Ухвала суду № 67163853, 24.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

24 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області рішенням від 11 серпня 2016 року відмовив у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі − ПАТ «Альфа-Банк»).

Апеляційний суд Дніпропетровської області 15 листопада 2016 року рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» задовольнив: стягнув зі ОСОБА_4 на його користь 11 тис. 927 грн 37 коп. заборгованості станом на 19 лютого 2016 року за кредитним договором від 18 липня 2015 року, яка складається із: заборгованості за кредитом − 10 тис. 279 грн 79 коп.; відсотків за користування кредитом − 61 коп.; комісії за користування кредитом − 1 тис. 46 грн 97 коп.; штрафу − 600 грн; вирішив питання розподілу судових витрат.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 29 грудня 2016 року відмовив ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі − ЦПК України).

5 травня 2017 року до Верховного Суду України звернулася ОСОБА_4 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2016 року посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень статей 9, 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування своїх доводів заявниця надала ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

21 березня 2016 року.

Водночас ОСОБА_4 просить поновити строк подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2016 року, посилаючись на поважну причину його пропуску, зокрема на перебування в період з 3 грудня 2016 року по 27 квітня 2017 року на лікуванні у зв'язку із хворобою, в тому числі з 21 по 31 березня 2017 року − в умовах денного стаціонару, про що надала копії відповідних висновків лікарів.

Відповідно до частини першої статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У разі пропущення строку, встановленого частинами першою − третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява (частина четверта статті 356 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що строк подання заяви про перегляд судового рішення підлягає поновленню, оскільки наведені ОСОБА_4 причини пропуску строку є поважними, що підтверджується доданими до клопотання доказами.

Разом з тим, перевіривши доводи заявниці, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявниця, задовольняючи позовні вимоги банку апеляційний суд, з яким погодився суд касаційної інстанції, виходив з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, по відсоткам, комісії за користування кредитом та штрафних санкцій, яка у повній мірі узгоджується з положеннями кредитного договору та не оскаржувалась відповідачкою. При цьому апеляційний суд врахував судове рішення у справі за позовом ОСОБА_4, яким встановлена відсутність підстав для задоволення її вимог про розірвання кредитного договору від 18 липня 2015 року, оскільки позивачкою не доведено повернення нею грошових коштів, одержаних згідно з цим договором, а ПАТ «Альфа-Банк» належно виконав взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором.

Надана для порівняння ухвала від 21 березня 2016 року не є прикладом неоднакового застосування норм матеріального права з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції вирішив питання про призначення справи до судового розгляду в порядку визначеному статтею 332 ЦПК України, що не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Поновити ОСОБА_4 строк подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2016 року.

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Л.І. Охрімчук

В.М. Сімоненко