Рішення № 67155689, 08.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2017 Справа № 912/2822/16

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Знам'янка Кіровоградська область

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпро Відокремлений підрозділ: Знам'янське відділення №2 ПАТ КБ "Приватбанк", м.Знам'янка Кіровоградська область

про стягнення 52473,60 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник не з'явився

Від Відповідача: представник Лопаткінова А.В., довіреність № 8274-К-О від 29.12.2016 р.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпро Відокремлений підрозділ: Знам'янське відділення №2 ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення 52473,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2016 року у справі №912/1387/15 встановив обставини про те, що сторонами не було досягнуто у письмовій формі згоди щодо розміру процентів та пені за несвоєчасне виконання позичальником умов кредитного договору. Отже, посилання Банку на Умови та Правила надання банківських послуг щодо розміру процентів та пені за прострочення платежу як складову частину договору про надання банківських послуг є безпідставним. Таким чином, нарахування Відповідачем, починаючи з 27.01.2012 року, процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором, комісії здійснювалось Банком без достатніх правових підстав.

Ухвалою суду від 28.07.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду Господарським судом Кіровоградської області, порушено провадження у справі №912/2822/16.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 27.09.16р. справу №912/2822/16 передано за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.10.2016 року для розгляду даної справи призначено суддя - Кеся Н.Б.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.16р. прийнято до розгляду справу №912/2822/16.

Представник Відповідача 09.11.2016р. подав відзив на позов (а.с. 194-200 Т.1), позовні вимоги вважає безпідставними. До відзиву відповідач додав (а.с. 201-222 Т.1):

- копію довіреності представника;

- копію заяви про відкриття рахунку та картки із зразками підписів та відтиску печатки;

- Постанови Вищого господарського Суду України від 05.02.2014 року у справі № 922/2798/13; від 31.10.2016 року у справі № 904/844/16; від 26.02.2015 року у справі № 904/3392/14.

23.11.2016 р. представник Відповідача подав додаткові пояснення (а.с. 227-230 Т.1).

На виконання вимог ухвали суду від 09.11.2016р. Позивач подав розрахунок боргу з 27.01.2012р. по 16.02.2015р. (а.с. 63-112 Т.2).

05.12.2016р. представник Позивача подав до справи наступні документи (а.с. 117-130 Т.2):

- розрахунок процентів з 27.01.2012 року по 16.02.2015 року;

- розрахунок пеня з 27.01.2012 року по 16.02.2015 року;

- розрахунок комісія з 27.01.2012 року по 16.02.2015 року;

- розрахунок комісія еквайрінг з 27.01.2012 року по 16.02.2015 року.

06.12.2016р. представник Відповідача надав додаткові письмові пояснення (а.с. 132-134 Т.2).

19.12.2016 року Відповідач подав клопотання про зупинення провадження по справі (а.с. 231-232 Т.2), в якому вказує про те, що основною підставою для задоволення позовних вимог Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 визначає рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2016 року по справі №912/1387/15. Вказане рішення було оскаржено ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 01.12.2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року порушено апеляційне провадження та призначено справу №912/1387/15 до судового розгляду на 30.01.2017 року о 11:30 год. За таких обставин Відповідач вважає, що розгляд справи №912/1387/15 безпосередньо впливає на розгляд справи №912/2822/16, отже, наявні усі підстави для зупинення провадження у справі №912/2822/16.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.16р. зупинено провадження по справі №912/2822/16 до вирішення справи №912/1387/15, що розглядається Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

25.04.2017р. представник Відповідача подав до справи клопотання про відновлення провадження у справі №912/2822/16 у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі. До клопотання представник Позивача надав копію постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2017р. по справі № 912/1387/15.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.17р. поновлено провадження по справі №912/2822/16.

Позивач в останнє судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений телефонограмою (а.с. 14 Т.3), що відповідно до 3.9.1-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" є належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи.

Судове засідання 06.06.2017 року почалося в режимі відеоконференції у відповідності до вимог ст. 74-1 ГПК України за раніше поданим клопотанням Позивача щодо проведення відеоконференції за усіма судовими засіданнями. У зв'язку з неявкою представника Позивача для участі в судове засідання в режимі відеконференції подальший хід судового засідання відбувався у звичайному режимі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю Позивача, оскільки останній був належним чином повідомлений про слухання справи в суді. Клопотань про відкладення розгляду справи Позивач не подавав. Крім того, матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті.

В судовому засіданні 06.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2015 року по справі №912/1387/15 стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість по кредиту в сумі 53000,00 грн.; заборгованість по процентам - 27325,12 грн., пеню в сумі 8026,90 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 3 723,21 грн., а також судовий збір в сумі 1 841,50 грн. (а.с. 11-16 Т.1).

Зазначене рішення господарського суду Кіровоградської області залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2015р., позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість по кредиту в сумі 53000,00 грн.; заборгованість по процентам - 27325,12 грн., пеню в сумі 8026,90 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 3723,21 грн., а також судовий збір в розмірі 1841,50 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2016р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2015р. у справі №912/1387/15 скасовано в частині стягнення 27325,12 грн. заборгованості по процентах та 8026,90 грн. пені. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області. В іншій частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2015р. у справі №912/1387/15 залишено без змін.

За результатами нового розгляду зазначеного спору рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2016р. у справі №912/1387/15 у задоволенні позовних вимог про стягнення 27325,12 грн. заборгованості по процентах та 8026,90 грн. пені відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2016р. у справі №912/1387/15 скасовано та прийнято нове рішення. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в частині про стягнення заборгованості по процентах та пені задоволені. Стягнуто з фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 27325,12 грн. заборгованості по процентах, 8026,90 грн. заборгованості по пені, 1515,80 грн. витрат на судовий збір.

Так, Дніпропетровським апеляційним господарським судом встановлені наступні факти:

27.01.2012р. фізичною особою - підприємець ОСОБА_1 було підписано заяву про відкриття у ПАТ КБ "ПриватБанк" поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки.

Із змісту зазначеної заяви вбачається, що її підписанням відповідач погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками, що розміщені на сайті Банку http://privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua, тарифами Банку, які разом з цією заявою та карткою із зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування. Крім того, підписавши дану заяву відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Сторони погодили, що відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформації/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку (www.pb.ua або інший Інтернет - /SMS-ресурс, зазначений Банком).

Відповідно до вказаної Заяви фізична особа - підприємець ОСОБА_1 просив відкрити йому поточний рахунок НОМЕР_1, картковий рахунок, НОМЕР_2 тип корпоративної картки blitz business, НОМЕР_3.

Разом з тим, як встановлено вище, рахунок НОМЕР_1 вже було раніше відкрито банком відповідачу згідно договору банківського рахунку за № KGZWKG180W від 26.11.2008.

Згідно із поясненнями Банку, шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку від 27.01.2012р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 скористався новим для нього банківським продуктом - обслуговування карткою одного і того ж самого рахунку № НОМЕР_4.

Відповідно до підпунктів 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.4 Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua (надалі - Умови та Правила), кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди. При цьому, Банк не оплачує витрати Клієнта у випадку надходження на його рахунок документів на примусове списання (стягнення) коштів, при забороні проведення операцій по рахунку.

Згідно з підпунктами 3.2.1.1.5, 3.2.1.1.6 Умов та Правил ліміт кредитування Банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності Клієнта інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

У відповідності з підпунктом 3.2.1.4.3 Умов та Правил сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з підпунктами 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в підпунктах 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно підпунктом 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Згідно з підпунктом 3.2.1.4.4 Умов та Правил Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до підпунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць в порядку, передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Відповідно до підпункту 3.2.1.4.5 Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з підпунктом 3.2.1.4.4.

Банк свої зобов'язання щодо надання кредиту фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 виконав належним чином, встановивши останньому кредитний ліміт, зокрема з 30.01.2012р. в розмірі 23000,00 грн., з 01.08.2012р. в розмірі 46000,00 грн., з 04.03.2013р. в розмірі 50000,00 грн., з 13.03.2013р. в розмірі 53000,00 грн., з 01.03.2014р. в розмірі 53000,00 грн., з 02.03.2014р. в розмірі 52561,59 грн., який був використаний фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, що підтверджується довідкою Банку від 01.04.2015р. №08.7.0.0.0/150401165438, банківськими виписками з рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_1 за період з 20.12.2013р. по 16.02.2015р. та копіями меморіальних ордерів №034Д від 30.01.2012р. на суму 23000,00 грн., №0003 від 01.08.2012р. на суму 23000,00 грн., №OMCL від 04.03.2013р. на суму 4000,00 грн., №06ТМ від 13.03.2013р. на суму 3000,00 грн.

Отримання кредитних коштів та користування ними згідно вказаного ліміту на суму 53000,00 грн., а з 02.03.2014р. - 52561,59 грн. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не спростував, доказів повернення на означений банківський рахунок використаних ним коштів не надав.

Факт порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 зобов'язань з повернення кредиту в сумі 53000,00 грн. є таким, що вже був встановлений рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2015р. у справі №912/1387/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2015р., які в цій частині залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2016р.

Відповідно до розрахунку Банка, нарахування процентів за користуванням кредитом до 04.03.2014р. здійснювалось Банком за ставкою 24%, з 01.04.2014р. по 01.07.2014р. - за ставкою 48%, а починаючи з 01.07.2014 - за ставкою 56% річних.

Перевіривши підстави для збільшення та правомірність застосування позивачем у своїх розрахунках процентної ставки у розмірі 56%, суд апеляційної інстанції встановив, що пунктом 3.18.2.3.1 Умов та Правил обумовлено, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена банком у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та / або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків. Сторони погодилися, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а Клієнт не погасить наявну перед Банком заборгованість в порядку і строки передбачені "Умовами і правилами надання банківських послуг". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Як вбачається із наданих Банком доказів, в квітні 2014 року підвищилась облікова ставка Національного банку України з 6,5 % до 9,5 % річних та курс гривні до іноземної валюти у період з січня 2014 року (за 100 доларів США 799,3 грн.) до травня 2014 року (за 100 доларів США 1177,4997 грн.) збільшився на 47 %, що підтверджується даними з сайту Національного Банку України htptp://www.bank.gov.ua.

Оскільки для підвищення відсоткової ставки за кредитним договором достатньо лише однієї з умов, передбачених п.3.18.2.3.1 Умов та Правил, суд апеляційної інстанції погодився з тим, що мало місце підвищення вартості ресурсів на міжбанківському ринку, про що відповідач був сповіщений шляхом отримання електронного листа банку від 05.06.2014р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Як зазначено у цьому електронному листі-повідомленні від 05.06.2014р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з 01.07.2014р. змінюються ставки за користування кредитним лімітом, зокрема ставка 48%, яка застосовувалась при простроченні більше 90 днів після пільгового періоду, змінюється на ставку в розмірі 56%.

Згідно пояснень Банку отримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 цього листа відбулось 05.06.2014р. в автоматичному режимі при його підключенні, верифікації та вході до системи інтернет-банкінгу Приват24, що передбачено п. 3.18.1.16 Умов та Правил, а тому банк немає інших доказів отримання цього повідомлення своїм клієнтом.

Оскільки Банк завчасно у відповідності до зазначених Умов та Правил, повідомив фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 про зміну (збільшення) ставки за користування кредитним лімітом, а тому застосування відсоткової ставки у розмірі 56% за період з 01.07.2014р. - є правомірним.

Відповідно до п. 3.18.2.2. Умов та Правил, клієнт зобов'язався: використовувати кредит з метою, вказаною в п. 3.18.1.1. даного розділу "Умов та правил надання банківських послуг" (п. 3.18.2.2.1.); сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. (п. 3.18.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. (п. 3.18.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п.п. 3.18.1.10., 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17. (п. 3.18.2.2.5.), сплатити Банку винагороду (п.3.18.2.2.7) тощо.

Перевіривши розрахунок Банку в частині нарахованих процентів на загальну суму 27325,12 грн. суд апеляційної інстанції визнав його таким, що відповідає встановленим вище обставинам виконання сторонами умов договору та положенням діючого законодавства, а тому позовні вимоги Банку про примусове стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 цих коштів задоволено.

Щодо вимог Банку про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 пені в розмірі 8 026,90 грн., нарахованої за період з 14.11.2012 року по 16.02.2015 року апеляційною інстанцією встановлено наступне.

У відповідності до статей 546, 549, 550 Цивільного кодексу України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Також у силу статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Підпунктом 3.2.1.1.13 Умов та Правил визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості і розмірі, передбаченому цим розділом Умов та Правил.

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. Умов та Правил, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4. Умов та Правил, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. Умов та Правил клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.3.18.5.1. Умов та Правил).

Згідно з п.3.18.5.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3 Умов та Правил, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.

Таким чином, є таким, що не відповідає обставинам справи твердження про те, що між сторонами даного спору не було досягнуто у письмовій формі згоди з окремих умов договору, а саме щодо розміру процентів та пені.

Із наявного в справі розрахунку суми пені вбачається, що банком була нарахована пеня на заборгованість підприємця з процентів та заборгованість з комісії за періоди: з 02.11.2012 року по 14.11.2012 року, з 15.11.2012 року по 04.01.2013 року, з 08.01.2013 року по 04.09.2013 року, за 18.09.2013 року, з 19.09.2013 року по 09.01.2014 року, за 09.01.2014 року, з 10.01.2014 року по 04.09.2014 року, з 01.04.2014 року по 16.02.2015 року.

Врахувавши викладене та встановивши факт порушення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 зобов'язань з повернення кредиту і процентів за користування кредитними коштами згідно з Договором про банківське обслуговування від 27.01.2012 року, перевіривши правильність здійсненого Банком розрахунку суми пені, з урахуванням її часткового погашення, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що вимога про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 пені у розмірі 8026,90 грн., нарахованої за період з 14.11.2012 року по 16.02.2015 року, є обґрунтованою.

В силу положень ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За позовом, що розглядається Позивач оспорює нарахування та списання банком за поточним рахунком Позивача НОМЕР_4 за період з 27.01.2017року по 16.02.2015 року:

процентів на загальну суму 8788,48грн., пені на загальну суму - 7038,81грн., комісії на загальну суму -12231,43грн., комісії за зняття готівкових коштів з пластикової картки - 24414,88грн., всього на суму 52473,60грн.

Таким чином, оскільки в основу позову Позивачем - ФОП ОСОБА_1 було покладено судове рішення, яке скасовано та прийнято інше судове рішення, яке набрало законної сили і встановлює факти про наявність підстав для стягнення спірних платежів за договором про банківське обслуговування, що доводить безпідставність позову, що розглядається, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у позові підприємця до банку у повному обсязі.

За результатами розгляду спору судові витрати у справі покладаються на Позивача в порядку ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 35, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.06.2017

Суддя Н.Б. Кеся