Ухвала суду № 67178015, 16.06.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/664/17 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/783/3526/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 А. В.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 червня 2017 року суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області Ніткевич А.В., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівської області, Пенсійного фонду України у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобовязання Головне територіальне управління юстиції у Львівській області до вчинення дій,-

встановив:

Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2017 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_2

Перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2017 року вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 подавши 18.04.2017 року апеляційну скаргу (а.с. 58) пропустив строк апеляційного оскарження, встановлений ст. 294 ЦПК України, який просив поновити, оскільки копію оскаржуваної ухвали отримав 13.04.2017 року, а також не сплатив судовий збір, як це передбачено ЗУ «Про судовий збір», оскільки вважав, що звільнений від сплати такого на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 03.05.2017 року наведені апелянтом підстави для поновлення строку визнано неповажними та такими, що спростовуються матеріалами справи, а також розяснено, що положення ЗУ «Про судовий збір», на які покликається позивач, звільняють від сплати судового збору у всіх інстанціях інвалідів Великої Вітчизняної війни та сімї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи. Оскільки положення ЗУ «Про судовий збір» в цій частині на спірні правовідносини не поширюється, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, апелянту надано строк для усунення недоліків такої, а саме запропоновано подати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження з посиланням на інші підстави для поновлення строку та оплатити судовий збір або подати докази про звільнення від сплати такого (а.с. 36-38).

Копія ухвали Апеляційного суду Львівської області від 03.05.2017 року надіслана апелянту ОСОБА_2 за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі, рекомендованою кореспонденцією, яку апелянт отримав 12.05.2017 року, що підтверджується розпискою (а.с. 40).

На виконання вимог ухвали апелянт ОСОБА_2 15.05.2017 року подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги у якій, зокрема стверджує, що звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про статус інвалідів та гарантії їх соціального захисту».

Перевіривши доводи апелянта ОСОБА_2 в частині права на звільнення від сплати судового збору, приходжу висновку, що такі необхідно задовольнити, а апелянта вважати таким, що звільнений від сплати судового збору враховуючи таке.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є ЗУ «Про судовий збір» від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (з наступними змінами).

При цьому, як розяснено у п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року № 226/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Закон № 3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно із статтею 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни, тобто належить до категорії осіб, які згідно Закону № 3551-XII звільнені у тому числі від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту, ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В свою чергу, в частині виконання вимог щодо подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з посиланням на інші підстави для поновлення строку, апелянт ОСОБА_2 зазначає, що оскаржувану ухвалу отримав тільки 13.04.2017р., оскільки підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (оскаржуваної ухвали) 23.03.2017 р. проставлений не ним, ухвалу отримала не повноважна особа, яка не передала ОСОБА_2 таку. Просить поновити строк апеляційного оскарження, оскільки таких недоліків, на думку апелянта, як пропуск строку у даній апеляційній скарзі взагалі немає.

Перевіривши повторно наведені апелянтом підстави, як стосовно дотримання строку на апеляційне оскарження, так і його поновлення з покликанням на інші обставини, приходжу переконання, що такі є неправдивими, необгрунтованимита спростовуються матеріалами справи враховуючи таке.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 23.03.2017 року ОСОБА_2 особисто отримав копію судового рішення від 24.02.2017 року, яке надіслано згідно супровідного листа від 24.02.2017 р., зазначений факт апелянтом не спростований (а.с. 21).

В подальшому, супровідним листом від 29.03.2017 р. Галицький районний суд м. Львова повернув матеріали позовної заяви, які позивач отримав 12.04.2017 р., а не як зазначає у апеляційній скарзі 13.04.2017 р. (а.с. 20, 33).

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі у випадку, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними.

Враховуючи те, що станом на 16.06.2017 року апелянт ОСОБА_2 вимоги ухвали апеляційного суду в частині подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з посиланням на інші підстави для поновлення строку не виконав, а викладені у заяві про усунення недоліків підстави для поновлення строку не є обґрунтованими та спростовується матеріалами справи, тому у відкритті апеляційного провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 297 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2017 року.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати апелянту.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівської області, Пенсійного фонду України у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобовязання Головне територіальне управління юстиції у Львівській області до вчинення дій повернути до Галицького районного суду м. Львова.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її постановлення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя А.В. Ніткевич