Рішення № 67159468, 09.06.2017, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/434/2017

Справа № 537/2150/16-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2017 р. Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Степури А.А., за участю секретаря - Грицькової Я.С., позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АТЕК» про відшкодування шкоди внаслідок невиконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою,згідно якої просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача - ПАТ «АТЕК» на її користь збитки в результаті невиконання рішення суду в сумі 138046 грн. 56 коп. та відшкодування шкоди, завданої здоров»ю в сумі 21211 грн. 38 коп. та 2886 євро.

На обґрунтування позову зазначила , що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.09.2014 року на її користь з відповідача стягнуто 56724 грн. матеріальної шкоди, завданої здоров»ю в ДТП. Рішення суду набрало законної сили. За рішенням суду нею був отриманий виконавчий лист, який вона відправила для виконання до Святошинського ВДВС. Зазначила, що в добровільному порядку відповідач рішення суду не виконав, тим більше це не перший виконавчий лист про відшкодування їй шкоди, завданої здоров»ю і життю в результаті ДТП. Незважаючи на встановлену судами вину відповідача в спричинені шкоди її життю і здоров»ю в ДТП, відповідач будь-яким способом навмисне перешкоджає і не виконує рішення судів по відшкодуванню шкоди, встановленої судами. Вказала на те, що 16.09.2015 року їй стало відомо про те, що проти ЗАТ «АТЕК» був заявлений позов про банкрутство. Господарський суд своєю ухвалою від 27.12.2011 року порушив провадження , але мораторій відповідно до Закону України «Про банкрутство» на платежі про відшкодування шкоди , завданої здоров»ю в ДТП , не розповсюджується.Не зважаючи на порушення справи про банкрутство, ЗПТ «АТЕК» вело господарсько-фінансовою діяльність і отримувало прибуток . Однак, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.09.2014 року та виконавчий лист відповідач не вніс в першу чергу виплати її суми та не виплатив навмисне, чим спричинив їй (позивачці) збитки. Виконавча служба Святошинського району крім постанови про відкриття виконавчого провадження не здійснила виконавчих дій щодо виконання виконавчого листа. Відповідач злісну проігнорував письмову вимогу ВДВС про виконання рішення суду , так як мораторій на рішення Крюківського районного суду не розповсюджується. Не виконання своєчасно рішення суду від 09.09.2014 року відповідач спричинив їй збитки, оскільки нею понесені витрати на лікування та санаторно-курортне лікування не повернуті своєчасно і стратили свою цінність у зв»язку з інфляцією, зміною курсу долару, підвищенням цін на ліки. Вказала на те, що відповідач в результаті бездіяльності навмисне спричинив їй матеріальні збитки, які виражаються у втраті нормального способу життя, часу та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану здоров»я із-за того, що працівники ПАТ «АТЕК» не належно виконували посадові обов»язки з виконання рішення суду. Зазначила, що на теперішній час їй необхідно шукати додаткові кошти на придбання ліків ціни на які виросли в середньому на 270-300 % . Матеріальну шкоду оцінює в сумі 138046 грн. 56 коп., виходячи із основного боргу відповідно рішення суду від 09.09.2016 року , в тому числі, виходячи із основного боргу відповідно рішення суду в сумі 56724 грн. реальних збитків в результаті невиконання рішення суду; інфляції з 01.12.2014 року по 01.09.2015 року, яка складає 144,9% та становить 82193 грн. 098 коп.; суми інфляції у розмірі 25469 грн. 08 коп.; 3 % річних у сумі 1701 грн. 72 коп. та сума з врахуванням інфляції 3 % річних 27170 грн. 80 коп. Вказала на те, що момент винесення рішення суду курс долара становив 8 грн. Для поїздки на лікування на Мертве море вона витратила 4330 доларів США. На час пред»явлення позову до суду курс долара складав 26 грн. 68 коп., тобто нею з вини відповідача упущена вигода , яка складає 3032 доларів США або 80893 грн. 76 коп. Також , вказала на те, що вартість ліків, які є для неї життєво необхідними після ДТП, в цілому підвищились на 300 % ; збільшилася вартість масажу і всього спричинені відповідачем збитки складають 138046 грн. 56 коп. Вказала, що з18.02.2014 року по 04.03.2014 року та з 21.11.2014 року по 08.12.2014 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в 1-ій міській лікарні м. Кременчука. Окрім того, вона проходила санаторно-курортне лікування в Болгарії. Оспорювання відповідачем відшкодування шкоди завданої її здоров»ю і життю в результаті ДТП в 1994 році нерозумно та незаконно, оскільки вина відповідача вставлена рішенням суду. З урахуванням викладеного , просила позовні вимоги задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача - ПАТ «АТЕК» в судове засідання не з»явився ,про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, заперечень на уточнену позовну заяву не надав, надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача. В матеріалах справи маються заперечення, в яких відповідачем вказано, що позивачкою в обґрунтування своїх позовних вимог не надано ні документів на підтвердження придбання призначених препаратів, ні медичних висновків про необхідність застосування придбаних препаратів , що суперечить ст. 60 ЦПК України , якою передбачено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відтак , позов в частині стягнення з відповідача витрат на ліки, фізіотерапію, масаж, страхування, кур»єрских витрат задоволенню не підлягає. Вказав, що вимоги позивача про відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування та компенсацію за проїзд до лікувальних закладів є також необґрунтованими та безпідставними, оскільки у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсується фондом у розмірі , встановленому його правлінням та потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також виплати на проїзд до місця лікування й назад. Таким чином, у ЗАТ «АТЕК» не виникає обов»язку відшкодовувати позивачу вартість путівки та проїзду до місця лікування . Також, вказав на те, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення на її користь збитків за невиконання рішення суду в розмірі 138046 грн. 56 коп., оскільки правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» і до них не можуть бути застосовані норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов»язання. З урахуванням викладеного просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи , оцінивши надані докази в їх сукупності , приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 1,3 ЦПК України кожна сторона має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності . Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 11 ЦПК України передбачено , що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Встановлено , що відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 8047/9252 від 27.07.2000 року дії водія УРАЛ 4320 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1.,13.3 ПДР України і знаходилися у причинному зв»язку з виникненням ДТП.

Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження . Цей факт підтверджений висновком експерта № 131 від 10.10.1995 року .

10.07.1995 року по даному факту ДТП було порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 215 КК України ( в редакції 1960 року).

31.03.2005 року провадження по вищевказаній справі було закрито.

Згідно свідоцтва про реєстрацію технічного засобу власником автомобіля УРАЛ 4320 є ЗАТ «АТЕК», з яким водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах.

Наведені факти підтверджені ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 23.01.2008 року ( а.с. 81-82).

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

ОСОБА_1 присвоєно 2 групу інвалідності , що підтверджується вивписокю з акту МСЕК серії 7-66 Вл № 0154311 ( а.с.12).

Судом встановлено , що 09.09.2014 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області було винесено заочне рішення, згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 до ЗАТ «АТЕК» про відшкодування матеріальної шкоди , завданої здоров»ю в результаті ДТП були задоволені та стягнуто з ЗАТ «АТЕК» на користь ОСОБА_1 56724 грн. 00 коп.

Рішення суду набрало законної сили.

На підставі вищезазначеного рішення суду позивачу був виданий виконавчий лист, який був пред»явлений для виконання до ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції Козиревою Т.І. від 12.11.2014 року було відкрито виконавче провадження № 45399438 про стягнення з ЗАТ «АТЕК» на користь ОСОБА_1 56724 грн.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання рішення суду ПАТ «АТЕК».

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів самоврядування матеріальної і моральної шкоди, завданої діями або бездіяльністю органів і посадових осіб та юридичних осіб при виконанні ними зобов»язань.

Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда № 208 ОСОБА_1 рекомендовано санітарно-курортне лікування .

ОСОБА_1 проходила стаціонарне лікування внаслідок травм , отриманих в період з18.02.2014 року по 04.03.2014 року, з 21.11.2014 року по 08.12.2014 року , що підтверджується виписками з медичної картки.

Також, ОСОБА_1 за призначенням лікаря проходила курс лікування в Болгарії .

Під час лікування та санатарно-курортного оздоровлення ОСОБА_1 понесла матеріальні витрати , які з урахуванням інфляції та 3% річних складають 2886 євро, що підтверджується поданими позивачем квитанціями .

Окрім того, позивачкою були понесені витрати на ліки в сумі 21211 грн. 38 коп.

У зв»язку з невиконанням рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.09.2014 року позивачу понесені збитки , які з урахуванням інфляції та 3 % річних становлять 138046 грн. 56 коп.

Згідно ст.441 ЦК України (в редакції 1963 року), передбачено, що організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівника під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Статтею 455 ЦК України, передбачено, що (в редакції 1963 року) передбачено, що в разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, в також відшкодувати витрати, викликані ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 450 ЦК України (в редакції 1963 року) та абз. 2 п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 « Про практику розгляду судами цивільних справ за позами про відшкодування шкоди» громадяни діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення, зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З урахуванням викладеного , позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків в результаті невиконання рішення суду є законними , обґрунтованими та такими, що піддягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь відшкодування шкоди, завданої здоров»ю в сумі 21211 грн. 38 коп. та 2886 євро, в цій частині позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного .

Так, в позовних вимогах позивач просить стягнути з відповідача вартість авіаквитків в розмірі 202 євро, однак згідно документів, які маються в матеріалах справи вартість авіаквитків скалала191 євро, а саме довідки з ТОВ «Унверсальний трепел бутік», в якій зазначено, що в травні 2015 року був оформлений авіаквиток ОСОБА_1 та його вартість складала 4437 грн., що в еквіваленті за курсом НБУ складало 191 євро.

Окрім того, зазначає, що нею було витрачено 575 євро за оренду авто для проїзду в санаторій м. Помор»ї. Однак, згідно повідомлення з «RENTA CAR CROWN» згідно реєстру парковки «Арда» ОСОБА_1 орендувала легковий автомобіль «Honda-Jazz» з 05.06.2015 року по 25.06.2015 року , за що нею було сплачено 525 євро.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення санаторно-курортного лікування в Болгарії підлягають частковому задоволенню , а саме у розмірі 21211 грн. 38 коп. та у розмірі 2825,41 євро, що за курсом НБУ на день винесення рішення ( 1 євро - 29 грн. 36 коп.) становить 82954 грн. 04 коп.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача , виходячи з наступного.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Винятки із цього правила встановлено ч. 3, ч. 5 ст. 1187 ЦК України, згідно з якими особа, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом (власник, орендар, підрядник тощо), звільняється від обов'язку відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом у випадках неправомірного заволодіння третьою особою транспортним засобом, завдання шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що власника небезпечного об'єкта буде зобов'язано відшкодувати шкоду незалежно від вини цієї особи. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні власники об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

В п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №7 від 08 липня 1994 року, №11 від 30 вересня 1994 року, №15 від 25 травня 1998 року, №9 від 24 жовтня 2003 року) вказано, що під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав.

Відповідно до п. 4 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6, не вважається власником джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки, в зв'язку з трудовими відносинами з власником цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнута до відповідальності лише самим власником джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

В свою чергу , фонд соціального страхування України є лише органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо сторону, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнення від сплати судового збору, оскільки являється інвалідом другої групи.

В позові позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру - стягнення збитків в результаті невиконання рішення суду та відшкодування щкоди, завданої здоров»ю.

Так, відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ"Про судовий збір" на час подачі позову до суду ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу про стягнення збитків в результаті невиконання рішення суду в розмірі 1380 грн. 47 коп. та за вимогу про відшкодування шкоди , завданої здоров»ю в розмірі 1041 грн. 65 коп. , що разом становить 2422 грн. 12 коп.

Керуючись ст.ст. 10,60, 88,212,213,215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АТЕК» про відшкодування шкоди внаслідок невиконання рішення суду- задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АТЕК» на користь ОСОБА_1 збитки в результаті невиконання рішення суду у сумі 138046 грн. 56 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АТЕК» на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, завданої здоров»ю у сумі 2825,41 євро, що за курсом НБУ становить 82954 грн. 04 коп. та у сумі 21211 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АТЕК» на користь держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 12 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Степура А.А.

Повний текст рішення виготовлений 14 червня 2017 року.