Рішення № 67156501, 08.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2017

Справа № 910/4444/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Домобудівник”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Роял Контракт”

про стягнення 396 238, 24 грн.

за участю представників:

від позивача:

не з’явився

від відповідача:

не з’явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Домобудівник” (далі – ТОВ “Домобудівник”) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Роял Контракт” (далі – ТОВ “Роял Контракт”) про стягнення 396 238, 24 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди від 07.04.2015 р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ “Домобудівник” просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати за користування нежитловими приміщеннями у сумі 226 497,60 грн.; пеню - у сумі 3 412,06 грн.; неустойку, передбачену ч. 2 ст. 785 ЦК України, - 148 176,00 грн.; інфляційні втрати - у сумі 15 353,36 грн. та 3 % річних - у сумі 2 799,22 грн., а всього – 396 238, 24 грн.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача у минулому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.04.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Домобудівник” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Роял Контракт” (орендар) був укладений договір оренди (далі – договір оренди), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди адміністративні приміщення з обладнанням (далі - об'єкт оренди), які розташовані за адресою: місто Тернопіль, вулиця Лозовецька, будинок 13, загальною площею 1058,4 кв.м. Перелік приміщень об'єкту оренди вказані в акті приймання-передачі, який є додатком 1 до договору (п. 1.1 договору оренди).

Об'єкт оренди передається в користування для здійснення орендарем господарської діяльності (п. 1.2 договору оренди).

Вступ орендаря у володіння та користування об'єктом оренди відбувається в порядку, визначеному актом. Передача об'єкта оренди здійснюється за актом приймання-передачі (п. 2.1 договору). Згідно з п. 3.1 договору термін оренди становить 35 календарних місяців із моменту прийняття орендарем об'єкту оренди за актом прийому-передачі.

Орендар за користування об'єктом оренди сплачує орендодавцю орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, у розмірі 60 гривень за квадратний метр за кожен місяць терміну оренди, з урахуванням індексу інфляції (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 4.2 договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку шляхом перерахування суми, зазначеної у п. 4.1 цього договору, на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним. При цьому орендна плата за перші шість місяців оренди не сплачується.

Відповідно до п. 4.3 договору орендна плата сплачується на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Якщо рахунок не буде наданий орендодавцем орендареві (його уповноваженому представнику) до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, орендар зобов'язаний визначити розмір орендної плати самостійно відповідно до умов договору та сплатити її в строк не пізніше 13-го числа місяця наступного за розрахунковим. Така сплата не буде вважатися простроченням платежу.

Відповідно до п. 11.3 договір набуває чинності з моменту підписання сторонами цього договору і діє протягом усього терміну оренди, встановленому п. 3 цього договору.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується актом прийому-передачі від 07.04.2015 р., що позивач на виконання умов договору передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, загальною площею 1058,4 кв.м., що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вулиця Лозовецька, будинок 13 (далі - об'єкт оренди), а саме - приміщення підвалу № 1-VII загальною площею 104,3 кв.м., № IX - XI загальною площею 11,8 кв.м., приміщення № 1-1 1-7 загальною площею 90,6 кв.м., приміщення № 1.17 - 1.18 загальною площею 49,7 кв.м., приміщення № 2-1 - 2-17 загальною площею 304,1 кв.м., приміщення № ХХХПІ - XLI загальною площею 154.9 кв.м., приміщення № 3-3 - 3-4 загальною площею 30,2 кв.м., приміщення № 3-12 загальною площею 33,8 кв.м. приміщення № 3-16 загальною площею 16,3 кв.м.

Проте, зі свого боку, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів за договором, тому позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “Роял Контракт” про розірвання вказаного договору оренди, звільнення та повернення орендованого майна, а також стягнення заборгованості у сумі 321 157,86 грн., яка утворилась за період з 07.11.2015 р. по 07.08.2016 р. (липень 2017 р.).

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2016 р. у справі № 910/8874/16 зазначений позов був задоволений частково, розірвано договір оренди від 07.04.2015 року, зобов’язано ТОВ "Роял Контракт" звільнити адміністративні примішення загальною площею 1058,4 кв.м, розташовані за адресою: м. Тернопіль, вул. Лозовецька, будинок 13, та повернути їх ТОВ "Домобудівник", а також стягнуто з ТОВ "Роял Контракт" заборгованість з орендної плати в розмірі 570 490, 00 грн., пеню в розмірі 7 112, 35 грн., 3 % річних в розмірі 6 603, 51 коп. та індекс інфляції в розмірі 3 423, 40 грн., у іншій частині позовних вимог – відмовлено. Згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 р. вищевказане рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 року набрало законної сили.

Разом з тим, зазначене рішення суду ТОВ "Роял Контракт" не виконало та не сплатило стягнуту з нього заборгованість, що стало підставою для звернення ТОВ “Домобудівник” з позовом до відповідача у даній справі про стягнення заборгованості, що виникла за наступний період – з 07.08.2016 р. по 23.11.2016 р. (дата припинення дії договору оренди за рішенням суду, яке набрало законної сили).

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Як вже було зазначено судом, за умовами договору (пункт 4.3) орендна плата сплачується на підставі виставлених орендодавцем рахунків, проте, якщо рахунок не був наданий орендодавцем орендареві (його уповноваженому представнику) до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, орендар зобов'язаний визначити розмір орендної плати самостійно згідно до умов договору та сплатити її в строк не пізніше 13-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Судом встановлено, що позивач не мав можливості надати відповідачу рахунки на оплату орендних платежів за період з серпня 2016 р. по 23.11.2016 р., тому ТОВ "Роял Контракт" мало самостійно визначити розмір орендної оплати та сплатити її в строк не пізніше 13-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Таким чином, зважаючи на умови пункту 4.3 договору, оплата оренди за серпень 2016 р. повинна бути сплачена відповідачем у строк до 13.09.2016 р., за вересень 2016 – до 13.10.2016 р., за жовтень 2016 р. – до 13.11.2016 р., за листопад 2016 р. – до 13.12.2016 р.

З наведеного вбачається, що заявлений позивачем останній період - за листопад 2016 р. (до 23.11.2016 р.), мав бути оплачений 13.12.2016 р., отже, станом на 23.11.2016 р. строк сплати оренди не настав. З урахуванням зазначеного суд здійснив власний перерахунок суми основної заборгованості та вважає, що стягненню підлягає орендна плата в сумі 190 512,00 грн., тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню.

Крім вказаної заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 3 412,06 грн., нараховану за період з 14.09.2016 р. по 20.03.2017 р., посилаючись на п. 9.1 договору оренди.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 9.1 договору оренди за кожен день порушення строків, передбачених договором, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу.

Однак, як вже було встановлено судом, договір оренди від 07.04.2015 р. припинив свою дію 23.11.2016 р., отже, домовленість сторін щодо нарахування пені з цього часу також втратила свою чинність. З огляду на вказані обставини вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме - за період з 14.09.2016 р. до 23.11.2016 р. Також є безпідставним нарахування пені на суму орендної плати за листопад 2016 р., де у стягненні суми основного боргу судом було відмовлено, а прострочення зобов'язання за цей місяць розпочинається з 14.12.2016 р.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені з огляду на наведене, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 774,75 грн.

Щодо стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 15 353,36 грн. та 3 % річних у сумі 2 799,22 грн. суд зазначає, що в цій частині позовні вимоги є обгрунтованими. Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, вимоги позивача і в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки порушення зобов'язання у листопаді 2016 р. не відбулось (про що зазначалось вище), тому підстав для нарахування 3 % річних та інфляційної складової за вказаний місяць не має.

Отже, матеріальні втрати суд нараховує на суму заборгованості у серпні 2016 р. - за період з 14.09.2016 р. по 20.03.2017 р., у вересні 2016 р. - за період з 14.10.2016 р. по 20.03.2017 р., у жовтні 2016 р. - за період з 14.11.2016 р. по 20.03.2017 р. та стягує інфляційну складову боргу у сумі 15 353,36 грн. та 3 % річних - у сумі 2 468,83 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач.

Окрім вказаного, посилаючись на ч. 2 ст. 785 ЦК України, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення орендованого майна у сумі 148 176,00 грн.

Як вже було встановлено судом, рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 р. у справі № 910/8874/16, яке набрало законної сили 23.11.2016 р., відповідач не виконав, у зв'язку з чим органом Державної виконавчої служби у примусовому порядку приміщення, що є предметом договору оренди від 07.04.2015 р., були повернуті позивачу лише 28.12.2016 р. в межах виконавчих проваджень № 53015058 та № 53015109, що підтверджується актом державного виконавця від 28.12.2016 р.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2).

За таких обставин, зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що вимоги про стягнення пені заявлені обгрунтовано і їх розрахунок здійснено правильно, а відтак - підлягають задоволенню у сумі 148 176,00 грн.

Згідно з ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 35, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Домобудівник” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Роял Контракт” про стягнення 396 238, 24 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Роял Контракт” (04053, м. Київ, вул. Воровського, 4, оф. 5, ідентифікаційний код 39242337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Домобудівник” (46027, м. Тернопіль, вул. Максима Кривоноса, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 01268970) заборгованість зі сплати за користування нежитловими приміщеннями у сумі 190 512 (сто дев'яносто тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 00 коп., пеню у сумі 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 75 грн., неустойку у сумі 148 176 (сто сорок вісім тисяч сто сімдесят шість) грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 15 353 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 36 коп. та 3 % річних у сумі 2 468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 83 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 27 коп.

У решті позовних вимог – відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 8 червня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 13 червня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.