Ухвала суду № 67154552, 14.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4998/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХМОРПОРТ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

29 вересня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 червня 2016 року № 0000851402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 64 931,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 43 287,00 та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 21 644,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначав, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Нобітек" за лютий, травень 2015р. ДПІ прийшла до висновків про нереальність господарських операцій ТОВ «РЕМТЕХМОРПОРТ» із зазначеним контрагентом за договором поставки товарів, які ґрунтуються на припущеннях.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Господарські операції між позивачем та вказаним контрагентом по поставці товару спрямовані на надання податкової вигоди, оскільки відсутні первинні документи щодо підтвердження перевезення ТМЦ (комплектуючих) до складу позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року адміністративний позов ТОВ «РЕМТЕХМОРПОРТ» задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РЕМТЕХМОРПОРТ» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Нобітек» за період лютий 2015, травень 2015 рр., за наслідками якої складено акт № 3469/15-53-14-02/33017330, встановлені порушення позивачем.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 43287 грн., у тому числі в розрізі податкових періодів: - лютий 2015 року - 27 785 грн., - травень 2015 року - 15 502 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Нобітек" щодо поставки ТМЦ (комплектуючих) за договором поставки товарів № 2 від 30 квітня 2014 року.

30.06.2016р. за результатами перевірки ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000851402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 64 931 грн 00 коп., в т.ч. за основним платежем на суму 43 287,00 грн. та штрафними санкціями 21 644,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні всі докази, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Нобітек».

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Предметом доказування у даній справі є правомірність та реальність договорів про поставку позивачу ТМЦ (комплектуючих) за період лютий 2015 рік, травень 2015 рік.

З матеріалів справи вбачається, що 30 квітня 2014 року між позивачем та ТОВ «Нобітек» укладений договір поставки товарів, найменування, одиниці виміру, кількість, асортимент, ціна товару, що підлягають поставці за цим договором визначаються в видаткових накладних або згідно специфікацій.

Згідно податкових накладних, які складені 02.02.2015р., 09.02.2015 р., 25.02.2016 р. та 11.05.2015 р. позивачу поставлені комплектуючі.

Відповідно до пояснень позивача та бухгалтерських довідок 1-4 позивач самостійно здійснив вивіз ТМЦ зі складу контрагенту ТОВ «Нобітек» власним вантажним авто HYUNDAY HD держ.номер ВН 4295СТ, що підтверджується подорожніми листами. (а.с.53-56 т.1).

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, на підтвердження фактичної поставки товару, позивачем надано заявки на виконання поставки товарів (а.с.74-77 т.2), Акти технічного контролю продукції (а.с.78-87 т.2), копії видаткових накладних (42-45 т.1), витяги з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.52, 183-184 т.1), рахунки-фактури (а.с.46-49 т.1), паспорти сертифікати на придбані товари (а.с.88-98 т.2), довіреність на отримання матеріальних цінностей (а.с.41 т.1), докази щодо перебування транспортного засобу, яким перевозились ТМЦ, на балансі підприємства - реєстраційний документ на транспортний засіб (а.с.87 т.1), завірені копії подорожніх листів, які підтверджують рух транспортних засобів позивача(а.с.53-56 т.1, 73 т.2), копія посвідчення водія (а.с.88 т.1), поліси (сертифікати) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.89-90 т.1), штатний розклад ТОВ «РЕМТЕХМОРПОРТ» (а.с.91-92 т.1), реєстрів документів по рахунку (а.с.50-51 т.1).

Згідно виписок складських матеріальних звітів, отримані за договором поставки від ТОВ "Нобітек" ТМЦ оформлені ТОВ «РЕМТЕХМОРПОРТ» на власний склад (а.с. 60,67 т.1), приміщенням якого відповідно до Договору оренди нежитлових приміщень від 03.03.2014 року позивач користується для ведення своєї господарської діяльності (а.с.57-58, 59).

На підтвердження використання товару, одержаного від ТОВ «Нобітек» у власній господарській діяльності позивачем надано докази подальшого використання придбаних у ТОВ «Нобітек» товару для виконання робіт за договорами:

- №Т/ВМ-35/Р-19-2015 від 15.04.2015 року «Про закупівлю послуг за державні кошти), укладеного між ДП «МТП «Южний» та позивачем (а.с.1-5 т.2),

- №Р-07-2015/43/15 від 23.03.2015 року, №Р-16-2015/77/15 від 05.05.2015 року, №Р-37-2014/№124/14 від 10.09.2014 року, №Р-54-2014/156/14 від 21.11.2014 року "Підряду", укладених між ДП «Бердянський морський торговельний порт» та позивачем (а.с.6-10, 11-15, 16-19, 20-23 т.2), в т.ч. акти виконаних робіт за вказаними договорами (а.с.99-108, 109-118, 119-129, 130-135, 136-140, 141-142 т.2).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність товарно-транспортних накладних, за наявності доказів, які фіксують фактичне переміщення товару, не є свідченням нереальності господарської операції з поставки товару.

Судова колегія також зазначає, що з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з ТОВ "Нобітек" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою зменшення податкових зобов'язань. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім того, податковим органом не встановлена неможливість здійснення контрагентом-постачальником позивача господарської операції в зв'язку із відсутністю умов для ведення господарської діяльності (трудових ресурсів, офісних та складських приміщень та інше), або незнаходження підприємства за місцем реєстрації на час її виконання.

Як вбачається з ЄДРПОУ, основним видом діяльності ТОВ «Нобітек» є неспеціалізована оптова торгівля, що відповідає предмету укладеного з позивачем договору.

Позивач повністю оплатив придбаний товар, що підтверджується копією рахунків - фактур 02.02.2015р., 09.02.2015 р., 25.02.2016 р., 11.05.2015 р. (а.с.46-49) та використав його у власній господарській діяльності шляхом його використання при виконанні своїх договірних зобов'язань з ДП «МТП «Южний» та ДП «Бердянський морський торговельний порт». Вказані обставини спростовують доводи ДПІ, що вчинені господарські операції між ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" і ТОВ "Нобітек" не спрямовані на реальне настання наслідків, та свідчать про дійсний намір сторін на зміну їх майнового стану.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності довіреності на одержання цінностей спростовуються матеріалами справи, а саме наявністю довіреності від 13 січня 2015 року, в якій викладені умови отримання матеріально-відповідальними особами ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ", зокрема директором ОСОБА_2, заступником директора ОСОБА_3, слюсарем ОСОБА_4, кожної поставки товару без виписки довіреностей із завіренням печаткою підприємства підпису зазначених осіб на видаткових накладних (а.с.41 т.1).

Аналіз наведених обставин в сукупності дає підстав для висновку, що позиція податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом ґрунтується на припущеннях, що є недостатнім для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян