Ухвала суду № 67155332, 06.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 червня 2017 року м. Київ К/800/15992/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Генерального штабу Збройних сил України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України в особі Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу №31 від 22 січня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким на нього накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, позов ОСОБА_1 було задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 4 наказу Генерального штабу Збройних Сил України в особі Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №31 від 22 січня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», а саме в частині накладення дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність» на заступника начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки підполковника ОСОБА_1.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольняючи частково адміністративний позов, виходили з того, що з боку позивача відсутні ознаки невиконання чи неналежного виконання службових обов'язків, оскільки позивач, згідно своїх функціональних обов'язків, діяв відповідно до затвердженого керівництвом плану роботи Південного територіального відділу пожежної безпеки на січень - грудень 2015 року, який не передбачав проведення перевірок військових частин на території Миколаївської області.

Також, суди зауважили, що відповідачем не надано доказів про попередження Південного територіального відділу пожежної безпеки про необхідність розташування на території учбового полігону військової частини В2970.

Крім того, суди дійшли висновку, що аналіз норм Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України свідчить про те, що контроль за дотриманням заходів пожежної безпеки у військовій частині покладений на командира військової частини.

У касаційній скарзі скаржник не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що позивачем порушена ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує кожного військовослужбовця виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. .

Відповідач посилаючись на Положення про Південний територіальний відділ пожежної безпеки, яке затверджено 30 грудня 2014 року наказом начальника Відділу пожежної безпеки Збройних Сил України за №104, на функціональні обов'язки позивача як заступника начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки, що затверджені його керівником 30 грудня 2014 року, стверджує, що в порушення цих положень та інструкцій, позивач в період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року не здійснював перевірок дотримання заходів пожежної безпеки у польових розташуваннях військових частин на території Центру підготовки військової частини п/п В3416.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Викладені доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що ними допущені порушення норми матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Генерального штабу Збройних сил України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу в частині.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Суддя М.М. Заїка

Вищого адміністративного

суду України