Рішення № 67156383, 07.06.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/49/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017 Справа № 908/600/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Болеслав” (69104 м. Запоріжжя, вул. Чумаченька, 25)

до відповідача: Запорізької міської ради (69105 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

про визнання бездіяльності органу місцевої влади неправомірною та зобов’язання виконати певні дії

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 01.12.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 01/02-17/00881 від 05.04.2017р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Болеслав”, м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про визнання бездіяльності органу місцевої влади щодо не визначеності в установленому законом порядку розміру орендної плати за договором оренди землі від 05.04.2007 р., зареєстрованим під № 040726100312, укладеним між ТОВ “Болеслав” та Запорізькою міською радою неправомірною.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2017р., справу № 908/600/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 28.03.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/600/17, присвоєно справі номер провадження 27/49/17 та призначено судове засідання на 18.04.2017 р.

Розгляд справи по суті розпочато 18.04.2017 р.

У судовому засіданні 18.04.2017р. оголошувалася перерва до 24.05.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи по суті. Також, представником відповідача не було підготовлено письмовий відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.05.2017 р. надав суду письмові заперечення на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених вимог. Клопотання, заявлені у засіданні суду 18.04.2017 р., в порядку ст. 261 ЦПК України, щодо застосування строку позовної давності до вимог позивача, в порядку п. 2 ст. 80 ГПК України, щодо припинення провадження у справі та в порядку п. 2 ст. 81 ГПК України, щодо залишення позову без розгляду, підтримав у повному обсязі.

В обґрунтування клопотання, щодо застосування строку позовної давності до вимог позивача відповідач посилається на те, що з документів, які надійшли на адресу Запорізької міської ради, вбачається, що строк позовної давності позивачем не дотримано. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Договір оренди землі укладено між позивачем та відповідачем 21 травня 2007 р. за № 040726100312. Згодом між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди про зміну розміру орендної плати. Остання додаткова угода між позивачем та відповідачем укладена від 16.03.2010 р. за № 041026100791, де внесено зміни до п. 9 щодо розміру орендної плати із врахуванням рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 р. та Запорізької обласної ради № 7 від 27.11.2008 р. Таким чином, відповідач вважає, що з моменту підписання вищевказаної додаткової угоди від 16.03.2010 р. за № 041026100791 необхідно застосувати строки позовної давності. Оскільки позивач був обізнаний про наявність цієї додаткової угоди він її підписав, вона була зареєстрована у відповідності до чинного законодавства та він застосовував її у розрахунках при сплаті за оренду землі та на його думку вони породили спори із приводу остаточної суми розміру щодо сплати за оренду землі. Тому вважає щодо предмету вказаного позову у позивача сплинув строк позовної давності із дня підписання сторонами додаткової угоди від 16.03.2010 р. за № 041026100791.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Так статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За змістом частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 223 ГК України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 ГК України.

На підставі викладеного, просить суд застосувати строки позовної давності у справі № 908/600/17 до вимог позивача та відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ “Болеслав” у справі № 908/600/17.

Клопотання, в порядку п. 2 ст. 80 ГПК України, відповідачем обґрунтоване тим, що у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді розглядалась справа № 808/3056/15 де досліджувалось питання щодо встановлення розміру заборгованості в розмірі 5 527 491,21 грн., яка на теперішній час є встановленим фактом. Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 808/3056/15 від 16.02.2016 р., що на теперішній час є чинною та не скасовано у вищій інстанції.

Таким чином відповідач вважає, що підстави, розгляду цієї позовної заяви вже розглядались та досліджувались у адміністративній справі № 808/3056/15.

Клопотання, в порядку п. 2 ст. 81 ГПК України, мотивоване відповідачем тим, що у Господарському суді Запорізької області розглядається справа № 908/109/17 про розірвання договору оренди землі. У вказаному проваджені вже досліджувались докази із приводу підстави розірвання договору оренди землі № 040726100312 від 21.05.2007р., укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ “Болеслав”. Це є інформація, що надана СДПІ у Запорізькій області від 28.12.2016 №12163/10/08-29-12-03 щодо суми заборгованості за оренду землі за договором оренди №040726100312 від 21.05.2007, та лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.02.2017 №357, де визначено розмір заборгованості за вищевказаним договором оренди землі у розмірі 5 527 491,21 грн. та Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №808/3056/15 від 16.02.2016, що на теперішній час є чинною та не скасовано у вищій інстанції. Відповідач вважає, що підстави, викладені у позові ТОВ “Болеслав” є тотожними із вимогами, викладеними у позовній заяві у справі № 908/109/17.

Представник позивача, заперечив проти клопотань відповідача, заявлених в порядку ст. 261 ЦПК України, п. 2 ст. 80 ГПК України, п. 2 ст. 81 ГПК України. Вважає вказані клопотання безпідставними.

Клопотання відповідача в порядку п. 2 ст. 80 ГПК України, п. 2 ст. 81 ГПК України, залишені судом без задоволення, як процесуально необґрунтовані.

Ухвалою суду від 24.05.2017р. продовжено строк розгляду справи № 908/600/17 на п'ятнадцять днів, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, за письмовим клопотанням представника позивача, засідання суду призначено на 07.06.2017р.

07.06.2017р. продовжено розгляд справи № 908/600/17.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За клопотанням представника позивача, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, судовий процес у справі № 908/600/17 здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Головуючий оголошує склад суду та роз’яснює право відводу суддям відповідно до ст. 20 ГПК України.

Відводів складу суду не заявлено.

Головуючий роз’яснює на підставі ст. 22 ГПК України права та обов’язки учасникам судового розгляду.

У судовому засіданні 07.06.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях та підтримав заперечення на клопотання відповідача, надав відзив на заперечення відповідача. В обґрунтування позову зазначив, що згідно з рішенням Запорізької міської ради восьмої сесії п'ятого скликання від 31.01.2007р. № 61/4, Запорізька міська рада передала ТОВ «Болеслав» в оренду строком на 19 років земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:03:030:0054), загальною площею 10,1418 га по Оріхівському шосе, 10 для розташування багатофункціонального громадського центру у складі об'єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торговельно-виставкового призначення, за рахунок земель Запорізької міської ради. На виконання вищевказаного рішення між ТОВ «Болеслав» та Запорізькою міською радою був укладений договір оренди землі від 05.04.2007р., зареєстрований 21.05.2007р. під №040726100312 (далі - Договір). У відповідності до Рішення Запорізької міської ради тридцять другої сесії п'ятого скликання від 16.04.2009р. № 61/1 строк дії оренди було продовжено до 49 років, в зв'язку з чим укладено додаткову угоду від 15.05.2009. Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у в розмірі 455 387,10 грн., що складає 2% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року. Згідно з умовами вказаного договору оренди землі орендарю передається в оренду земельна ділянку, нормативна грошова оцінка якої складає 22 769 355,18 грн. (п. 5 договору). За весь час орендних взаємовідносин, тобто з 2007 року та по теперішній час, між позивачем та відповідачем було укладено тільки 3 додаткові угоди до договору оренди землі від 21.05.2007р. № 040726100312: 1. додаткова угода від 15.05.2009р., у відповідності до якої пункт 9 Договору викладено в наступній редакції : « 9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та у розмірі: 442 872,12 грн. протягом строку будівництва об'єкту та у розмірі 2 214 421,44 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року»; 2. додаткова угода від 11.06.2009, де пункт 9 договору знов був змінений та викладений в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 155 005,24 грн. на протязі строку будівництва об'єкта, у розмірі 775 047,5 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2009 рік, згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 19.11.2008р. та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. № 7»; 3. додаткова угода від 22.02.2010р. до договору оренди землі від 21.05.2007р. №040726100312, де пункт 9 договору був останній раз змінений та викладений в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 211 050,71 грн. на протязі строку будівництва об'єкта, у розмірі 1 055 282,55 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010р. із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 19.11.2008 та Запорізької обласної ради від 27.11.2008 №7». Однак, пунктом 5 додаткової угоди передбачено, дана додаткова угода набуває чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації в установленому порядку та діє до 31.12.2010р. Починаючи з 01.01.2011р. почала діяти друга додаткова угода від 11.06.2009р., оскільки третя додаткова угода була дійсна тільки на 2010 рік. Згідно з ст. 21 Закону України «Про оренду землі», розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Враховуючи вищенаведене можливо позивач вважає, що оскільки за період з 2011 рік та по теперішній час Запорізька міська рада не звернулася ні до ТОВ «Болеслав», ні до господарського суду з питання вирішення зміни умов основного договору оренди землі в частині збільшення розміру орендної плати, то починаючи з 01.01.2011р. продовжує діяти без будь-яких змін друга Додаткова угода від 11.06.2009р., яка визначила розмір орендної плати для ТОВ «Болеслав» в розмірі 155 005,24 грн. на протязі строку будівництва об'єкта або у розмірі 775 047,5 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації. Однак, податкова інспекція починаючи з 2012 року нараховує та стягує з ТОВ «Болеслав» орендну плату у розмірі біля 2,5 млн.грн. на рік, що не відповідає умовам договору оренди землі. Тобто Запорізька міська рада своєю бездіяльністю щодо визначеності розміру орендної плати в установленому законом порядку створила спір між ТОВ «Болеслав» та податковою інспекцією, яка контролює нарахування та сплату орендної плати за землю, чим спровокувала: нарахування податковим органом в збільшеному розмірі орендну плату за землю та чималих штрафних санкцій для ТОВ «Болеслав»; закриття всіх рахунків ТОВ «Болеслав», що унеможливлює отримання грошових коштів від іноземного інвестора, оскільки іноземні інвестиції є єдиним джерелом фінансування ТОВ «Болеслав»; ініціювання розірвання договору оренди. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати бездіяльність органу місцевої влади щодо не визначеності в установленому законом порядку розміру орендної плати за договором оренди землі від 05.04.2007 р., зареєстрованим під № 040726100312, укладеним між ТОВ “Болеслав” та Запорізькою міською радою неправомірною.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.06.2017р. проти позову заперечив, на підставах викладених у письмовому відзиві, який наданий до канцелярії суду 23.05.2017р. (міститься в матеріалах справи), в обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне: позивач стверджує, що починаючи з 2011 року саме Запорізька міська рада повинна була звернутись до ТОВ «Болеслав» з приводу внесення змін до договору оренди землі, та на думку позивача з 01.01.2011 продовжує діяти без змін друга додаткова угода з 11.06.2009, яка визначила розмір орендної плати в розмірі 155005,24 грн. на протязі строку будівництва об'єкту або у розмірі 775047,5 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації. Однак вказаним твердженням позивач вводить суд в оману. Оскільки в додатковій угоді до договору оренди землі від 16.03.2010 №041026100791 внесено зміни в пункт 9 договору оренди землі де зазначено, що оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 211050 грн.71 коп. на протязі строку будівництва об'єкту, у розмірі 1055282 грн. 55 коп. (один мільйон п'ятдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят дві грн.55 коп. з дня введення об'єкту до експлуатації* (*при невиконанні будівництва в нормативний термін плата вноситься як за об'єкт введений до експлуатації), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010р. з врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 19.11.2008р, та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. №7». Однак, крім цього у вказаній додатковій угоді міститься розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, що підписаний сторонами та є невід’ємною частиною договору оренди землі, (як зазначено в п.39 договору оренди землі), де грошова оцінка якої проведена на 01.01.2010 рік та орендна плата становить рік 2345072,34 грн. (два мільйони триста сорок п'ять тисяч сімдесят дві грн.34 коп.) у зв'язку із тим, що об'єкт будівництва не введений до експлуатації. Тобто, починаючи з 2011 року орендар згідно розрахунку повинен платити орендну плату в розмірі 2345072,34 грн. Факт нерозпочатого будівництва підтверджується актом обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.06.2015, що складено представниками управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради, в особі начальника відділу самоврядного контролю за використанням земель ОСОБА_3, головного спеціаліста відділу землеустрою ОСОБА_4, де зазначено що на орендованій земельній ділянці фактично не розпочато будівництво багатофункціонального громадського центру, інші об'єкти нерухомості в тому числі недобудовані не знаходяться, територія не благоустроєна, не упорядкована не асфальтована, відсутня огорожа, земельна ділянка захаращена побутовим та іншим сміттям та підстверджується самим позивачем у попередньому засіданні, що відбулось 18.04.2017. У відповідності до п. 11 договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди землі чи продовження його дії. Крім того, протягом строку дії договору оренди землі були затвердженні наступні рішення місцевої ради щодо розмірів орендної плати, що діяли та діють на території міста ОСОБА_5: рішення №79 від 03.03.2008 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель грошової оцінки земель міста ОСОБА_5»; рішення Запорізької міської ради від 27.07.2011 №16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя» п.1 затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя. Пунктом 4 управлінням внутрішньої політики та преси вказану інформацію оприлюднено вказане рішення у засобах масової інформації; 26.06.2012р. рішенням Запорізької міської ради №37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя, яким зобов'язано орендарів земельних ділянок, яких розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі не відповідає даному рішенню або розрахований без урахування рішення міської ради від 03.03.2008 №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_5, укласти; додаткові угоди на збільшення орендної плати; 30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_5» введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016р. У відповідності до п. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. У відповідності до п. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Вищевказані рішення Запорізької міської ради були опубліковані в газеті «Запорізька січ» та є доступними на офіційному сайті Запорізької міської ради. Крім того, у відповідності до ст. 9 Податкового Кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України визначено, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної , ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. З огляду на вищевказане, орендар зобов'язаний самостійно обчислювати розмір орендної плати за договором оренди землі. Таким чином, твердження позивача, що дії міської ради начебто є неправомірна бездіяльність щодо встановлення розміру орендної плати за землю с хибною.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 07.06.2017р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Господарським судом встановлено, рішенням Запорізькою міською ради від 31.01.2007р. № 61/4 Запорізька міська рада передала ТОВ «Болеслав» в оренду строком на 19 років земельну ділянку загальну площею 10,1418га по вул. Оріхівському шосе, 10 для розташування багатофункціонального громадського центру у складі об'єктів реабілітаційно - діагностичного, готельно - ділового, торговельно-виставкового призначення, за рахунок земель Запорізької міської ради.

05.04.2007 між Запорізькою міською радою та ТОВ «Болеслав» укладено договір оренди землі загальною площею 10,1418 га по вул. Оріхівське шосе, 10 для розташування багатофункціонального громадського центру у складі об'єктів реабілітаційно - діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення що зареєстровано у Запорізької регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 21 травня 2007р. за № 040726100312 від 21.05.2007р.

Крім того, між сторонами було укладені наступні додаткові угоди:

1. додаткова угода від 15.05.2009р., у відповідності до якої пункт 9 договору викладено в наступній редакції: « 9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та у розмірі: 442 872,12 грн. протягом строку будівництва об'єкту та у розмірі 2 214 421,44 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року».

Даною додатковою угодою строк дії договору оренди землі було продовжено на 49 років.

2. додаткова угода від 11.06.2009р., де пункт 9 Договору знов був змінений та викладений в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 155 005,24 грн. на протязі строку будівництва об'єкта, у розмірі 775 047,5 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2009 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. № 7».

3. додаткова угода від 22.02.2010р. до договору оренди землі від 21.05.2007р. № 040726100312, де пункт 9 договору був останній раз змінений та викладений в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 211 050,71 грн. на протязі строку будівництва об'єкта, у розмірі 1 055 282,55 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010р. із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 19.11.2008 та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. № 7». Пунктом 5 додаткової угоди передбачено, дана додаткова угода набуває чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації в установленому порядку та діє до 31.12.2010р. та є невід’ємною частиною договору оренди землі від 21.05.2007р. № 040726100312.

На час розгляду судом даної справи договір не визнаний недійсним, його дія не припинилася, отже, умови договору оренди земельної ділянки є чинними.

Слід зазначити, що протягом строку дії договору оренди землі були затвердженні наступні рішення місцевої ради щодо розмірів орендної плати, що діяли та діють на території міста ОСОБА_5, а саме рішення № 79 від 03.03.2008р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель грошової оцінки земель міста ОСОБА_5»; рішення Запорізької міської ради від 27.07.2011р. № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя» п.1 затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя. Пунктом 4 управлінням внутрішньої політики та преси вказану інформацію оприлюднено вказане рішення у засобах масової інформації; 26.06.2012р. рішенням Запорізької міської ради № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011р. № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя», яким зобов'язано орендарів земельних ділянок, у яких розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі не відповідає даному рішенню або розрахований без урахування рішення міської ради від 03.03.2008р. № 79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_5, укласти; додаткові угоди на збільшення орендної плати; 30.06.2015р. рішенням Запорізької міської ради № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_5» введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016р.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, яким регулюються питання, в тому числі й орендної плати за земельні ділянки.

Пунктом 3 підрозділу 10 Перехідних положень податкового кодексу України встановлено, що в разі, якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу.

Як визначено у пп. 14.1.136 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до пп. 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 270.1.1 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування відповідно до пп. 271.1.1 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 271.2 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підпунктом 288.5.1 Податкового кодексу України зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є загальнодержавним податком, мінімальний граничний розмір якого регулюється Податковим кодексом України. Зокрема, розмір річної орендної плати для земельних ділянок несільськогосподарського призначення не може бути меншим 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження конкретних ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України віднесено пунктом 35 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до виключеної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.

На вимогу ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які згідно до Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Рішення Запорізької міської ради № 79 від 03.03.2008р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель грошової оцінки земель міста ОСОБА_5»; рішення Запорізької міської ради від 27.07.2011р. № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя», рішення № 37 від 26.06.2012р. «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011р. № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя», рішення від 30.06.2015р. № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_5», були опубліковані в газеті «Запорізька січ» та є доступними на офіційному сайті Запорізької міської ради (http://meria.zp.ua).

Матеріали справи не містять та сторонами по справі не надано будь – яких документів щодо скасовування, відміни, зміни чи доповнювання відносно вищезазначених рішень Запорізької міської ради.

Відповідно до ст. 14 Податкового Кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, орендар повинен самостійно обчислювати розмір орендної плати за договором оренди землі.

Податковим кодексом України визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів.

Відповідно до ст. 41.1 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно п. 191.1.1 ст. 191 та п. 191.1.2 ст. 191 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Пунктом 41.2 ст. 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Як зазначено в п. 2.19 постанови Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012 р. № 37 “Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 р. № 16 “Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя” не визнавалось недійсними в судовому прядку, не скасовувалось, є чинним а тому воно є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Верховним Судом України в постанові від 07.10.2015 р. у справі № 3-481гс15 було зазначено, що у випадку, якщо рішення міської ради, яким змінено нормативну грошову оцінку земель міста та затверджено нові ставки орендної плати, є чинним й у встановленому законом порядку незаконним не визнавалося, - воно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України і в постанові від 02.03.2016р. у справі № 3-476гс15.

Майнові відносини, що виникають з договору оренди земельної ділянки, є цивільно-правовими за своєю природою, оскільки вони ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору. Таку позицію займають і вищі судові інстанції. Зокрема, у постанові Пленуму ВГСУ від 17.05.2001р. № 6 зазначено, що відносини, пов’язані з набуттям та реалізацією фізичними та юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими. Специфікою цього договору, яка обумовила виділення його в окремий вид договору оренди, є його предмет – земельна ділянка.

Статтею 1 Закону України “Про оренду землі” унормовано, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ст. 13 вказаного вище Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 Закону України “Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Позивач стверджує, що починаючи з 2011 року саме Запорізька міська рада повинна була звернутись до ТОВ «Болеслав» з приводу внесення змін до договору оренди землі, та на думку позивача з 01.01.2011 продовжує діяти без змін друга додаткова угода з 11.06.2009, яка визначила розмір орендної плати в розмірі 155005,24 грн. на протязі строку будівництва об'єкту або у розмірі 775047,5 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації.

Твердження позивача не приймаються судом до уваги, оскільки в додатковій угоді від 22.02.2010р. до договору оренди землі від 16.03.2010 №041026100791 внесено зміни в пункт 9 договору оренди землі де зазначено, що оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 211050 грн.71 коп. (двісті одинадцять тисяч п'ятдесят грн. 71 коп.) на протязі строку будівництва об'єкту, у розмірі 1055282 грн. 55 коп. (один мільйон п'ятдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят дві грн. 55 коп. з дня введення об'єкту до експлуатації* (*при невиконанні будівництва в нормативний термін плата вноситься як за об'єкт введений до експлуатації), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010р. з врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 19.11.2008р, та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. №7».

Крім цього, у вказаній додатковій угоді міститься розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, що підписаний сторонами та є невід’ємною частиною договору оренди землі, (як зазначено в п. 39 договору оренди землі), де грошова оцінка якої проведена на 01.01.2010 рік та орендна плата становить рік 2345072,34 грн. (два мільйони триста сорок п'ять тисяч сімдесят дві грн.34 коп.) у зв'язку із тим, що об'єкт будівництва не введений до експлуатації.

Пунктом 5 даної додаткової угоди від 22.02.2010р. визначено, що дана додаткова угода набирає чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації в установленому порядку та діє до 31.10.2010р. та є невід’ємною частиною договору оренди землі від 21.05.2007р. № 040726100312.

Тобто, починаючи з 2011 року орендар згідно розрахунку повинен платити орендну плату в розмірі 2345072,34 грн. (два мільйони триста сорок п'ять тисяч сімдесят дві грн.34 коп.).

Факт нерозпочатого будівництва підтверджується актом обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.06.2015, що складено представниками управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради, в особі начальника відділу самоврядного контролю за використанням земель ОСОБА_3, головного спеціаліста відділу землеустрою ОСОБА_4, де зазначено що на орендованій земельній ділянці фактично не розпочато будівництво багатофункціонального громадського центру, інші об'єкти нерухомості в тому числі недобудовані не знаходяться, територія не благоустроєна, не упорядкована не асфальтована, відсутня огорожа, земельна ділянка захаращена побутовим та іншим сміттям.

Відповідно до п. 11 договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди землі чи продовження його дії.

Інші пояснення та заперечення сторін не впливають на вирішення спору по суті та не спростовують висновків суду по цій справі.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до п 2.2 Постанови Пленуму ВГС Украъни № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", передбачено, що за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку, що Запорізькою міською радою не порушено порядку визначення в установленому порядку розміру орендної плати за договором оренди землі від 05.04.2007 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Болеслав» та Запорізькою міською радою.

Посилання позивача на те, що Запорізька міська рада своєю бездіяльністю щодо визначеності розміру орендної плати в установленому законом порядку створила спір між ТОВ «Болеслав» та податковою інспекцією, яка контролює нарахування та сплату орендної плати за землю, чим спровокувала: нарахування податковим органом в збільшеному розмірі орендну плату за землю та чималих штрафних санкцій для ТОВ «Болеслав»; закриття всіх рахунків ТОВ «Болеслав», що унеможливлює отримання грошових коштів від іноземного інвестора, оскільки іноземні інвестиції є єдиним джерелом фінансування ТОВ «Болеслав»; ініціювання розірвання договору оренди, не приймаються судом, оскільки відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав», визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 10.02.2015 року №0001311502 про збільшення ТОВ «Болеслав» грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 7 035 265 грн. 32 коп., в тому числі 5 628 212 грн. 25 коп. за основним платежем та 1 407 053 грн. 07 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав» (код ЄДРПОУ 31612698) судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

Зазначена постанова суду оскаржена Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року - скасовано та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав» щодо визнання протиправним та скасування прийнятого Державною податковою інспекцією у Комунарському районі ОСОБА_5 Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 10.02.2015 року № НОМЕР_1. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.02.2015 року № НОМЕР_1 з відповідним розрахунком стосовно зобов'язань та штрафних санкцій (а.с.11-12) було прийняте Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на підставі акту перевірки № 87/08-27-15-01/31612698 від 20.01.2015 р. (а.с.13-16), оформленого за результатом проведеної в період з 05 січня 2015 року по 14 січня 2015 року на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у Комунарському районі № 842 від 26.12.2014 р. (а.с.17) і повідомлення (а.с.18) невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав» з питання дотримання вимог податкового законодавства з плати за землю за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року по земельній ділянці площею 10,1418 га, розташованій за адресою: місто ОСОБА_5, Оріхівське шосе 10, під час якої перевіряючим було встановлено порушення позивачем вимог п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми орендної плати за землю та несплати до бюджету суми податкового зобов'язання ТОВ «Болеслав» (код ЄДРПОУ 31312698) по орендній платі за землю, у розмірі 5 628 212 грн. 25 коп., а саме: за 2012 рік - 1 876 070 грн. 75 коп., за 2013 рік - 1 876 070 грн. 75 коп., та за 2014 рік -1 876 070 грн. 75 коп.

У Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді при розгляді справи № 808/3056/15 досліджувалося питання щодо встановлення розміру заборгованості в розмірі 5 527 491 грн. 21 коп., яка на теперішній час є встановленим фактом.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 808/3056/15 від 16.02.2016 р. на день розгляду справи № 908/600/17 є чинною.

На запит заступника прокурора області, начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді, щодо фактичної сплати та суми заборгованості за 2013-2016 роки ТОВ «Болеслав» за договором оренди № 040726100312 від 21.05.2007р., Запорізька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.12.2016р. № 12163/10/08-29-12-03 надала інформацію про те, що станом на 29.12.2016р. заборгованість по орендній платі ТОВ «Болеслав» складає 5 527 491 грн. 21 коп. Заборгованість виникла 26.02.2016. в результаті нарахування грошового зобов’язання та пені з орендної плати з юридичних осіб згідно податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 10.02.2015 р., на підставі акту перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 20.01.2015р. за № 87/08-27-15-01/31612698.

З моменту виникнення податкового боргу до теперішнього часу грошові кошти в рахунок погашення боргу до бюджету не надходили.

Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради звернулося до Головного управління ДФС у Запорізькій області з листом від 10.01.2017р. № 030/02-03 з питання розрахунку з бюджетом ТОВ «Болеслав» з орендної плати за землю для вирішення питання щодо розірвання договору оренди землі. У відповіді вих. № 357 від 02.02.2017р. Головне управління ДФС у Запорізькій області зазначило, що податкова звітність з орендної плати за землю за зазначену земельну ділянку ТОВ «Болеслав» на 2016 рік до контролюючого органу не надавалась, сплата орендної плати до бюджету не здійснювалась. Станом на 01.01.2017 р. заборгованість з орендної плати за землю по ТОВ «Болеслав» становить 5527,5 тис.грн., яка виникла 26.02.2016р. З метою недопущення втрат бюджету Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області до Запорізької міської ради направлено пропозиції щодо розгляду та вирішення питання стосовно розірвання договору оренди землі та вилучення земельної ділянки у ТОВ «Болеслав».

Як встановлено судом, підтверджено поясненнями сторін та базою діловодства спеціалізованого суду, в господарському суді розглядається справа № 908/109/17 про розірвання договору оренди землі від 05.04.2007 року, повернення земельної ділянки за цим договором.

На день розгляду справи № 908/600/17, спір у справі № 908/109/17 не розглянутий.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарським судам роз'яснено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 808/3056/15 від 16.02.2016 р. має преюдиціальне значення, а встановлені у ній факти не потребують повторного доведення при вирішенні даної справи № 908/600/17, в якій беруть ті самі особи, щодо яких встановлено ці факти постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 808/3056/15 від 16.02.2016 р.

Відповідачем заявлено клопотання, в порядку ст. 261 ЦПК України, щодо застосування строку позовної давності до вимог позивача. В обґрунтування клопотання, щодо застосування строку позовної давності до вимог позивача, відповідач посилається на те, що з документів, які надійшли на адресу Запорізької міської ради, вбачається, що строк позовної давності позивачем не дотримано. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Договір оренди землі укладено між позивачем та відповідачем 21 травня 2007 р. за № 040726100312. Згодом між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди про зміну розміру орендної плати. Остання додаткова угода між позивачем та відповідачем укладена від 16.03.2010 р. за № 041026100791, де внесено зміни до п. 9 щодо розміру орендної плати із врахуванням рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 р. та Запорізької обласної ради № 7 від 27.11.2008 р. Таким чином, відповідач вважає, що з моменту підписання вищевказаної додаткової угоди від 16.03.2010 р. за № 041026100791 необхідно застосувати строки позовної давності. Оскільки позивач був обізнаний про наявність цієї додаткової угоди він її підписав, вона була зареєстрована у відповідності до чинного законодавства та він застосовував її у розрахунках при сплаті за оренду землі та на його думку вони породили спори із приводу остаточної суми розміру щодо сплати за оренду землі. Тому вважає щодо предмету вказаного позову у позивача сплинув строк позовної давності із дня підписання сторонами додаткової угоди від 16.03.2010 р. за № 041026100791.

Розглянувши клопотання відповідача та матеріали справи, суд відмовляє у застосуванні строків позовної давності у справі № 908/600/17, на підставі наступного:

Відповідно до приписів п. 2.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 - за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, виходячи з підстав заявленого позову, враховуючи матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а відтак суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача про визнання бездіяльності органу місцевої влади щодо не визначеності в установленому законом порядку розміру орендної плати за договором оренди землі від 05.04.2007 р., зареєстрованим під № 040726100312, укладеним між ТОВ “Болеслав” та Запорізькою міською радою неправомірною.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладається на позивача – при відмові в позові.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Болеслав”, м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя відмовити.

Рішення оформлено та підписано 14.06.2017р.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.