Ухвала суду № 67161209, 15.06.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6848/17

н/п 1-кс/640/3562/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

при секретарі - Гайфутдіновій Б.О.,

за участю прокурора - Чуба Р.М.,

слідчого - Хальзової Д.І.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №42016221080000156 від «24» червня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, приватного підприємця, засновника ТОВ «Торгова марка Алінка», код ЕДРПОУ (38492797), зареєстрованого та мешкаючого за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт. Нова Водолага, вул. Артема, 1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

11.05.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3,погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 юристом 2 класу ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1, починаючи приблизно з кінця жовтня початку листопада 2013 року, познайомився з ОСОБА_6 та його дружиною, ОСОБА_7, з якими в подальшому у нього склалися партнерські стосунки, повязані з комерційною діяльністю.

Однак, у січні 2016 року ОСОБА_1 вирішив стати на шлях протиправної, злочинної діяльності, спрямованої на заволодіння у шахрайський спосіб грошовими коштами подружжя ОСОБА_7. Для досягнення своєї корисливої мети ОСОБА_1 розробив злочинний план щодо незаконного отримання грошових коштів від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 При цьому він, розраховуючи на довіру з боку вказаних осіб, вирішив запропонувати ОСОБА_7 придбати у нього за 50000 доларів США автомобіль моделі «AUDIQ7», державний номерний знак НОМЕР_1, 2013 року випуску, шасі (кузов) № WAUZZZ4L5ED007612, тип легковий універсал-В, який він придбав у м. Києві 02.06.2014 на автомайданчику "Автоімперія" за 53 000 доларів США, який 13.05.2015 вже був оформлений на ОСОБА_8, рідного брата своєї дружини, а потім 02.06.2015 вже від імені останнього оформлений на ім'я ОСОБА_1 нотаріально посвідчену довіреність на право користуватись (експлуатувати) та розпоряджатись (продати, здати в оренду, позичку, обміняти на інший транспортний засіб) зазначеним автомобілем.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, отримавши попередньо в січні 2016 року згоду від ОСОБА_7 на придбання за 50000 доларів США вказаного автомобіля, спочатку 01.03.2016 оформив у приватного нотаріуса ОСОБА_9, за адресою: м. Харків, вул. Проскури, 6, офіс 1-Б, довіреність від свого імені про надання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прав на користування (експлуатацію) та розпорядження (продати, здавати в оренду, позичку, обміняти на інший транспортний засіб) автомобілем моделі «AUDIQ7», державний номерний знак НОМЕР_1, 2013 року випуску, шасі (кузов) № WAUZZZ4L5ED007612, тип легковий універсал-В. Того ж дня ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_7 та ОСОБА_6, перебуваючи в приміщенні офісу "СВС Сервіс", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Продольна, 8, наддав їм зазначену нотаріально посвідчену довіреність на право користування (експлуатувати) та розпорядження (продати, здати в оренду, позичку, обміняти на інший транспортний засіб) автомобілем моделі «AUDIQ7», державний номерний знак НОМЕР_1, 2013 року випуску, шасі (кузов) № WAUZZZ4L5ED007612, тип легковий універсал-В.

При цьому ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які нічого не підозрювали про його злочинний намір та повністю довіряла йому, що саме він є власником автомобіля, хоча той і зареєстрований на ОСОБА_8 Потім ОСОБА_7 та ОСОБА_6, довіряючи ОСОБА_1, та, будучи введеними ним в оману і впевненими, що вони на законних підставах придбали зазначений автомобіль, передали останньому в присутності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 50000 доларів США, банкнотами по 100 доларів у кількості 50 штук, що становило 1 354 700 грн. з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 01.03.2016, так як еквівалент долара до української гривні становив 27,094 грн.

У свою чергу ОСОБА_1, отримавши від введених ним в оману ОСОБА_7 та ОСОБА_6 50000 доларів США, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння зазначеними коштами шляхом обману та зловживання довірою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер діяння, передбачаючи його наслідки, заволодівши вказаною сумою грошових коштів, для більшої переконливості своїх прихованих шахрайських дій, власноручна дав ОСОБА_7 розписку, в якій підтвердив факт продажу ним їм автомобілю.

Після цього, ОСОБА_1, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, та повернути у свою власність автомобіль, яким тимчасово почала користуватись ОСОБА_7, у липні 2016 року (більш точна дата органом досудового розслідування не встановлена) запропонував ОСОБА_8, як формальному володільцю автомобіля, якому нічого не було достовірно відомо про злочинні дії ОСОБА_1, анулювати довіреність від 01.03.2016, що той і зробив 23.07.2016. Надалі 25.07.2016 ОСОБА_8 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою щодо витребування майна, а саме автомобілю моделі «AUDIQ7», державний номерний знак НОМЕР_1, з чужого незаконного володіння на його (ОСОБА_8) користь.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у предявленій підозрі, вважаючи, що між ним та ОСОБА_7 скалилися цивільно-правові відносини, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Крім того зазначив, що він має на утриманні батьків похилого віку та неповнолітню дитину, та не заперечував, що він переховувався від органу досудового розслідування, оскільки з боку ОСОБА_7 до нього застосовувався моральний тиск.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш мякий запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні СВ Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №42016221080000156 від «24» червня 2016 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

09 вересня 2016 відносно підозрюваного ОСОБА_1 було винесено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, яке 15.09.2016 було вручено його дружині ОСОБА_13

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.05.2017 р., дозволено слідчому Хальзової Д.І. затримати з метою приводу до Київського районного суду м. Харкова підозрюваного ОСОБА_1, для участі в розгляді клопотання про застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

14.06.2017 р. о 16-40 год. підозрюваного ОСОБА_1 затримано на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.05.2017 р.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 від 05.08.2016 року про вчинення шахрайських дій гр. ОСОБА_1; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 05.08.2016; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 від 08.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 08.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 10.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 11.08.2016; постановою про призначення судово - автотоварознавчої експертизи від 08.08.2016; висновком експерта № 19/121/5-471 від 25.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 17.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.09.2016.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього увязнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її звязками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти власності, та з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілого, свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш мяких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш мяких запобіжних заходів.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.4 ст.190 КК Українипередбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обовязків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 128000 гр. (1600 гр. х 80 = 128 000 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №42016221080000156 від «24» червня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 41 день до 24 липня 2017 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 128 000 грн. (сто двадцять вісім тисяч) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу застава, справа № 640/6848/17, н/п 1-кс/640/3562/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України розяснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розяснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та попередити його про обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обовязків.

Покласти на заставодавця наступні обовязки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобовязати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обовязку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобовязати старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 24 липня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.