Постанова № 67155626, 13.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року Справа № 910/19853/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Малетича М.М. Плюшка І.А.,розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка Владислава Сергійовичана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.03.2017р.та ухвалугосподарського суду міста Києва від 26.12.2016р.у справі№910/19853/16 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс"простягнення 15 205 013,14 грн.за участю представників

позивача - Косик С.І.

відповідача - Яковлєв О.С

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2016р. (суддя Пригунова А.Б.) у справі №910/19853/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс" про стягнення 15205013,14 грн. заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію №1375-11 від 07.09.2011р. призначено судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017р. (колегією суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Мальченко А.О., Жук Г.А.) ухвалу господарського суду міста Києва від 26.12.2016р. у даній справі залишено без змін.

Не погодившись із вказаними ухвалою та постановою, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка Владислава Сергійовича звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 26.12.2016р. скасувати, а справу №910/19853/16 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс" про стягнення заборгованості за договором про відновлювану кредитну лінію №1375-11 від 07.09.2011р. в розмірі 15205013,14 грн., з яких: 8030538,76 грн. сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту, 5042204,48 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам, 2132269,90 грн. пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по погашенню заборгованості за вищезгаданим договором.

Приписами ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2016р. у даній справі призначено судову експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи відповідає розрахунок загальної суми заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію №1375-11 від 07.09.2011р., який підлягає сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс" умовам договору про відновлювальну кредитну лінію №1375-11 від 07.09.2011р., додаткових договорів (угод) до нього та/або випискам по рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс",

- якщо ні, то яка сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту, сума простроченої заборгованості по відсоткам за період з 14.09.2011р. до 01.09.2016р., сума пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту за період з 04.03.2016р. до 29.07.2016р., сума пені за прострочення сплати відсотків за період з 04.03.2016р. до 31.08.2016р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс" за договором про відновлювальну кредитну лінію №1375-11 від 07.09.2011р.

Провадження у даній справі зупинено на час проведення судової експертизи.

Пунктами 2, 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що норми чинного в Україні процесуального законодавства не передбачають процесуальної можливості оскарження ухвали господарського суду про призначення судової експертизи у справі.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вірним висновком апеляційного господарського суду про необхідність з'ясування питання законності зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням в ній експертизи.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. При цьому, таке право у господарського суду виникає лише у разі дійсної необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд для встановлення фактів, що входять до предмету доказування.

В силу вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання. Таким чином, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарський суд зобов'язаний навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладенням обставин, які входять до предмету доказування у справі та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань, а тому можуть бути встановлені виключно судовими експертами.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що за відсутності на час призначення судової експертизи критеріїв, вихідних даних та повноважень щодо визначення статусу складності дослідження й інших необхідних відомостей, відтак відсутності інформації щодо можливого терміну виконання судової експертизи та за наявності дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, висновок місцевого господарського суду про зупинення провадження у даній справі №910/19853/16 на підставі ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової експертизи є обґрунтованим та вірним.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Натомість, суд першої інстанції, призначаючи експертизу у справі та зупиняючи провадження у ній, з яким погодився і апеляційний господарський суд, не навів обґрунтування необхідності спеціальних знань для оцінки правильності поданих позивачем розрахунків заборгованості, не зазначив, у чому полягала потреба у спеціальних знаннях та яких саме спеціальних знань не вистачає суду для вирішення спору по суті. Поставлені судом перед експертами питання не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду.

Тобто, в даному випадку призначення експертизи та порушення перед судовим експертом питань, вирішення яких знаходяться в компетенції суду, призводить до затягування розгляду справи всупереч згаданій вище ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Проте, як вже вказувалось вище, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи, але ухвалу про зупинення провадження у справі згідно з ч. 5 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено. У зв'язку з цим якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження (п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 за №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"). Разом з тим, при оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню підлягають підстави зупинення провадження. Суд має встановити наявність чи відсутність належного обґрунтування зупинення провадження у справі з певних підстав, дотримання при цьому положень чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням повноважень і меж перегляду справи в касаційній інстанції, визначених ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала місцевого господарського суду підлягають скасуванню в частині зупинення провадження у справі з направленням справи на розгляд до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка Владислава Сергійовича задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 26.12.2016р. у справі №910/19853/16 в частині зупинення провадження у справі скасувати.

Справу №910/19853/16 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді М.М.Малетич

І.А.Плюшко