Ухвала суду № 67171776, 15.06.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Іващука В.Я.

суддів - Сачука В.І., Маринича В.К.

за участю секретаря судового засідання - Міщук Л.А.

захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_2

прокурора - Кріпака С.А.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02 червня 2017 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_3, погоджене із прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадженнявнесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017180490000076 від 25 травня 2017 року та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Строк тримання під вартою вирішено рахувати з моменту затримання ОСОБА_1, тобто з 16 год. 53 хв. 01 червня 2017 року.

Одночасно визначено розмір застави у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 168400 (сто шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави, обовязки: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Строк дії ухвали визначено по 16 год. 53 хв. 31 липня 2017 року включно.

Відповідно до ухвали, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється органами досудового розслідування у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Згідно з клопотанням злочин вчинено за таких обставин:

Головний лікар Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім.В.Поліщука ОСОБА_1, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення та отримання неправомірної вигоди, вимагав та отримав від гр.ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США за вирішення питання щодо працевлаштування у вказаному медичному закладі ОСОБА_6 на посаду біолога.

Зокрема, 29.05.2017 року приблизно 16 год. 30 хв. головний лікар Рівненського обласного клінічно лікувального центру ім.В.Поліщука ОСОБА_1, перебуваючи у робочому кабінеті Рівненського обласного клінічно лікувального центру ім.В.Поліщука (м.Рівне, вул.16 Липня, 36), згідно попередньо поставленої вимоги щодо передачі йому коштів у розмірі 2000 доларів США, отримав від громадянина ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становило 13170 гривень.

У подальшому, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний намір на отримання неправомірної вигоди, будучи службовою особою та використовуючи надану йому владу та службове становище, 01 червня 2017 року близько 16 год. 35 хв. перебуваючи у коридорному приміщенні третього поверху Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім.В.Поліщука (м.Рівне, вул.16 Липня, 36), згідно попередньо встановленої вимоги щодо передачі йому коштів у розмірі 2000 доларів США, отримав від гр.ОСОБА_5 іншу частину неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становило 39465 гривень.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя врахувавши дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, зокрема у вчиненні корисливого тяжкого злочину повязаного з корупцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років, те, що досудове слідство не завершено, не допитані усі свідки, не знайдено предмет неправомірної вигоди у сумі 400 доларів США, які ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 знайомий з ОСОБА_5 прийшов до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам впливу на свідків з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

В апеляційній скарзі з доповненнями захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді про обрання її підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати, як незаконну, та постановити нову, якою обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби. При цьому свою позицію мотивує тим, що необхідність застосування запобіжного заходу щодо її підзахисного у виді взяття під варту для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні на даний час відсутня. Додає, що вказуючи в ухвалі на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, слідчий суддя порушив ст.62 Конституції України, яка встановлює презумпцію невинуватості. Крім того, на думку захисника, ризики наведені органом досудового розслідування, що лягли в основу оскаржуваної ухвали, - не є такими, що ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження й є субєктивною думкою слідчого судді. Вважає, що доказів того, що підозрюваний може чинити тиск на свідків, сторона обвинувачення не довела.

Також стверджує, що поза увагою слідчого судді залишилось те, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності притягнений не був, має стійкі соціальні звязки, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи, має на утриманні двох непрацездатних батьків, при цьому його мати потребує негайного хірургічного втручання, обоє батьків перебувають на стаціонарному лікуванні, а також те, що рідний брат підозрюваного є інвалідом та потребує постійного догляду, а сам підозрюваний ОСОБА_1 у лютому 2017 року переніс інсульт, є заслуженим лікарем України.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника підозрюваного на підтримання поданої апеляційної скарги, позицію прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження за клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що у провадженні військової прокуратури Рівненського гарнізону перебувають матеріали досудових розслідувань, відомості про які внесені до ЄРДР за № 42017180490000076, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

02 червня 2017 року ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

У відповідності до ст.29 Конституції України та ст.ст.176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обовязків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

Водночас, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання слідчого в частині наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належним чином не умотивувавши своє рішення, не зазначив у своїй ухвалі, чи доведено стороною обвинувачення, що жоден з більш мяких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обовязків і належної його поведінки.

На думку колегії суддів, прокурором не доведено, що жоден з інших більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

У справі Європейського суду з прав людини ««ОСОБА_7 проти Росії» від 12.03.2009 року зазначено, «Суд зобовязаний проаналізувати особисті обставини заявника докладніше та навести на користь тримання його під вартою конкретні підстави, підкріплені доказами.»

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя зобовязаний оцінити всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, в сукупності.

Зазначених вимог слідчий суддя не дотримався.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягався, має стійкі соціальні звязки, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи, на даний час знаходиться на стаціонарному лікуванні у КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» з діагнозом «Гострий не Q-інфаркт міокарда по передньо-базальним відділам ЛШ від 02.06.2017 року», має на утриманні двох непрацездатних батьків, при цьому його мати потребує негайного хірургічного втручання, обоє його батьків перебувають на стаціонарному лікуванні, рідний брат підозрюваного є інвалідом та потребує догляду, підозрюваний є заслуженим лікарем України, а у лютому 2017 року переніс інсульт.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, однак не доведено, що жоден з більш мяких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обовязків і належної його поведінки.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 можливо забезпечити шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному залишати житло за місцем проживання у період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. та покладенням на нього обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

На думку колегії суддів, такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання процесуальних обовязків та запобігти наведеним слідчим ризикам.

За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи, з яких захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати більш мякий запобіжний захід, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Керуючись ст.ст.177, 178, 194, 309, 376, 407,422 КПК України, колегія суддів ,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 2 червня 2017 року про застосування щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого військової прокуратури про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною йому залишати житло за місцем проживання, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Садова, 24, - у період доби з 22-ї год. 00 хв. до 06-тої год. 00 хв.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: за викликом прибувати до слідчого, прокурора та суду; утримуватись від спілкуванням із ОСОБА_5 та свідками у даному кримінальному провадженні без згоди слідчого; прокурора; здати на зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та вїзд в Україну.

Строк дії ухвали визначити до 31 липня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С у д д і :

____ ___ ______

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11