Ухвала суду № 67177813, 08.06.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 460/2761/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Тесля Б.І.

Провадження № 22-ц/783/2706/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і ОСОБА_2

при секретарі Фейір К.О.

з участю позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Лізингова компанія "Ваш Авто" на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 19 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 19 січня 2017 року

позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним Договір фінансового лізингу № 003891 від 15 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Лізингова компанія "Ваш Авто" та ОСОБА_3.

Стягнуто з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Лізингова компанія "Ваш Авто", (код ЄДРПОУ 39733392, місцезнаходження: вул. Шовковична, 42-44, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_3 53 677,40 (п'ятдесят три тисячі шістсот сімдесят сім гривень 40 копійок).

Вирішено питання судових витрат.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/"Лізингова компанія "Ваш Авто". Вважає рішення суду незаконним. Звертає увагу, що судом не застосовано двосторонню реституцію. Суд не вирішив питання про повернення відповідачу трактора. Стверджує, що договір фінансового лізингу не може посвідчуватися нотаріально, оскільки на момент укладення договору, ще не існує транспортного засобу. Вважає, що суд не зрозумів природи змішаного договору. Окрім цього, стверджує, що суд невірно застосував Правові висновки Верховного Суду України. В апеляційній скарзі просить рішення Яворівського районного суду Львівської області від 19 січня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Просить вирішити питання судових витрат та розглядати справу у відсутності відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Лізингова компанія "Ваш Авто" до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України – рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що 15 березня 2016 року, Позивач звернувся у регіональний офіс відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Лізингова компанія "Ваш Авто", у м. Львові з метою придбання трактора марки Сінтай (XINGTAI).

Менеджер-консультант відповідача підтвердила, що у них на складі у м. Львові дійсно є ще три трактори марки Сінтай (XINGTAI) 2014 poкy випуску. Після сплати Позивачем 50 000 грн. трактор буде доставлено за місцем його проживання протягом 3-5 днів, де вони підпишуть акт прийому - передачі, і тоді Позивачу потрібно буде сплатити залишок вартості трактора у сумі 30 000 грн. протягом року без сплати будь-яких відсотків. Позивач, написав заявку на придбання трактора марки Сінтай (XINGTAI) 2014 року випуску та через відділення ПАТ "Діамантбанк" здійснив попередню оплату, після чого підписав Договір.

Згідно з умовами підпунктів 1.1 та 1.3 статті 1 Договору фінансового лізингу №003891 від 15 березня 2016 року, Відповідач (за умовами Договору лізингу Лізингодавець) зобов'язувався придбати у власність та передати Позивачу (за умовами Договору лізингу Лізингоодержувачу) в користування на термін та на умовах, передбачених Договором лізингу, транспортний засіб марки/модель Булат 240 Т, об'єм/тип двигуна 24 кс/диз, тип КПП механічна, тип приводу 4x2 (надалі - Предмет лізингу).

Згідно з підпунктом 1.2 статті 1, підпунктом 8.2 статті 8 Договору лізингу та Додатком №1 до Договору лізингу вартість Предмета лізингу на момент укладення Договору лізингу становила 2 962,96 доларів CШA з урахуванням ПДВ згідно обмінного курсу долара США до української гривні. Гривневий еквівалент вартості Предмета лізингу станом на дату укладення Договору лізингу становив 80 000,00 грн.

Згідно з підпунктами 2.1 та 2.2 статті 2 Договору лізингу Договір лізингу діє протягом 78 календарних місяців з моменту його підписання, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором лізингу, а строк лізингу закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання Акта приймання-передачі Предмета лізингу та в останньому місяці сплати лізингового періодичного платежу за Додатком №3 до Договору лізингу, якщо інше не передбачене, умовами Договору лізингу.

Також встановлено, що позивач не мав наміру приймати трактор марки Булат 240 Т. Проте, згідно з умовами Договору лізингу (підпункт 12.14 статті 12 Договору лізингу), у разі відмови від прийняття Предмета лізингу Відповідач має право розірвати Договір лізингу і вимагати від Позивача сплати штрафу у розмірі 10% від вартості Предмета лізингу. При цьому Відповідач не повертає Позивачу сплачені ним кошти.

На виконання умов договору фінансового лізингу ОСОБА_3 ОСОБА_5 з обмеженою відповідальність "Лізингова компанія "Ваш Авто" було сплачено 8000 грн. адміністративного платежу, 2800 грн. комісії, 40000 грн. авансового платежу, та 166,40 грн. за реєстрацію та виготовлення номерних знаків, 300 грн. плата за висновок експерта, 2411,40 грн. за страхування.

21 квітня 2016 року, Позивач підписав Акт приймання-передачі Предмета лізингу.

Згідно з даними технічного паспорта трактора Булат 240 Т, реєстраційний номер 20151012351, потужність його двигуна становить 17,6 кВт, а не 24 кВт (як зазначено в Договорі лізингу).

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд виходив з тих обставин, що спірний Договір фінансового лізингу укладений 15 березня 2016 року між Сторонами слід визнати недійсним та стягнути з Відповідача на користь Позивача кошти в розмірі 53 677,401 грн., оскільки в судовому засіданні встановлено, що Відповідач ввів в оману Позивача щодо істотних умов договору, спірним Договором забезпечено захист інтересів лише Відповідача, умови Договору лізингу є несправедливими, а сам Договір лізингу був укладений з використанням нечесної підприємницької практики, а тому в судовому порядку слід захистити порушені права та інтереси Позивача при укладенні спірного Договору лізингу та визнати його недійсним. Окрім цього, спірний договір лізингу не був нотаріально посвідченим, а у самого лізингодавця немає спеціального дозволу (ліцензії) на надання фінансових послуг з залучення фінансових активів від фізичних осіб.

З такими висновками колегія суддів повністю погоджується з наступних обставин.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частини першої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника), відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною другою статті 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 807 ЦК України передбачено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначає Закон України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З підпункту 4.1 статті 4 Договору лізингу вбачається, що лізингодавець передає у користування Предмет лізингу лізингоодержувачу не пізніше 120 робочих днів з дати отримання на поточний рахунок лізингодавця наступних платежів: адміністративного платежу, авансового платежу в розмірі 50 % вартості Предмету лізингу (стаття 9 Договору лізингу), комісії за передачу Предмета лізингу.

Згідно з Договором лізингу комісія за передачу Предмета лізингу - це єдиноразовий платіж, розмір якого становить 3 відсотки від вартості Предмета лізингу, що має бути сплачений лізингоодержувачем на користь лізингодавця за здійснення необхідних дій, які пов'язані з передачею Предмета лізингу лізингооодержувачу.

Відповідно до статті 10 Договору лізингу лізинговий платіж включає: відсотки за користування обсягом фінансування в розмірі 21 відсоток річних на залишок частини від обсягу фінансування (винагорода відповідача за отримане у лізинг майно); частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу); комісію за супроводження договору в розмірі 7%.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" розмір лізингових платежів є істотною умовою договору.

Адміністративний платіж та комісія за передачу Предмета лізингу, які передбачені Договором лізингу, виходять за межі переліку платежів, передбачених Законом України "Про фінансовий лізинг"

Підпунктом 10.15 статті 10 Договору лізингу передбачено, що у разі неузгодженої у даному договорі зміни розмірів лізингових платежів лізингодавець та лізингоодержувач складають додаткову угоду до даного договору, а також на вимогу лізингодавця підписують акт коригування вартості Предмета лізингу. У разі відмови лізингоодержувача від підписання такої додаткової угоди та/або акту коригування вартості Предмета лізингу, лізингодавець має право розірвати даний договір, після чого лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання від лізингодавця письмової пропозиції про зміну розмірів лізингових платежів.

Крім цього, підпунктом 11.1 статті 11 Договору лізингу передбачено, що після завершення терміну лізингу Позивач має придбати Предмет лізингу у Відповідачу за викупною вартістю, що буде визначена Відповідачем з урахуванням виконання Позивачем зобов'язань щодо сплати лізингових та інших платежів, що підлягають сплаті за Договором лізингу.

Договором лізингу передбачено право відповідача змінювати та розривати Договір лізингу в односторонньому порядку, а Позивач в такому праві фактично обмежений. Для Позивача встановлені жорсткі зобов'язання та непропорційно великі розміри штрафів та пені.

Виконання зобов'язань забезпечено лише відповідальністю лізингоодержувача, тобто Позивача.

Відповідно до частини першої статті 808 ЦК України якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізинголавцем продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем і постачальником на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником)( частина друга статті 808 ЦК України).

У Договорі лізингу зазначено, що продавець ( або постачальник) - це юридична чи фізична особа-підприємець, найменування, адресу та реквізити якої зазначені в Акті приймання-передачі Предмета лізингу.

В Акті приймання-передачі Предмета лізингу від 21 квітня 2016 року не вказано, хто є продавцем (постачальником) Предмета лізингу.

Договір про сервісне обслуговування з продавцем (постачальником) Предмета лізингу Позивач не укладав, оскільки продавець (постачальник) Предмета лізингу йому не відомий.

Згідно з підпунктом 5.1 статті 5 Договору лізингу Позивач зобов'язаний: за власний рахунок втримувати Предмет лізингу в належному технічному та робочому стані; додержуватись інструкцій та рекомендацій виробника та Продавця щодо утримання, обслуговування та експлуатації предмета лізингу (з залученням належним чином підготовлених фахівців, реквізити яких мають бути надані Позивачу Відповідачем). Всі роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням та ремонтом Предмета лізингу, повинні виконуватися виключно на сертифікованих станціях технічного обслуговування Продавця та/або на станціях технічного обслуговування, які будуть вказані Відповідачем. Всі витрати, пов'язані з експлуатацією, технічним обслуговуванням та ремонтом Предмета лізингу покладаються на Позивача.

Як встановлено в судовому засіданні, Відповідач не надав Позивачу реквізитів сервісної організації, яка має здійснювати сервісне обслуговування предмета лізингу.

Судом встановлено, що у Договорі лізингу виключені та обмежені права Позивача, як споживача стосовно Відповідача у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених Договором лізингу та законом, звужені обов'язки відповідача, які передбачені в Законі України "Про фінансовий лізинг", положеннях Цивільного кодексу України, повністю виключена відповідальність Відповідача за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі Предмета лізингу належної якості, одночасно значно розширені права Відповідача, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом частини п’ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону – умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону "Про захист прав споживачів"); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

За змістом статті 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов’язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Окрім того, згідно пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг").

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Вищезгадана Правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі №6-2766цс15, яка в силу вимог ст. 360-7ЦПК України є обов"язковою для всіх судів України.

Спірний договір фінансового лізингу від 15 березня 2016 року не був нотаріально посвідченим.

Оскільки ОСОБА_3 оплатив ТзОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" 53677,40 грн., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідача дану суму сплачену позивачем за договором фінансового лізингу №003891 від 15 березня 2016 року.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що на даному етапі фінансовий лізинг в Україні не ліцензується, колегія суддів не бере до уваги оскільки такі спростовуються листом № 2168/16-8 від 22.03.2016 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до якого з 28.05.2015 року всі фінансові послуги, у тому числі і фінансовий лізинг, підлягають ліцензуванню відповідно до Закону про ліцензування № 222-VIII. (а.с. 62)

Судом встановлено, що у відповідача - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Лізингова компанія «Ваш Авто» відсутня ліцензія на здійснення фінансових послуг, що суперечить ст. 227 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Лізингова компанія "Ваш Авто" правильності висновків суду першої інстанції жодним чином не спростовують, а тому у задоволенні такої скарги апелянту слід відмовити, а рішення Яворівського районного суду Львівської області від 19 січня 2017 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст. 315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Лізингова компанія "Ваш Авто" відхилити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 19 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

ОСОБА_2