Ухвала суду № 67161124, 14.06.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19899/16-к

н/п 1-кс/640/4810/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Бєліковій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1, про арешт майна по кримінальному провадженню №42016221080000240 від «13» вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в ред. від 05.04.2001), ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, -

встановив:

14.06.2017 р. слідчий Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_2, яким просив накласти арешт на належне підозрюваному по кримінальному провадженню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, майно, а саме: мотоцикл «Yamaha» 2006 р.в.,д/н НОМЕР_2, номер шасі JYARJ111000006096; причеп 2006 р.в. д/н НОМЕР_3; номер шасі Y79ПТ010560А66003; причеп «ОСОБА_4 TRAILERS» 2007 .р.в. д/н НОМЕР_4, номер шасі 5A7BB24247T004173; та на майно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: автомобіль НОМЕР_5, 2007 р.в., номер кузову WBAFE810X0LZ68806.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_3, будучи засновником та президентом ТОВ «Моноліт» будівельний альянс», код ЄДРПОУ 32436574, дата державної реєстрації 24.03.2003, юридична адреса м. Харків, провул. Мало-Панасівський, 4/7, що займалося будівництвом житлових на нежитлових будівель, являючись відповідно до статуту товариства службовою особою, тобто особою, яка постійно обіймала на підприємстві посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків, зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в період часу з 13.01.2006 по 14.07.2008 спричинив тяжкі наслідки окремому громадянину, які виразилися в заподіянні гр. ОСОБА_6 матеріальних збитків, які в двісті пятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян за наступних обставин.

Так, президент ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» ОСОБА_3, достовірно знаючи, що відповідно до статуту, затвердженого протоколом № 8 загальних зборів учасників 01.07.2005, президент являвся виконавчим органом товариства, який мав право представляли інтереси товариства перед третіми особами, розпоряджатися майном та грошовими коштами товариства на суми, що перевищує пять млн. грн., укладати будь-які цивільно-правові, господарсько-правові договори, сума яких перевищує пять млн. грн., а відповідно до статуту, затвердженого протоколом № 28 загальних зборів учасників 15.06.2006, він мав право вирішувати будь-які питання з поточної діяльності товариства, віднесені до компетенції директора, розпоряджатися усім майном та грошовими коштами товариства, 13.01.2006 від імені ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» уклав із гр. ОСОБА_6, як інвестором, договір про участь у будівництві, згідно якого інвестор повинен був передати забудовнику для будівництва обєкта нерухомості нежитлового приміщення № 3/2/Н загальною будівельною площею 492,7 кв.м. за адресою: м. Харків, вулиця Барабашова ріг вулиці Валентинівської (колишня Блюхера) на другому поверсі в блоці «А», грошові кошти на загальну суму 4229 829,50 грн., а забудовник після прийняття обєкта в експлуатацію був зобовязаний передати йому цей обєкт в натурі та зареєструвати за ним право власності на вищевказані нежитлові приміщення. Одержавши протягом часу з 04.01.2008 по 14.07.2008 від гр. ОСОБА_6 на рахунок ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» № 26009302000157, відкритий в ХФ ВАТ «ВТБ ОСОБА_7», грошові кошти в загальній сумі 3173004 грн., та ввівши в експлуатацію згідно акту державної приймальної комісії від 28.12.2007 багатоповерховий житловий будинок з торгівельно-побутовими приміщеннями по вул. Барабашова, 38-А в м. Харкові, серед яких також є обєкт нерухомості, що повинен був належати інвестору ОСОБА_6, президент ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, свої обовязки перед ним не виконав, вищезазначені нежитлові приміщення йому не передав, а належними ОСОБА_6 грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 3173004 грн.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України (в ред. від 05.04.2001), а саме: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, які виразилися в завданні матеріальних збитків, які в двісті пятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, окремому громадянину.

Крім того, восени 2014 року ОСОБА_3 із корисних мотивів з метою особистого збагачення, вчинив шахрайство у великих розмірах. Так, у ОСОБА_3, який достовірно знав, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Моноліт» будівельний альянс», засновником та президентом якого він був до виходу зі складу учасників 05.08.2010, та діяльність якого продовжував контролювати, та розумів, що незабаром судом буде винесено постанову про визнання товариства банкрутом, восени 2014 року виник умисел на придбання права власності на чуже нерухоме майно. Так, ОСОБА_3, достовірно знаючи, що майнові права у звязку із укладеним ним, ще як президентом ТОВ «Моноліт» будівельний альянс», з гр.ОСОБА_6, як інвестором, договором про участь у будівництві, на обєкт інвестування (приміщення), який на будівельному плані визначено під номером 3/2/Н і розміщено у блоці «А» на 2-му поверсі, загальною будівельною площею 492,7 кв.м., будівництво якого ведеться на земельній ділянці площею 0,5685 га, наданої на підставі рішення Харківської міської ради № 66/04 від 28.04.2004, розташованої за адресою: вул. Барабашова ( ріг вул. Валентинівської (колишня Блюхера) в м. Харкові, будівництво якого не завершено, який в майбутньому стане власністю гр.ОСОБА_6 до завершення будівництва, оформлення правовстановлюючих документів та належної реєстрації права власності на вищевказані приміщення, і які після завершення будівництва, оформлення правовстановлюючих документів та належної реєстрації права власності продовжує бути забезпеченням виконання зобовязань гр. ОСОБА_6 за кредитним договором строком до 29.12.2026, перебувають в іпотеці ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» згідно укладеного інвестором договору іпотеки №014/1932/74/96431/1 від 28.12.2007, маючи умисел на придбання права власності на вищевказаний обєкт нерухомості, знаючи що згідно акту державної приймальної комісії від 28.12.2007 багатоповерховий житловий будинок з торгівельно-побутовими приміщеннями по вул. Барабашова, 38-А в м. Харкові введено в експлуатацію, умисно змінивши обєкт заставленого майна (площа 518,5 кв.м., присвоєний № 1-10 на 2-му поверсі по вул. Барабшова, 36-А, в літ.»Б-2» у м.Харкові), восени 2014 року, не маючи ніякого юридичного відношення до ТОВ «Моноліт» будівельний альянс», підробив договір № 3/2/1Н про участь у будівництві від 06.01.2006, додаткову угоду № 1 від 27.03.2008 до договору про участь у будівництві № 3/2/1Н від 06.01.2006, укладених начебто між гр. ОСОБА_9 та ТОВ «Моноліт» будівельний альянс», довідку на імя ОСОБА_9 вих. №28/03 від 28.03.2008 щодо оплати за договором, список інвесторів нежитлової будівлі літ «Б-2» по вул. Барабашова, 36-А у м. Харкові, акт прийому-передачі від 28.03.2008, розписавшись від імені колишнього директора ОСОБА_10 та завіривши наявною в нього печаткою ТОВ «Моноліт» будівельний альянс». На підставі виготовлених ОСОБА_3 завідомо підроблених документів вищевказаний обєкт нерухомості, вартістю 3316462 грн. згідно судової оціночно-будівельної експертизи № 622/3218 від 31.03.2017, не зважаючи на діючу іпотеку, 18.11.2014 реєстраційної службою було зареєстровано на імя підконтрольної ОСОБА_3 його близької знайомої ОСОБА_9 Таким чином, в результаті шахрайських дій ОСОБА_3 ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_9» завдано матеріальну шкоду на суму 3316462 грн.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України, а саме, придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування зібрано достатньо об`єктивних даних, які вказують на факт вчинення ОСОБА_3 зазначених злочинів, а саме підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 2 ст. 364 КК України (в ред. від 05.04.2001), підтверджується наступними даними: заява ОСОБА_11; договір №3/2/Н про участь в будівництві, додаткова угода до договору; кредитний договір №013/1932/74/96413; договір іпотеки №014/1932/74/964313/1; договір купівлі-продажу; показання свідка ОСОБА_11; реєстраційна справа 503972463101 в якій знаходиться підроблений договору №3/2/Н про участь в будівництві, додаткова угода до договору; показання свідка ОСОБА_12; заява ОСОБА_13; показання потерпілого ОСОБА_13; висновок судової оціночно-будівельної експертизи №622/3218; повідомлення про підозру ОСОБА_3

02.06.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 2 ст. 364 КК України (в ред. від 05.04.2001) КК України.

Представником потерпілого ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_9» заявлено цивільний позов на суму матеріальних збитків2038535, 22 доларів США.

Санкцією ч. 4 ст.190 КК України передбачено покарання у вигляді конфіскації майна.

Слідчий вказав, що у звязку з вищевказаним та з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, необхідно арештувати майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: мотоцикл «Yamaha» 2006 р.в.,д/н НОМЕР_2, номер шасі JYARJ111000006096; причеп 2006 р.в. д/н НОМЕР_3; номер шасі Y79ПТ010560А66003; причеп «ОСОБА_4 TRAILERS» 2007 .р.в. д/н НОМЕР_4, номер шасі 5A7BB24247T004173.

Крім того встановлено, що дружина ОСОБА_3 ОСОБА_14 має на праві приватної власності автомобіль НОМЕР_6 2007 р.в., номер кузову WBAFE810X0LZ68806, при цьому остання не має офіційного джерела доходів та можливо вказаний автомобіль був придбаний за кошти, отримані злочинним шляхом її чоловіком ОСОБА_3

Право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_14 на майно, що належить арештувати, підтверджується інформаційною довідкою з МВС України Регіонального сервісного центру в Х/о від 14.06.2017 №31/20-2588.

З метою забезпечення арешту майна слідчий просив розглянути клопотання без повідомлення підозрюваного ОСОБА_3 та його дружини - ОСОБА_14

У судове засідання прокурор Чуб Р.М. та слідчий Мазур В.В. не з"явились, про день та час розгляду клопотання слідчого повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі слідчого та прокурора.

Оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке не було тимчасово вилучене, власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення власників майна ОСОБА_3 та ОСОБА_14

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні слідчого відділу Київського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42016221080000240 від «13» вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в ред. від 05.04.2001), ч.4 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

02.06.2017 о 12-58 год. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України (в ред.. від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 13-16).

Покарання, що загрожує ОСОБА_3 в разі визнання його винним за ч. 4 ст.190 КК України, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Крім того в межах даного кримінального провадження представником Харківської ОД АТ «ОСОБА_7 ОСОБА_9» ОСОБА_15 заявлено цивільний позов про стягнення з відповідача ОСОБА_3, на користь ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_9» завдану йому матеріальну шкоду (збитки), вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в розмірі 2038535, 22 доларів США, яка складає загальну вартість заборгованості за кредитним договором (а.с. 10-12).

Згідно з інформаційною довідкою з МВС України Регіонального сервісного центру в Х/о від 14.06.2017 №31/20-2588 підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 належать наступні транспортні засоби, а саме: мотоцикл «Yamaha» 2006 р.в.,д/н НОМЕР_2, номер шасі JYARJ111000006096; причеп 2006 р.в. д/н НОМЕР_3; номер шасі Y79ПТ010560А66003; причеп «ОСОБА_4 TRAILERS» 2007 р.в. д/н НОМЕР_4, номер шасі 5A7BB24247T004173.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність підстав вважати, що вчинено кримінальне правопорушення, накладення арешту на вказане у клопотанні майно підозрюваного забезпечить можливу конфіскацію майна у даному кримінальному провадженні, враховуючи санкцію ч. 4 ст. 190 КК України та забезпечить цивільний позов у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна зобов"язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити власнику мотоциклу «Yamaha» 2006 р.в., д/н НОМЕР_2, номер шасі JYARJ111000006096; причепу 2006 р.в. д/н НОМЕР_3; номер шасі Y79ПТ010560А66003; причепу «ОСОБА_4 TRAILERS» 2007 р.в. д/н НОМЕР_4, номер шасі 5A7BB24247T004173 ОСОБА_3, відчуження вказаних транспортних засобів, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Разом з тим слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: автомобіль НОМЕР_6, 2007 р.в., номер кузову WBAFE810X0LZ68806, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Як вбачається з положень статті 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно копії витягу з кримінального провадження №42016221080000240 від «13» вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в ред. від 05.04.2001), ч.4 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України, а також матеріалів доданих до клопотання, вбачається, що в межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_3.

Таким чином, слідчим не надано даних, що в рамках кримінального провадження №42016221080000240 ОСОБА_14 має статус підозрюваного чи обвинуваченого.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Проте слідчим до клопотання не додано документів які б підтверджували наявність цивільного позову у кримінальному провадженні №42016221080000240 до ОСОБА_14, або даних, що остання в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного.

Документів, які б підтверджували, що ОСОБА_14 є дружиною ОСОБА_3 матеріали клопотання також не містять.

З наданих слідчому судді матеріалів не вбачається підстав вважати, що вказаний автомобіль, за умови його перебування у власника, який згідно наданих до суду матеріалів не має жодного відношення до обставин вчинення кримінального правопорушення, буде приховано, пошкоджено, зіпсовано, знищено, втрачено, перетворено, відчужено, та інше.

В цій частині стороною обвинувачення на теперішній час не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в цій частині клопотанні слідчого, прокурора.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 107, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1, про арешт майна по кримінальному провадженню №42016221080000240 від «13» вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в ред. від 05.04.2001), ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно належне підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: мотоцикл «Yamaha» 2006 р.в., д/н НОМЕР_2, номер шасі JYARJ111000006096; причеп 2006 р.в. д/н НОМЕР_3; номер шасі Y79ПТ010560А66003; причеп «ОСОБА_4 TRAILERS» 2007 р.в. д/н НОМЕР_4, номер шасі 5A7BB24247T004173, шляхом заборони їх відчуження до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

В задоволенні іншої частини клопотання слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1, про арешт майна по кримінальному провадженню №42016221080000240 від «13» вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в ред. від 05.04.2001), ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя С.А.Колесник