Ухвала суду № 67155719, 14.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

14.06.2017 Справа № 904/4759/17

За позовом Державного підприємства "Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (смт. Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області)

до Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області)

за участю у справі у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області (м.Дніпро)

про стягнення заборгованості за надані послуги згідно із договором № 344 від 05.11.2013 у розмірі 1 562 365 грн. 00 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: ОСОБА_1 - головний спеціаліст (довіреність № 9-4-0.61-6606/2-17 від

26.04.2017)

від третьої особи-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (далі - відповідач) заборгованість за надані послуги згідно із договором № 344 від 05.11.2013 у розмірі 1 562 365 грн. 00 коп.

Ціна позову складається із суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №344 від 05.11.2013 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем інженерних послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, у встановлений договором строк, наявністю боргу у сумі 1 562 365 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 10.05.2017; залучено до участі у справі у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; залучено до участі у справі у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області.

Від третьої особи-1 надійшло клопотання (вх.суду 25969/17 від 10.05.2017), в якому вона просила суд відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість явки у судове засідання його представника та відсутність довіреності у представника відповідача.

Від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення (вх.суду 25970/17 від 10.05.2017), в яких вона зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" прийнято рішення утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Також, за доводами третьої особи-1, в подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 581 "Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" прийнято рішення про ліквідацію територіальних органів Держгеокадастру та Держземагенства в районах та містах обласного значення без правонаступництва; постановлено ліквідувати як юридичну особу публічного права територіальний орган Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, - Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області. Третя особа-1 посилається на обставини створення Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області ліквідаційної комісії, прийняття головою комісії наказу про затвердження складу комісії з ліквідації у кожному територіальному органі, подання державному реєстратору документів для проведення реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, внесення 15.11.2016 державним реєстратором відповідних записів, за результатами чого отримано описи документів, що були надані юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації", проведення інвентаризації фінансових зобовязань територіальних органів, їх основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, коштів на рахунках в органах Казначейства та інше. Третя особа-1 зазначає, що кредитори предявляють свої вимоги до юридичної особи, що ліквідується, впродовж строку, встановленого ліквідаційною комісією, який не може бути менше двох місяців з моменту публікації повідомлення про ліквідацію. Проте, ліквідаційна комісія Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області заяв про майнові вимоги від позивача не отримувала. Відхилення вимог кредитора ліквідаційною комісією, якщо після цього кредитор не звертався до суду з позовом до затвердження ліквідаційного балансу, має наслідком припинення відповідних зобовязань та інших правовідносин. Такі ж наслідки наступають і при предявленні кредитором вимог після затвердження ліквідаційного балансу. Однак, це не виключає задоволення вимог таких кредиторів за рішенням ліквідаційної комісії. Окрім цього, вважаються погашеними, тобто припиняються, також вимоги, що не задоволені за відсутності у юридичної особи, що ліквідується, майна. Третя особа-1 звертає увагу на те, що до 15.01.2017 позивачем не було заявлено жодних кредиторських вимог до відповідача. Враховуючи вказані обставини, третя особа-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

У судове засідання 10.05.2017 з'явилися представники позивача та третьої особи-1. Представники відповідача та третьої особи-2 у судове засідання не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили, витребуваних судом документів не надали.

У судовому засіданні 10.05.2017 представник третьої особи-1 просив суд задовольнити подане ним клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою суду від 10.05.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 22.05.2017, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі, а також задоволенням клопотання третьої особи-1.

Від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення (вх.суду 25970/17 від 10.05.2017), в яких вона зазначає, що позивач на день підготовки вказаних пояснень так і не звернувся до відповідача із кредиторськими вимогами, а одразу подав позов до суду, чим порушив вимоги частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України.

У судове засідання 22.05.2017 з'явилися представники позивача та третьої особи-1. Представники відповідача та третьої особи-2 вдруге у судове засідання не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили, витребуваних судом документів не надали. Крім того, судом було зауважено, що вимоги ухвали суду від 10.05.2017 позивачем виконані не були.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.05.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 14.06.2017, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі, а також задоволенням клопотання третьої особи-1.

Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Судом здійснені всі можливі заходи щодо всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи; розгляд справи відкладався, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду 33217/17 від 12.06.2017), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі., посилаючись на те, що позивач на день підготовки даного відзиву так і не звернувся до відповідача із кредиторськими вимогами, а одразу подав позов до суду, чим порушив вимоги частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України. Враховуючи вказані обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

У судове засідання 14.06.2017 представник позивача не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив; вимоги ухвал суду від 10.05.2017 та від 22.05.2017 не виконав.

Про час, день та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 22.05.2017, в якому представника позивача було повідомлено про день, час та місце наступного судового засідання - 14.06.2017.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У судове засідання 14.06.2017 з'явився представник третьої особи-1.

Представники відповідача та третьої особи також у судове засіданні не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили; про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомлення про отримання ухвали суду від 22.05.2017.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника третьої особи-1,

ВСТАНОВИВ:

Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України "Про центральні органи виконавчої влади". Частиною 7 статті 5 цього Закону встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.

Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.

Пунктом 6 Порядку визначено, що права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до утвореного органу виконавчої влади у разі перетворення органу виконавчої влади.

При цьому, згідно з пунктом 7 Порядку майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

Згідно з пунктом 12 Порядку орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" здійснено реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України шляхом перетворення його в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Пунктами 5, 6 цієї постанови встановлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. Права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері. Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.

25.09.2014 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (додаток № 1 до постанови), в свою чергу, Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області, як територіальний орган Державного агентства земельних ресурсів, реорганізовано шляхом його приєднання до відповідного територіального органу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, а саме: утвореного Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (додаток № 2 до постанови).

12.06.2015 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Також, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (додаток № 1 до постанови).

09.09.2015 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (а.с.69).

Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області діє відповідно до Положення про Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 22.

Отже, Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області є належним відповідачем у даній справі, оскільки, як правонаступник, відповідає за всіма зобов'язаннями Управління Держземагентства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області.

Так, 05.11.2013 між Управлінням Держземагентства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (замовник) та Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (виконавець) було укладено договір № 344 (далі - договір, а.с.22-28), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2013 році надати наступні послуги: послуги інженерні (проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності), а замовник - прийняти та оплатити надані послуги (пункт 1.1. договору).

Найменування послуг, технічні, економічні та інші вимоги до послуг виконавця викладені у завданні на надання послуг, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1 до Договору). Кількість послуг, етапи та строки надання послуг визначаються за взаємною згодою сторін та вказуються у календарному плані (додаток 2), що додається до договору і є його невід'ємною частиною (пункт 1.2. договору).

Невід'ємними частинами договору є:

- технічне завдання на надання послуг (а.с.29-33);

- календарний план надання послуг (а.с.34);

- протокол погодження договірної ціни на надання послуг (а.с.35);

- кошторис на надання послуг (а.с.36).

У пунктах 12.1. та 12.04. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2013, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Докази зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору у матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, у розділі 3 договору сторони погодили ціну договору, а саме:

- ціна договору становить: 2 080 872 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 346 812 грн. 00 коп. Ціна договору визначається з урахуванням Податкового кодексу України (пункт 3.1. договору);

- ціна договору зафіксована в протоколі погодження договірної ціни на надання послуг (додаток 3), що складається на підставі погодженого сторонами кошторису на надання послуг (додаток 4) (пункт 3.3. договору).

У розділах 5 та 6 договору сторони погодили умови щодо надання послуг та порядку приймання-передачі послуг (робіт) за договором, зокрема:

- надання послуг, передбачених пунктом 1.1 договору, здійснюється поетапно, відповідно до календарного плану надання послуг (пункт 5.1. договору);

- строк надання послуг, передбачених пунктом 1.1. договору, становить вересень-грудень 2013 року (4 місяці) з дати початку послуг (пункт 5.2. договору);

- місце надання послуг - Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (пункт 5.3. договору);

- строк виконання послуг не може перевищувати 2 місяців з дати початку виконання послуг за договором. Датою закінчення виконаних послуг виконавцем вважається дата їх пред'явлення замовнику для прийняття (пункт 5.5. договору);

- приймання послуг, наданих виконавцем, оформлюється актами приймання-передачі наданих послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін (пункт 6.1. договору);

- по завершенню виконання кожного етапу послуг, протягом 3-х робочих днів виконавець готує акт приймання-передачі наданих послуг і надає його замовнику. Замовник протягом 3-х робочих днів перевіряє достовірність акту в частині фактично наданих послуг, підписує його в межах цього ж строку (пункт 6.2. договору).

Так, у відповідності до вказаних умов, позивачем були надані послуги з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, на загальну суму 2 080 872 грн. 00 коп., передача та прийняття яких замовником підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за договором, а саме:

- актом № 1 від 04.12.2013 на суму 2 060 063 грн. 28 коп. (а.с.38);

- актом № 2 від 25.12.2013 на суму 20 808 грн. 72 коп. (а.с.39).

В актах вказано, що послуги надані в повному обсязі згідно з календарним планом, задовольняють умовам укладеного Договору та у належному порядку оформлені.

Вказані акти підписані замовником і виконавцем та скріплені їх печатками без будь-яких зауважень.

Заперечення щодо якості та обсягів наданих послуг в матеріалах справи також відсутні.

При цьому, у розділі 4 договору сторонами були визначені умови щодо порядку здійснення оплати, а саме:

- розрахунки за договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 4.2. договору);

- у разі відсутності належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів щодо дозволу на здійснення попередньої оплати, розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі статей 47, 48, 51 Бюджетного кодексу України, за наявності реального фінансування та грошових підкріплень в органах незахищеним статтям з боку Державної казначейської служби України (пункт 4.2. договору);

- до рахунка на оплату послуг виконавця додаються: акт приймання-передачі послуг; інші документи, передбачені умовами договору (пункт 4.4. договору);

- замовник здійснює розрахунки за договором в залежності від: затвердженого кошторису на відповідний рік; наявності реального фінансування (наявності грошових підкріплень в органах Державної казначейської служби України та відсутності обмежень видатків по незахищеним статтям з боку Державної казначейської служби України) (пункт 4.5. договору);

- сторони дійшли згоди, що в разі невиконання замовником зобов'язання щодо проведення розрахунків за договором внаслідок відсутності кошторису на відповідний рік, реального фінансування (відсутності грошових підкріплень в органах Державної казначейської служби України та наявності обмежень видатків по незахищеним статтям з боку Державної казначейської служби України), тощо, замовник не несе відповідальності, а виконавець не має права на стягнення неустойки, штрафів, а також відшкодування будь-яких інших витрат, пов'язаних з невиконанням замовником зобов'язання щодо проведення розрахунків за договором. При цьому, замовник зобов'язується у найкоротший час з моменту затвердження кошторису на відповідний рік, відновлення фінансування, тощо, здійснити розрахунки за надані виконавцем та прийняті замовником послуги (пункт 4.6. договору).

У пункті 7.1. договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

В той же час, прийняті за актами приймання-передачі виконаних робіт від 04.12.2013 та від 25.12.2013 послуги були оплачені замовником лише частково - в сумі 518 507 грн. 00 коп., що підтверджується:

- платіжним дорученням № 1 від 29.03.2016 на суму 299 500 грн. 00 коп.;

- платіжним дорученням № 2 від 27.04.2016 на суму 81 700 грн. 00 коп. (а.с.83);

- платіжним дорученням № 3 від 18.05.2016 на суму 114 100 грн. 00 коп. (а.с.84);

- платіжним дорученням № 4 від 24.06.206 на суму 23 207 грн. 00 коп. (а.с.85).

Отже, залишок заборгованості складає 1 562 365 грн. 00 коп. (2 080 872,00 - 219 007,00).

У зв'язку з вказаними обставинами, Державне підприємство "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області заборгованість за надані послуги у розмірі 1 562 365 грн. 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №344 від 05.11.2013 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем інженерних послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, у встановлений договором строк, наявністю боргу у сумі 1 562 365 грн. 00 коп.

Суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Так, судом розгляд справи двічі відкладався з 10.05.2017 на 22.05.2017 та з 22.05.2017 на 14.06.2017. Ухвалами суду від 10.05.2017 та від 22.05.2017 було зобов'язано позивача надати суду:

- докази часткової оплати в загальній сумі 518 507,00 грн.;

- докази звернення до відповідача із заявою про включення спірних вимог до проміжного ліквідаційного балансу;

- відповідь відповідача на вказані вимоги;

- докази отримання відповіді відповідача;

- оригінали доданих до позовної заяви документів (для огляду у судовому засіданні);

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

При цьому, у відповідності до норм статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Позовна заява від 19.04.2017 зареєстрована 20.04.2017, отже строк вирішення спору у даній справі закінчується 19.06.2017 та суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи для з'ясування фактичних обставин справи та витребування додаткових доказів.

Так, згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, саме позивач повинен був довести наявність підстав для задоволення його позовних вимог та відсутність підстав для відмови у задоволенні позову, а також надати суду докази, на підтвердження таких обставин.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів.

Як зазначено вище, позивач у судове засідання 14.06.2017 не з'явився, що перешкоджає вирішенню спору по суті та дає підстави для залишення позову без розгляду з огляду на слідуюче.

Суд зауважує, що в ухвалі суду від 21.04.2017 було роз'яснено позивачу, що разі неподання позивачем господарському суду без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або незявлення його представника на виклик у судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору, позов відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктами 2 та 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи доказів, які б підтверджували фактичні обставини справи, неповність матеріалів справи та суперечливість даних, повідомлених у позовній заяві позивачем та у відзиві на позовну заяву відповідачем, унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

За таких обставин, неповність матеріалів справи та нез'явлення позивача для дачі пояснень з приводу фактичних обставин протягом строку, встановленого процесуальним законом для розгляду даної справи, перешкоджає встановленню істини з питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивач без поважних причин не з'явився у судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору, а закінчення строку розгляду справи унеможливлює його відкладення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 1 600 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240 000 грн. 00 коп.); за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн. 00 коп.).

Ціна становить 1 562 365 грн. 00 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову складала 23 435 грн. 48 коп. (1,5 відсотка ціни позову).

Так, відповідно до платіжного доручення № 1698 від 23.03.2017 позивачем було сплачено 23 435 грн. 48 коп. судового збору.

В той же час, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (після надходження відповідного клопотання позивача) повернути позивачу суму сплаченого ним судового збору у розмірі 23 435 грн. 48 коп., оскільки позов залишено без розгляду з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити позов Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" до Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за надані послуги згідно із договором № 344 від 05.11.2013 у розмірі 1 562 365 грн. 00 коп. - без розгляду.

Роз'яснити Державному підприємству "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 42; ідентифікаційний код 00689177) судовий збір у сумі 23 435 (двадцять три тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 48 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 1698 від 23.03.2017, оригінал якого повернути Державному підприємству "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_2