КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 712/8692/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Троян Т.Є.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
Іменем України
14 червня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Черкаської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанов у справі про порушення митних правил,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не суперечать фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Ахмед Яр Уа» у березні 2014 року було здійснене митне оформлення товару №4 - «холодильне обладнання: мультикомпресорна система конденсаторного типу (3800х1300х1200) -1 шт.; мультикомпресорна система конденсаторного типу (3600х1300х1200) -2 шт., не заправлені фріоном, що надійшов на виконання контракту від 10.01.2013р. №001-041. В ході проведення митного оформлення, ввезеного обладнання, підприємством було подано митну декларацію №902050000/2014/001844, згідно якої ввезене обладнання позивачем самостійно класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8418690090. Разом з декларацією до митного оформлення було подано: інвойс №607491 від 07.03.2014; пакувальний лист б/н від 07.03.2014; CMR A№ 008182 від 07.03.2014; карнет TIR XЕ. 75387918 від 08.03.2014.
В серпні 2014 року ТОВ «Ахмед Яр Уа» було здійснене митне оформлення товару №2 - «холодильне обладнання: мультикомпресорна система конденсаторного типу (4300х1550х2000)-1 шт., не заправлена фріоном, що надійшла на виконання контракту від 10.01.2013р. №001-041. В ході проведення митного оформлення, ввезеного обладнання, підприємством було подано митну декларацію №902050000/2014/007459, згідно якої ввезене обладнання позивачем самостійно класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8418690090. Разом з декларацією до митного оформлення було подано: інвойс №122165 від 05.08.2014; пакувальний лист б/н від 05.08.2014; CMR A№008407 від 06.08.2014; карнет TIR SX. 75920617 від 06.08.2014, сертифікат про походження товару В0999885 від 06.08.2014.
У вересні 2014 року ТОВ «Ахмед Яр Уа» було здійснене митне оформлення товару №1 - «промислові холодильні установки: мультикомпресорна система конденсаторного типу (4200х1400х2000)-1 шт., що надійшла на виконання контракту від 10.01.2013р. №001-041. У ході проведення митного оформлення, ввезеного обладнання, підприємством було подано митну декларацію №902060000/2014/204905, згідно якої ввезене обладнання позивачем самостійно класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8418690090. Як вбачається із матеріалів справи разом з декларацією до митного оформлення було подано: інвойс №122289 від 16.09.2014; пакувальний лист б/н від 16.09.2014; CMR №008481 від 18.09.2014; карнет TIR SX. 75920617 від 18.09.2014, сертифікат про походження товару В0870738 від 18.09.2014.
За результатами проведення ГУ ДФС у Черкаській області документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ахмед Яр Уа» щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями складено акт №19/23-00-22-0606/35274221, згідно висновків якого ТОВ «Ахмед Яр Уа» за митною декларацією №902050000/2014/001844 занизило податкові зобов'язання із сплати ввізного мита (12535,05 грн.) та податку на додану вартість (2507,01 грн.) на загальну суму 15042,06 грн., за митною декларацією №902050000/2014/007459- занижено податкові зобов'язання із сплати ввізного мита (7124,33 грн.) та податку на додану вартість (1424,87 грн.) на загальну суму 8549,20 грн., за митною декларацією №902060000/2014/204905- занижено податкові зобов'язання із сплати ввізного мита (12536,38 грн.) та податку на додану вартість (2507,27 грн.) на загальну суму 15043,65 грн. Вказані порушення відповідач обґрунтовує тим, що код ввезеного товару згідно УКТЗЕД - 8414308190 (ставка ввізного мита - 5 %), а надані до митного оформлення документи містять розбіжності з документами, виявленими в ході перевірки.
На підставі викладеного, постановою заступника начальника митниці - начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями Черкаської митниці ДВС Шульги Д.О. від 21 липня 2016 року у справі про порушення митних правил №50/90200/16 ОСОБА_2, працюючого на час вчинення керівником ТОВ «Ахмед Яр Уа» було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК) у зв'язку із порушенням положень Закону України «Про Митний тариф», п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України (далі - ПК) в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мита та податку на додану вартість, визначеного ТОВ «Ахмед Яр Уа» за митною декларацією від 12.03.2014 №902050000/2014/001844 на загальну суму 15 042,06 грн. Вказаною постановою на позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 45 126,18 грн.
Постановою заступника начальника митниці - начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями Чекраської митниці ДВС Шульги Д.О. від 21 липня 2016 року у справі про порушення митних правил №51/90200/16 ОСОБА_2, працюючого на час вчинення керівником ТОВ «Ахмед Яр Уа» було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 МК у зв'язку із порушенням положень Закону України «Про Митний тариф», п.190.1 ст.190 ПК в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мита та податку на додану вартість, визначеного ТОВ «Ахмед Яр Уа» за митною декларацією від 11.08.2014 №902050000/2014/007459 на загальну суму 8 549,20 грн. Вказаною постановою на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 25 647,60 грн.
Також, постановою заступника начальника митниці - начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями Чекраської митниці ДВС Шульги Д.О. від 21 липня 2016 року року у справі про порушення митних правил №52/90200/16 ОСОБА_2, працюючого на час вчинення керівником ТОВ «Ахмед Яр Уа» було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 МК зв'язку із порушенням положень Закону України «Про Митний тариф», п.190.1 ст.190 ПК в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мита та податку на додану вартість, визначеного ТОВ «Ахмед Яр Уа» за митною декларацією від 24.09.2014 №902060000/2014/204905 на загальну суму 15 043,65 грн. Вказаною постановою на позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 45 130,95 грн.
Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів винних дій позивача щодо внесення недостовірної інформації у декларації стосовно класифікації товару з огляду на те, що товар був пропущений на митну територію України. На момент ввезення товару у посадових осіб органів митного контролю не виникало питань стосовно надання додаткових відомостей та документів стосовно товару (холодильне обладнання).
Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. 485 МК заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Так, приймаючи оскаржувані рішення відповідач виходив з того, що товар, який декларувався позивачем за митними деклараціями №902050000/2014/001844, №902050000/2014/007459, №902060000/2014/204905 класифікується за кодом згідно УКТЗЕД 8414308190 (ставка мита -5%), замість заявленого декларантом коду 8418690090 (ставка ввізного мита - 0%), надані ТОВ «Ахмед Яр Уа» до митного оформлення документи містять розбіжності з документами, виявленими в ході перевірки.
Проте, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Так, відповідно до ч.ч. 2, 4, 6, 7 ст. 69 МК органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Суд першої інстанції доречно зауважив, що Верховний Суд України у постановах №21-479а14 від 04.11.2014, №21-509а14 від 18.11.2014 та №21-157а15 від 28.04.2015 вказав, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за винятком випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема зазначення у ВМД недостовірних відомостей.
Тобто митний орган не вправі застосовувати будь-які санкції, у тому числі передбачені ст. 485 МК, якщо приймаючи митну декларацію при митному оформленні у нього не було заперечень щодо віднесення товару до певного коду товарної номенклатури, а товар було пропущено на митну територію України. Проте, притягнення певних осіб до відповідальності може мати місце, якщо митний орган доведе їх протиправні дії, зокрема зазначення у митній декларації недостовірних відомостей.
Однак, у справі, яка розглядається, відповідач не довів, що неправильне встановлення кодів товарної номенклатури було здійснено у зв'язку з недостовірною інформацією у митних деклараціях, підписаних позивачем. Зокрема, у цих деклараціях були наведені якісні, кількісні та вартісні характеристики товару, доводів про недостовірність яких відповідач не навів. При митному оформленні відповідач, у випадку незгоди з віднесенням товару до певного коду товарної номенклатури, мав можливість прийняти відповідне рішення про визначення коду товару, однак таким правом не скористався.
Посилання відповідача на рішення Чернівецької митниці ДФС про визначення коду товару від 04.06.2015 № КТ-408000013-0006-2015 колегія суддів відхиляє, оскільки воно приймалося відносно митних декларацій, які не досліджуються у межах даної справи.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, як встановлено рішеннями судів у справі № 823/1081/16, що набрали законної сили (постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року) під час митного оформлення товарів згідно митних декларацій <…> від 12.03.2014 №902050000/2014/001844, від 11.08.2014 №902050000/2014/007459, від 24.09.2014 №902060000/2014/204905 декларантом було правильно визначено код товарів згідно УКТ ЗЕД, а тому будь-які порушення вимог законодавства з питань державної митної справи об'єктивно відсутні.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних постанов та наявність підстав для їх скасування.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Черкаської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року - без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.
Судове рішення № 67154063, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 712/8692/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: