повертався, то він пішов його шукати. Вийшовши на вулицю, побачив, що потерпілий сідає у таксі. Витягнув потерпілого з таксі, запитав його, хто буде оплачувати рахунок. Тоді між ними почалася шарпанина, що переросла у бійку і ОСОБА_5 почав кликати охорону. Отримав удар від ОСОБА_5 і впав. Мабуть саме тоді, тримаючи потерпілого за речі у районі шиї, і випадково зірвав з потерпілого золотий ланцюжок з хрестиком. Підбігли охоронці і разом з потерпілим побили його. Вирвався від охоронців, заховався біля гаражів. Побачив у себе в руках чужі золоті вироби, але не повернув їх того дня, бо боявся, що його далі битимуть. З цими золотими виробами приїхав додому до ОСОБА_7, яка наступного дня через знайомих знайшла потерпілого та повернула йому золоті вироби. Наміру на грабіж не мав, хотів тільки, щоб ОСОБА_5 оплатив рахунок. Цивільний позов потерпілого визнав у повному обсязі.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_4, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується показаннями потерпілого, свідків, висновками експертизи, протоколами слідчих та процесуальних дій та іншими документами, відеозаписом, речовими доказами, дослідженими під час судового розгляду справи, які суд вважає належними та допустимими доказами.

Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що 12.01.2016 приблизно о 20 год йшов купляти квіти, проходив повз ресторан «Терра», власником якого він є. Почув шум і побачив трьох знайомих дівчат і ОСОБА_4, що був у стані алкогольного сп'яніння і поводився надто шумно. Підійшов до них, сказав, що може дати йому роботу. Пропозиція обвинуваченого зацікавила. Піднялися у ресторан «Терра», де потерпілий зробив замовлення, обговорювали умови працевлаштування. Обвинувачений дав потерпілому свої документи для виготовлення копій. Потерпілий зазначив, що у той час був одягнутий в одяг, через який було видно на його шиї масивний золотий ланцюжок. Обвинувачений поводився явно неадекватно, ставлячи незрозумілі умови. Тоді потерпілий викликав таксі і по прибуттю машини вийшов з ресторану через задній вихід. Обвинувачений послідував за ним, наздогнав біля автомобіля таксі, розвернувши потерпілого, напав на нього, схопив за ланцюжок на шиї, почав відтягувати потерпілого в темне місце і наносити тілесні ушкодження. Намагався викликати охорону, не міг втекти від обвинуваченого. На допомогу прийшов сторож, тому обвинувачений почав тікати. Побачив свій золотий ланцюжок, що звисав з кишені штанів обвинуваченого, а хрестика не бачив. Після цього викликав поліцію, дав їм його документи і куртку. 14.01.2016 ланцюжок йому повернула, наскільки він розуміє, то дружина обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що працює охоронцем у ресторані «Терра». У січні 2016 близько 21 години бачив обвинуваченого з власником ресторану «Терра», вони спілкувалися за столиком у ресторані. Зрозумів, що обвинувачений шукав роботу. Близько 23 год., знаходячись на першому поверсі в магазині, почув шум, побачив потерпілого на землі, а обвинуваченого зверху на ньому, вони боролися один з одним, потерпілий намагався вилізти з-під обвинуваченого. Свідок намагався їх розборонити. Потерпілий казав, щоб викликати поліцію. З кишені обвинуваченого звисав ланцюжок потерпілого. Потерпілий сказав свідку: «Забери у нього мій ланцюжок». Свідок намагався забрати у обвинуваченого ланцюжок, але не зміг. Також потерпілий казав обвинуваченому повернути його ланцюжок, але обвинувачений вимогу не виконав, вирвався від них і втік. Конфлікт відбувався збоку ресторану, на столі обвинувачений забув свої документи та речі.

Допитаний у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_9 суду пояснив, що 13 або 14.01.2016 на його номер мобільного телефону зателефонувала невідома особа жіночої статі. Уточнивши, чи є він родичем потерпілого, повідомила, що є чи то дружиною, чи то співмешканкою обвинуваченого, і що ланцюжок, викрадений у його кума, є в неї, хоче його повернути. Просила його поговорити з потерпілим, щоб нічого за викрадений ланцюжок не було. Оскільки свідка не було в Івано-Франківську, то потерпілому про цю розмову повідомив десь через 2-3 дні. Безпосередньо свідком заволодіння ОСОБА_4 ланцюжком ОСОБА_5 не був, знаходився на той час у м.Тернопіль.

Свідок сторони захисту ОСОБА_7 суду пояснила, що на час подій була співмешканкою обвинуваченого. У той вечір, про який йде мова, ОСОБА_4 приїхав до неї додому у с.Загвіздя Тисменицького району на таксі близько 11-12 год вечора, був побитий. Забігши у хату, тримав у руках золотий ланцюжок з хрестиком, сказав, що познайомився з чоловіком, який запропонував йому роботу, сиділи з ним у ресторані, а потім цей чоловік пішов, не оплативши рахунок за спожите. Наздогнав його на вулиці, коли той сідав у таксі. Чоловік відмовився оплачувати рахунок і між ними на вулиці виникла бійка. Обороняючись, зірвав з цього чоловіка золотий ланцюжок і хрестик, який вважає за потрібне повернути. Наступного дня свідок через знайомих знайшла власника золотих виробів і в обумовлений час у присутності свідків та слідчого повернула потерпілому його золоті вироби.

Суд зауважує, що свідок ОСОБА_7 не була безпосереднім очевидцем події, про обставини заволодіння її співмешканцем - обвинуваченим ОСОБА_4 їй відомо виключно з його слів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається наступне.

Відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до реєстру досудових розслідувань 13.01.2016 за №12016090010000138 на підставі відповідного протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.01.2016 (т.1 а.с.193-194).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 12.01.2016 (з додатками) встановлено, що місцем події є територія місцевості поблизу будинку №100 Б по вул.Галицькій у м.Івано-Франківську. У будинку розміщені магазин «Крихітка», відділення «Приватбанку» та ресторан «Терра», над входом у магазин «Крихітка», на фасаді відділення «Приватбанку» та ресторану «Терра» розміщені камери відеоспостереження. Обстежено ділянку, вказану потерпілим ОСОБА_5 як місце події, а також приміщення ресторану, на столі якого виявлено столові прибори, мобільний телефон з сім картою, пластикову папку з документами на ім'я ОСОБА_4 - ксерокопією паспортних даних, картки платника податків, свідоцтва про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв, свідоцтва про народження та диплому кваліфікованого робітника з додатком (т.1 а.с.200-213).

18.01.2016 оглянуто вилучені мобільний телефон та документи, що підтверджується відповідними протоколами огляду з фототаблицями (т.1 а.с.211-213, а.с.217-220), визнано їх речовими доказами згідно постанов від 25.01.2016 та передано на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_4 (т.1 а.с. 214-216, а.с.221-222).

З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.01.2016 вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 за статурою тілобудови, подовгастою формою обличчя, формою носа, розрізом очей, загальними рисами обличчя на фотокартці №1 впізнав ОСОБА_4 як особу, що заволоділа його майном (т.1 а.с.195-197).

Аналогічно з протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2016 вбачається, що свідок ОСОБА_8 на фотокартці №2 впізнав ОСОБА_4 як особу, що заволоділа майном ОСОБА_5 (т.2 а.с.1-3).

Згідно висновку експерта №35 від 20.01-29.02.2016, у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: садно в ділянці лівого передпліччя, що утворилося від дії тупого твердого предмета, могло утворитися як при нанесенні не менше 1 удару тупим твердим предметом, яким міг бути як рука, нога і інший тупий твердий предмет у вказану ділянку тіла, так і при ударі вказаною ділянкою тіла до такого, може відповідати терміну, вказаному у постанові, і відноситься до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.198-199).

Також 18.01.2016 оглянуто добровільно надану потерпілим ОСОБА_5 безрукавку чорно-сіруватого кольору, яку було порвано ОСОБА_4 під час події 12.01.2016 поблизу прилеглої території ресторану «Терра» за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Галицька, 100б, установлено наявність розриву на ній довжиною 21 см. Вказану безрукавку визнано речовим доказом та передано на зберігання у камеру зберігання речових доказів Івано-Франківського відділення поліції ГУ НП України в Івано-Франківській області (т.1 а.с. 223- 228).

Аналогічно 18.01.2016 оглянуто добровільно надану потерпілим ОСОБА_5 шкіряну куртку чорного кольору, яку ОСОБА_4 залишив під час події 12.01.2016 у банкетному залі ресторану «Терра» за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Галицька, 100б, а також зарядний пристрій марки «Sаmsung», що виявлено у кишені цієї куртки, визнано їх речовими доказами та передано на зберігання обвинуваченому ОСОБА_4 (т.1 а.с. 229- 234).

З протоколу огляду місяця події від 14.01.2016 вбачається, що у приміщенні ресторану «Терра» ОСОБА_10 добровільно видала золотий ланцюжок з підвіскою у виді хрестика, який вона взяла у ОСОБА_4 для того, щоб повернути ОСОБА_5, 25.01.2016 вказані речі оглянуто з застосуванням фотозйомки, установлено, що вага ланцюжка - 62 грама, підвіски-хрестика - 18 грам, визнано їх речовими доказами та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 (т.1 а.с. 235- 246).

З довідки управління Національного банку України в Івано-Франківській області установлено ціну одного грама золота станом на 12.01.2016 та 13.01.2016 у залежності від проби дорогоцінного металу у брухті (т.1 а.с.247).

Відповідно до висновку експерта №46 від 09.03.2016, вартість наданих виробів із золота, а саме ланцюжка і хрестика як брухту, могла становити станом на 12.01.2016 - 38154,40 грн, на 13.01.2016 - 37267,72 грн. (т.1 а.с.248-250).

Вказаний речовий доказ - золотий ланцюжок з підвіскою, що передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5, безпосередньо оглянуто у судовому засіданні. Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що саме про заволодіння цими золотими виробами йде мова.

Також у судовому засіданні безпосередньо досліджено речовий доказ - відеозапис камери спостереження. З даного запису вбачається, що 12.01.2016 близько 21 год 15 хв у ресторан «Терра» зайшли потерпілий ОСОБА_5 з букетом квітів та обвинувачений. В подальшому споживають замовлення. О 22 год 03 хв 22 секунди ОСОБА_5 встав з-за стола, одягнутий у верхній одяг, взяв квіти та о 22 год 04 хв 29 секунд виходить з приміщення. О 22 год 03 хв 42 секунди (тобто через 20 секунд після потерпілого) з-за стола встає ОСОБА_4 та йде вслід за потерпілим, виходячи до дверей виходу о 22 год 04 хв 37 секунд (через 8 секунд після потерпілого), на вулиці ОСОБА_4 опиняється о 22 год 05 хв через 5 секунд після потерпілого. О 22 год 05 хв 12 секунд ОСОБА_4 підбіг до автомобіля таксі, в який на той час сідав ОСОБА_5, вхопивши останнього за комір та відтяг його з автомобіля. О 22 год 05 хв 48 секунд ОСОБА_4 тягає ОСОБА_5 за шию. О 22 год 06 хв 05 сек ОСОБА_5 вирвався від ОСОБА_4 та знову намагається сісти в автомобіль. О 22 год 06 хв 09 сек обвинувачений знову впіймав ОСОБА_5 та ривками шарпає його біля багажника таксі. В цей час з таксі вийшов водій, ОСОБА_5 вирвався та знову намагався сісти в автомобіль таксі. ОСОБА_4 рухається за ним та намагається різкими рухами витягнути ОСОБА_5 з автомобіля, наносячи йому удари зверху.

Таким чином, покази обвинуваченого про те, що потерпілий відійшов від стола і мав повернутися, однак не повертався, і тому він пішов його шукати, щоб з'ясувати про оплату рахунку спростовані вказаним відеозаписом. Також суд зауважує, що жодного рахунку про оплату замовлення ОСОБА_4 ніхто не пред'являв. Вказаним відеозаписом спростовано покази обвинуваченого про те, що він підійшов до автомобіля і запропонував потерпілому оплатити рахунок, на що потерпілий почав наносити йому тілесні ушкодження, а він (обвинувачений) тільки оборонявся, та чітко підтверджено, що саме ОСОБА_4 спровокував конфлікт, шарпаючи та наносячи тілесні ушкодження потерпілому.

На переконання суду, у діях ОСОБА_4 очевидно вбачається наявність раптово виниклого корисливого умислу на заволодіння золотими виробами ОСОБА_5 Твердження сторони захисту про те, що потерпілий перебував у стані алкогольного сп'яніння, про що сам повідомляв під час допиту на стадії досудового розслідування, жодним чином не спростовують корисливого умислу дій обвинуваченого.

Дослідивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений раніше судимий, востаннє 15.10.2015 Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області за ст.336 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 2550 грн, що замінене ухвалою Тисменицького районного Івано-Франківської області на громадські роботи на строк 150 годин, що не відбуто; неодружений, не працює, на обліку ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває; добровільне відшкодування завданого збитку як обставину, що пом'якшує покарання; обставину, що обтяжують покарання - не встановлено.

За таких обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_11 за ч.2 ст.186 КК України покарання у межах санкції даної статті у виді позбавлення волі.

На підставі ст.71, 72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 15.10.2015 за ст.336 КК України, що замінене ухвалою Тисменицького районного Івано-Франківської області від 19.10.2016 на громадські роботи на строк 150 годин.

Таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_5 з урахуванням уточнених позовних вимог у даному кримінальному провадженні суд керується наступним.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Так, судом установлено, що за вказаних вище обставин обвинувачений ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження та заволодів золотими виробами потерпілого на загальну суму 38154,40 грн, які на даний час позивачу повернуто. З урахуванням уточнених позовних вимог потерпілий ОСОБА_5 просив суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 300 грн (вартість медикаментів на лікування), та 5000 грн на відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди. Під час судового розгляду суду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав вказаний позов, а тому вказаний позов слід задоволити у повному обсязі та стягнути з обвинуваченого у користь потерпілого 300 грн на відшкодування матеріальної школи та 5000 грн моральної шкоди.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Відповідно до ст.ст.118,124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого також документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу представника, що відповідно до договору про надання юридичної допомоги з додатками становлять 3300 грн

Підстав для зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-375 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити покарання - позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

На підставі ст.71, 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 15.10.2015 з урахуванням ухвали Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19.10 2016 та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків - позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців 10 днів.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_4 залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з часу фактичного затримання 05 грудня 2016 року. Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 05 грудня 2016 року до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1, у користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя АДРЕСА_3, 300 грн на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УК у місті Івано-Франківську/м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: ГУК в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження", - 351 гривню 84 копійки процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертизи №46 від 09.03.2016.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1, у користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя АДРЕСА_3, 3300 (три тисячі триста) грн процесуальних витрат у кримінальному провадженні на правову допомогу.

Речові докази: згідно постанов від 25.01.2016 - мобільний телефон «SINUDYNЄ» (т.1 а.с. 214-216), документи на ім'я ОСОБА_4 (т.1 а.с.221-222), шкіряну зимову чоловічу куртку та зарядний пристрій «Sumsung» (т.1 а.с.233-234) - вважати повернутими обвинуваченому ОСОБА_4; чоловічу безрукавку (т.1 а.с.227-228) - повернути потерпілому ОСОБА_5, ланцюжок з підвіскою - хрестиком (т.1 а.с.245-246) - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_5; 1 постанова від 10.03.2016 (диск з відеозаписом з камери спостереження) - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко