Рішення № 67158383, 18.05.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/778/17

Провадження № 2/359/1084/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» травня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

31.01.2017 ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просить: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 21.10.2008 у розмірі - 35 938,21 грн., яка складається з : 1890,61 грн. - заборгованість за кредитом, 28 248,16 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3850,00 гривень - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 250 гривень (фіксована частина) та 1699, 44 грн. (процентна складова) та понесені судові витрати.(а.с. 3-4).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 21.10.2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ « Приватбанк».

Крім того позивач зазначає, що зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2. п. 3.3. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити ( зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі встановленому «Тарифами Банку», викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою». Відповідно до кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором біль ніж на 120 днів, позичальник зобов'язувався сплатити Банку штраф у розмірі 250 гривень + 5 % від суми позову.

Також зазначено, що п. 5.3. Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.3. до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунку та про здійснення операцій по картрахункам.

Крім того позивач вказує, що банк свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, в зв'язку з чим станом на 31.12.2016 має заборгованість - 35938,21 грн., яка складається з : 1890,61 грн. - заборгованість за кредитом, 28 248,16 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3850,00 гривень - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 250 гривень (фіксована частина) та 1699, 44 грн. (процентна складова) та понесені судові витрати.

В судове засідання, яке мало відбутися в режимі відеоконференції з Самарським районним судом м. Дніпро, представник позивача не з'явився, однак направив на електронну пошту суду додаткові пояснення та клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без представника позивача та без проведення відеоконференції, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо заочного розгляду справи..

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти позовної заяви в частині стягнення заборгованості по процентах та неустойки, пояснила, що дія картки закінчилась в грудні 2014 року, а останній платіж вона зробила в липні 2013 року.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, 21.10.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг на отримання кредиту та платіжної кредитної картки «Універсальна», що підтверджується укладеною сторонами Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 21.10.2009 року (а.с. 7).

Так, за змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог ч.1-3 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як встановлено зі змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору та шляхом підписання зазначеного письмового документу, а також скріплення його печаткою юридичної особи - позивача (а.с. 7).

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.2 та п.п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с. 8-13).

Згідно п. 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п.6.6 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 6.3 Умов та правил, до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції по картрахункам.

Згідно п. 8.6 Умов та правил, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Відповідно до п. 5.6 Правил користування платіжною карткою, боржник доручає банку списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку в тому числі з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Пунктом 6.4 Умов та Правил, визначено, що за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

Згідно п. 5.3 Умов та правил, банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни наданого Кредиту (кредитного ліміту) зобов'язаний не менш як за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п.4.9 цього договору

У відповідності до п. 9.12 Умов та правил, договір дії протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Також вказаними Умовами та правилами передбачено, що за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів в році (п. 5.5 Розділу ІІ Правила користування платіжною картою).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 4-6) встановлено, що станом на 31.12.2016 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 35 938,21 гривень, яка складається з: 1890,61 грн. - заборгованість за кредитом, 28 248,16 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3850,00 гривень - заборгованість за пенею та комісією, а також судовим штрафам - 1949,44 грн.

Оскільки розмір заборгованості за використаними кредитними коштами підтверджено уповноваженою банком особою у вищезазначеному розрахунку та відповідачем не оспорюється, підстави сумніватися в дійсності наведеної в розрахунку інформації в частині використаних відповідачем кредитних коштів, у суду відсутні. Будь-яких заперечень щодо правильності нарахованої заборгованості за кредитом, а також доказів, які це підтверджують, відповідачем не надано та не зазначено джерел їх здобуття.

Проте суд вважає, що проведений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом, нарахований розмір фіксованої частини штрафу, а також процентна ставка, за якою позивач нараховував проценти за користування кредитом, не відповідають умовам укладеного сторонами договору, як визнано позивачем, були ним змінені в односторонньому порядку.

Так, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним окремо проводилось нарахування відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом та на залишок простроченої заборгованості за кредитом.

Крім того, дослідженням долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості встановлено, що позивачем нараховувались проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки: з 30.10.2008 до 31.12.2012 - 36,00 % річних, з 01.01.2013 по 31.08.2014 включно - 30,00 % річних, з 01.09.2014 по 31.03.2015 включно - 34,80 % річних, з 01.04.2015 по 31.12.2016 - 43,20 % (а.с. 4-6).

Таке нарахування, вочевидь, не відповідає зазначеній в позовній заяві процентній ставці 36,00% річних.

Даючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам та встановленим на підставі цих доказів обставинам справи, суд приходить до висновку, що у позивача не було підстав для збільшення процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, оскільки це суперечить вимогами ст.1056-1 ЦК України.

Так, за змістом ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до вимог ч.3 вказаної статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з вимогами ч.4 вказаної статті, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Частиною 5 та 6 ст.1056-1 ЦК України передбаченого, що індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Суд також звертає увагу, що ч.2 ст.634 ЦК України, на яку посилається у своїх додаткових поясненнях представник позивача передбачає, що договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Отже підстави для зміни договору в частині розміру відсотків, а тим більше, в сторону збільшення відсотків, шляхом односторонньої зміни умов договору, вищевказана норма закону не допускає.

Твердження позивача, що саме на відповідача як на позичальнику лежить обов'язок отримувати інформації про зміну відсоткової ставки, суперечать ст.1056-1 ЦПК України.

Крім того, встановлено, що укладеним між сторонами договором, в тому числі вищезазначеними Умовами та Правилами надання банківських послуг, не передбачено порядок розрахунку змінюваної процентної ставки, який би дозволяв точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору, не передбачено формули визначення змінюваної процентної ставки, а також максимального розміру збільшення процентної ставки

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог, визначена при укладенні договору процентна ставка - 36,00% річних є фіксованою та не може змінюватись протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком шляхом внесення змін до Тарифів Банку, як про це стверджує позивач, оскільки без дотриманням вищенаведених вимог ст.1056-1 ЦК України, така умова договору є нікчемною.

Виходячи з наведеного, а також досягнутих сторонами істотних умов при укладенні договору, з урахуванням фактично використаних позивачем кредитних коштів ( сум заборгованості за кредитом як поточної так і простроченої), зазначеної в розрахунку кількості днів користування коштами та відсоткової ставки 36,00 % річних, а також, враховуючи, що згідно з умовами п.5.5 Розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг, Банк нараховує відсотки за користування кредитом з розрахунку 360 календарних днів на рік, відсотки за використані відповідачем кредитні кошти (кредитний ліміт) мали бути нараховані та становлять наступні суми:

- з 30.10.2008 по 28.02.2014 включно банком нараховано відсотків, правильність нарахування яких у суду не викликає сумнівів, а також перевіркою нарахування яких встановлено, що вона відповідає вищенаведеним вимогам п.5.5. Розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг, та заборгованість за якими з урахуванням здійснених відповідачем платежів складає: 389,50грн.(а.с.5-зворот),

- з 01.03.2014 по 31.08.2014: (1890,61грн. (заборгованість за кредитом поточна та прострочена разом):360днів х 184днів (фактична кількість днів користування кредитними коштами)х0,3(відсоткова ставка в межах позовних вимог)= 289,89грн.

- з 01.09.2014 по 31.03.2015: (1890,61грн. (заборгованість за кредитом поточна та прострочена разом):360днів х 212днів (фактична кількість днів користування кредитними коштами)х0,348 (відсоткова ставка в межах позовних вимог)= 387,45грн.

- з 01.04.2015 по 31.12.2016: (1890,61грн. (заборгованість за кредитом поточна та прострочена разом):360днів х 275день (фактична кількість днів користування кредитними коштами)х0,36% (відсоткова ставка визначна сторонами при укладенні договору)= 519,92грн.

Враховуючи наведений розрахунок, всього підлягало сплаті відсотків за вказаний період користування кредитними коштами з 30.10.2008 по 31.12.2016 року включно на суму 1586,76 гривень.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В зв'язку з цим суд прийшов до переконання, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом в сумі 1890,61 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню на вказану суму, а вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами - на розраховану судом суму - 1586,76 гривень.

При цьому суд враховує, що відповідачем не оспорюється правильність зарахування позивачем сплачених ним коштів в рахунок погашення основного боргу за кредитом, що могло вплинути на розмір нарахованих відсотків, оскільки зустрічні позовні вимоги відповідачем не заявлялись.

Також встановлено, що вимоги в частині нарахованої неустойки підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості вбачається, що за порушення грошових зобов'язань за один і той самий період позивачем нараховано як пеню так і штрафи (а.с.2), внаслідок чого відповідача двічі притягнуто до одного і того ж виду відповідальності.

Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідна правова позиція Верховного суду України, викладена в постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме відповідач має сплатити позивачу заборгованість за кредитним договором на загальну суму 4151 гривня 24 копійки, яка складається з: 1890 гривень 61 копійка - заборгованість за кредитом, 1586 гривень 76 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 гривень - фіксована частина та 173 гривні 87 копійок - процентна складова, враховуючи наступний розрахунок: (1890,61грн.+ 1586,76грн.)х5%= 173,87грн.

Відповідно до вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 1600 гривень (а.с.37), підлягають стягненню на його користь з відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 60, 79, 88, 169, 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», юридична адреса : 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, розрахунковий рахунок №29092829003111 (для погашення заборгованості), МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 21.10.2008 в розмірі 4151 гривня 24 копійки (чотири тисячі сто п'ятдесят одна гривня двадцять чотири копійки), яка складається з: 1890 гривень 61 копійка - заборгованість за кредитом, 1586 гривень 76 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 гривень - фіксована частина та 173 гривні 87 копійок - процентна складова.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судові витрати в розмірі 1600 гривень (одна тисяча шістсот гривень).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів