Рішення № 67178443, 31.05.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2017 Справа №607/5470/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючого Братасюка В.М.

- за участю секретаря Чичкевич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про зміну розміру аліментів, стягнення заборгованості по сплаті аліментів враховуючи суму індексації та позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, про зміну розміру аліментів, стягнення заборгованості по сплаті аліментів враховуючи суму індексації та позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування вимог посилається на те, що рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 19.11.2012 року з відповідача було стягнуто на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 450 грн. щомісячно. Однак, в даний час рівень життя змінився, їй не вистачає визначеної судом суми аліментів для належного виховання та утримання дитини, а відповідач дохід що отримує, використовує на власні потреби. У звязку з цим просить суд змінити розмір аліментів та встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно в сумі 1200грн.

Крім того первісно просила суд стягнути 9450 грн. заборгованості по аліментахта 2130,30грн. індексації заборгованої суми аліментів за 2014-2016 роки, проте в судовому засіданні 11.05.2017 року усно уточнила позов і зазначила, що не наполягає на задоволенні даної вимоги.

Також позивачка суд взяти до уваги, що відповідач не навідує дочки, не цікавиться її фізичним розвитком, не приймає жодної участі у їх вихованні та утриманні. Вважає, що така поведінка відповідача свідчить про ухилення його від виконання батьківських обовязків по вихованню дитини і є підставою для позбавлення його батьківських прав.

В останнє судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилися, хоча про день та час слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку, подано заперечення відносно позову.

Третя особа Служба в справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради направила до суду свого представника котрий підтримав позовні вимоги позивачки, та надіслала письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дочки ОСОБА_3,26.04.2009року народження, що стверджується свідоцтвами про народження Серії І-ИД № 098014 від 06.05.2009року

Відповідно до рішення Борщівського районного суду від 10 жовтня 2012 року №1902/1714/2012, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 24 грудня 2007 року, розірвано.

Після розірвання шлюбу дитина сторін залишалася проживати із матірю і, відповідно до даних характеристики на позивача у справі по місцю її проживання, що надана обєднанням співвласників багатоквартирного будинку «Новий світ,97» та акту обстеження житлово-побутових умов сімї ОСОБА_1 від 25.04.2016 року № 10-3, позивач разом із дочкою зареєстровані та проживають у ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як вбачається з акту обстеження житлово-побутових умов сімї від 25.04.2016 року № 10-3, дитина ОСОБА_5 матірю доглянута, остання постійно займається дитиною, водить на танці, заняття з англійської мови, співи, проводить з дитиною дозвілля.

Згідно довідки №116 від 18.05.2016року виданої Тернопільською ОСОБА_6 ступенів №4, ОСОБА_5 навчається у 1-му класів Тернопільській ОСОБА_6 ступенів №4. Батько ОСОБА_7, ОСОБА_2 ніколи не цікавиться шкільними справами дитини, не забирає дитину зі школи, не відвідує батьківських зборів, ніколи не спілкується із вчителем.

Згідно рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 19.11.2012року з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3,26.04.2009року народження в твердій грошовій сумі 450 грн. щомісячно.

Згідно із вимогами ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У силу ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них.

Судом встановлено, що на даний час у позивача витрати по належному утриманню та вихованню дитини збільшились в порівнянні з тим розміром аліментів, який був раніше встановлений, крім того дитина часто хворіє, що підтверджується випискою Поліклінічного відділу Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1, яка працює головним спеціалістом-економістом у Головному управлінні статистики у Тернопільській області, загальна сума доходу за період з січня по грудень 2015року становить 19088,26грн.

Як вбачається із Акту про нарахування заборгованості по аліментах від 13.05.2017року, наданим Борщівським районним ВДАС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, відповідач ОСОБА_2 сплачував аліменти на утримання неповнолітньої дочки нерегулярно та не в повному обсязі, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 10350грн.

10.05.2017 року ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було оплачено 2483,50 грн. заборгованості по аліментах.

Разом з тим матеріальне утримання дитини не звільняє батьків дитини від її виховання та особистої батьківської участі в житті доньки.

З пояснень позивача встановлено, що батько дитиниОСОБА_2, ухиляється від виховання дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку до шкільного навчання, не виявляє інтересу до забезпечення дитині необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною, не сприяє дитині в доступі до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, і все це в результаті свідомого умисного нехтування своїми обов'язками.

Виходячи з положень ст. 164 Сімейного кодексу України, особа може бути позбавлена судом батьківських прав якщо вона, зокрема, ухиляється від виконання свої обов'язків по вихованню дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 09.11.2016 року за №921, ОСОБА_2 не бере участі у вихованні та утриманні дочки ОСОБА_7, не створює умов для фізичного, духовного та морального розвитку, таким чином самоусунувся від виконання батьківських обовязків, а тому орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_5, 26.04.2009р.н.

Як наголошує ЄСПЛ у рішенні від 18 грудня 2010 року у справі «Савіни проти України» (заява № 39948/06):

«47. Суд повторює, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" (McMichael v. the United Kingdom) від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у

демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).

48. Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8

Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини" (Kutzner v. Germany), N 46544/99 п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини" (Sommerfeld v. Germany), [GC], N 31871/96, п. 66, ЄСПЛ 2003-VIII).»..

Судом встановлено, що ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми батьківськими обовязками щодо виховання малолітньої дитини, при цьому жодних перешкод відповідачу у вихованні та спілкуванні з дочкою позивачка не чинить.

Дитина сторін спору в судовому засіданні 11.05.2017 року суду розповіла, що до відповідача не відчуває будь яких почуттів, погано його памятає, дуже давно з ним не спілкувалася ні очно ні телефоном, ні у інший спосіб (Скайп, тощо), оскільки батько жодної до неї уваги не виявляє.

В ході діагностичного обстеження психологом консультантом Тернопільського комунального методичного центру науково освітніх інновацій та моніторингу зясовано, що батько в житті та вихованні дитини участі не приймає, що стверджується протоколом індивідуального діагностичного обстеження від 31.08.2016 року.

При цьому постійно наголошуючи, що відповідач не бере участі у вихованні дитини з причини перебування на роботі за межами України. жодних доказів офіційного працевлаштування як за контрактом чи тимчасово (з долученням трудового договору, наказу на працевлаштування, довідки з місця роботи, тощо), відповідач суду не надав, хоча обовязок доказування покладається на кожну із сторін спору.

Як і не обґрунтував відповідач чому маючи попередження суду про можливість позбавлення батьківських прав, умовно поклавши на шальку терез з однієї сторони збереження батьківста щодо дитини і можливість тимчасового підробітку ( якщо такий дійсно існує) з іншої , надав перевагу останньому.

Таким чином, з урахуванням викладеного та вимог ст.ст 164, 184, 192 СК України, приймаючи до уваги прожитковий мінімум для дитини відповідно віку, стан здоровя дитини та відповідача, матеріальне становище відповідача, виходить з рівності обовязку батьків щодо утримання дітей, суд вважає, що права позивача порушені, тому позов підлягає до частково задоволення шляхом збільшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 згідно рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 19.11.2012року, встановивши розмір аліментів в твердій грошовій сумі 700 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, з дати звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дитини та уже попереджався про необхідність зміни ставлення до виховання дочки згідно рішення апеляційного суду Тернопільської області від 10.09.2015року, яке залишено без змін ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ, з врахуванням інтересів дитини, необхідністю умов для її нормального виховання та розвитку, вважає, що ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_5, 26.04.2009р.н., оскільки такий захід є абсолютно виправданим та справедливим, з огляду на інтереси дитини та поведінку відповідача.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що відповідач постійно виїжджає на роботу за межі України і така його тривала відсутність по місцю проживання є поважною причиною для того, щоб не брати участі у вихованні дитини, та що позивач чинить перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною, та вважає їх необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами.

Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не представлено суду переконливих доказів того, що він за своїм станом здоровя чи у звязку із іншими обставинами не може належно виконувати своїх обовязків по утриманню та вихованню дочки.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати; якщо позов задоволено частково судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 212, 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 164, 165, 166, 180-182, 184 Сімейного Кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про зміну розміру аліментів, стягнення заборгованості по сплаті аліментів враховуючи суму індексації та позбавлення батьківських прав задовольнити частково.

Змінити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сторону збільшення, встановивши щомісячний розмір аліментів в твердій грошовій сумі 700 грн. щомісячно, починаючи з 23.05.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1102 гривень сплаченого при зверненні до суду судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддяОСОБА_8