Ухвала суду № 67155399, 31.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2017 року м. Київ К/800/26691/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівЄрьоміна А.В. Мороз Л.Л. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 22 липня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ОСОБА_4 у Подільському районному суді міста Києва пред'явив позов до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Просив:

- визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у поновленні виплати йому, як громадянину України, пенсії;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату раніше призначеної йому пенсії з 01 квітня 2015 року;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювати виплату йому пенсії через підприємство поштового зв'язку України, зокрема, - відділення поштового зв'язку № 01001 Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" за місцем його реєстрації.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що підстави, які стали причиною для припинення нарахування йому пенсії відпали, зокрема, була скасована ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року про накладення арешту на пенсію ОСОБА_4

Крім того, вважає такою, що не ґрунтується на чинному законодавстві й відмова Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у поновленні виплати йому пенсії з тих підстав, що заяву про поновлення виплати пенсії подано представником позивача за довіреністю, а не особисто позивачем чи його законним представником.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 22 липня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_4

Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві вирішити питання щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_4 по суті.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року постанову Подільського районного суду міста Києва від 22 липня 2016 року скасовано і прийнято нове рішення.

Цим рішенням позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 від 25 травня 2016 року щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_4

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та повністю з рішенням суду апеляційної інстанції, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5. подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що судами при ухваленні рішень допущені порушення норм матеріального та вимог процесуального права.

Просить:

1. Скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 22 липня 2016 року в частині відмови у задоволенні його позовних вимог про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату раніше призначеної йому пенсії з 01 квітня 2015 року та здійснювати виплату пенсії через підприємство поштового зв'язку України - відділення поштового зв'язку № 01001 Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" за місцем реєстрації ОСОБА_4;

2. Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у частині позовних вимог про визнання дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в поновленні виплати пенсії протиправними та зобов'язання поновити виплату пенсії;

3. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задовольнити повністю:

- визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_4;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_4 з 01 квітня 2015 року;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплату пенсії ОСОБА_4 здійснювати через підприємство поштового зв'язку - відділення поштового зв'язку № 01001 Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" за місцем реєстрації ОСОБА_4;

4. В решті постанову Подільського районного суду міста Києва від 22 липня 2016 року у справі № 758/8247/16-а залишити без зміни.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

25 травня 2016 року представник позивача за довіреністю - ОСОБА_5., звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в

м. Києві з заявою, в якій просив поновити виплату пенсії ОСОБА_4 з квітня 2015 року та виплату її проводити на підприємство поштового зв'язку № 01001 за місцем реєстрації ОСОБА_4

До цієї заяви ОСОБА_5. додав заяву про призначення/перерахунок пенсії, заяву про виплату пенсії, яка підписана ОСОБА_4., копію ухвали Апеляційного суду міста Києва від 04 лютого 2016 року, нотаріально засвідчені копії паспорта, ідентифікаційного номера ОСОБА_4 та нотаріально засвідчену копію довіреності.

На вказану заяву Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 06 червня 2016 року за № 7419/05 повідомило ОСОБА_5, що надана ним заява та копії документів не можуть бути підставою для поновлення виплати пенсії ОСОБА_4, оскільки така заява подається пенсіонером особисто або його законним представником, та рекомендовано ОСОБА_4 особисто звернутися до Управління для отримання заяви (встановленого зразка) та пакету документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

25 лютого 2015 року Пенсійним фондом України на адресу Генеральної прокуратури України направлено листа, в якому зазначено, що з 17 грудня 2007 року ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва та з 06 лютого 2008 року отримує пенсію, призначену за Законом України "Про статус народного депутата України", розмір якої складає 17 252,84 грн.

Виплата пенсії здійснюється шляхом зарахування на його рахунок в

ПАТ "Ощадбанк".

Листом Пенсійного фонду України від 08 грудня 2015 року № 53156/02-23, направленого на адресу Генеральної прокуратури України, повідомлено, що на час направлення цього листа виплата пенсії ОСОБА_4 не проводиться.

29 грудня 2015 року Пенсійний фонд України листом № 23146/06 повідомив Генеральну прокуратуру України, що з 01 квітня 2015 року виплату пенсії та її нарахування було закрито до з'ясування обставин, посилаючись на пункт 10 та 14 Порядку № 22-1. На підставі даного листа та на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року виплата та нарахування пенсії ОСОБА_4 з січня 2016 року закрито у зв'язку із постійною причиною.

11 березня 2016 року представник позивача звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва та просив усунути порушення чинного законодавства, та поновити нарахування й виплату пенсії ОСОБА_4, повідомивши про те, що ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року про накладення арешту на пенсію (грошові виплати) ОСОБА_4 скасовано ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 лютого 2016 року, якою, у свою чергу, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт пенсії ОСОБА_4

На це звернення Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва заявникові надано відповідь (лист від 21 березня 2016 року

№ 4410/07) про те, що виплату пенсії ОСОБА_4 було припинено у зв'язку з надходження до Управління ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року, відповідно до якої було накладено арешт на пенсію ОСОБА_4 та заборонено видаткові операції, а також у зв'язку з недотримання ОСОБА_4. вимог пункту 14 Порядку № 22-1. Також повідомлено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Крім того, зазначено, що в Управлінні відсутня пенсійна справа

ОСОБА_4, яка була вилучена 25 грудня 2014 року слідчим Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України.

Ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2016 року накладено арешт на грошові кошти в розмірі 199576,33 грн., які перебували на банківському рахунку № 26250570637400 та грошові кошти в сумі 2373042,83 грн. - на банківському рахунку № 26358073798726, відкритому в ПАТ "Державний ощадний банк України" на ім`я ОСОБА_4, та заборонено видаткові операції.

11 лютого 2016 року Апеляційним судом міста Києва скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4, а саме на пенсію, та у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_4 відмолено.

На думку ОСОБА_5, ОСОБА_4 фактично відмовлено у поновленні пенсійних виплат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року про накладення арешту на пенсію ОСОБА_4 втратила чинність у зв'язку із її скасуванням судом апеляційної інстанції.

Крім того, дії Центрального управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_4 за заявою представника особи (за довіреністю), яка бажає поновити виплату пенсії, не відповідають Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, суд першої інстанції з урахуванням того, що Центральним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві відмовлено не у поновленні виплати пенсії ОСОБА_4, а у прийнятті заяви про поновлення виплати пенсії, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Управління розглянути заяву про поновлення виплати пенсії по суті.

З наведених підстав в іншій частині позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, виходив із того, що лист від 06 червня 2016 року №7419/05 не є юридичною формою рішення органу Пенсійного фонду, оскільки в межах його компетенції актами правової дії є розпорядження або рішення керівника органу. Заява позивача про поновлення пенсії безпідставно розглянута в межах Закону України "Про звернення громадян".

Позовні вимоги ОСОБА_4 про поновлення виплати раніше призначеної пенсії та зобов'язання здійснювати її виплату через підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" за місцем реєстрації позивача, а також висновки суду першої інстанції про зобов'язання відповідача вирішити питання щодо поновлення виплати пенсії по суті є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу - Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, а тому були відсутні підстави для задоволення позову судом першої інстанції.

У зв'язку із цим суд апеляційної інстанції частково задовольнив позов ОСОБА_4 шляхом зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 від 25 травня 2016 року щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_4

Така правова позиція суду апеляційної інстанції є правильною, оскільки вона ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом преамбули до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон

№ 1058-IV) цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У відповідності до статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року

№ 25-рп/2009) 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 35 Закону № 1058-IV у разі якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи інвалідом пропущено з поважних причин або в разі визнання його знову інвалідом виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період інвалідом. При цьому якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії інвалідові було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо він не отримував пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання його інвалідом виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років.

Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Органи медико-соціальної експертизи зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез'явлення цих осіб на зазначений огляд.

Статтею 46 Закону № 1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми нестриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Інших правових норм, які регулюють питання поновлення виплати пенсії, Закон не містить.

У зв'язку із цим та у відповідності до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, діючи в межах наданих законом повноважень, та приймаючи рішення про поновлення чи відмову у поновленні виплати пенсії, повинен був керуватися й нормами Закону, якими регулюється порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Так, у відповідності до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Отже, позивач має право подати вказані заяви, а також заяву щодо поновлення виплати пенсії через свого представника за довіреністю, яка підлягає посвідченню нотаріусом.

Разом з тим, у відповідності до абзаців першого та шостого пункту 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Лист Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в

м. Києві від 06 червня 2016 року № 7419/05 не містить ознак рішення органу публічної влади, передбаченого абзацом шостим пункту 4.3 Порядку № 22-1.

У зв'язку із цим суд апеляційної інстанції у своєму рішенні правильно вказав на те, що цей лист не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії і він не породжує наслідки у формі виникнення прав та обов'язків, їх зміни чи припинення.

Фактично відповідач допустив бездіяльність, яка виявилася у відсутності факту розгляду по суті заяви позивача про поновлення виплати пенсії в порядку, визначеному Законом.

Тому, суд апеляційної інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову у частині вимог про визнання протиправними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в поновленні виплати пенсії ОСОБА_4, про зобов'язання поновити виплату раніше призначеної йому пенсії з 01 квітня 2015 року та виплачувати пенсію ОСОБА_4 через підприємство поштового зв'язку - відділення поштового зв'язку № 01001 Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" за місцем реєстрації ОСОБА_4, а лише зобов'язав суб'єкт владних повноважень розглянути заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про поновлення виплати пенсії.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права є виправданим з огляду на допущену Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві бездіяльність у розгляді по суті заяви ОСОБА_5 про поновлення пенсії.

Водночас, колегія суддів вважає помилковим посилання судом апеляційної інстанції про втручання в дискреційні повноваження відповідача шляхом заявлення позивачем позовних вимог про поновлення виплати раніше призначеної пенсії та зобов'язання здійснювати її виплату через підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" за місцем реєстрації позивача.

До моменту розгляду відповідачем заяви про поновлення пенсійних виплат по суті встановлення факту наявності або відсутності втручання в дискреційні повноваження відповідача не є предметом доказування в межах розглядуваної справи.

Між тим, наведене не впливає на правильність вирішення справи по суті судом апеляційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Переглядаючи дану справу в касаційному порядку колегія суддів не встановила обставин, які б свідчили про помилковість скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку із чим відсутні підстави для скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року.

З наведених підстав не може бути залишена без змін і постанова Подільського районного суду міста Києва від 22 липня 2016 року в тій частині, про яку зазначає в касаційній скарзі представник позивача.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

У відповідності до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без зміни, з урахуванням мотивів, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Горбатюк С.А.

Єрьомін А.В.

Мороз Л.Л.