Ухвала суду № 67153931, 14.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року справа №805/3437/16-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 805/3437/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2016 року № НОМЕР_1 на загальну суму 1 530 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2016 року ОСОБА_2 акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» (далі позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулось до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2016 року № НОМЕР_1 на загальну суму 1 530 грн. (а.с.4-12).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року позов задоволений повністю, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2016 року № НОМЕР_1 (а.с.136-139).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не повно зясовані обставини справи, які мають значення для вирішення спору. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про порушення порядку проведення перевірки. Посилається на необгрунтованість застосування у спірних правовідносинах положень Закону № 1669-VII (а.с.169-170).

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, позивачем надана заява про розгляд справи за його відсутності.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод», зареєстроване у якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 00191744, є платником податку на додану вартість, знаходиться на податковому обліку в Мар'їнській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області. Місцезнаходження позивача: 85630, Донецька область, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 4.

Відповідач, Марїнська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є субєктом владних повноважень, який діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.

Податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість товариства за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий 2015 року, за наслідками якої складений акт від 04 квітня 2016 року № 202/12-0/00191744.

За висновками акту перевірки контролюючим органом встановлені порушення платником податку вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу 2 Податкового кодексу України в частині неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2016 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 1530 грн.

Платник податку не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 04 квітня 2016 року № НОМЕР_1 звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Державної фіскальної служби України зі скаргами, які за наслідками їх розгляду залишені без задоволення податковим органом, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Сам по собі факт порушення позивачем граничних строків подання податкової звітності з податку на додану вартість позивачем не заперечується та не є спірним по справі.

Спірним питанням даної справи є порушення відповідачем процедури прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки та звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків подання податкової звітності з огляду на наявність обставин непереборної сили, підтверджених документально, що регулюється нормами Конституції України та Податкового кодексу України.

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Зокрема, базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені положеннями пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

Питання, пов'язані з обчисленням, нарахуванням і сплатою податку на додану вартість врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, пункт 86.2 якої визначає, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, що проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В силу приписів пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобовязань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобовязання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За приписами пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України закріплено положення, згідно з яким податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 Податкового кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акту такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на відсутність порушень під час проведення перевірки, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірне податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2016 року № НОМЕР_1 сформовано відповідачем у той же день, коли складено акт камеральної перевірки, тобто поза межами строку, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, що в свою чергу є порушенням порядку оформлення результатів перевірок.

Також, колегія суддів зазначає, що за даними матеріалів справи платник податків знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, а саме в місті Красногорівка Марїнського району Донецької області.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, місто Красногорівка Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

19 квітня 2016 року позивач звернувся до Мар'їнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області з заявою про списання безнадійного податкового боргу в сумі 1530 грн. зі штрафної (фінансової) санкції нараховані відповідно до податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2016 року № НОМЕР_1. В обґрунтування наданої заяви позивач зазначив, що подання податкової звітності з податку на додану вартість із затримкою строків сталось в наслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до наказу по підприємству від 12 липня 2014 року № 173 через проведення антитерористичної операції на Донбасі та початок активних бойових дій на території Мар'їнського району з 13 липня 2014 року було тимчасово призупинено господарську діяльність підприємства до повного завершення антитерористичної операції, основні засоби та матеріальні цінності законсервовані.

14 липня 2014 року за № 597-1/01-30 Мар'їнська районна державна адміністрація Донецької області повідомили Торгово промислову палату України, що на території Мар'їнського району, зокрема в міста Красногрівка починаючи з 12 липня 2014 року ведуться активні бойові дії к звязку з проведенням антитерористичної операції.

Листом від 02.12.2014 року за № 2060 у відповідь на запит відповідача щодо надання документів і іншої інформації стосовно дотримання податкового законодавства, позивач повідомив податкову про неможливість надання запитуваної інформації і документів через проведення на території заводу бойових дій, розташування в його приміщеннях військових підрозділів Збройних Сил України, заборону будь-якого допуску цивільних осіб, у тому числі працівників підприємства до своїх робочих місць.

Станом на теперішній час, ситуація щодо неможливості підприємством здійснювати свою господарську діяльність залишається незмінною через розташування міста Краногорівки на лінії зіткнення та триваючі постійні обстріли його території, про що свідчить лист Військово-цивільної адміністрації міста Красногрівки Марїнського району від 09 вересня 2015 року № 247, з якого вбачається, що в період з 13 липня 2014 року зафіксовано 93 пошкодження виробничих обєктів.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Відповідно до статті 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповнено статтею 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

В матеріалах справи мститься сертифікат Торгово-промислової палати України від 05 вересня 2014 року №/05-4 про настання обставин непереборної сили з 13 липня 2014 року (а.с.129).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки у спірний період до позивача не підлягають застосуванню штрафні санкції у вигляді штрафу, тому що він є звільненим від відповідальності за неналежне виконання обовязків платника податків.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 805/3437/16-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 805/3437/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2016 року № НОМЕР_1 на загальну суму 1 530 грн. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_3