Ухвала суду № 67166958, 13.06.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/845/17 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.

Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3

на ухвалу судді Житомирського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування на ? частину житлового будинку №9, що знаходиться по вул. Травневій у селі Ліщин Житомирського району Житомирської області, за кожною з позивачів.

Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року попередньо визначено розмір судового збору.

Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу в частині визначення необхідної до оплати суми судового збору в розмірі 3000 грн. скасувати. Зазначає, що на момент предявлення позову його ціна підтверджена технічним паспортом, виготовленим Комунальним підприємством «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації». За ставками, визначеними ст.4 Закону України «Про судовий збір», позовна заява майнового характеру оплачена судовим збором у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Визначаючи попередньо судовий збір у сумі 3000 грн., суддя суду першої інстанції виходив із того, що через ненадання позивачами належної оціночної документації щодо вартості спірного майна неможливо встановити точну ціну позову на момент його предявлення. Необхідна для доплати сума судового збору визначена в сумі 1720 грн., тобто по 860 грн. для кожного позивача, яку належить доплатити до проведення першого судового засідання у даній справі.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті батька на 1/2 частину житлового будинку №9, що знаходиться по вул. Травневій в с. Ліщин Житомирського району Житомирської області (а.с.4 зворот).

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається з урахуванням дійсної вартості спірного нерухомого майна, тобто як із спору майнового характеру (п.9 ч.1 ст.80 ЦПК України).

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України такий обовязок покладається на позивача.

До позовної заяви додано технічний паспорт, виготовлений 25 січня 2017 року Комунальним підприємством «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с.15-17). Із характеристики вищевказаного будинку, господарських будівель та споруд інвентаризаційна вартість обєкта нерухомого майна складає 82795 грн.

Позовна заява містить ціну позову, що відповідає інвентаризаційній вартості обєкта нерухомого майна. ОСОБА_1 оплатила заявлену нею майнову вимогу судовим збором у розмірі 640 грн., що відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч.2 ст.80 ЦПК України). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору (п.16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року в справі «Круз проти Польщі») сплата судових витрат не повинна ускладнювати доступ до суду таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди самій суті цього права.

З огляду на вищевикладене враховуючи, що позивач визначила вартість ? частини житлового будинку та підтвердила її характеристикою нерухомого майна, виготовленою БТІ, позовна заява містить ціну позову, яка підтверджена приєднаними до позовної заяви письмовими доказами, оплатила предявлену нею вимогу в повному обсязі у відповідності до приписів ст.4 Закону України «Про судовий збір» та суддя не обмежений у праві остаточно визначати у процесі розгляду справи дійсну вартість спірного майна з наступним стягненням можливо недоплаченого судового збору, то колегія суддів вважає, що на стадії відкриття провадження у справі не було необхідності за даних обставин попередньо визначати розмір судового збору, оскільки такі дії невиправдано ускладнили доступ позивача до суду через необхідність до дати проведення першого судового засідання здійснити доплату до вже сплаченої суми судового збору, хоча сума доплати нічим не підтверджена, не є остаточною та може бути скорегована у процесі розгляду справи.

За таких обставин, відповідно до положень ст.312 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду скасовує ухвалу судді суду першої інстанції в частині попереднього визначення необхідної доплати суми судового збору в розмірі 1720 грн. (по 860 грн. кожному позивачу).

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,312-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Житомирського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року в частині попереднього визначення необхідної доплати суми судового збору в розмірі 1720 гривень (по 860 гривень кожному позивачеві) скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуюча

Судді: