
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2017 року м. Київ К/800/24056/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства "КБ "Приватбанк" (далі - ПАТ "КБ "Приватбанк") до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області (далі - ІДАБК у Полтавській області) про визнання протиправною та скасування постанови, за касаційною скаргою ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року
в с т а н о в и л а :
У травні 2014 року ПАТ "КБ "Приватбанк" у Дніпропетровському окружному адміністративному суді пред'явило позов до ІДАБК у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Просило визнати незаконною та скасувати постанову ІДАБК у Полтавській області від 29 квітня 2014 року № К9/2014 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В обґрунтування позовних вимог вказувало на те, що інформування органу місцевого самоврядування про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта з порушенням визначеного строку пов'язане із несвоєчасним отриманням з вини ІДАБК у Полтавській області інформації щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а тому визнання його винним у вчиненні правопорушення є безпідставним.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ "КБ "Приватбанк", посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19 листопада 2012 року № 187та звернення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 04 квітня 2014 року № 01-22/249 і наказу ІДАБК у Полтавській області від 11 січня 2014 року № 11 службовими особами ІДАБК у Полтавській області проведено позапланову перевірку дотримання ПАТ "КБ "Приватбанк" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: "Реконструкція приміщень будівлі комплексу пасажирського річкового вокзалу по вулиці Першотравневій, 2-в, в місті Кременчуці під адміністративні приміщення".
За результатами вказаної перевірки складено акт від 18 квітня 2014 року, в якому вілдображено, що декларація про готовність об'єкта "Реконструкція приміщень будівлі комплексу пасажирського річкового вокзалу по вул. Першотравневій, 2-в в місті Кременчуці під адміністративні приміщення" була зареєстрована відповідачем 28 лютого 2014 року, № ПТ 143140590102, а повідомлення про завершення реконструкції даного об'єкта направлено у виконавчий комітет Кременчуцької міської ради від 15 квітня 2014 року, що є несвоєчасним поданням замовником інформації про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, чим порушено вимоги частини 11 статі 39 Закону № 3038-VI.
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, акт перевірки від 18 квітня 2014 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18 квітня 2014 року, посадовою особою ІДАБК у Полтавській області складено оспорювану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 квітня 2014 року № К9/2014, якою ПАТ "КБ "Приватбанк" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 9 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), та накладено штраф у сумі 6090 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з наявності в діях позивача порушень у сфері містобудівної діяльності, а відтак вказав на обґрунтоване притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 2 Закону України № 208/94-ВР.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 10 Закону України від 20 травня 199 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частинами першою та одинадцятою статті 39 Закону № 3038-VI (у редакції на час спірних правовідносин) передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва.
У пунктах 3, 11, 14, 20 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію об'єкта: подати копію декларації або сертифіката місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта для подання такими органами інформації про прийнятий в експлуатацію об'єкт до органу державної статистики за формами, передбаченими звітно-статистичною документацією.
Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.
Згідно з пунктом 9 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення як неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації подана ПАТ "КБ "Приватбанк" як замовником будівництва на об'єкті будівництва: "Реконструкція приміщень будівлі комплексу пасажирського річкового вокзалу по вул. Першотравневій, 2-в, в місті Кременчуці під адміністративні приміщення", була зареєстрована ІДАБК у Полтавській області 28 лютого 2014 року.
Таким чином, датою прийняття вказаного об'єкту в експлуатацію є саме ця дата, з якої починається відлік семиденного строку, протягом якого замовник зобов'язаний письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва.
Однак, до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради відповідне повідомлення ПАТ "КБ "Приватбанк" було направлено лише 15 квітня 2014 року, тобто з порушення визначеного законодавством строку.
Отже, суб'єкт владних повноважень правомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення містобудівного законодавства.
Суд першої інстанції ці обставини урахував і правильно відмовив у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив рішення суду першої інстанції без зміни.
Водночас колегія суддів вказує на те, що безпідставними є твердження ПАТ "КБ "Приватбанк" про недотримання ІДАБК у Полтавській області вимог про направлення йому копії декларації з відміткою про її реєстрацію, оскільки вказана обставина не позбавляла позивача від виконання обов'язку письмово інформувати у визначений строк орган місцевого самоврядування про прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію.
Частиною першою статті 69 та частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" не доведено та не надано доказів на підтвердження дотримання обов'язку про письмове інформування виконавчого органу органу місцевого самоврядування щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта протягом семи календарних днів з дня прийняття його в експлуатацію.
Оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій є законними і обґрунтованим, підстав для їх скасування або зміни немає.
Доводи касаційної скарги правильність висновків суду не спростовують.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови - без зміни.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.
Судове рішення № 67155383, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 07.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/7245/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: