Ухвала суду № 67168137, 14.06.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4213/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

при секретарі Колмакові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «КБ «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2017 року,

встановила:

ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №ОD30А800000044 від 03 квітня 2008 року в розмірі 232 437,80 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору ОСОБА_4В отримав кредит від ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 19 617,86 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02.04.2013 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_4, банк уклав договір поруки від 03.04.2008 року з ОСОБА_3

ОСОБА_4 належним чином не виконав свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим, станом на 14.10.2013 року виникла заборгованість у сумі 29 091 доларів 09 центів, яка складається з: заборгованість за кредитом 9 182 доларів 62 центів; заборгованість по процентам за користування кредитом 1 818 долар 51 центів; пеня 13 025 доларів 86 центів; заборгованість по комісії 3 649 доларів 01 центів; штраф (фіксована частина) 31 долар 29 центів; штраф (процентна складова) 1 383 долар 80 центів.

З часу отримання кредиту ОСОБА_4, належним чином не виконував зобовязання, внаслідок чого за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 232 437 гривень 80 копійок.

ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ПАТ «КБ «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 квітня 2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитно-заставний договір №ОD30А800000044, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 19 617,87 доларів США на термін до 02 квітня 2013 року зі сплатою процентної ставки за його користування в розмірі 0,92 % в місяць.

ОСОБА_3 поручилася перед ПАТ КБ «Приват Банк» за виконання ОСОБА_4 зобовязань, що витікають з кредитно-заставного договору №ОD30А800000044від 03 квітня 2008 року.

Відповідно до пунктів 2.2 та 16.7 кредитно-заставного договору, для забезпечення повного і своєчасного виконання ОСОБА_4 зобовязань за договором, він надав у заставу автомобіль марки Мерседес Е 430, 2001 року випуску, номер кузова №WDB2100701В305144, державний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3 про те, що він не зміг своєчасно виконати взяті на себе перед банком зобов'язання і погасити кредит та з метою повного погашення заборгованості, що утворилася перед банком, він в 2010 році, на вимогу представника банку передав банку для реалізації автомобіль, який виступав заставним майном за кредитним договором.

20 березня 2010 року ОСОБА_4 уповноважив ПАТ КБ «Приват Банк» бути його представником з питань розпорядження, у тому числі продати, обміняти, передати оренду (в позичку), заставити в забезпечення як його, так і третіх осіб зобовязань, належний йому автомобіль марки Мерседес Е 430, 2001 року випуску, номер кузова №WDB2100701В305144, державний номер НОМЕР_1, про що було складено довіреність, для розпорядження зазначеним майном ОСОБА_4 надав банку, зокрема, право зняття автомобілю з обліку в органах ДАІ.

10 червня 2010 року транспортний засіб було знято з реєстрації для продажу, а 15 липня 2010 року автомобіль було зареєстровано на імя ОСОБА_6 в звязку з придбанням транспортного засобу, що підтверджується довідкою від 08 квітня 2014 року Центром №2 надання послуг повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Одеси Головного управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в Одеській області.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2017 року позов ПАТ «КБ «Приватбанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором кредиту №ОD30А800000044 від 03.04.2008 року у розмірі 232 437 гривень 80 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_5 В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_5

Сторони в судове засідання не зявилися. Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Справа розглянута апеляційним судом на підставі ч. 2 ст. 197 та ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом правильно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до укладеного договору №ОD30А800000044 від 03.04.2008 року, ОСОБА_4 отримав кредит від ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 19617,86 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02.04.2013 року (т.1 а.с.14-22).

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_4, банк уклав договір поруки від 03.04.2008 року з ОСОБА_3 (т.1 а.с.24-25).

04.04.2008 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» видав ОСОБА_4 грошові кошти у розмірів 19226,51 доларів США (т.1 а.с.23).

ОСОБА_4 належним чином не виконав свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим, станом на 14.10.2013 року виникла заборгованість у сумі 29 091 доларів 09 центів, яка складається з: заборгованість за кредитом 9 182 доларів 62 центів; заборгованість по процентам за користування кредитом 1 818 долар 51 центів; пеня 13 025 доларів 86 центів; заборгованість по комісії 3 649 доларів 01 центів; штраф (фіксова частина) 31 долар 29 центів; штраф (процентна складова) 1 383 долар 80 центів (т.1 а.с.5-8).

19.03.2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» направив відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_3 вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором за кредитним договором №ОD30А800000044 від 03.04.2008 року (т.1 а.с.9-10).

Відповідно до акту від 29.12.2009 року, у звязку з прострочкою платежів за кредитним договором №ОD30А800000044 від 03.04.2008 року ОСОБА_4 передав ПАТ КБ «ПриватБанк» автомобіль марки Мерседес Е430, 2001 року випуску, номер кузова № WDB2100701В305144, державний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.78).

Згідно звіту про експерту оцінку транспортного засобу від 15.01.2010 року, ринкова вартість автомобілю марки Мерседес Е 430, 2001 року випуску, номер кузова №WDB2100701В305144, державний номер НОМЕР_1 складає у розмірі 118000 гривень (т.1 а.с.94-101).

Відповідно до письмової довідки, яка видана 08 квітня 2014 року Центром №2 надання послуг повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Одеси Головного управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в Одеській області, 10 червня 2010 року транспортний засіб було знято з реєстрації для продажу, 15 липня 2010 року автомобіль було зареєстровано на імя ОСОБА_6, у звязку з придбанням транспортного засобу (т.1 а.с.115-117).

Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 2 ст. ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 24 Закону України «Про заставу» у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Судом також встановлено, що коштами від реалізації автомобілю марки Мерседес Е 430, 2001 року випуску, номер кузова №WDB2100701В305144, державний номер НОМЕР_1, не було погашено повністю всю суму заборгованості, відтак зобов'язання не виконано належним чином позичальником, виникла нова заборгованість, яка підлягає стягненню. Крім того, позивач повідомляв відповідачів про наявність простроченої заборгованості по кредитному договору.

Нормами ч. 1 та 2 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умовами кредитного договору (п. 12) передбачено, що порука припиняється після закінчення 5 років з дня настання строку повернення кредиту за кредитним договором.

Оскільки ОСОБА_3 не довела суду обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, тому суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови ОСОБА_3у задоволенні позову та задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк».

Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. 213-214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з розясненнями викладеними в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Наявність чи відсутність наведених обставин та можливість встановлення відповідних фактів суд вирішує відповідно до положень ст. ст. 10, 11, 27, 57-60 ЦПК України, за якими сторони при вирішенні справи зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підстави їх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

ОСОБА_2

ОСОБА_7