Постанова № 67154313, 13.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2749/16 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Чаку Є.В.

При секретарі судового засідання: Дьяковій О.О.

За участі представників:

позивача: Калюжна О.Ю.;

відповідача: Юрченко М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТЕХНІКА» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.12.16р. у справі №810/2749/16 за позовом Приватного підприємства «ТЕХНІКА» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.04.16р. №125000013/2016/000071/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.16р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що декларантом документально підтверджено заявлену ним митну вартість ввезеного товару за першим методом. Окрім того, апелянт просить суд врахувати преюдиційні обставини встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили у адміністративній справі № 810/2748/16 між тими ж сторонами з таких же правовідносин щодо аналогічного товару.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.06.14р. між позивачем та Компанією «American Equipment Export LLC» (США) (далі - Продавець) укладено контракт №01/06/14 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити (передати у власність) Покупцю, сільськогосподарське обладнання на умовах цього Контракту, у кількості, асортименті, по цінам у відповідності до рахунків-фактур, які є невід'ємною частиною цього Контракту, а Покупець зобов'язується сплатити поставлене сільськогосподарське обладнання.

Через відділ митного оформлення №4 митного поста «Святошин» 26.08.15р. підприємство з метою митного оформлення товару, а саме сільськогосподарської техніки - жатки зернові фірми John Deere 630F 4шт., рік випуску 1994, тип навісні, бувші у використанні, ширина захвату 9,0м. серійні номери: H00630F708027, H00630F711510, H00630F710959, H00630F706906 (далі - Товар), падало відповідачу митну декларацію №125130006/2015/582917, в якій митна вартість товару визначена за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації №125130006/2015/582917 позивачем долучено такі документи: Контракт №01/06/14 від 01.06.14р.; сертифікат відповідності (орган із сертифікації) UA1.192.0062580-15 від 20.08.15р.; копія митної декларації країни відправлення MRN15DE485139181147MO від 22.08.15р.; інформацію з мережі Інтернет щодо вартості товару від 01.08.15р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №б/н від 22.08.2015; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №б/н від 22.08.15р. Також Підприємством було долучено висновок про вартісні характеристики товару №Ц-475 від 25.08.15р. та рахунок фактури (інвойс) №105 від 29.07.15р., з яких випливає, що датою випуску товару, а саме жаток зернових фірми John Deere 630F 4шт., є 1994 рік.

28.08.15р. від Головного управління ДФС у Київській області до Митниці надійшло орієнтування №9065/7/10-36-07-08, з якого випливає, що Оперативним управлінням ГУ ДФС у Київській області на виконання завдань і функцій, визначених Положенням про оперативне управління ГУ ДФС у Київській області, яке затверджене Наказом ГУ ДФС у Київській області№304 від 29.07.15р., та завдань, покладених на податкову міліцію Податковим кодексом України, здійснюються заходи щодо попередження, викриття та припинення кримінальних та інших правопорушень в сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах.

У ході проведення вказаних заходів співробітниками оперативного управління ГУ ДФС у Київській області отримано інформацію, відповідно до якої існує вірогідність порушень митного законодавства при здійсненні митного оформлення товарів, які надходять на адресу ПП «ТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ: 32452979). За наявними даними підприємство в ході проведення процедури митного оформлення має намір надати до митного органу інформацію щодо номенклатури та кількості товару, яка не відповідає фактичному вмісту вантажу.

З урахуванням вказаного, у листі викладено прохання зазначену вище інформацію внести до інформаційної бази - автоматизованої системи управління ризиками «Інспектор-2006» з метою формування критеріїв ризику щодо проведення митних формальностей із здійсненням повного митного огляду (переогляду) товарів, що будуть надходити на митну територію України на адресу ПП «Техніка».

Згідно з орієнтуванням Головного Управління ДФС у Київській області від 26.08.15р. №9065/7/10-36-07-08, працівниками Митниці проведено спільний з посадовими особами ГУ ДФС огляд товару, заявленого у митній декларації №125130006/2015/582917.

У подальшому співробітниками Головного Управління ДФС направлено запит до офіційного представника сільськогосподарської техніки в Україні фірми John Deere та офіційного представника Case ІН з метою отримання інформації щодо року випуску жаток згідно з серійними номерами, зазначеними у товаросупровідних документах та ЕМД.

За результатами розгляду заяви ГУ ДФС, офіційним представником John Deere в Україні 31.08.15р. надано відповідь про дату виробництва жаток зернових згідно з базою даних гарантійної системи, де відображається дата виготовлення техніки, жатки: серійний номер H00630F711510 (John Deere 630F) - дата виробництва 07.04.05р. серійний номер H00630F710959 (John Deere 630F) - дата виробництва 18.11.04р. серійний номер H00630F706906 (John Deere 630F) - дата виробництва 29.03.04р. серійний номер H00630F708027 (John Deere 630F) - дата виробництва. 22.07.04р.

У зв'язку з цим, як пояснила представника позивача, митним органом було запропоновано підприємству подати нову митну декларацію.

Так, 19.04.16р. до відділу митного оформлення №6 митного поста «Святошин» позивачем була подана ЕМД №125130006/2016/588590 на товар «сільськогосподарська техніка - жатки зернові: жатка фірми John Deere 630F, б/к -1шт.. рік виготовлення: 2004. серійний номер: H00630F708027, тип: навісна, бувша у використанні, ширина захвату:9,0м.; жатка фірми John Deere 630F, б/к -1шт., рік виготовлення: 2005, серійний номер: H00630F711510, тип: навісна, бувша у використанні, ширина захвату: 9,0м.; жатка фірми John Deere 630F, б/к -1шт., рік виготовлення: 2004, серійний номер: H00630F710959, тип: навісна, бувша у використанні, ширина захвату:9.0м.; жатка фірми John Deere 630F, б/к -1шт., рік виготовлення: 2004, серійний номер: H00630F706906, тип: навісна, бувша у використанні, ширина захвату: 9,0м.

Митна вартість товару визначена за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, який імпортується до ЕМД №125130006/2016/588590 позивачем долучено такі документи: Контракт №01/06/14 від 01.06.14р.; митну декларацію країни відправлення MRN15DE485139181147MO від 22.08.15р.; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №б/н від 22.08.15р., інвойс (рахунок-фактура) від 29.07.15р. №105.

Додатково підприємством було подано висновок про вартісні характеристики товару №Ц-344 від 14.04.15р., з якого вбачається, що датою випуску товару жаток зернових фірми John Deere 630F 4шт. із серійним номерами H00630F708027, H00630F710959, H00630F706906 є - 2004 рік., з серійним номером H00630F711510 - 2005 рік.

З огляду на те, що у митного органу виникли сумніви щодо достовірності даних, заявлених декларантом, відповідачем було запропоновано позивачу надати додаткові документи, згідно з переліком встановленим статтею 53 МК України.

Як свідчать обставини справи, на вимогу митного органу позивачем листом від 21.04.16р. №115 повідомлено митний орган про відсутність можливості подання додаткових документів, у зв'язку з чим просив прийняти рішення щодо митної вартості товару раніше десятиденного терміну встановленого ч. 3 ст. 53 МК України.

Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.04.16р. №125000013/2016/000071/2, яким митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до ст.64 Митного кодексу України.

Підставою для прийняття вказаного рішення слугував висновок відповідача про те, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять інформації, необхідної для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: декларантом не надано підтвердження попередньої оплати (повної чи часткової) за поставлений товар; в експертному висновку не конкретизовано вартість зносу товару, у порівнянні з вартістю нового товару; у копії декларації країни відправлення не зазначена вартість товару.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції погодився з висновком митного органу про те, що подані для митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1 - 2 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частинами 7,8 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 21.03.15р. у справі №21-127а15.

Відповідно до ч.1 - 3 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 статті 58 МК України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, митний орган вказав на певні розбіжності в поданих декларантом документах, які на його думку, впливають на числове значення складових митної вартості товарів та дають підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності відомостей про митну вартість товарів, а саме: декларантом не надано підтвердження попередньої оплати (повної чи часткової) за поставлений товар; в експертному висновку не конкретизовано вартість зносу товару, порівнюючи з вартістю нового товару; в копії декларації країни відправлення не зазначена вартість товару.

Однак, вказані митним органом розбіжності у поданих документах, колегія суддів не вважає такими, що впливають на визначення складових митної вартості товарів та відповідно дають право митному органу на витребування додаткових документів, з огляду на наступне.

Декларантом було подано вичерпний перелік документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, який підтверджує заявлену позивачем митну вартість товару за ціною контракту. Додатково позивачем було подано експертний висновок Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 14.04.16р. №Ц-344, згідно яким підтверджено митну вартість жаток за ціною контракту №01/06/14 від 01.06.14р., а саме у сумі 17 800 дол. США.

Щодо розбіжності у роках випуску ввезеного товару (жаток) представник позивача пояснила, що жатки придбавались у неробочу стані, як вже неодноразово підвалися ремонтним роботам із заміною їх складових частин. Також вказала на те, що виробником рік випуску жаток випущених до 2010 року на табличці не позначався. В підтвердження своїх доводів надала висновок експертного дослідження від 07.10.15р. №16950/15-52 зроблений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Відповідно до п. 3.2 п. 3 контракту №01/06/14 від 01.06.14р., оплата за товар здійснюється у таких спосіб: попередня оплата (повна або часткова); оплата після поставки товару. Тобто, умовами контракту передбачено альтернативний вибір оплати за товару.

Як встановлено колегією суддів, оплата за ввезений згідно митної декларації №125130006/2016/588590 від 19.04.16р. товар мала відбутися після його поставки, у зв'язку з чим надати докази оплати за товар до митного оформлення у позивача не було можливості.

Не заслуговують на увагу доводи митного органу й про те, що в експертному висновку не конкретизовано вартість зносу товару у порівнянні з вартістю нового товару та, що в копії декларації країни відправлення не зазначена вартість товару, з огляду на те, що вказані документи не є обов'язковими документами, які подаються для підтвердження митної вартості товару. Такі документи можуть бути додатково подані декларантом для підтвердження митної вартості ввезеного товару, за умови, якщо обов'язкові до подання документи не підтверджують заявлену ним митну вартість.

У даному випадку, подані позивачем для розмитнення товару документи, а саме: Контракт №01/06/14 від 01.06.14р.; міжнародна автомобільна накладна (CMR) №б/н від 22.08.15р., інвойс (рахунок-фактура) від 29.07.15р. №105 цілком підтверджують заявлену ним митну вартість товару за основним методом, за - ціною контракту.

У свою чергу, митним органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в деклараціях митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларацій недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, які б унеможливлювали визначити митну вартість товару за ціною контракту .

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого, другого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Судом першої інстанції безпідставно не враховано, що наявність в автоматизованій системі управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору; при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (наявність знижок, строк придатності, умови і обсяги поставок тощо).

У постанові Вищого адміністративного суду України від 26.03.15р. у справі №К/800/42105/14 зазначено, що рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Окрім того, слід врахувати й те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Тому, така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що подані декларантом документи для митного оформлення товару у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного позивачем товару за ціною договору, у зв'язку з чим рішення про коригування митної вартості товарів від 21.04.16р. №125000013/2016/000071/2 - є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.12.16р. у справі №810/2749/16 та ухвалення нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 94, 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТЕХНІКА» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.12.16р. у справі №810/2749/16 - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.12.16р. у справі №810/2749/16 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.04.16р. №125000013/2016/000071/2.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ТЕХНІКА» (09035, Київська область, Сквирський район, с. Руда, вул. Заводська, 27; код ЄДРПОУ: 32452979) судові витрати у розмірі 2 893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; код ЄДРПОУ: 39470947).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному прядку відповідно до вимог КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Чаку Є.В.

Повний текст ухвали складений: 15.06.17р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Чаку Є.В.