Ухвала суду № 67154680, 12.06.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"12" червня 2017 р. Справа № 806/1545/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" квітня 2017 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Кемілайн Агро" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Приватне підприємство "Кемілайн Агро" звернулося з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 11.11.2013 року №0002062205.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що за наслідками перевірки відповідач прийшов до помилкових висновків про нікчемність господарських операцій позивача з ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" щодо придбання товару ( картонні ящики та етикетки). Зазначав,що вказані господарські операції мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами, в тому числі судовим рішенням, яке набрало законної сили, що стало підставою для врахування їх при визначенні податкових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.11.2013 року №0002062205.

Судові витрати Приватного підприємства "Кемілайн Агро" у вигляді судового збору в сумі 2227,49 грн. відшкодовано за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Не погоджуючись з постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 16.10.2013 року по 22.10.2013 року відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" за липень 2013року, про що був складений відповідний акт перевірки від 28.10.2013року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 11.11.2013 року №0002062205, відповідно до якого підприємству були збільшені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 98999,00 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 49500,00грн.

Згідно доводів податкового органу підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення- рішення щодо збільшення Приватному підприємству "Кемілайн Агро" суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 98999,00грн. та застосування фінансових санкції в сумі 49500,00грн. стали порушення вимог п.198.1. п.198.2, 198.3 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що доводи податкового органу про завищення позивачем сум податкового кредиту за липень 2013року на 98999,00грн. є помилковими, не відповідають обставинам справи .

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно матеріалів справи фінансово - господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" за липень 2013року були зумовлені договором поставки етикеток та картонних ящиків від 03.06.2013року та додатковими угодами до нього від 03.06.2013 року та від 02.07.2017року.

Про реальність даних господарських операцій між Позивачем та ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ", тобто щодо придбання товару в липні 2013 року та його оплату, свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ( видаткові та податкові накладні, банківські платіжні доручення, подорожні листи щодо використання власного транспорту) .

Доводи відповідача про нікчемність вказаних господарських відносин, з посиланням на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.2013 року відносно певних осіб, які без наміру здійснювати господарську діяльність 19.06.2013 року вчинили дії щодо зміни засновників ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" є безпідставними з врахуванням наступного.

Зокрема, реальність вказаних господарських відносин між позивачем та ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" щодо придбання товару, які мали місце в липні 2013року, була предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі № 806/442/16.

Згідно постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2016, залишеної без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 року, вказані господарські відносини мали реальний характер і позивач правомірно включив до своїх валових витрат 494996,00 грн., сплачених ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ". Вказаним судовим рішенням визнано належними податкові накладні щодо передачі товарів та відсутність рішень суду про підтвердження фіктивності таких господарських відносин.

Відповідно до ч 1.ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім того, в в акті перевірки відсутні жодні посилання на рішення суду у цивільній чи господарській справі, вирок суду у кримінальній справі, про те, що на час укладання договору, додатків до нього, та безпосереднього здійснення поставок створення та державна реєстрація ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" була проведена незаконно.

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що висновки відповідача про відсутність умов у ТОВ "Буд-інструментарій" для здійснення фінансово-господарської діяльності, зроблені на підставі службової інформації, не може розцінюватися судом як підстави для визнання угод, укладених Позивачем, нікчемними, тобто такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Разом з тим, згідно матеріалів справи, відповідно до податкових накладних, протягом липня 2013 року почивачем отримано від ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" товарів (картонні ящики і етикетки) на загальну суму 593995,20 грн., в тому силі 98999,20грн. ПДВ.

Платіжними дорученнями від 28.08.2013 року №1186,1189, від 17.09.2013 р. № 1272 та від 30.09.2013 р. №1306 підтверджено, що позивачем ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" відповідно до договору від 03.06.2013року за отриманий товар сплачено 674681,00 грн., в тому числі 112447,00грн. ПДВ, (а.с.78-81), що значно більше ніж зазначено в акті перевірки.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи наведене , суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що суми податку на додану вартість підтверджені податковими накладними і в подальшому сплачені позивачем у вартості вказаних товару, а тому у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до податкового кредиту Позивача за липень 2013року в розмірі 98999,20 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки відповідачем, всупереч вимогам ст.71 КАС України, не надано суду жодних належних та відповідних доказів того, що досліджені судом податкові накладні оформленні з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України.

Окрім того, є безпідставними доводи відповідача про відсутність документального підтвердження зазначених господарських операцій позивача (дефектність первинних документів), оскільки оформлення видаткових накладних здійснювалося не позивачем, а поставником товарів і позивач не може нести жодної відповідальності за дії іншої юридичної особи.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу (власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників), а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, податковим органом не враховано, що самостійне перевезення позивачем придбаного товару не може ототожнюватися із багатосторонніми домовленостями щодо всього транспортного процесу.

При цьому не спростовують висновків суду першої інстанції також доводи відповідача щодо відсутності сертифікатів якості продукції (ящик картонний і етикетка), оскільки сертифікат якості не є документом бухгалтерського та податкового обліку та ніяким чином не пов'язаний з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Не є підставою для невизнання податкового кредиту також недекларування контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань, оскільки позивач не може нести відповідальність за можливі порушення контрагентом вимог податкового законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.11.2013 р. №0002062205, відповідно до якого Приватному підприємству "Кемілайн Агро" були збільшені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 98999,00 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 49500,00грн., винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказам дана правильно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" квітня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" червня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Кемілайн Агро" вул.Бородія, 49-Б,м.Житомир,10024

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,