Ухвала суду № 67175521, 13.06.2017, Василівський районний суд Запорізької області

311/1513/17

13.06.2017

Провадження №1-кс/311/411/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Носик М.А., при секретарі Кудіновій В.І., за участю прокурора Арустамян Д.Ю., розглянувши клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, яке погоджено з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017081190000037 від 06 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2017 року до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, про арешт майна, в якому слідчий просить накласти арешт на майно: врожай озимої пшениці, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2320982200:02:011:0181 площею 14,6341 га та земельній ділянці з кадастровим номером 2320982200:02:011:0182 площею 3,6104 га, які розташована на території Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області; заборонити будь-якій фізичній чи юридичній особі відчужувати, розпоряджатися та користуватися врожаєм озимої пшениці, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2320982200:02:011:0181 площею 14,6341 га та земельній ділянці з кадастровим номером 2320982200:02:011:0182 площею 3,6104 га, які розташована на території Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області, у тому числі здійснювати збір врожаю із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки або без такої; передати на відповідальне зберігання врожай озимої пшениці, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2320982200:02:011:0181 площею 14,6341 га та земельній ділянці з кадастровим номером 2320982200:02:011:0182 площею 3,6104 га, які розташована на території Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області, Завідуючій господарством КЗ «Кам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Василівської районної ради Запорізької області ОСОБА_3.

На обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що 06 червня 2017 року на підставі рапорту прокурора Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізькій області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 2320982200:02:011:0181 площею 14,6341 га та земельної ділянки з кадастровим номером 2320982200:02:011:0182 площею 3,6104 га, які розташовані на території Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності від 02.06.2017 № 88704886 та № 88704886 право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на вищевказані земельні ділянки не зареєстровано.

Водночас встановлено, що рішенням виконавчого комітету Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області від 07.02.2001 №18 надано земельну ділянку площею 20 га. Кам'янській загальноосвітній школі в постійне користування.

Так відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП № 002706, зареєстрованого 08.05.2001 за № 60 земельна ділянка загальною площею 20 га, що включає площу 14, 6341 га - з кадастровим номером 2320982200:02:011:0181, та площу 3,6104 га - з кадастровим номером 2320982200:02:011:0182, яка знаходиться за адресою: Кам'янська сільська рада, контур №139 перебуває у постійному користуванні Комунального закладу «Кам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Василівської районної ради Запорізької області.

В рамках досудового розслідування, 08 червня 2017 року проведено огляд місця події за участю начальника відділу Агропромислового розвитку Василівської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_4, сільського голови Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_5 та директора КЗ «Кам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Василівської районної ради Запорізької області ОСОБА_6, яким встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2320982200:02:011:0181 площею 14,6341 га та земельна ділянка з кадастровим номером 2320982200:02:011:0182 площею 3,6104 га, які згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП № 002706, зареєстрованого 08.05.2001 перебувають у постійному користуванні комунального закладу «Кам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Василівської районної ради Запорізької області, на момент огляду засіяна озимою пшеницею.

Допитана в якості свідка директор КЗ «Кам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Василівської районної ради Запорізької області ОСОБА_6 пояснила, що ніяких договорів або інших дозволів на оброблення вищевказаних земельних ділянок не надавалося. Про факт самовільного засівання вищевказаних земельних ділянок вона повідомила керівництво Василівської районної державної адміністрації Запорізької області.

У провадженні наявна сукупність підстав вважати, що зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 2320982200:02:011:0181 площею 14,6341 га та земельної ділянки з кадастровим номером 2320982200:02:011:0182 площею 3,6104 га, шляхом оброблення та використання для вирощування сільськогосподарських культур, є незаконним та самовільним.

Сільськогосподарські культури, які вирощуються на території вищевказаної земельної ділянки є речовим доказом, який підтверджує обробку та використання даних земельних ділянок. Збирання зазначених сільськогосподарських культур з земельних ділянок, може привести до знищення доказів у кримінальному провадженні, що в свою чергу унеможливить всебічне та повне вивчення органом досудового розслідування усіх обставин кримінального провадження.

Накладення арешту на майбутній врожай не стане перешкодою для здійснення господарської діяльності, оскільки такий вид заборони, застосовується з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Необхідність арешту врожаю зумовлюється наявністю ризиків щодо приховання, пошкодження, знищення і відчуження речових доказів.

Існують реальні обставини, які підтверджують, що незастосування заборони відчуження, розпорядження та користування майном з приводу якого внесене дане клопотання, призведе до його псування або зникнення (втрати), що не забезпечить дієвості даного кримінального провадження.

Вислухавши пояснення прокурора, який підтримав заявлене клопотання про арешт майна та просить його задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні, дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування заявленого клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність повернення клопотання для належного оформлення у звязку з його невідповідністю вимогам ст.171 КПК України.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч.1,2 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Крім того, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя за приписами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки за ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже субєкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до норм глав 10 та 17 КПК України правові підстави, з яких вноситься клопотання про накладення арешту, та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Проте, вищевказані вимоги КПК України слідчим та прокурором не дотримані, в порушення вимог ст.171 КПК України, до матеріалів клопотання не надано відомостей про процесуальний статус у даному кримінальному провадженні володільця та/або власника майна, на яке слідчий просить накласти арешт; не надано відомостей про належність майна, на яке просить слідчий накласти арешт, підозрюваному, обвинуваченому чи особі, яка в силу Закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочином. Також у клопотанні слідчого про арешт майна (у разі необхідності забезпечення цивільного позову) не зазначено розмір шкоди, завданої даним кримінальним правопорушенням та докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди, що передбачено ч.3 ст.171 КПК України. Крім того, у витягу з ЄРДР відсутні будь-які відомості, щодо причетності власника (володільця) майна до вчинення даного кримінального правопорушення.

Більше того, як слідує зі змісту клопотання, слідчий зазначає, що право власності, інші речові права на земельні ділянки з кадастровим номером 2320982200:02:011:0181 площею 14,6341 га та з кадастровим номером 2320982200:02:011:0182 площею 3,6104 га не зареєстровано. Разом з тим, слідчий посилається на Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП № 002706, зареєстрованого 08.05.2001, згідно якого земельна ділянка із іншою площею, ніж зазначено у клопотання - 20 га., перебуває у постійному користуванні Комунального закладу «Кам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Василівської районної ради Запорізької області.

Слідчим не дотримано вищезазначені вимоги КПК України, оскільки, надані матеріали не містять належних доказів на підтвердження права власності спірних земельних ділянок, які є безпосередньо предметом клопотання, та відсутні ті належні підтверджуючі правовстановлюючі документи, на підставі яких можливо визначитися з приналежністю цих земельних ділянок з кадастровими номерами 2320982200:02:011:0181 та 2320982200:02:011:0182 та на підставі яких документів.

Крім того, надані матеріали містять неконкретні вимоги взагалі щодо предмета клопотання, а саме: слідчий просить накласти арешт на врожай озимої пшениці, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2320982200:02:011:0181 площею 14,6341 га та земельній ділянці з кадастровим номером 2320982200:02:011:0182 площею 3,6104 га, які розташована на території Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області, при цьому слідчий взагалі не вказує на кількісні та якісні характеристики вказаного речового доказу.

Диспозиція ч.1 ст.197-1 КК України передбачає завдання значної шкоди законному володільцю або власнику самовільно зайнятої земельної ділянки. Зі змісту подання неможливо встановити ні законного володільця/власника земельних ділянок, ні розмір завданої шкоди. Також відсутні відомості про вартість майна, озимої пшениці, що унеможливлює вирішення питання про співрозмірність завданої шкоди та вартість майна, на яке слідчий просить суд накласти арешт.

Вимога, що міститься у клопотанні: передати на відповідальне зберігання врожай озимої пшениці, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2320982200:02:011:0181 площею 14,6341 га та земельній ділянці з кадастровим номером 2320982200:02:011:0182 площею 3,6104 га, які розташована на території Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області, Завідуючій господарством КЗ «Кам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Василівської районної ради Запорізької області ОСОБА_3, не обґрунтована, виходить за межі питань, що вирішує суд у порядку ч.5 ст.173 КПК України, про накладення арешту на майно. При проведенні досудового розслідування процесуальні рішення щодо речових доказів уповноважений приймати слідчий.

Згідно положень ч.3 ст.172 КПК України (в редакції 18.04.2013 року), слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним розяснити слідчому та процесуальному прокурору про необхідність належного оформлення клопотання про арешт майна, відповідно до вимог статті 171 КПК України, та зясування безпосереднього відношення та доказового значення тимчасово вилученого майна саме за даним кримінальним провадженням.

За наведених обставин вважаю, що відповідно до наведених вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, який його погодив, для усунення зазначених вище недоліків, а для усунення недоліків клопотання необхідно встановити строк у сімдесят дві години, початок обчислення якого рахувати з моменту фактичного отримання вказаного клопотання прокурором.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.167,170,171,172 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, про арешт майна за матеріалами кримінального провадження №12017081190000037 від 06 червня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України - повернути прокурору Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_2 для усунення недоліків, зазначених в описовій частині ухвали, встановивши строк - сімдесят дві години з часу отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.А. Носик