Рішення № 67173688, 14.06.2017, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/1518/17

Провадження №2/229/1013/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря Костіної І.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Комсервіс" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 3511,46грн. Обгрунтовує вимоги таким. 06 червня 2012року між ним, як фізичною особою - підприємцем та КП "Комсервіс" був укладений договір оренди комунального майна, а саме приміщення площею 13,9кв.м., розміщене за адресою : м.Дружківка, вул. Енгельса,89, що перебуває на балансі підприємства, терміном до 06.05.2015року. Додатковою угодою термін дії договору оренди був продовжений до 30.06.2015року.

Місто Дружківка належить до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб"єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Вказана норма Закону діяла з 14.04.2014р до 08.06.2016р. На виконання умов договору оренди ним було сплачено орендну плату за період з квітня 2014року по липень 2015року в сумі 3511,46грн. Однак він не був зобов"язаний сплачувати орендну плату за користування приміщенням в зазначений період. Його претензія про повернення безпідставно сплаченої відповідачу орендної плати залишена без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити з підстав , викладених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала. Пояснила, що на момент укладання договору оренди з позивачем, підприємству не було відомо, що господарська діяльність фізичної особи - підприємцяч ОСОБА_3 була припиненна за рішенням суду від 24 грудня 2010року. Відомості про припинення його діяльності внесені до реєстру лише в липні 2014року. На момент укладання договору оренди, послуга про отримання відомостей з реєстру юридичних осіб була платною, підприємство не мало матеріальної можливості отримати витяг з єдиного державного реєстру і перевірити дійсність свідоцтва фізичної особи підприємця ОСОБА_3, яке було надано КП "Комсервіс" під час укладання договору. Вважає, що норма ст. 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не розповсюджується на позивача, оскільки на час укладання договору він вже не був суб"єктом господарювання. Оскільки позивач фактично користувався комунальним майном, хоча і без правових підстав, то він винен сплатити за це відповідну плату. Просить в позові відмовити.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач 22 липня 2003року зареєстрований як фізична особа підприємець. (а.с. 12).

Судом встановлено, що 24 грудня 2010року Донецький окружний адміністративний суд у справі № 2а-27361/10/0570 за позовом Державної податкової інспекції у м.Дружківка до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата проведення державної реєстрації - 22 липня 2003року, запис про державну реєстрацію № 5526, юридична адреса: Донецька область, м.Дружківка, вул.Чапаєва, 42/90) (а.с. 45-47).

Судом встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про припинення підприємницької діяльності Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 внесені 24 липня 2014року за судовим рішенням Донецького окружного адміністративного суду № 2а-27361/10/0570. (а.с.13)

Судом встановлено, що 06 червня 2012року комунальне підприємство "Комсервіс" та приватний підприємець ОСОБА_3, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця у№2 2670170000001883, дата державної реєстрації 22.07.2003року, уклали договір оренди комунального майна , згідно якому КП "Комсервіс" передало, а позивач прийняв в строкове платне користування комунальне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме приміщення, площею 13,98кв.м., розміщене за адресою м.Дружківка, вул. Енгельса,89, на 1 поверсі п"ятиповерхового будинку, що перебуває на балансі КП "Комсервіс" Дружківської міської ради. Майно передане в оренду під перукарню. Договір укладено строком на два роки 11 місяців, що діє з 06 червня 2012року до 06 травня 2015року.

Додатковою угодою від 07 травня 2015року до договору оренди комунального майна від 06 червня 2012року сторони прийшли згоди про продовження строку дії договору з 07 травня 2015року до 30 червня 2015року. (а.с.4-7зв.ст.).

Згідно п. 3 вказаного договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати і порядку використання плати за оренду комунального майна територіальної грномади м.Дружківка, затвердженої рішенням міської ради і становить без ПДВ за перший місяць оренди 139грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 5.9 договору орендар зобов"язався щомісяця до 05 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахуваннян орендної плати).

Судом встановлено, що в рахунок орендної плати за період оренди з 01 квітня 2014р до 30 червня 2015року позивачем сплачено 3472,93грн. (а.с. 56-64).

Відповідно до ст. 50 ЦК України Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 46 Закону України від 15травня 2003 року № 755-IV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців (редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особипідприємця проводиться, зокрема, у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особипідприємця.

Частиною 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Аналізуючи зміст заначених норм права, суд приходить до висновку, що з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , тобто з 24 липня 2014року , позивач втратив статус підприємця.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року№ 405/2014та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року№ 405/2014.

Додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р містить Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В п.11 цього переліку зазначено м.Дружківка (Дружківська міська рада).

На час розгляду справи рішення про припинення антитерористичної операції в м.Дружківка не прийнято відповідними органами.

Статтею 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) визначено с касувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном субєктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, с уб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Позивач здійснював господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції в м.Дружківка до 24 липня 2014року, тобто до внесення в реєстр відомостей про припинення підприємницької діяльності, тому орендна плата , яка нарахована з 14 квітня 2014року по 23 липня 2014року підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що в період з 14 квітня 2014року по 23 липня 2014року , відповідачем нараховано, а позивачем сплачено орендної плати в розмірі 605, 98грн , (з розрахунку 95,04 + 184,97+186,82+139,15). Розмір оплаченої орендної плати за вказаний період сторонами не оспорюється.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов"язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Обов"язок щодо скасування орендної плати виник у відповідача безпосередньо з норми ст. 7 вищевказаного Закону, однак в добровільному порядку відповідач не скасував орендну плату , нараховану за період з початку антитерористичної операції до припинення позивачем підприємницької діяльності, тому суд вважає, є підстави для часткового задоволення позову і стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 605,98грн. В решті позову необхідно відмовити, оскільки позивач втратив статус суб"єкта господарювання з 24 липня 2014року, а тому норма ст. 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції " на нього не розповсюджується.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Статтею 4 закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 640грн, однак , як інвалід 2 групи, позивач відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір " звільнений від сплати судового збору.

Якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. (ч.3 ст. 88 ЦПК України).

Судом позовні вимоги задоволенні частково (17,26%) , а тому з відповідача на користь державного бюджету підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених вимог в розмірі 110,45грн. (640*17,26%)

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,209,212-215,223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_3 до комунального підприємства "Комсервіс" задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Комсервіс", ЄДРПОУ 37937252, ІПН 379372505108, на користь ОСОБА_3, 02 травня 1955року народження, ПН НОМЕР_1, грошові кошти в сумі 605 (шістсот п"ять)грн 98 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з комунального підприємства "Комсервіс", ЄДРПОУ 37937252, ІПН 379372505108, на користь державного бюджету судові витрати в сумі 110 (сто десять) грн 45коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т.Л.Панова